Ухвала

від 16.03.2018 по справі 927/1178/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/1178/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства "Агрозем"

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2017 (у складі колегії суддів: Сибіга О.М. (головуючий), Данилова М.В., Корсак В.А.) у справі № 927/1178/16

за позовом Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури

до Прилуцької районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Агрозем", Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

про скасування розпорядження, визнання договорів недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017, позов задоволено.

02.11.2017 Фермерське господарство "Агрозем" звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2017 у справі № 927/1178/16 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній до 15.12.2017), - невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (статей 257, 261, 267 Цивільного кодексу України; далі - ЦК).

На обґрунтування зазначеної підстави для перегляду судового рішення заявником надано копії постанов Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14, від 23.12.2014 у справі № 916/2414/13 (№ 3-194гс14), від 16.09.2015 у справі № 6-68цс15, від 13.04.2016 у справі № 907/238/15 (№ 3-224гс16), від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц.

Зазначена заява Верховним Судом України передана за належністю до Касаційного господарського суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) та підлягає розгляду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018 заяву у справі № 927/1178/16 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Міщенко І.С., Суховий В.Г.

Ухвалою судді Касаційного господарського суду від 29.01.2018 зазначену заяву залишено без руху, заявнику надано строк для усунення визначених у ній недоліків.

Заява Фермерського господарства "Агрозем" розглядається після усунення її недоліків.

Обговоривши наведені у заяві доводи та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою, а доводи заявника не підтверджуються наданими матеріалами з таких підстав.

За змістом статті 111 16 ГПК (у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VІІІ, чинній до 15.12.2017) рішення господарських судів переглядалися Верховним Судом України виключно з підстав, передбачених цією статтею.

Згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 111 16 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017) підставою для подання заяви про перегляд рішень господарських судів є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У справі № 927/1178/16, в якій подано заяву про перегляд судових рішень, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанції про задоволення позову про скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди та про зобов'язання повернути земельні ділянки, який було пред'явлено прокурором як самостійним позивачем. При цьому Вищий господарський суд України погодився з висновком апеляційного суду про те, що прокурором як самостійним позивачем не пропущено позовну давність (постанова від 20.09.2017).

У справах № 6-152цс14, № 916/2414/13 (№ 3-194гс14), № 6-68цс15, № 907/238/15 (№ 3-224гс16) з аналогічними позовними вимогами, копії судових рішень в яких надано для порівняння, суди розглядали позови прокурорів, пред'явлені в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

При цьому, у справах № 6-152цс14, № 907/238/15 (№ 3-224гс16), № 916/2414/13 (№ 3-194гс14), Верховний Суд України виходив з того, що положення про позовну давність поширюється і на звернення прокурора, та зазначав, що у таких випадках звернення до суду прокурора в інтересах відповідного органу позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме позивач, а не прокурор (постанови від 29.10.2014, від 13.04.2016, від 23.12,2014).

У справі № 487/10132/14-ц (6-2469цс16) з подібними правовідносинами, копію судового рішення в якій також надано для порівняння, Верховний Суд України висловив аналогічну правову позицію і уточнив, що саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, ніж було пред'явлено позов (постанова від 16.11.2016).

У справі № 6-68цс15, копію судового рішення в якій надано для порівняння, Верховний Суд України висловив позицію, що дія положень пункту 4 частини 1 статті 268 ЦК не поширюється на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. На такі позови поширюється дія положень статті 257 ЦК щодо загальної позовної давності (постанова від 16.09.2015).

Порівняння змісту зазначених постанов Верховного Суду України зі змістом постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2017, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Отже, передбачених статтею 111 21 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017) підстав для відкриття провадження у справі № 927/1178/16 немає.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, статтями 111 16 , 111 21 ГПК у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VІІІ, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи № 927/1178/16 до провадження Касаційного господарського суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий