Рішення

від 29.12.2009 по справі 2-548/09

БОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     

                                                                                                                         Справа № 2-548/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          29.12.2009 року Борівський районний суд Харківської області в складі

головуючого                                                                                         Федченко В.М.

при секретарі                                                                                        Хименко В.М.

    розглянувши у попередньому судовому засіданні в с.м.т. Борова  цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Віола», Фермерського господарства «Маяк», Фермерського господарства «Обрій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,  ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,  ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,  ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,  ОСОБА_27,  ОСОБА_28,  ОСОБА_29,  ОСОБА_30  про визнання договору дійсним.

В С Т А Н О В И В :

         Позивачі звернулись в Борівський районний суд з позовною заявою, в якій вказали, що 16 лютого 2002р. між фермерським господарством «Віола»,  фермерським господарством «Обрій» , фермерським господарством «Маяк» та фізичними особами (колишніми пайщиками) був укладений договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності.

    За змістом вищезазначеного правочину до Фермерських господарств перейшло по 33,33 % права власності на нежитлову будівлю «Коренесховища», що розташоване на території Борівської селищної ради.

    Таким чином ФГ «Віола», ФГ «Обрій», ФГ «Маяк» набули 100% права власності на нежитлову будівлю «Коренесховища», що розташована за адресою: Харківська область, Борівський район, с. Новоселівка.

    Відповідно до вищезазначених правочинів відповідач прийняв зобов'язання продати нежитлову будівлю «Коренесховища», а позивачі зобов'язувалися прийняти та оплатити вищезазначений об'єкт нерухомості у відповідності до положень договору.

    З боку фермерських господарств прийняті зобов'язання по вищезазначеному правочину були виконані належним чином та у відповідні строки.

    Відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у  письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та держаній реєстрації.

    Відповідно до ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

    Відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, з майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

    Згідно вимог ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про  нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

    Проте, ч.2 ст.220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може  визнати такий договір дійсним.

    В обґрунтування підстав та обставин визначених ч.2 ст.220 ЦК України, зазначено наступне:

    Договорами купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 16 лютого 2002р. між позивачами та відповідачами було узгоджено всі істотні умови для договору купівлі-продажу, а саме: чітко визначено об'єкт нерухомості що відчужуються, визначено ціну та строк оплати об'єкту нерухомості, визначено порядок передачі об'єкту нерухомості, визначено порядок розгляду претензій щодо якості відчужуваного об'єкту нерухомості, всі зобов'язання прийняті за вищезазначеним правочином забезпечені заходами по забезпеченню виконання сторонами основних зобов'язань у вигляді пені та штрафів.

    Тобто, як вбачається з вищевикладеного, укладені договори купівлі-продажу майна знаходиться в спільній частковій власності від 16 лютого 2002р. охоплюють всі істотні умові для договору купівлі-продажу нерухомості визначені діючим законодавством України.

    Станом на сьогоднішній день Договори купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 16 лютого 2003р. як позивачем так і відповідачем виконаний в повному обсязі, оскільки вартість вищезазначених об'єктів нерухомості ними оплачена належним чином та в строки, а відповідачем належним чином та в строки передано їм об'єкт нерухомості за актами приймання - передачі від 17 лютого 2003р.

    Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і  розпоряджатися своєю власністю, та право власності набувається в порядку визначеному законом.

    Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

    Однак станом на сьогоднішній день, за причини відсутності нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 16 лютого 2002року фактично не в змозі належним чином реалізувати право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості.

              У судовому засіданні представники позивачів підтвердили вищевикладене та підтримали  позовні вимоги.

    Відповідачі  не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

              Таким чином, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, відповідно до ст. 130 ЦПК України.

          Відповідно до ч. 4 ст. 130 УПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України, згідно з якою у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав , ухвалює рішення про задоволення позову.

              Згідно ч.2 ст.220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може  визнати такий договір дійсним.

            Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

           З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.  130, 174 ЦПК України, ст. 220 ЦК України

В И Р І Ш И В :

            Позовні вимоги ФГ позивачів  - задовольнити.

    Визнати  дійсним  договір купівлі - продажу  майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 16 лютого 2002р. укладений між Фермерським господарством «Віола» (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова ,вул. Колгоспна, 54, п/р № 26008131162 «ОСОБА_31 Аваль», м. Київ, МФО 380805, код €ДРПОУ: 22617563) та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,  ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,  ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,  ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,  ОСОБА_27,  ОСОБА_28,  ОСОБА_29,  ОСОБА_30

    Визнати дійсним договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій  власності від 16 лютого 2002р. укладений між Фермерським господарством «Маяк» (63801 Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Колгоспна, 54, п/р № 26006131322 «ОСОБА_32 Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ : 22617540) та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,  ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,  ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,  ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,  ОСОБА_27,  ОСОБА_28,  ОСОБА_29,  ОСОБА_30

    Визнати дійсним договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності від 16 лютого 2002р. укладений між Фермерським господарством «Обрій» (63801) Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Колгоспна, 54, п/р № 26005131251 «ОСОБА_32 Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ: 22617534) та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,  ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,  ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,  ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,  ОСОБА_27,  ОСОБА_28,  ОСОБА_29,  ОСОБА_30

    Визнати право власності на нежитлову будівлю  зазначену літ. А «Коренесховище»  загальною площею  1623,4 кв.м., розташовану на території  Борівської селищної ради за  фермерським господарством «Віола», фермерським господарством «Обрій» та фермерським господарством «Маяк» в рівних долях по 33,33%.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.        

Суддя                                     Федченко В.М.