Ухвала

від 15.03.2018 по справі 910/5122/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 15 березня 2018 року м. Київ Справа №  910/5122/17            Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Гамалія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 (головуючий – Баранець О.М., судді: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф.) та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 (суддя Сташків Р.Б.) у справі № 910/5122/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" до Приватного акціонерного товариства "Гамалія" про стягнення 316 607,79 грн, ВСТАНОВИВ: 01 грудня 2017 Приватне акціонерне товариство "Гамалія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/5122/17 з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку скаржник зазначає, що в межах строку на касаційне оскарження ним було подано касаційну скаргу, однак ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2017 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Гамалія" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 у справі      № 910/5122/17 було повернуто скаржнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з несплатою судового збору. Скаржник зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Гамалія" мало скрутне матеріальне становище, у зв'язку з чим не мало змоги сплатити суму судового збору за подання касаційної скарги. Усунувши недоліки касаційної скарги скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського  процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017, який набрав чинності з 15.12.2017, передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського  процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Як зазначено вище, в обґрунтування причин поважності строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі Приватне акціонерне товариство "Гамалія" зазначає про те, що на час первісного подання касаційної скарги товариство мало скрутне матеріальне становище, у зв'язку з чим не мало змоги сплатити суму судового збору за подання касаційної скарги. Проте суд касаційної інстанції вважає такі доводи скаржника необґрунтованими, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження вказаних обставин. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи викладене, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Гамалія" залишається без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання скаржником доказів, в підтвердження обставин, наведених у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтями 234, 292, підпунктом 11 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Суд УХВАЛИВ: 1. Касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Гамалія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/5122/17 залишити без руху. 2. Встановити Приватному акціонерному товариству "Гамалія" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали передбачені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                                      І. Ткач