Рішення

від 03.07.2008 по справі 2-259/08

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 -259/08    

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

3 липня 2008 року     Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді:     Лихошерста В. В.

при секретарі:     Мирошниченко A.M.

з участю позивачки     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Щорсі справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Щорський електромеханічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,  компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати,  середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом до ВАТ «Щорський електромеханічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі за травень-грудень2003 року в сумі 572 грн. 62 коп.,  компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати на суму 2940 грн. за період з 1 травня 2003 року по 1 червня 2008 року,  та на суму 572 грн. 62 коп.3а період з 1 січня 2004 року по 1 червня 2008 року,  середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

В судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги і просить,  окрім вищезазначених вимог,  стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те,  що за час роботи у відповідача їй несвоєчасно виплачувався заробіток,  внаслідок чого вона втратила доходи. Рішенням Щорського районного суду від 27 травня 2003 року з відповідача було стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі станом на 1 травня 2003 року в сумі 2600 грн. та компенсацію втрати частини заробітку станом на 1 травня 2003 року в сумі 340 грн. Рішенням суду від 8 серпня 2005 року з відповідача стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 1 січня по 31 жовтня 2004 року в сумі 1354 грн. За останнім рішенням суду борг сплачено,  а за першим - ні. Заборгованість за період роботи з 1 травня 2003 року по 1 січня 2004 року в сумі 572 грн. 62 коп.,  що підтверджується матеріалами перевірки прокуратури Щорського району та державної інспекції праці,  судом не стягувалася і не виплачена відповідачем.  В зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати вона змушена була звертатися до суду,  витрачати свій час,  чим заподіяно їй моральної шкоди.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився,  хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи. Жодних заперечень на позов суду не надав.

Суд,  вислухавши позивачку,  дослідивши матеріали справи,  приходить до наступного. Позивачка,  перебуваючи у трудових відносинах з ВАТ «Щорський електромеханічний завод»,  несвоєчасно отримувала заробітну плату,  в зв'язку з чим мається заборгованість за період роботи з 1 травня 2003 року по 1 січня 2004 року в сумі 572 грн. 62 коп.. Рішенням Щорського районного суду від 27 травня 2003 року з відповідача було стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі станом на 1 травня 2003 року в сумі 2600 грн. та компенсацію втрати частини заробітку станом на 1 травня 2003 року в сумі 340 грн. Рішенням суду від 8 серпня 2005 року з відповідача стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 1 січня по 31 жовтня 2004 року в сумі 1354 грн. За останнім рішенням суду борг сплачено,  а за першим - ні. Заборгованість за період роботи з 1 травня 2003 року по 1 січня 2004 року становить 572 грн. 62 коп. (3512 грн. 62 коп. (а.с.  3-5 -результати перевірки прокуратури Щорського району_за мінусом стягнутої заборгованості за рішенням суду від 27 травня 2003 року в сумі 2940 грн.). Ця заборгованість судом не стягувалася і не

виплачена відповідачем.  В зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачка втратила частину доходів,  пов'язану з приростом індексу споживчих цін.

Відповідно до  ст.  45 Конституції України громадянам гарантується своєчасна виплата заробітку.

Згідно зі  ст.  115 КЗпП України,   ст.  24 Закону України «Про оплату праці» заробіток повинен виплачуватись працівникам регулярно в робочі дні у строки,  встановлені колективним договором,  але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу,  що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до Порядку,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (з урахуванням унесених змін за

Постановами від 09.08.2001 р. № 958 і від 31.03.2003 р. № 430) підприємство зобов'язано виплачувати громадянам компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідно до  ст.  116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від підприємства,  установи,  організації,  провадиться в день звільнення...

Згідно  ст.  117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,  зазначені в статті 116 цього Кодексу,  при відсутності спору про їх розмір підприємство,  установа. Організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 233 КЗпП України передбачено,  що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно  ст.  234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків,  установлених статтею 233 цього Кодексу,  суд може поновити ці строки.

Відповідно до  ст.  237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Суд має стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по заробітній платі за період з 1 травня 2003 року по 1 січня 2004 року в сумі 572 грн. 62 коп. та компенсацію частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,  оскільки ці нарахування безпосередньо пов'язані з заробітною платою і свідчать про втрату платоспроможності позивачки,  тому строк позовної давності на них не може поширюватися.

Компенсацію слід розраховувати наступним чином.

Заборгованість по заробітній платі,  стягнута судом згідно рішення від 27 травня 2003 року станом на 1 травня 2003 року в сумі 2600 грн.,  лишилася не виплаченою по даний час.  Приріст індексу споживчих цін за цей період станом на 1 червня 2008 року складає 91, 3 %. Розмір компенсації становить 2600 х 91, 3 % = 2373 грн. 80 коп.

Заборгованість станом на 1 січня 2004 року в сумі 572 грн. 62 коп. не включена в попередній розрахунок і стягується за даним рішенням.  Приріст індексу споживчих цін за період з 1 січня 2004 року по 1 червня 2008 року становить 81, 5 %. Розмір компенсації складає: 572, 62 х 81, 5 % = 466 грн. 69 коп.

Всього розмір компенсації,  що підлягає стягненню,  становить 2840 грн. 49 коп. (2373 грн. 80 коп. + 466 грн. 69 коп.).

Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку стягненню не підлягають,  оскільки фактично підприємство припинило свою діяльність,  відносно нього порушено справу про банкрутство і питаннями проведення розрахунків з кредиторами займається ліквідатор відповідно до ліквідаційної процедури.

Також,  не підлягає стягненню моральна шкода,  оскільки позивачкою не було надано суду доказів її заподіяння.

В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп..

Керуючись  ст.  45 Конституції України,   ст.   ст.  115,  116,  117,  233,  234,  237-1 КЗпП України,   ст.  24 Закону України «Про оплату праці»,  Порядком,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (з урахуванням унесених змін за

Постановами від 09.08.2001 р. № 958 і від 31.03.2003 р. № 430),   ст.  ст.  3-6, 10-11,  15,  31, 213-215 ЦПК України суд,  -

РІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Щорський електромеханічний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 1 травня 2003 року по 1 січня 2004 року в сумі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 62 коп.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Щорський електромеханічний завод» на користь ОСОБА_1 компенсацію частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати станом на 1 червня 2008 року в сумі 2840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн. 49 коп.

В стягненні середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку відмовити.

В стягненні моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ВАТ «Щорський електромеханічний завод» на користь держави судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачкою у загальному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідач вправі оскаржити рішення у загальному порядку лише після розгляду його заяви про перегляд заочного рішення судом,  який його ухвалив. У цьому разі строк,  протягом якого розглядалася заява,  не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.