Рішення

від 28.03.2008 по справі 2-259/08

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-259/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2008 року     Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Чабаненко С. В.

при секретарі - Єрьоменко І.Г.

за участю представників: Зеленського CO.,  ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.  Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_2   до   ОСОБА_3,    ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу дійною та про визнання права приватної власності на жилий будинок,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу дійною та про визнання права приватної власності на жилий будинок,  мотивуючи свої вимоги тим,  що 01 жовтня 2007 року він як покупець та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як продавці,  уклали договір купівлі-продажу жилого будинку,  розташованого за адресою: вул.  Інтернаціональна,  60 а м.  Синельникове Дніпропетровської області. Продавцями жилого будинку були написані розписки про отримання ними грошей у повному обсязі за жилий будинок у сумі 4000 гривень та оформлений договір купівлі-продажу без нотаріального посвідчення,  а також йому були передані правовстановлюючі документи на жилий будинок для подальшого оформлення. Відповідачі отримали від нього всю суму грошей за жилий будинок за угодою купівлі-продажу та претензій не має. На даний момент позивач не може провести перереєстрацію жилого будинку у зв'язку з тим,  що продавці відмовляються звертатися за оформленням до нотаріуса по причині того,  що вони не оформили спадщину після смерті дідуся та бабусі ОСОБА_5 та ОСОБА_6  померлих у 1993 та 1997 роках,  що стало йому відомо після вчинення угоди з отриманих від продавців ОСОБА_4  та ОСОБА_3 документів,  але фактично прийняли спадщину,  так як подали заяви до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. На час відкриття спадщини був ще один спадкоємець ОСОБА_7,  який теж подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори,  але він помер у 2007 році,  так як у нього не було дружини та дітей,  то на даний час єдиними спадкоємцями є тільки ОСОБА_4  та ОСОБА_3 У 1998 році,  ОСОБА_7 звертався до суду з заявою про визнання права власності у порядку спадкування за законом,  але позов розглянутий не був,  з причини відмови ОСОБА_7 від позову,  при цьому у додатках до позовної заяви знаходився оригінал договору купівлі-продажу на спадкове майно,  та після закриття провадження у справі матеріали зникли,  та на запит першої Синельниківської нотаріальної контори суд дав відповідь,  що справа відсутня,  та не розглядалась. Таким чином до 2007 року спадщина знаходилася у спірному стані,  так як ОСОБА_7 хоч і відмовився від позову,  але мав право на отримання спадщини за законом.  Таким чином на даний час не існує оригіналу договору купівлі-продажу на спадкове майно,  що спадкоємцям не дає можливості отримати свою законну спадщину за заповітом,  та за тривалий час,  який пройшов зі смерті дідуся та бабусі,  майно прийшло у недбалий стан,  та спадкоємці вирішили продати його,  так як майну необхідний власник,  позивач як новий власник погодився укласти договір купівлі-продажу майна без нотаріального посвідчення,  так як його влаштовувала його ціна. На даний час він зробив капітальний ремонт,  що дає йому право на звернення до суду за встановленням його законного права власності на це майно. У відповідності зі  ст.  316,  317, 328, 334 ЦК України договір між ними повинен бути оформлений нотаріально. Однак,  він вважає,  що угода купівлі-продажу жилого будинку між ним та відповідачами відбулася повністю,  оскільки він вступив у володіння,  розпорядження цим жилим будинком,  яким і володіє по теперішній час.  У зв'язку з чим просить суд визнати угоду купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами,  що знаходяться за адресою: вул.  Інтернаціонльна 60а,  укладену між ним та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсною,  визнати за ним право приватної власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами,  що знаходиться за адресою: вул.  Інтернаціональна 60а м.  Синельникове Дніпропетровської області.

У відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив задовольнити,  оскільки відповідачі позовні вимоги не заперечують та відповідачі формально не оформивши право власності на спірне майно,  фактично мали право ним розпоряджатися,  оскільки крім нього інших спадкоємців щодо цього майна не має.

У відкритому судовому засіданні відповідачі не заперечували проти задоволення позову.

У відкритому судовому засіданні представник відповідачів проти задоволення позовних вимог не заперечує,  пояснила,  що оскільки на дане спадкове майно інших спадкоємців не має крім відповідачів,  отже вони мають право розпорядитися спадковим майном на власний розсуд.

Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи,  приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено письмовими доказами,  між сторонами 01.10.2007 року у письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння на вул.  Інтернаціонльній 60а в м.  Синельникове Дніпропетровської області. Сторони в судовому засіданні підтвердили,  що умови договору один по відношенню до одного вони виконали,  а саме позивачем було передано відповідачам обумовлена договором житловий будинок та технічна документація на нього. Однак,  як зазначено в п. 1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна,  житловий будинок №60а по вул.  Інтернаціонльній м.  Синельникове належить продавцю на підставі «договору купівлі-продажу,  №1920 від 22.10.1990 року. На підставі договору купівлі -продажу від 22 жовтня 1990 року ,  який міститься в матеріалах справи,  спірний житловий будинок належить ОСОБА_8. Також технічний паспорт на даний індивідуальний будинок та довідка Комунального підприємства «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області» містять відомості того,  що право власності на житловий будинок №60а по вул.  Інтернаціонльній м.  Синельникове належить ОСОБА_8.

Право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом,  зокрема із правочинів (ч. 1  ст.  328 ЦК України),  тобто дій,  спрямованих на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1  ст.  220 ЦК України). Згідно з ч. 1  ст.  658 ЦК України,  право продажу товару,  крім випадків примусового продажу та інших випадків,  встановлених законом,  належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником,  покупець набуває право власності лише у випадку,  якщо власник не має права вимагати його повернення.

Оскільки відповідачами у справі як після смерті ОСОБА_5,  ОСОБА_6  та ОСОБА_7,  спадщину прийняли шляхом подачі заяв до нотаріальної контори,  тобто вважаються таким,  що спадщину прийняли,  згідно ч.1,  2  ст.  1269 ЦК України,  але у відповідності вимог  ст.  1296 ЦК України спадкоємець,  який прийняв спадщину,  може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Однак згідно з ч.1  ст.  1297 ЦК України спадкоємець,  який прийняв спадщину,  у складі якої є нерухоме майно,  зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно,  та за ч.2  ст.  1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Таким чином вимоги позивача ОСОБА_2 щодо визнання угоди купівлі-продажу дійсною та про визнання права приватної власності на жилий будинок по вул.  Інтернаціональній буд.  60а м.  Синельникове є безпідставними,  такими,  що не відповідають вимогам діючого законодавства та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  220,  328, 657, 658, 1269, 1296, 1297, 1299 ЦК України,   ст.  ст.  10, 11, 60, 61,  88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу дійною та про визнання права приватної власності на жилий будинок відмовити.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано заяву про його апеляційне оскарження,  а протягом двадцяти днів після подання заяви -апеляційна скарга на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  у разі її подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.