Ухвала

від 20.03.2018 по справі 816/1352/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2018 року

Київ

справа №816/1352/16

адміністративне провадження №К/9901/878/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 касаційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 213 КАС України (в редакції, що була чинною до 15.12.2017) та зобов'язано скаржника надати документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленими законом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а касаційну скаргу повернуто скаржнику.

14 грудня 2017 року відповідач вдруге звернувся з касаційною скаргою.

19 грудня 2017 року, у відповідності до вимог п. 12 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною з 15.12.2017 ) (далі - КАС України) до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017.

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2017 касаційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст.ст. 322, 329 КАС України, зокрема касаційна скарга подана відповідачем з пропуском строку на касаційне оскарження, до неї не додано документу про сплату судового збору та оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка її подає.

Копію зазначеною ухвали відповідач отримав 05.01.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення..

На виконання вимог зазначеної ухвали, 19 січня 2018 року відповідачем подано заяву про поновлення строку, до якої скаржник додав належним чином завірену копію довіреності.

У клопотанні скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та зазначає, що останній був пропущений ним з поважних причин, а саме у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, при цьому просить суд продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на 30 календарних днів.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2018 року продовжено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби строк на усунення недоліків касаційної скарги на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію даної ухвали отримано скаржником 29.01.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

09 лютого 2018 року скаржник звернувся з заявою про відстрочення сплати судового збору, в якій посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору, просив відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено та продовжено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби строк на усунення недоліків касаційної скарги на 10 днів з дня отримання копіє цієї ухвали.

Копію ухвали скаржник отримав 26 лютого 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

12 березня 2018 року скаржник повторно подав клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги, в обґрунтування вимог якого зазначив про те, що наразі скаржник позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Доводи, викладені скаржником у клопотанні не дають підстав для продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги з огляду на те, судом неодноразово продовжувався строк на усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику було надано достатньо часу для вирішення питання про сплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Крім того, відповідно до приписів частини 3 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Всупереч вимог ухвали Верховного Суду від 28.12.2017 скаржником не наведено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Так, першу касаційну скаргу ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 повернуто скаржнику, повторно з касаційною скаргою відповідач звернувся лише 14 грудня 2017 року, тобто більш ніж через три місяці.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Оскільки, вимоги встановлені в ухвалі Верховного Суду від 28.12.2017 не виконані в зв'язку з тим, що скаржником не наведено поважних причин пропуску строку

звернення з касаційною скаргою, колегія суддів вважає, що у відкриті касаційного провадження слід відмовити за неповажністю причин для поновлення цього строку.

Керуючись статтями 329, 333 пунктом 12 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити.

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у продовженні строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі 826/1352/16 .

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова