Постанова

від 20.03.2018 по справі 910/22493/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2018 р. Справа№ 910/22493/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Драчук Р.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.12.2017 (повне рішення складено 19.12.2017)

у справі № 910/22493/16 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промлит

до Державного підприємства Об'єднана компанія

Укрвуглереструктуризація

про стягнення заборгованості в розмірі 963 956,72 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю Промлит (далі - ТОВ Промлит , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація (далі - ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація , відповідач) про стягнення 963 956,72 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014 щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, відтак просило стягнути з відповідача 603 157, 00 грн. заборгованості, 327 285, 43 грн. інфляційних втрат та 33 514, 29 грн. 3% річних.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив про неналежність долучених позивачем до матеріалів справи документів на підтвердження виконання ним робіт за спірним договором, так як останні не відповідають приписам цивільного та господарського законодавства й не можуть засвідчувати певні юридичні факти. За твердженнями відповідача, надані позивачем копії актів про нібито надані послуги нічим не підтверджені та не обліковуються на підприємстві згідно правил бухгалтерського обліку, а оригінали цих документів позивачем не надані.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 позов ТОВ Промлит задоволено повністю. Стягнуто з ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація на користь ТОВ Промлит заборгованість в розмірі 603 157,00 грн., 3% річних в розмірі 33 514,29 грн., інфляційні в розмірі 327 285,43 грн. та судовий збір в розмірі 14 459,35 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/22493/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 скасовано, справу № 910/22493/16 направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

Скасовуючи вищезгадані рішення та постанову, Вищий господарський суд України встановив, що судами попередніх інстанцій в порушення приписів процесуального законодавства не досліджено належним чином дійсних обставин справи, які входять до предмета доказування та є суттєвими для вирішення даного спору, що вплинуло на їх юридичну оцінку, та, відповідно, й на правильність застосування норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/22493/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація на користь ТОВ Промлит заборгованість в розмірі 603 157, 00 грн., 3% річних в розмірі 33 514, 29 грн., інфляційні у розмірі 327 285, 43 грн. та судовий збір у розмірі 14 459, 35 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив про відсутність в матеріалах справи жодних документів, які б в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджували факт виконання робіт позивачем, та ненадання останнім оригіналів відповідних документів. За твердженнями апелянта, в наданій позивачем копії акту звіряння, який з боку відповідача підписаний невідомою особою, відсутнє будь-яке підтвердження боргу відповідача перед позивачем. Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань, відповідно не доведено виконання робіт за договором. Крім цього, апелянт наполягав на порушенні судом вимог матеріального та процесуального права тощо.

20.02.2018 до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу з доданими до нього клопотаннями про долучення доказів та про витребування доказів, яке задоволено ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2018 й на адресу ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація надіслано запит про надання апеляційному суду оригіналів та належним чином засвідчених копії визначених документів.

19.03.2018 до Київського апеляційного господарського суду надішли пояснення відповідача про надання на запит суду витребуваних документів з долученням до них завіреної копії акту прийому-передачі кредиторської заборгованості та інших поточних зобов'язань станом на 01.12.2014, підписаного між ВП Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт та ВП Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт , а також розшифровки кредиторської заборгованості ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація станом на 31.12.2017. В наданих поясненнях відповідач зазначив про відсутність у нього інших запитуваних судом документів, як і кредиторської заборгованості перед позивачем.

В судове засідання апеляційної інстанції 20.03.2018 з'явився представник позивача, повноваження якого на представництво визначено Статутом ТОВ Промлит , а також представники відповідача, які за відсутності статусу адвокатів та належних документів на підтвердження їх повноважень на представництво інтересів ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація в суді не були допущені до розгляду даної справи.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Крім цього, надав для огляду апеляційному суду засвідчені печаткою відповідача копії документів на підтвердження надання/прийняття послуг за спірним договором, з яких апеляційним судом знято ксерокопії й їх долучено до матеріалів справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 23.06.2014 між ТОВ Промлит (позивачем, виконавцем за договором) та Державним підприємством Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (замовником за договором) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язався в 2014 році надати послуги згідно ДК 016-2010 33.12.1 Ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності (поточний ремонт насосів), зазначені у переліку послуг (додаток №1) до Договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1 Договору визначена у ньому сума становить 2 730 000 грн., ії визначено на підставі Переліку послуг (додаток №1) до Договору згідно планових калькуляцій.

За умовами п. 3.4 Договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем у кожному окремому випадку протягом дії Договору за надані послуги на підставі посвідчених підписами та печатками сторін актів виконаних робіт (послуг).

Положеннями п.п. 4.1, 4.2 Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться замовником після пред'явлення виконавцем рахунка і підписаного сторонами акта виконаних робіт (послуг). До рахунку додаються: акт виконаних робіт (послуг).

Розрахунки між сторонами здійснюються на підставі п. 4.4 Договору у безготівкову порядку шляхом перерахування необхідної суми грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок виконавця, вказаний у цьому Договорі, протягом 90 календарних днів.

За умовами п. 5.5 Договору приймання - передача наданих виконавцем замовнику послуг відбувається шляхом підписання акту виконаних робіт (послуг) на підставі дефектного акту, який посвідчується підписами та печатками сторін. В акті зазначається: перелік наданих послуг та їх ціна, перелік та ціна використаних запасних частин, перелік деталей та матеріалів, наданих для здійснення послуг замовнику.

Договір згідно п. 10.1 набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2014 № 358 Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств створено ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація ; припинено діяльність ДП Донвуглереструктуризація , ДП Луганськвуглереструктуризація та ДП ЦЗК Вуглеторфреструктуризація шляхом їх реорганізації - приєднання до ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація .

Додатковою угодою №1 від 24.07.2014 до Договору сторони дійшли згоди в зв'язку з реорганізацією ДП ОД Луганськвуглереструктуризація відповідно до наказу Мінеренрговугілля від 15.05.2014 № 358 Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств здійснити заміну сторони за Договором ДП Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств на ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація .

Згідно п. п. 2, 3 цієї Додаткової угоди інші умови Договору залишаються незмінними. З моменту набрання чинності цією додатковою угодою всі права та зобов'язання за Договором переходять від ДП Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств до ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація .

Цивільні права та обов'язки на підставі ч. 1 ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором підряду (ч. 1 ст. 837 ЦК України) одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов Договору позивач надав послуги з поточного ремонту насосів, а відповідач в свою чергу прийняв ці послуги на загальну суму 522 000, 00 грн., що підтверджується актами наданих послуг №43 від 11.11.2014 на суму 105 000,00 грн., №49 від 11.11.2014 на суму 82 000,00 грн., №50 від 11.11.2014 на суму 125 000,00 грн., №51 від 11.11.2014 на суму 95 000,00 грн., №52 від 11.11.2014 на суму 115 000,00 грн., які оформлено належним чином та в добровільному порядку підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками підприємств.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність претензій та повідомлень відповідача про порушення умов Договору позивачем.

Як встановлено матеріалами справи, вказані акти було направлено відповідачу, проте не повернуто останнім, в зв'язку з чим наказом позивача №16 від 18.09.2015 директора ТОВ Промлит Фаорова Г.В. відряджено до м. Києва на ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація для отримання оригіналів примірників актів наданих послуг та дефектних актів за Договором, що також підтверджується посвідченням про відрядження з 21.09.2015 по 25.09.2015, належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

За твердженнями позивача, які не спростовано відповідачем, ним надано директору ТОВ Промлит документи на підтвердження надання/прийняття послуг за Договором, зокрема, вищезгадані акти, рахунки на оплату та листи розгляду прийнятих до сплати обсягів робіт та послуг, які завірено з оригіналом печаткою відповідача.

Засвідчені печаткою відповідача копії вищевказаних документів, що підтверджують надання/прийняття послуг за Договором, було оглянуто судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 20.03.2018, з них було знято ксерокопії, які долучено до матеріалів справи. Відповідно доводи відповідача (апелянта) про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження виконаних ним зобов'язань й не доведення виконання робіт за Договором, як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

Крім цього, матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав послуги з поточного ремонту насосів, а відповідач в свою чергу прийняв такі послуги, що підтверджується податковою накладною з оподаткування наданих послуг від 08.07.2014 на суму 81 157, 00 грн.

За приписами ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків згідно ст. 16 Податкового кодексу України зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України.

За приписами ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом ч.ч. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, судом встановлено, що з приводу спірних господарських операцій позивачем виписано відповідачу податкову накладну від 08.07.2014 на суму 81 157,00 грн. та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а відповідачем сформовано податковий кредит, що в свою чергу також засвідчує факт надання позивачем визначених умовами Договору послуг.

Отже, матеріалами справи підтверджується вартість фактично виконаних позивачем робіт за Договором на загальну суму 603 157,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність претензій та повідомлень відповідача про порушення позивачем умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.4 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковому порядку, шляхом перерахування необхідної суми грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок виконавця, вказаний у Договорі, протягом 90 календарних днів.

Оскільки роботи за Договором було повністю та належним чином виконано позивачем та прийнято відповідачем, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг з виконання ремонтних робіт на загальну суму 522 000, 00 грн. та податковою накладною на суму 81 157,00 грн., на оплату вартості яких позивачем виставлено (виписано) відповідачу відповідні рахунку, строк виконання зобов'язання останнього щодо здійснення розрахунку на момент звернення позивача до суду настав, відтак відповідач за умовами Договору та приписами чинного законодавства зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи.

Проте всупереч наведеному відповідач своїх зобов'язань з повної та своєчасної сплати заборгованості згідно Договору не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 603 157,00 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що між сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків за період 2014 - 2016 за Договором, який оформлений належним чином та підписаний в добровільному порядку уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень. Заборгованість ДП Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація перед ТОВ Промлит згідно цього акту становить 603 157,00 грн.

Хоча акт звірки взаємних розрахунків й не є доказом виникнення прав і обов'язків, однак може і має оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язань, а тому підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, які підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язань за Договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2014 у справі №920/1782/13.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 603 157,00 грн., які позивачем доведено належними та допустимими доказами, не спростовано відповідачем, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, в зв'язку з простроченням зобов'язання з оплати, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 327 285, 43 грн. інфляційних втрат та 33 514, 29 грн. 3% річних.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 згаданої постанови пленуму).

Враховуючи встановлені обставини справи щодо наявної заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, апеляційний суд встановив, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 327 285, 43 грн. інфляційних втрат та 33 514, 29 грн. 3% річних є обґрунтованими (арифметично вірно розрахованими), а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача (апелянта) з приводу порушення місцевим судом вимог матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 240, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва 14.12.2017 у справі № 910/22493/16 - без змін.

Матеріали справи № 910/22493/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.03.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук