Постанова

від 19.06.2018 по справі 910/22493/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/22493/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участі секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Об'єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Демидов В.О.)

від 14.12.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Дикунська С.Я., судді: Мальченко А.О., Жук Г.А.)

від 20.03.2018

у справі № 910/22493/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлит"

до Державного підприємства "Об'єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація"

про стягнення заборгованості у розмірі 963 956, 72 грн,

за участі представників сторін:

позивача - Шаповалов А.В.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промлит" (далі - ТОВ "Промлит") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (далі - ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація") про стягнення 603 157, 00 грн заборгованості, 327 285, 43 грн інфляційних втрат та 33 514, 29 грн 3% річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014 щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

1.3. Матеріально-правовою підставою позову вказані статті 11, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

2.2. При новому розгляді справи рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/22493/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" на користь ТОВ "Промлит" 603 157,00 грн заборгованості, 33 514, 29 грн 3% річних, 327 285, 43 грн інфляційних.

2.3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/22493/16 залишено без змін.

2.4. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- ТОВ "Промлит" (виконавцем за договором) та ДП "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" (замовником за договором) 23.06.2014 було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14, за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язався в 2014 році надати послуги згідно ДК 016-2010 33.12.1 "Ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності" (поточний ремонт насосів), зазначені у переліку послуг (додаток №1) до Договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги;

- відповідно до п. 3.1 договору визначена у ньому сума становить 2 730 000 грн, ії визначено на підставі Переліку послуг (додаток №1) до Договору згідно планових калькуляцій;

- за умовами п. 3.4 договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем у кожному окремому випадку протягом дії договору за надані послуги на підставі посвідчених підписами та печатками сторін актів виконаних робіт (послуг);

- в п.п. 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться замовником після пред'явлення виконавцем рахунка і підписаного сторонами акта виконаних робіт (послуг); до рахунку додаються: акт виконаних робіт (послуг);

- розрахунки між сторонами здійснюються на підставі п. 4.4 договору у безготівкову порядку шляхом перерахування необхідної суми грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок виконавця, вказаний у цьому договорі, протягом 90 календарних днів;

- за умовами п. 5.5 договору приймання - передача наданих виконавцем замовнику послуг відбувається шляхом підписання акту виконаних робіт (послуг) на підставі дефектного акту, який посвідчується підписами та печатками сторін. В акті зазначається: перелік наданих послуг та їх ціна, перелік та ціна використаних запасних частин, перелік деталей та матеріалів, наданих для здійснення послуг замовнику;

- договір згідно п. 10.1 набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014;

- наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2014 № 358 "Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств" створено державне підприємство "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"; припинено діяльність державного підприємства "Донвуглереструктуризація", ДП "Луганськвуглереструктуризація" та ДП "ЦЗК "Вуглеторфреструктуризація" шляхом їх реорганізації - приєднання до ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація";

- додатковою угодою № 1 від 24.07.2014 до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 270Д/14 від 23.06.2014 сторони дійшли згоди у зв'язку з реорганізацією ДП "ОД "Луганськвуглереструктуризація" відповідно до наказу Мінеренрговугілля від 15.05.2014 № 358 "Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств" здійснити заміну сторони за договором державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" на державне підприємство "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація", з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди всі права та зобов'язання за договором переходять від державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" до державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація". Інші умови договору залишаються незмінними;

- на виконання умов договору ТОВ "Промлит" надало послуги з поточного ремонту насосів, а ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" в свою чергу прийняло ці послуги на загальну суму 522 000, 00 грн, що підтверджується актами наданих послуг №43 від 11.11.2014 на суму 105 000,00 грн, №49 від 11.11.2014 на суму 82 000, 00 грн, №50 від 11.11.2014 на суму 125 000,00 грн, №51 від 11.11.2014 на суму 95 000,00 грн, №52 від 11.11.2014 на суму 115 000,00 грн, які оформлено належним чином та в добровільному порядку підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками підприємств;

- також на виконання умов договору ТОВ "Промлит" надав послуги з поточного ремонту насосів, а ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" в свою чергу прийняв такі послуги, що підтверджується податковою накладною з оподаткування наданих послуг від 08.07.2014 на суму 81 157, 00 грн;

- між сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 2014 - 2016 рік, в якому зафіксована заборгованість ДП "ОК "Укрвуглереструктуризація" перед ТОВ "Промлит" в розмірі 603 157,00 грн;

- внаслідок несплати грошових коштів за виконані роботи у відповідача утворилась заборгованість в сумі 603 157,00 грн, за стягненням якої, а також нарахованих на неї інфляційних втрат та 3 % річних, ТОВ "Промлит" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, вимоги якого обґрунтовані нормами статей 11, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.

2.5. Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Промлит" за допомогою належних та допустимих доказів доведено, а Державним підприємство "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" не спростовано наявності заборгованості за виконані роботи, у зв'язку з чим, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

2.6. Судові рішення обґрунтовані нормами статей 173, 193 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, статей 14, 15, 16,185,198,201 Податкового кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі №910/22493/16, Державне підприємство "Об'єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- факт виконання позивачем робіт належним чином не підтверджений та не доведений;

- акт звірки розрахунків підписаний з боку відповідача невідомою особою та не засвідчує заборгованість відповідача;

- спірна заборгованість не відображена відповідачем в його бухгалтерському обліку;

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд:

4.1. Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

4.2. Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

4.3. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

4.4. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.5. За договором підряду (ч. 1 ст. 837 ЦК України) одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 цієї статті).

4.6. Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

4.7. Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

4.8. Відтак, враховуючи встановлення попередніми судовими інстанціями тієї обставини, що на момент прийняття рішення у справі місцевим господарським судом відповідач не розрахувався за виконані роботи за договором про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014 та не надав належних доказів їх оплати, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення основної заборгованості у сумі 603 157,00 грн.

4.9. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

4.10. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.11. За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (див. постанову Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011).

4.12. Отже, враховуючи встановлення попередніми судовими інстанціями обставин неналежного виконання грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт після їх прийняття, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів вважає обґрунтованими.

4.13. Доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що за своєю суттю зводяться переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції з урахуванням вимог частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.14. Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.15. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.16. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

4.17. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Об'єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 910/22493/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко