ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"20" лютого 2018 р. Справа № 911/2119/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер"
до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"
про про банкрутство
за участю представників:
від заявника: Кучерявий Д.В. (довіреність б/н від 23.01.2017)
від боржника: не з'явився
арбітражний керуючий: Баскаков О.В. (посвідчення №421 від 27.02.2013)
від ПрАТ "Сталь": Комісаренко А.В. (ордер на надання правової допомоги серії КВ№166237 від 29.12.2016)
від ТОВ "ЛАА ТРАНС": не з'явився
від ТОВ "Компанія "Транспеле": не з'явився
від ТОВ "Інвент Груп": Уколова М.В. (довіреність б/н від 01.03.2017)
від Європейського банку реконструкції та розвитку: не з'явився
від ТОВ "ФК "ТРАСАНТ": Фенюк Т.П. (довіреність б/н від 09.01.2018)
від ПрАТ "Донецьксталь": не з'явився
від ПАТ "Укрсоцбанк": Семенчук В.Ю. (довіреність №02-36/2706 від 22.11.2017)
від ФОП Кірносової І.В.: не з'явився
від Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області: не з'явився
від Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області: не з'явився
від ПАТ "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз": Кравченко С.В. (довіреність №6-430 від 05.12.2017)
від ТОВ "Цитрус": не з'явився
від ТОВ "Абразив груп": не з'явився
встановив:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/2119/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" (ідентифікаційний код 40089429) Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016, зокрема:
- порушено провадження в даній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського";
- визнано безспірні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" у розмірі 532660,33 грн, з яких: 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн судового збору,
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, Проспект Незалежності, 128-Н, ідентифікаційний код 13392898) арбітражного керуючого Баскакова Олександра Віталійовича (свідоцтво №421 від 27.02.2013, адреса: 07544, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) ;
- попереднє засідання господарського суду призначено на 31 січня 2017 року о 14 год. 00 хв.
26.12.2016 господарським судом Київської області було здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення №38810 про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".
04.01.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16 про порушення провадження у справі про банкрутство б/н від 30.12.2016.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2017 зупинено провадження у справі №911/2119/16 до повернення матеріалів означеної справи до господарського суду Київської області.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" від 30.12.2016 та 07.02.2017 на ухвалу господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16 залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2017 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 та ухвалу господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16 повернуто скаржнику.
Після повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду, справу №911/2119/16 передано судді Яремі В.А. до розгляду.
Приписами ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
З огляду вищенавденого, оскільки публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" господарським судом Київської області було здійснено 26.12.2016, останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника є 25.01.2017.
26.12.2016 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Сталь" (ідентифікаційний код 13386478) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 3 057 489,12 гривень, з яких: 1 449 600,00 грн основного боргу за договором №75 від 03.11.2011, 156 623,04 грн 3% річних та 1 451 266,08 грн інфляційних втрат.
Поряд з тим, 22.05.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства "Сталь" надійшло повідомлення, відповідно до якого заявник повідомив, що 12.05.2017 Публічне акціонерне товариство "Сталь" (ідентифікаційний код 13386478) змінило тип акціонерного товариства з публічного на приватне, а відтак змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Сталь", в підтвердження чого суду надано витяг з ЄДР.
29.12.2016 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Іноземне підприємство "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" (ідентифікаційний код 35300916) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 383 564,37 грн, що були присудженні до стягнення рішенням господарського суду Луганської області від 09.03.2016 у справі №913/1031/15, примусове виконання якого відбувається у виконавчому провадженні №51430837.
10.01.2017 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" (ідентифікаційний код 31718995) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 160 499,76 грн, що були присудженні до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/2717/16.
10.01.2017 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" (ідентифікаційний код 13378964) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 229 059,47 грн, що були присудженні до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/8047/16.
13.01.2017 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" (ідентифікаційний код 33320092) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 60 787,72 грн основного боргу за договором поставки №4/05 від 04.05.2011.
24.01.2017 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернувся Європейський банк реструктуризації та розвитку з грошовими вимогами до боржника у розмірі 12 271 694, 10 доларів США заборгованості за кредитним договором від 12.12.2011, у тому числі: 10 523 809,56 доларів США заборгованості за кредитом, 998 991,82 доларів США нарахованих та несплачених процентів та 748 892,72 доларів США нарахованих та несплачених процентів за збільшеною процентною ставкою (штрафних процентів), що загалом становить 335 416 066,72 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви.
25.01.2017 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 33668606) з грошовими вимогами до боржника у загальному розмірі 34 524 299,53 грн, у тому числі 18 497 522,78 грн основного боргу, 2 340 020,18 грн пені, 12 249 764,17 грн інфляційних втрат, 1 085 305,88 грн 3% річних та 351 686, 52 грн судового збору, що були присудженні до стягнення рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2015 у справі №922/796/15 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі №913/590/16.
25.01.2017 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод" (ідентифікаційний код 30939178) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 2 630 227,43 грн боргу за договором поставки №310181 від 16.12.2013.
24.01.2017 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" (ідентифікаційний код 40089429) з додатковими грошовими вимогами до боржника у загальному розмірі 1 033 938,92 грн, з яких: 429 190,40 грн, погоджених до сплати за затведженою ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2014 у справі №913/1015/14, право вимоги яких передано кредитору згідно договору про відступлення права вимоги від 15.12.2016, а також 604 748,52 грн, право вимоги яких передано кредитору згідно договору про відступлення права вимоги від 15.12.2016.
25.01.2017 в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду Київської області звернулось Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ідентифікаційний код 00039019) з грошовими вимогами до боржника у загальному розмірі 311 045,51 грн заборгованості за договорами про надання банківської контр-гарантії виконання зобов'язань №№06.13-15/48, 06.13-15/49, 06.13-15/51, 06.13-15/452, 06.13-15/52, 06.13-15/54, 06.13-15/55, 06.13-15/56, 06.13-15/57 від 09.01.2013, 11.02.2013, 26.03.2013 відповідно, а також договором про банківського рахунку №550-1-0832 від 15.09.2010. До того ж, кредитор зауважив на тому, що вимоги за відповідними договорми забезпечені заставою згідно відповідно укладених з боржником договорів застави.
Крім того, 17.10.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Кірносової Ірини Володимирівни надійшла заява про майнові вимоги до боржника розмірі 82 616,89 грн заборгованості за договором №2 від 15.01.2013.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2017 поновлено провадження у справі №911/2119/16, попереднє засідання господарського суду призначено на 05 грудня 2017 року о 14 год. 00 хв., а також з огляду на відповідність вимогам ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поданих кредиторами заяв останні прийнято до розгляду у попередньому судовому засіданні 05.12.2017.
Поряд з тим, у встановлений законом строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" - 17.01.2017 до суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" із заявою №131/24-04 від 16.01.2017 про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 9 161,53 гривень.
09.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" надійшла заява про доповнення грошових вимог №363/24-04 від 02.02.2017, відповідно до якої заявник зазначив про помилкове невключення до грошових вимог заяви №131/24-04 від 16.01.2017 суми судового збору у розмірі 3 200,00 грн, а тому просив визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 12 361,53 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2017 заяву Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" про грошові вимоги №131/24-04 від 16.01.2017, з урахуванням заяви про доповнення грошових вимог №363/24-04 від 02.02.2017, залишено без руху, а також зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" в строк до 20.11.2017 включно усунути виявлені недоліки заяви про грошові вимоги №131/24-04 від 16.01.2017, а саме: надати належні і допустимі докази надіслання боржнику заяви про грошові вимоги №131/24-04 від 16.01.2017.
24.01.2017 до господарського суду Київської області надійшла заява Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області №276/8/02-12/10 від 20.01.2017 про включення кредиторських вимог до боржника у розмірі 2 482 676,72 грн нарахованого боржником єдиного внеску.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2017 заяву Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області №276/8/02-12/10 від 20.01.2017 про включення кредиторських вимог до боржника у розмірі 2 482 676,72 грн залишено без руху та зобов'язано заявника в строк до 20.11.2017 включно усунути виявлені недоліки заяви, а саме надати: належні і допустимі докази, що посвідчують посадове становища ОСОБА_10 та підтверджують її повноваження на підписання заяви №276/8/02-12/10 від 20.01.2017 про включення кредиторських вимог від імені Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, належні і допустимі докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання відповідної заяви.
25.01.2017 до господарського суду Київської області надійшла заява Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №121/06-52/09 від 19.01.2017 про включення кредиторських вимог до боржника у розмірі 2 805 649,43 грн заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2017 заяву Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №121/06-52/09 від 19.01.2017 про включення кредиторських вимог до боржника у розмірі 2805649,43 грн залишено без руху та зобов'язано заявника в строк до 20.11.2017 включно усунути виявлені недоліки заяви, а саме надати: належні і допустимі докази, що посвідчують посадове становище ОСОБА_11 та підтверджують її повноваження на подання заяви про включення кредиторських вимог від імені Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області; а також належні і допустимі докази, що підтверджують надсилання боржнику і розпоряднику майна копії заяви №121/06-52/09 від 19.01.2017 з доданими до неї документами.
31.10.2017 до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитрус" з грошовими вимогами до боржника розмірі 170 410,89 грн заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №20 від 01.04.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2017 призначено до розгляду у попередньому засіданні суду 05.12.2017 заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Цитрус" вимоги до боржника в розмірі 170 410,89 грн.
13.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" надійшли належні і допустимі докази надіслання боржнику заяви про грошові вимоги №131/24-04 від 16.01.2017.
Ухвалою господарського суду Київської області 16.11.2017 призначено до розгляду у попередньому засіданні суду 05.12.2017 заявлені Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" вимоги до боржника в розмірі 9 161,53 грн.
20.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області надійшов лист від 16.11.2017 про надання належних і допустимих доказів, що посвідчують посадове становища ОСОБА_10 та підтверджують її повноваження на підписання заяви №276/8/02-12/10 від 20.01.2017 про включення кредиторських вимог від імені Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, а також належних і допустимих доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання відповідної заяви.
20.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області надійшов лист від 15.11.2017 про надання належних і допустимих доказів, що посвідчують посадове становище ОСОБА_11 та підтверджують її повноваження на подання заяви про включення кредиторських вимог від імені Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області; надсилання боржнику і розпоряднику майна копії заяви №121/06-52/09 від 19.01.2017 з доданими до неї документами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2017 призначено до розгляду у попередньому засіданні суду 05.12.2017 заявлені Могилів-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області вимоги до боржника у розмірі 2482676,72 грн та заявлені Могилів-Подільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області вимоги до боржника у розмірі 2805649,43 грн.
01.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від арбітражного керуючого, розпорядника майна Баскакова О.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" станом на 01.12.2017.
05.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (далі - ТОВ "ФК "ТРАСАНТ") надійшли заяви про заміну сторін у зазначеній справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" та Європейський банк реконструкції та розвитку його правонаступником їхнім правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ".
05.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від боржника надійшли відзиви на грошові вимоги Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ТОВ "Цитрус", ФОП Кірносової І.В., ПрАТ "Донецьксталь", ПрАТ "Сталь", ТОВ "ЛАА ТРАНС", ТОВ "Інвент Груп", ТОВ "ТРАНСПЕЛЕ", Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/2119/16, зокрема, замінено сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, 13 поверх, офіс В 1, ідентифікаційний код 40087878), замінено сторону - Європейський банк реконструкції та розвитку його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, 13 поверх, офіс В 1, ідентифікаційний код 40087878) в частині визнання грошових вимог основної суми кредиту в розмірі 3000000,00 доларів США за кредитним договором від 12.12.2011, а також відкладено попереднє засідання господарського суду 16.01.2018.
18.12.2017 до господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" про грошові вимоги до боржника, відповідно до якої заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника, що складаються з 133 627,13 грн основного боргу, 10 933,53 грн 3% річних та 69 391,78 грн інфляційних втрат, що загалом становить 213 952,44 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" про грошові вимоги до боржника в межах справи №911/2119/16 залишено без руху, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" протягом десяти днів з моменту отримання зазначеної ухвали усунути виявлені недоліки, а саме надати: належні та допустимі докази сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду; належним чином засвідчену копію видаткової накладної №АГ2-002168 від 03.07.2014; докази проведення боржником часткових розрахунків за отриманий на підставі договору №1/63 від 12.04.2012 товар.
16.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства "Сталь" (далі - ПрАТ "Сталь"/кредитор) надійшов лист з вірним розрхунком 3% річних, зі змісту якого слідує, що кредитор просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 3 057 411,08 гривень, з яких: 1 449 600,00 грн основного боргу за договором №75 від 03.11.2011, 156 545,72 грн 3% річних та 1 451 266,08 грн інфляційних втрат.
16.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" (далі - ТОВ "Соліситер"/заявник) надійшла заява про заміну кредитора, відповідно до якої заявник зазначає, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 20.03.2017 Іноземне підприємство "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" відступило право вимоги до боржника у розмірі 383 564,37 грн, що були присудженні до стягнення рішенням господарського суду Луганської області від 09.03.2016 у справі №913/1031/15.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2018 у справі №911/2119/16 замінено сторону - Іноземне підприємство "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Соліситер" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13, ідентифікаційний код 40089429), попереднє засідання відкладено на 30.01.2018.
16.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" надійшов лист про усунення недоліків заяви про грошові вимоги до боржника, відповідно до якого заявник надав суду докази сплати судового збору, а також повідомив, що посилання у тексті заяви на видаткову накладну №АГ2-002168 від 03.07.2014 є помилковим, у той час як поставка товару на підставі доданих до заяви видаткових накаладних на заявлену суму відбулась поза межами договору №1/63 від 12.04.2012, розрахунків за якою боржник не провів, відтак докази на підтвердження часткових розрахунків у заявника відсутні.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 у справі №911/2119/16 заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" грошові вимоги до боржника у розмірі 213 952,44 грн призначено до розгляду у попередньому засіданні суду 30.01.2018 о 14:00.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2018 у справі №911/2119/16 попереднє засідання відкладено на 20.02.2018.
12.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника управління.
19.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ "ЛАА ТРАНС" та ТОВ Компанія Транспеле надійшли клопотання, зокрема, про проведення засідання за відсутності предстаників відповідних товариств.
20.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від арбітражного керуючого, розпорядника майна Баскакова О.В. надійшов звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог, клопотання про долучення до матералів справи копії повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ Абразив груп з грошовими вимогами до боржника, а також клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на два місяці.
У судове засідання 20.02.2018 представники Європейського банку реконструкції та розвитку, ПрАТ "Донецьксталь", ФОП Кірносової І.В., Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, ТОВ "Цитрус", ТОВ "Абразив груп" не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.
У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги; неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди, як це передбачено абз. 6, 7 ч. 2 ст. 25 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .
Щодо заяви Приватного акціонерного товариства "Сталь" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 3 057 411,08 гривень, з яких: 1 449 600,00 грн основного боргу за договором №75 від 03.11.2011, 156 545,72 грн 3% річних та 1 451 266,08 грн інфляційних втрат, та грошових вимог у розмірі 2 756,00 грн судового збору, слід зазначити таке.
03.11.2011 між Публічним акціонерним товариством Сталь , перейменованим в подальшому на Приватне акціонерне товариство Сталь , (далі - продавець) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - покупець) укладено договір №75, відповідно до пп. 1.1. та 5.4. якого продавець зобов'язується продати, а покупець отримати та оплатити продукцію - сталеве лиття згідно специфікацій до даного договору, що є невід'ємними його частинами, а розрахунок за поставлену продукцію проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку: попередня оплата 100% за партію продукції, що поставляється, після виставлення рахунку.
Так, на підставі вищенаведеного договору з урахуванням укладених до нього специфікацій кредитор поставив, а боржник прийняв продукцію загальною вартістю 1 659 600,00 грн, що підтверджується наданими суду копіями видаткових накладних :
- №14 від 11.01.2013 на суму 198 000,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №10 від 11.01.2013;
- №820 від 30.04.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №410 від 30.04.2013;
- №1074 від 29.05.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №485 від 29.05.2013;
- №1079 від 30.05.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №493 від 30.05.2013;
- №1177 від 12.06.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №548 від 12.06.2013;
- №1376 від 16.07.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №667 від 16.07.2013;
- №1391 від 17.07.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №700 від 17.07.2013;
- №1398 від 18.07.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №704 від 18.07.2013. Відповідні видаткові накладі скріплені підписами представників сторін договору.
Відповідно до викладених кредитром доводів, вартість отриманої продукції боржник оплатив частково з порушенням строків, а саме:
- за видатковою накладною №14 від 11.01.2013 боржник сплатив 20.08.2013 - 60 000,00 грн та 10.09.2013 - 50 000, 00 грн, а тому вказана видаткова накладна залишалась неоплачена у розмірі 88 000,00 грн;
- за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013 боржник сплатив 02.12.2013 - 100 000,00 грн, а тому вказана видаткова накладна залишалась неоплачена у розмірі 108 800,00 грн.
Як зауважив кредитор, решту вартості отриманого згідно видаткових накладних товару боржник не оплатив, а тому загальний розмір основого боргу боржника перед кредитром становить 1 449 600,00 грн та складається із 88 000,00 грн заборгованості за видатковою накладною №14 від 11.01.2013, 108 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013, а також 1 252 800,00 грн заборгованості за видатковими накладними: №820 від 30.04.2013, №1079 від 30.05.2013, №1177 від 12.06.2013, №1376 від 16.07.2013, №1391 від 17.07.2013, №1398 від 18.07.2013.
В підтвердження обставин проведення боржником часткових розрахунків за отриманий товар кредитор надав довідку ПАТ Укрексімбанк №164-1/329 від 14.02.2018 з реєстром зарахування проведних боржником платежів за період з 15.08.2012 по 08.07.2014.
До того ж, у зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх грошових зобов'язань за договором №75 від 03.11.2011 кредитором заявлено до визнання:
- 1 451 266,08 грн інфляційних втрат, нарахованих:
з 11.09.2013 по 22.12.2016 на 88 000,00 грн заборгованості за видатковою накладною №14 від 11.01.2013;
з 01.05.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №820 від 30.04.2013;
з 03.12.2013 по 22.12.2016 на 108 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013;
з 31.05.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013;
з 13.06.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1177 від 12.06.2013;
з 17.07.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1376 від 16.07.2013;
з 18.07.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1391 від 17.07.2013;
з 19.07.2013 по 13.07.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1398 від 18.07.2013;
- 156 545,72 грн 3% річних, нарахованих:
з 14.01.2013 по 19.08.2013 на 198 000,00 грн заборгованості за видатковою накладною №14 від 11.01.2013;
з 21.08.2013 по 09.09.2013 на 138 000,00 грн заборгованості за видатковою накладною №14 від 11.01.2013;
з 11.09.2013 по 22.12.2016 на 88 000,00 грн заборгованості за видатковою накладною №14 від 11.01.2013;
з 01.05.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №820 від 30.04.2013;
з 30.05.2013 по 01.12.2013 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013;
з 03.12.2013 по 22.12.2016 на 108 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013;
з 31.05.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013;
з 13.06.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1177 від 12.06.2013;
з 17.07.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1376 від 16.07.2013;
з 18.07.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1391 від 17.07.2013;
з 19.07.2013 по 13.07.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1398 від 18.07.2013.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Сталь" просить суд визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 3 057 411,08 гривень, з яких: 1 449 600,00 грн основного боргу за договором №75 від 03.11.2011, 156 545,72 грн 3% річних та 1 451 266,08 грн інфляційних втрат, а також грошові вимоги у розмірі 2 756,00 грн судового збору.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів заявлені ПрАТ "Сталь" вимоги не визнано з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності.
Відповідно до поданого відзиву на грошові вимоги ПрАТ "Сталь" боржник повністю заперечив проти відповідних вимог з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності, а також на те, що заява кредитора не відповідає вимогам пп. 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки у заяві кредитора не зазначено розпорядника майна та реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора.
Приписами ст. ст. 712, 692 та 693 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
З огляду наведеного, виставлення кредитором 11.01.2013, 30.04.2013, 29.05.2013, 30.05.2013, 12.06.2013, 16.07.2013, 17.07.2013, 18.07.2013 рахунків на оплату товару, а в подальшому підписання боржником видаткових накладних №14, №820, №1074, №1079, №1177, №1376, №1391, №1398 без будь-яких заперечень щодо обсягу та якості переданого товару свідчить про прийняття цього товару боржником та породжує для останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі з моменту прийняття такого товару.
Однак, як слідує з наданих кредитором доказів, боржник відповідне грошове зобов'язання виконав не належним чином, вартість отриманого товару оплатив не у повному обсязі.
Так, відповідно до довідки ПАТ Укрексімбанк №164-1/329 від 14.02.2018 з реєстром зарахування проведних боржником платежів за період з 15.08.2012 по 08.07.2014 боржник здійснив такі платежі:
- 20.08.2013 - 60 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №10 від 11.01.2013;
- 29.08.2013 - 150 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №1227 від 27.12.2012, №10 від 11.01.2013;
- 10.09.2013 - 50 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №10 від 11.01.2013, №29 від 21.01.2013;
- 30.10.2013 - 229 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахуноком №394 від 29.04.2013, №410 від 30.04.2013;
- 02.12.2013 - 100 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №485 від 29.05.2013;
- 08.07.2014 - 260 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №485 від 29.05.2013, №493 від 30.05.2013.
Таким чином, враховуючи проведені боржником часткові розрахунки за отриманий згідно договору товар із відповідно вказаними призначеннями платежів та відсутність доказово обґрунтованих пояснень кредитора щодо порядку зарахування відповідно сплачених коштів, суд дійшов висновку про необхідність зарахування зазначених коштів в рахунок погашення заборгованості за заявленими кредитором у заяві видатковими накладним та рахунками, загальна сума заборгованості боржника перед кредитором становить 892 800, 00 грн та складається із 57 600,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013, а також 835 200,00 грн заборгованості за видатковими накладними: №1177 від 12.06.2013, №1376 від 16.07.2013, №1391 від 17.07.2013, №1398 від 18.07.2013.
З огляду наведеного вище, грошова вимога кредитора до боржника у розмірі 1 449 600,00 грн основного боргу є частково обґрунтованою у розмірі 892 800, 00 грн.
Водночас, відповідно до приписів ст. ст. 625, 612 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду наведеного, враховуючи встановлені судом обставини часткових розрахунків боржника за отриманий товар, відтак арифметично вірне зарахування сплачених коштів та виникнення відповідної суми заборгованості, суд здійснював в межах вказаних позивачем періодів обрахунок заявлених до стягнення:
- інфляційних втрат:
з 01.05.2013 по 29.10.2013 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №820 від 30.04.2013;
з 03.12.2013 по 07.07.2014 на 108 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013;
з 31.05.2013 по 07.07.2014 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013;
з 08.07.2014 по 22.12.2016 на 57 600,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013;
з 13.06.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1177 від 12.06.2013;
з 17.07.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1376 від 16.07.2013;
з 18.07.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1391 від 17.07.2013;
з 19.07.2013 по 13.07.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1398 від 18.07.2013;
- 3% річних:
з 21.08.2013 по 28.08.2013 на 138 000,00 грн заборгованості за видатковою накладною №14 від 11.01.2013;
з 01.05.2013 по 29.10.2013 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №820 від 30.04.2013;
з 30.05.2013 по 01.12.2013 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013;
з 03.12.2013 по 07.07.2014 на 108 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013;
з 31.05.2013 по 07.07.2014 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013;
з 08.07.2014 по 22.12.2014 на 57 600,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013;
з 13.06.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1177 від 12.06.2013;
з 17.07.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1376 від 16.07.2013;
з 18.07.2013 по 22.12.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1391 від 17.07.2013;
з 19.07.2013 по 13.07.2016 на 208 800,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1398 від 18.07.2013.
Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3% річних, обрахованих судом з урахуванням обставин справи в межах вказаних позивачем періодів, становить 906 217,66 грн та 109 678,59 грн, грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі та 1 451 266,08 грн інфляційних втрат та 156 545,72 грн 3% річних є частково обґрунтованими у розмірі 906 217,66 грн та 109 678,59 грн.
Таким чином, загальна сума грошових вимог кредитора до боржника у розмірі 3 057 411,08 гривень є частково обґрунтованою у розмірі 1 908 696,25 грн.
Заперечуючи проти грошових вимог Приватного акціонерного товариства Сталь , боржник зазначив, що кредитор звернувся до суду 29.12.2016 - зі спливом строку позовної давності, адже перебіг відповідного строку розпочався з моменту виникнення у кредитора права вимоги виконання зобов'язання по оплаті окремо кожного з виставлених рахунків на оплату товару, а саме з: 12.01.2013, 01.05.2013, 30.05.2013, 31.05.2013, 13.06.2013, 17.07.2013, 18.07.2013, 19.07.2013, відтак відповідний строк закінчився 12.01.2016, 01.05.2016, 30.05.2016, 31.05.2016, 13.06.2016, 17.07.2016, 18.07.2016, 19.07.2016.
Відповідно до поданих кредитром заперечень на відзив боржника, ПрАТ Сталь вважає доводи боржника щодо пропуску строку позовної давності безпідставними, адже боржник частково сплатив заборгованість за видатковими накладними №14 від 11.01.2013 та №1074 від 29.05.2013, як наслідок за вказаними видатковими накладними перебіг строку позовної давності переривався.
До того ж, кредитор зауважив, що з моменту державної реєстрації до 22.07.2015 кредитор був зареєстрований у м. Луганську, що входить до території, на якій здійснюється антитерористична операція, а тому з квітня 2014 року до 22.07.2015 ПрАТ Сталь не могло звернутись з позовом до боржника щодо заявлених грошових вимог в силу дії обставин непереборної сили, що свідчить про зупинення строку позовної давності з 14.04.2014 по 22.07.2015.
Крім того, кредитор зазначив про зупиненя строку позовної давності на період з 14.07.2016 по 08.11.2016 - під час дії введеного ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2016 у даній справі мораторію на задоволення вимог кредиторів.
За приписами ст. ст. 256, 261, 260 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
У відповідності зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що про обставини порушення боржником грошового зобов'язання по оплаті поставленого за договором товару кредитор мав змогу дізнатися з моменту прострочення боржником виконання відповідних зобов'язань, відтак перебіг строку позовної давності почався:
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною №14 від 11.01.2013 - з 13.01.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною №820 від 30.04.2013 - з 02.05.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013 - з 31.05.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013 - з 01.06.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною №1177 від 12.06.2013 - з 14.06.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною №1376 від 16.07.2013 - з 18.07.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною №1391 від 17.07.2013 - з 19.07.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною №1398 від 18.07.2013 - з 20.07.2013.
Відповідно до ст. ст. 257, 264 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як встановлено судом, боржник здійснив часткові розрахунки за поставлений товар, а відтак вчинив дії, що свідчить про визнання відповідного обов'язку: за видатковою накладною №14 від 11.01.2013 згідно рахунку №10 від 11.01.2013 - 20.08.2013, 29.08.2013, 10.09.2013; за видатковою накладною №820 від 30.04.2013 згідно рахунку №410 від 30.04.2013 - 30.10.2013; за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013 згідно рахунку №485 від 29.05.2013 - 02.12.2013 та 08.07.2014; за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013 згідно рахунку №493 від 30.05.2013 - 08.07.2014.
Отже, перебіг строку позовної давності перервався та почався заново для грошових вимог за видатковими накладними: №14 від 11.01.2013 - з 11.09.2013, №820 від 30.04.2013 - з 31.10.2013, №1074 від 29.05.2013 та №1079 від 30.05.2013 - з 09.07.2014.
Поряд з тим, відповідно до приписів ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється, зокрема, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (додається, таємно).
Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення від 07.11.2014 №1085-Р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого віднесено, зокрема, м. Луганськ (у тому числі м. Олександрівськ, с-ще Зразкове, с-ще Тепличне, смт Катеринівка).
Як слідує з наданих кредитором витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань з моменту державної реєстрації до 22.07.2015 ПрАТ Сталь знаходився у м. Луганськ, на території якого проводиться антитерористична операція, а органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З огляду вищенавденего, оскільки з 14.04.2014 до 22.07.2015 ПрАТ Сталь знаходилось на території проведення антитерористичної операції, що перешкоджало пред'явленню кредитором позову до боржника з грошовими вимогами, суд дійшов висновку, що відповідні обставини є надзвичайною подією (непереборною силою) та підставою для зупинення перебігу позовної давності за заявленими кредитром грошовими вимогами з 14.04.2014 до 22.07.2015, а з 22.07.2015 перебіг відповідного строку продовжився.
Крім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію.
Так, ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є діючим станом на момент постановлення даної ухвали.
Отже, з 23.12.2016 перебіг позовної давності за заявленими кредитром грошовими вимогами зупинився.
Враховуючи переривання, зупинення 14.04.2015, а в подальшому продовження перебігу, та зупинення 23.12.2016 позовної давності за заявленими кредитром грошовими вимогами, суд дійшов висновку, що до 23.12.2016 із трирічного строку на звернення до суду за захистом порушених прав кредитора шляхом визнання сум заборгованості за договором №75 від 03.11.2011, інфляційних втрат та 3% річних, сплило:
- 735 днів - за видатковою накладною №14 від 11.01.2013;
- 668 днів - за видатковою накладною №820 від 30.04.2013;
- 520 днів - за видатковими накладними №1074 від 29.05.2013 та №1079 від 30.05.2013;
- 825 днів - за видатковою накладною №1177 від 12.06.2013;
- 791 день - за видатковою накладною №1376 від 16.07.2013;
- 790 днів - за видатковою накладною №1391 від 17.07.2013;
- 789 днів - за видатковою накладною №1398 від 18.07.2013.
Оскільки кредитор звернувся до суду з грошовими вимогами до боржника 29.12.2016, суд дійшов висновку про те, що ПрАТ Сталь не пропущено передбачений законом строк на звернення до суду із захистом порушених прав, а відповідні доводи боржника про пропуск кредитором строку позовної давності є необґрунтованими.
Заперечення ж боржника щодо невідповідності заяви кредитора вимогам пп. 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з огляду на відсутність у заяві відомостей щодо розпорядника майна оцінюються судом критично, оскільки відповідні законодавчі приписи не містять вимог щодо зазначення у заяві кредитора відомостей про розпорядника майна.
Інші ж доводи боржника щодо відсутності у заяві кредитора реєстраційних номерів облікових карток платників податків - боржника та кредитора, визнаються судом неспроможними, оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків використовується тільки щодо об'єктів оподаткування фізичних осіб та, відповідно, присвоюється тільки фізичним особм та фізичним особам-підприємцям , відтак відповідні вимоги п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосуються випадку, якщо кредитором та/або боржником є фізична особа/фізична особа-підприємець, у той час як у даній справі боржник та кредитор є юридичними особами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Сталь" підлягають визнанню частково та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 2 756,00 грн судовий збір - 1 черга, 1 908 696,25 грн - 4 черга.
Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" до боржника, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, до суду звернулось Іноземне підприємство "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 383 564,37 грн, що були присудженні до стягнення рішенням господарського суду Луганської області від 09.03.2016 у справі №913/1031/15, примусове виконання якого відбувається у виконавчому провадженні №51430837.
На підтвердження безспірності заявлених вимог заявником надано копію наказу про примусове виконання рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2016 у справі №913/1031/15, згідно якого присуджено до стягнення з боржника на користь Іноземного підприємства "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" 383 564,37 грн, а також копію постанови про відкриття виконавчого провадження №51430837 від 30.05.2016 щодо примусового виконання відповідного судового рішення.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів відповідно заявлені вимоги визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог у розмірі 383 564,37 грн - 4 черга.
Заперечень щодо вищенавдених грошових вимог від боржника не надійшло.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2018 у справі №911/2119/16 замінено сторону - Іноземне підприємство "Торговий дім ЄПК-Запоріжжя" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Соліситер" (ідентифікаційний код 40089429).
Поряд з тим, ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016 визнано безспірні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" у розмірі 532660,33 грн, з яких: 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн судового збору.
Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Соліситер" просить визнати додаткові грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 1 033 938,92 грн, з яких: 429 190,40 грн, погоджених до сплати за затведженою ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2014 у справі №913/1015/14, та загальна сума коштів у розмірі 604 748,52 грн, присуджених до стягнення рішеннями господарського суду Харківської області від 23.12.2014 у справі №922/4775/14, від 25.12.2014 у справі №922/4774/14, від 24.12.2014 у справі №911/4787/14, від 12.01.2015 у справі №922/4776/14, право вимоги яких передано кредитору згідно договорів про відступлення права вимоги від 15.12.2016.
Так, ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2014 у справі № 913/1015/14 затверджено мирову угоду, яка укладена 16.06.2014 у справі №913/1015/14 між Товариством з обмеженою відповідальністю КСТ Груп Україна та Приватним акціонерним товариством Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського щодо сплати останнім 429 190,40 грн.
Постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Луганська від 26.04.2015 було відкрито виконавче провадження №49641565 з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 01.07.2014 у справі №913/1015/14.
15.12.2016 між ТОВ КСТ Груп Україна та ТОВ "Соліситер" було укладено договір про відступлення прав вимоги №б/н, відповідно до якого право грошової вимоги зі сплати заборгованості в розмірі 413490, 40 грн за договором на транспортне експедирування №47-ЗТЕ від 24.02.2012, укладеного між ТОВ КСТ Груп Україна та ТОВ Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського , та витрат зі сплати судового збору в сумі 15700,00 грн, стягнутих за ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2014 у справі №913/1015/14, перейшло до ТОВ "Соліситер".
Рішенням господарського суду Харківської області 23.12.2014 у справі №922/4775/14 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С Монятовського" (код ЄДРПОУ 13392898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікс" (код ЄДРПОУ 30640085) 192767,97 грн заборгованості за Контрактом №130603 від 20.06.2013, 12366,21 грн 3% річних, 4156,74 грн судового збору.
15.12.2016 між ТОВ "Соліситер" (новий кредитор) та ТОВ "Елікс" (кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 2.1. якого до нового кредитора переходить право вимагати (замість кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: сплати заборгованості в розмірі 192 767,97 грн по договору №130603 від 20.06.2013, три відсотки річних за порушення зобов'язань за договором в сумі 12366,21 грн за період з 05.09.2013 по 01.06.2014 та витрати по сплаті судового збору в сумі 4156,74 грн. Право вимоги кредитора до боржника підтверджується: рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2014 по справі №922/4775/14, наказом господарського суду Харківської області від 13.01.2015 по справі №922/4775/14, постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції в Луганській області про відкриття виконавчого провадження №47965927 від 11.03.2015.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2014 у справі №922/4774/14 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Елікс 84 900,00 грн основного боргу, 1102,54 грн 3% річних, 8574,90 грн інфляційних нарахувань, 1891,56 грн витрат по сплаті судового збору.
13.01.2015 господарським судом Харківської області видано наказ по справі №922/4774/14, який перебуває на виконанні у Жовтневому відділі Державної виконавчої служби Луганського ГТУЮ у Луганській області у виконавчому провадженні №47714305.
15.12.2016 між ТОВ "Соліситер" та ТОВ Елікс було укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до умов якого до ТОВ "Соліситер" перейшло право вимоги до боржника, зокрема, щодо сплати заборгованості в розмірі 84 900,00 грн по договору №12/06/1ЗУ від 12.06.2013, три відсотки річних за порушення зобов'язань за договором в сумі 1 102,54 грн за період з 24.12.2013 по 31.05.2014, інфляційних нарахувань в сумі 8 574,90 грн за період з січня 2014 року по травень 2014 року та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 891,56 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2012 у справі №922/4787/14 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на користь ТОВ "Елікс" 56856,00 грн заборгованості за договором №24/10/13У від 24.10.2013, 1827,00 грн судового збору.
Наказ суду на примусове виконання рішення господарського від 24.12.2014 у справі №922/4787/14 перебуває на виконанні у Жовтневому відділі Державної виконавчої служби Луганського ГТУЮ у Луганській області у виконавчому провадженні №47802112.
15.12.2016 між ТОВ "Соліситер" та ТОВ Елікс було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким до ТОВ "Соліситер" перейшло право вимоги до боржника, зокрема, щодо сплати заборгованості в розмірі 56856,00 грн. по договору №24/10/13У від 24.10.2013 та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн, яке підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2014 по справі №922/4787/14, наказом господарського суду Харківської області від 16.01.2015 по справі № 922/4787/14 та постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції в Луганській області про відкриття виконавчого провадження 47802112 від 11.03.2015.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2015 у справі №911/4776/14 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікс" заборгованість в сумі 240305,60 грн.
15.12.2016 між ТОВ "Соліситер", як новим кредитором, та ТОВ "Елікс", як кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги, згідно пункту 2.4 якого до нового кредитора переходить право вимагати (замість кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: сплати заборгованості в розмірі 240305,60 грн. Право вимоги кредитора до боржника підтверджується: рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2015 у справі №922/4776/14, наказом господарського суду Харківської області від 28.01.2015 у справі №922/4776/14, постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції в Луганській області про відкриття виконавчого провадження №47966363 від 11.03.2015.
На підтвердження безспірності заявлених додаткових вимог кредитором надано копії договорів про відступлення права вимоги від 15.12.2016 та доказів переходу права вимоги за ними, зокрема первинних документів щодо виникнення у боржника грошових зобов'язань за договорами поставки, а також копії рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2016 у справі №913/1031/15, ухвала господарського суду Луганської області від 01.07.2014 у справі №913/1015/14, а також рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2014 у справі №922/4775/14, від 25.12.2014 у справі №922/4774/14, від 24.12.2014 у справі №911/4787/14, від 12.01.2015 у справі №922/4776/14 та, відповідно, постанов про відкриття виконавчих проваджень щодо примусового виконання зазначених судових рішень.
Відповідно до наданих ТОВ "Соліситер" письмових пояснень та відомостей щодо виконавчих проваджень, рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2016 у справі №913/1031/15, ухвала господарського суду Луганської області від 01.07.2014 у справі №913/1015/14, а також рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2014 у справі №922/4775/14, від 25.12.2014 у справі №922/4774/14, від 24.12.2014 у справі №911/4787/14, від 12.01.2015 у справі №922/4776/14 та відповідно встановлені ними зобов'язання станом на 13.11.2017 боржником не виконанні, оскільки виконавчі провадження щодо примусового виконання зазначених судових рішень зупинені.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів заявлені ТОВ "Соліситер" додаткові вимоги визнано та визначено черговість задоволення грошових вимог, з урахуванням визнаних ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016 безспірних грошових вимог кредитора, наступним чином: 13 644,33 грн - 1 черга, 1 556 154,92 грн - 4 черга.
Заперечень щодо вищенавдених грошових вимог ТОВ "Соліситер" від боржника не надійшло.
Згідно з ч. 2 ст. 23 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Приписами ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що загальний розмір заявлених до визнання додаткових грошових вимог ТОВ "Соліситер", як нового кредитора у зобов'язаннях боржника, складає 1 417 503,29 грн, є документально підтвердженим і обґрунтованим, а тому відповідні грошові вимоги підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів, з урахуванням визнаних ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016 безспірних грошових вимог кредитора, у розмірі: 16 400,33 грн судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 939 719,29 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 160 499,76 грн, що були присудженні до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/2717/16, слід зазначити таке.
На підтвердження відповідно заявлених грошових вимог заявником надано копію рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/2717/16.
Так, рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/2717/16, зокрема, стягнуто з Приватного акціонерного товариства Лугцентрокуз імені С.С. Монятовського (код ЄДРПОУ 13392898), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАА Транс (код ЄДРПОУ 31718995) заборгованість у розмірі 147 476, 00 грн, пеню в розмірі 7 423, 80 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 368, 91 грн та 3% річних у розмірі 860, 61 грн та 2 370, 44 грн судового збору, що в загальному становить 160 499,76 грн.
Згідно наданих 29.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області письмових пояснень ТОВ ЛАА Транс повідомило, що виконавче провадження №51821060 з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/2717/16 станом на 28.11.2017 перебуває на стадії зупинення, а відповідне рішення суду не виконано. В підтвердження відповідних обставин заявник надав суду довідки з банків про відсутність надходжень коштів від боржника, довідку про суму заборгованості боржника, а також копії постанов про відкриття та зупинення виконавчого провадження №51821060 та відомості з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень щодо зазначеного виконавчого провадження станом на 28.11.2017.
До того ж, 09.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ ЛАА Транс надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень щодо сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги у даній справі.
Відповідно до наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів розпорядником майна боржника заявлені ТОВ ЛАА Транс грошові вимоги визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог: 2 756,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 153 075,96 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 7 423,80 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до наявного в матеріалах справи відзиву боржник заперечив проти зявлених ТОВ ЛАА Транс грошових вимог та просив відмовити у включенні їх до реєстру з огляду на те, що відповідна заява про грошові вимоги подана з порушенням приписів ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а саме: до заяви не додано доказів сплати судового збору у повному обсязі, не вказано реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора, розмір заявлених до визнання коштів не визначено окремо щодо сум боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору.
До того ж, боржник зауважив на тому, що у заяві кредитором не зазначено відомостей щодо видачі наказу на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/2717/16 та пред'явлення його до виконання до органів ДВС, а також порушено приписи ч. 1, пп. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , зокрема не наведено підстав звільнення від доказування виникнення права грошової вимоги до боржника та не надано документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала грошову вимогу.
Враховуючи викладені кредитором у заяві про грошові вимоги доводи і відомості та відповідно надані докази, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТОВ ЛАА Транс є безспірними і обґрунтованими, а отже підлягають визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 153 075,96 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 7 423,80 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Заперечення боржника щодо невідповідності заяви кредитора вимогам ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з огляду на ненадання належних та допустимих доказів сплати судового збору за подання заяви у повному обсязі спростовуються доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями: №508 від 02.08.2016 на суму 2 756,00 грн та №2816 від 21.12.2017 на суму 444,00 грн, що в загальному становить 3 200,00 грн, у той час як подання кредитором доказів доплати судового збору, відтак усунення виявленого недоліку, після подання заяви про визнання грошових вимог, не позбавляє кредитора права на захист та можливості відновлення порушеного права шляхом визнання грошової вимоги до боржника.
Інші ж доводи боржника щодо відсутності у заяві кредитора реєстраційних номерів облікових карток платників податків - боржника та кредитора, визнаються судом неспроможними, оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків використовується тільки щодо об'єктів оподаткування фізичних осіб та, відповідно, присвоюється тільки фізичним особм та фізичним особам-підприємцям, відтак відповідні вимоги п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосуються випадку, якщо кредитором та/або боржником є фізична особа/фізична особа-підприємець, у той час як у даній справі боржник та кредитор є юридичними особами.
Доводи ж боржника щодо не визначення кредитором окремо сум боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору визнаються судом неспроможними, позаяк заявлена до визнання сума коштів встановлена та присуджена до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/2717/16, з мотивувальної та резолютивної частин якого слідує, що з боржника на користь заявника стягнуто заборгованість у розмірі 147 476,00 грн, пеня в розмірі 7 423,80 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 368,91 грн та 3% річних у розмірі 860,61 грн та 2 370,44 грн судового збору, що в загальному становить 160 499,76 грн.
Інші ж заперечення боржника відхиляються судом з огляду на їх необгрунтованість, адже дотримання заявником вимог пп. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо викладу обставин на підтвердження виникнення права грошової вимоги до боржника та повноважень особи, яка підписала заяву судом перевірено при прийнятті відповідної заяви до розгляду.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" (ідентифікаційний код 13378964) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 229 059,47 грн, що були присудженні до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/8047/16, слід зазначити таке.
На підтвердження відповідно заявлених грошових вимог заявником надано копію рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/8047/16, яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" 208 306, 00 грн основного боргу, 10 415,30 грн пені, 4 607,47 грн збитків від зміни індексу інфляції, 2 345,58 грн 3% річних, 3 385,12 грн судового збору, що в загальному становить 229 059,47 грн.
Згідно наданих 29.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області письмових пояснень ТОВ "Компанія "Транспеле" повідомило, що рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/8047/16, що набрало законної сили, на примусовому виконанні в органах ДВС не перебуває, та станом на 28.11.2017 відповідне судове рішення боржником не виконано, а присуджені до стягненням за ним кошти заявнику не сплачені.
В підтвердження відповідних обставин заявник надав суду довідки з банківських установ про відсутність надходжень коштів від боржника, довідку про суму заборгованості боржника, а також копію наказу про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/8047/16.
До того ж, 09.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ "Компанія "Транспеле" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень щодо сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги у даній справі.
Відповідно до наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів розпорядником майна боржника заявлені ТОВ "Компанія "Транспеле" грошові вимоги визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог: 2 756,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 218 644,17 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 10 415,30 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до наявного в матеріалах справи відзиву боржник заперечив проти зявлених ТОВ "Компанія "Транспеле" грошових вимог та просив відмовити у включенні їх до реєстру з огляду на те, що відповідно подана заява про грошові вимоги подана з порушенням приписів ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а саме: до заяви не додано доказів сплати судового збору у повному обсязі, не вказано реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора, розмір заявлених до визнання коштів не визначено окремо щодо сум боргу, пені, збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних та судового збору.
До того ж, боржник зауважив на тому, що у заяві кредитором не зазначено відомостей щодо видачі наказу на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/8047/16 та пред'явлення його до виконання до органів ДВС, а також порушено приписи ч. 1, пп. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , зокрема не наведено підстав звільнення від доказування виникнення права грошової вимоги до боржника та не надано документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала відповідну грошову вимогу.
Враховуючи викладені кредитором у заяві про грошові вимоги доводи і відомості та відповідно надані докази, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТОВ "Компанія "Транспеле" є безспірними і обґрунтованими, а отже підлягають визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 218 644,17 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 10 415,30 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Заперечення боржника щодо невідповідності заяви кредитора вимогам ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з огляду на ненадання належних та допустимих доказів сплати судового збору за подання заяви у повному обсязі спростовуються доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями: №922 від 02.08.2016 на суму 2 756,00 грн та №4420 від 21.12.2017 на суму 444,00 грн, що в загальному становить 3 200,00 грн, у той час як подання кредитором доказів доплати судового збору, відтак усунення виявленого недоліку, після подання заяви про визнання грошових вимог, не позбавляє кредитора права на захист та можливості відновлення порушеного права шляхом визнання грошової вимоги до боржника.
Інші ж доводи боржника щодо відсутності у заяві кредитора реєстраційних номерів облікових карток платників податків - боржника та кредитора, визнаються судом неспроможними, оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків використовується тільки щодо об'єктів оподаткування фізичних осіб та, відповідно, присвоюється тільки фізичним особм та фізичним особам-підприємцям, відтак відповідні вимоги п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосуються випадку, якщо кредитором та/або боржником є фізична особа/фізична особа-підприємець, у той час як у даній справі боржник та кредитор є юридичними особами.
Доводи ж боржника щодо не визначення кредитором окремо сум боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних та судовог збору визнаються судом неспроможними, позаяк заявлена до визнання сума коштів встановлена та присуджена до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від від 02.06.2016 у справі №910/8047/16, з мотивувальної та резолютивної частин якого слідує, що з боржника на користь заявника стягнуто заборгованість у розмірі 208 306,00 грн основного боргу, 10 415,30 грн пені, 4 607,47 грн збитків від зміни індексу інфляції, 2 345,58 грн 3% річних, 3 385,12 грн судового збору, що в загальному становить 229 059,47 грн.
Інші ж заперечення боржника відхиляються судом з огляду на їх необгрунтованість, адже дотримання заявником вимог пп. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо викладу обставин на підтвердження виникнення права грошової вимоги до боржника та повноважень особи, яка підписала заяву, судом перевірено при прийнятті відповідної заяви до розгляду.
Щодо грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" у розмірі 12 361,53 грн, з яких: 9 161,53 грн основного боргу та 3 200,00 грн судового збору, суд вважає дійшов таких висновків.
01.06.2013 між Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз , що здійснює транспортування природного гаху магістральними трубопроводами на підставі ліцензії НКРЕ України на транспортування природного та нафтового газу магістральними трубопроводами (далі - газотранспортне підприємство) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №63ТРМГ 1306000298, відповідно до п. 1.1. якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
Відповідно до пп. 3.1., 3.4., 5.5. та 11.1. договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №63ТРМГ 1306000298 від 01.06.2013 послуги з транспортування газу офоромлюється газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг).
Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гаранованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять робочих днів до початку місяця, у якому буде здійснюватись транспортування газу.
Цей договір діє з 01.01.2013 до 31.12.2013 включно. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Копія відповідного договору додана до заяви кредитора про грошові вимоги.
На підставі вищенаведеного договору Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз надало, а боржник прийняв послуги за липень 2014 року загальною вартістю 9 198,00 грн, що підтверджується наданою суду копією акту наданих послуг від 31.07.2014, скріпленого підписами представників сторін договору та печатками відповідних товариств.
Відповідно до викладених кредитром доводів, вартість отриманих у липні 2014 року послуг боржник оплатив частково, з урахуванням переплати за попередні періоди у розмірі 36,47 грн, решту ж вартості отриманих послуг боржник не оплатив, а тому у нього перед ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз виникла заборгованість у розмірі 9 161,53 грн. В підтвердження відповідних доводів кредитором надано копії довідок з банку.
Водночас, заявником зазначено, що у зв'язку з ліквідацією філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз усі права та обов'язки останнього у грошовому зобов'язанні з боржником було передано філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз , в підтвердження чого суду надано копії рішення засідання правління Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз , оформленого протоколом №115 від 18.11.2015, наказу філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" №92 від 09.03.2016, наказу філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз №13 від 10.03.2016.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз , як правонаступника філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз , просить суд визнати грошові вимоги до боржника у розмірі у розмірі 12 361,53 грн, з яких: 9 161,53 грн основного боргу та 3 200,00 грн судового збору.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів заявлені ПАТ "Укртрансгаз" грошові вимоги визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 9 161,53 грн - 4 черга.
Заперечень щодо вищенавдених грошових вимог від боржника не надійшло.
Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 901, 903, ст. 629 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання.
З огляду наведеного, отримання боржником у липні 2014 року послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу та підписання відповідного акту наданих послуг від 31.07.2014 породжує для Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" обов'язок по оплаті вартості отриманих послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Поряд з тим, відповідно до рішення засідання правління Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз , оформленого протоколом №115 від 18.11.2015, філія Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз була ліквідована.
Так, згідно наказу філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз №92 від 09.03.2016 та наказу філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз №13 від 10.03.2016 комісія філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз здійснила приймання, зокрема, оборотних активів - дебіторської заборгованості.
Як слідує з наявного в матеріалах справи положення про Краматорське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", відповідне управління є структурним підрозділом (невідокремленим) філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", яке створено на базі переданих до складу філії Краматорського ЛВУМГ та Ялтинського промислового майданчика Макіїського ЛВУМГ філії УМГ Донбастрнасгаз відповідно до наказу ПАТ "Укртрансгаз" від 27.02.2015 №81.
За таких обставин, перевіривши викладені кредитором доводи та надані документи, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" є обґрунтованими і арифметично вірними, а тому підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга, 9 161,53 грн - 4 черга.
Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 63 987,72 грн, з яких: 60 787,72 грн основного боргу за договором поставки №4/05 від 04.05.2011 та 3 200,00 грн судового збору, суд дійшов таких висновків.
04.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас пром ойл , як в подальшому було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю Інвент Груп , (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - покупець) укладено договір поставки №4/05, відповідно до п. 1.1. постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити змащувальні матеріали (далі - товар) на умовах даного договору.
Відповідно до пп. 1.2. та 6.2. договору поставки асортимент, кількість, ціна на товар визначається відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011, а в частині виконання обов'язків по оплаті поставленого товару - до повного їх виконання. У разі відсутності до дати закінчення строку дії договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої зі сторін про розірвання договору, строк дії цього договору вважається кожен раз автоматично продовженим до 31 грудня кожного наступного календарного року.
03.05.2012 між сторонами договору поставки №4/05 було укладено до нього додаткову угоду, відповідно до якої п. 2.5. договору викладено в новій редакції наступного змісту: Оплата за товар здійснюється покупцем в порядку і в строки, встановлені вказаним договором, якщо інший порядок і строки оплати не встановлені специфікаціями .
Відповідно до пп. 1 та 4 підписаної сторонами договору специфікації №1 постачальник зобов'язується поставити покупцю товар загальною вартістю 91 179,72 грн. Строк оплати поставлених товарів: протягом 30 клендарних днів з моменту передачі товара покупцю за видатковою накладною.
Як зауважив кредитор, на підставі вищенаведеного договору з урахуванням укладеної до нього специфікації №1 кредитор поставив, а боржник прийняв продукцію загальною вартістю 91 179,72 грн, що підтверджується наданою суду копією накладної №ПРН+У575158 від 24.12.2014 на суму 91 179,72 грн. Відповідна наклада скріплена підписами представників сторін договору.
Згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ Донбас пром ойл , оформленого протоколом №05/01 від 05.01.2015, найменування Товариства з обмеженою відповідальністю Донбас пром ойл змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Інвент груп .
01.07.2015 між ТОВ кредитором та боржником було укладено додаткову угоду №3 до договору поставки №4/05 від 04.05.2011, відповідно до змісту якої сторони погодили графік погашення заборгованості за поставлений згідно договору товар шляхом виплати щомісячно рівними платежами по 15 196,00 грн відповідно до 30.07.2015, до 31.08.2015, 31.09.2015, 30.10.2015, 31.11.2015 та 30.12.2015.
Відповідно до викладених кредитором доводів, вартість отриманої продукції боржник оплатив частково з порушенням строків, а саме: 20.08.2015 боржник сплатив 15 196,00 грн та 02.10.2015 - 15 196, 00 грн, у той час як решту вартості отриманого згідно накладної №ПРН+У575158 від 24.12.2014 товару боржник не оплатив, а тому загальний розмір основого боргу боржника перед кредитром становить 60 787,72 грн.
В підтвердження обставин проведення боржником часткових розрахунків за отриманий товар кредитор надав виписки по банківському рахунку, довідку АТ ОТП банк №300-3-300-3-1-300-3-1/785-1 від 13.12.2017, а також бухгалтерську довідку №193/2017 від 05.12.2017.
До того ж, 26.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ Інвент груп надійшло клопотання, відповідно до якого кредитор повідомив, що у поданій ним заяві було допущено описку, а саме невірно зазначено рік укладення договору поставки №4/05 - 2012 рік, замість вірного року - 2011, а відтак заявник просив вважати вірною датою укладення договору поставки №4/05 - 04.05.2011.
Згідно наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів заявлені ТОВ Інвент груп вимоги розпорядником майна боржника визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог у розмірі: 60 787,72 грн - 4 черга, 3 200,00 грн - 1 черга.
Відповідно до поданого відзиву на грошові вимоги ТОВ Інвент груп боржник повністю заперечив проти відповідних грошових вимог з огляду на те, що заявник обгрунтовує свої вимоги укладенням з боржником договору поставки №4/05 від 04.05.2012, однак як зауважив боржник такого правочину з кредитором він не укладав.
До того ж, боржник зазначив, що заява кредитора не відповідає вимогам пп. 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки у заяві кредитора не зазначено реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора.
Приписами ст. ст. 712, 692 та 693 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
З огляду наведеного, підписання боржником накладної №ПРН+У575158 від 24.12.2014 без будь-яких заперечень щодо обсягу та якості переданого товару свідчить про прийняття цього товару боржником та породжує для останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у погоджені сторонами строки.
Однак, як слідує з наданих кредитором доказів, боржник відповідне грошове зобов'язання виконав не належним чином, вартість отриманого товару оплатив не у повному обсязі.
Відповідно до ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За таких обставин, перевіривши викладені кредитором доводи та надані документи, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТОВ Інвент груп є обґрунтованими і арифметично вірними, а тому підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга, 60 787,72 грн - 4 черга.
Щодо посилань боржника на те, що покладений кредитором в основу доводів про наявність грошового обов'язку договір поставки №4/05 від 04.05.2012 не укладався між сторонами, то останні спростовуються наявними в матерілах справи первинними документами та наданими ТОВ Інвент груп поясненнями щодо здійсненої ним описки в тексті заяви щодо дати укладення договору поставки №4/05.
Інші ж доводи боржника щодо відсутності у заяві кредитора реєстраційних номерів облікових карток платників податків - боржника та кредитора, визнаються судом неспроможними, оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків використовується тільки щодо об'єктів оподаткування фізичних осіб та, відповідно, присвоюється тільки фізичним особм та фізичним особам-підприємцям, відтак відповідні вимоги п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосуються випадку, якщо кредитором та/або боржником є фізична особа/фізична особа-підприємець, у той час як у даній справі боржник та кредитор є юридичними особами.
Щодо заяви Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про включення кредиторських вимог, судом встановлено таке.
Так, кредитор звернувся до суду з вимогою про визнання та включення до реєстру грошових вимог до боржника у сумі 2 482 676,72 грн нарахованого боржником єдиного внеску, в підтвердження чого до заяви додано копії оформлених та поданих боржником звітів про суми нарахованої заробітної плат (доходу, грошового забезпечення, допомоги компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.
Згідно наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів заявлені Могилів-Подільською ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області вимоги розпорядником майна боржника визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог: 2 482 676,72 грн - 2 черга.
В подальшому, в процесі проведення попереднього засідання Могилів-Подільською ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області було подано уточнення заявлених кредиторських вимог, відповідно до яких кредитор зауважив, що у заяві помилково заявлено грошові вимоги до боржника у розмірі 257 542,99 грн, а тому кредитор просить визнати кредиторські вимоги до боржника у розмірі 2 225 133,73 грн, що підтверджується самостійно поданими боржником звітами за період з лютого 2015 року по вересень 2016 року включно.
Відповідно до поданого відзиву на грошові вимоги Могилів-Подільською ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області боржник повністю заперечив проти означених грошових вимог з огляду на те, що боржник має право на списання відповідно заявленої до визнання суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 2 486 261,37 грн, оскільки з січня по червень 2015 року боржник перебував на податковому обліку у податкових органах, які знаходяться на території, де проводиться антитерористична операція.
В підтвердження відповідних обставин та доводів боржник надав копії листа №0387 від 24.07.2015, адресованого заступника начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів в Луганській області, листа Пенсійного фонду України №22040/03-20 від 02.04.2015, сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили №2382/05-4 від 15.08.2014.
Відповідно до підпункту 19 - 1 .1.2. пункту 19 - 1 .1. статті 19, підпункту 20.1.19. пункту 20.1. ст. 20, пункту 41.2. ст. 40 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 -3 цього Кодексу, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Приписами ст. ст. 1, 4 та 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в силу вимог закону у боржника виникло зобов'язання по сплаті нарахованої за загальний період з лютого 2015 року по вересень 2016 року суми єдиного внеску, яке боржник зобов'язаний виконати, відповідно, не пізніше 28.10.2016.
Покладенні ж в основу заперечень доводи про відсутність відповідного обов'язку по сплаті єдиного внеску з огляду на те, що обрахована до сплати сума підлягає списанню, визнаються судом неспроможним та відхиляються з огляду на таке.
Так, в обґрунтування необхідності списання заявлених до визнання у даній справі сум недоїмки боржник посилається на настання обставин непереборної сили щодо виконання боржником зобов'язання зі сплати єдиного внеску у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, що підтверджується відповідно наданим Торгово-промисловою палатою України сертифікатом про настання обставин непереборної сили №2382/05-4 від 15.08.2014.
Пунктом 9 -4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 розділу II, пунктів 4.1, 4.2 розділу IV Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 №577, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
У випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
Приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Однак, боржником не надано належних та допустимих доказів прийняття органом доходів і зборів рішення про списання безнадійного податкового боргу - недоїмки єдиного внеску, розрахованого за період з лютого 2015 року по вересень 2016 року включно, у той час як саме лише зверення боржника до контролюючого органу із заявою не тягне автоматичного списання зазначених сум, а тому доводи боржника про відсутність обов'язку по сплаті зазначених коштів є доказово необґрунтованими.
Отже, перевіривши викладені кредитором доводи та надані документи, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Могилів-Подільської ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області є обґрунтованими і арифметично правильними, а тому підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга, 2 225 133,73 грн - 2 черга.
Розглядаючи заяву Європейського банку реструктуризації та розвитку з грошовими вимогами до боржника, суд дійшов таких висновків.
Так, заявлені Європейським банком реструктуризації та розвитку грошові вимоги обгруновані виникненням у боржника 12 271 694, 10 доларів США заборгованості за кредитним договором від 12.12.2011, у тому числі: 10 523 809,56 доларів США заборгованості за кредитом, 998 991,82 доларів США нарахованих та несплачених процентів та 748 892,72 доларів США нарахованих та несплачених процентів за збільшеною процентною ставкою (штрафних процентів), що загалом становить 335 416 066,72 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви.
12.12.2011 між Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - позичальник) та Європейським банком реструктуризації та розвитку (далі - ЄБРР) укладено кредитний договір, відповідно до п. 3.01. з урахуванням та на умовах цього договору ЄБРР погоджується надати позичальнику кредит на суму, яка не перевищуватиме USD 13 000 000,00.
Відповідно до пп. 3.08., 3.05., 3.06., 7.01. та 8.01. кредитного договору від 12.12.2011 позичальник здійснює погашення кредиту 21 рівними (або в максимальній мірі рівними) квартальними розтрчоеними платежами станом на 22 березня, 22 червня, 22 вересня та 22 грудня кожного року, починаючи з 22 грудня 2013 року, за умовами, що якщо будь-яку виплату буде здійснено після однієї або більше таких да погашення, то така виплата розподілятиметься з боку ЄБРР для погашення на кожну з дат погашення, що залишилися, як зазначено вище, в сумах, які повинні бути пропорційними сумам відповідних внесків за кредитом, що залишилися, на кожну таку дату погашення (ЄБРР може корегувати такі перерозподіли так, як це буде необхідно для того, щоб у кожному випадку отримати цілі суми до сплати).
Окрім випадків, передбачених пунктом 3.06, позивальник сплачує проценти на основну суму кожної з виплат, що періодично є непогашеною протягом кожного з періодів нарахування проценів на таку виплату, за ставкою, що дорівнює сумі маржі та, з урахуванням умов пункту 3.07, Міжбанківської ставки за такий період нарахування процентів.
Якщо позичальник не сплатить в день її погашення будь-яку суму, що підлягає сплаті ним відповідно до цього договору, на прострочену суму нараховуються штрафні проценти за ставкою, що дорівнює сумі таких величин: 2,0% річних, маржа і річна процентна ставка міжбанківського ринку у Лондоні, яка станом на дату визначення штрафних процентів пропонується по депозитах у валюті кредиту на суму, порівняну з сумою простроченого платежу, за періо що відповідає за тривалістю відповідному періоду нарахування трафних процентів, або якщо відбудеться випадок порушення роботи ринку, ставка, виражена як річний процент по витратах, понесених ЄБРР та кожним учасником на фінансування їхніх відповідних часток у кредиті безвідносно до джерела, що його ЄБРР чи такий учасник(и) можуть обґрунтовано обрати (або, на вибір ЄБРР чи такого(их) учасника(ів) відповідна міжбанківська ставка, якщо вона є.
Кожна з наступних подій та обставин є випадком невиконання зобов'язань згідно з цим договором, зокрема: позичальник не сплачує будь-яку основну суму або проценти за кредитом, коли вони стають належними до сплати згідно з цим договором, за винятком, коли є застосованими обидві наступні умови: несплата виникає внаслідок помилки адміністративного персоналу банку, у якому відкрито рахунок, яка не є помилкою, яку було спричинено внаслідок недбалості або умисної неправомірної поведінки позичальника, а також протягом трьох робочих днів після належної погашнння було проведено сплату такої суми у повному обсязі відповідно до цього договору.
Цей договір продовжує діяти до дати, коли зобов'язання ЄБРР здійснювати виплати за цим договором припиняється згідно з умовами цього договору або, якщо після такої дати, до моменту, коли всі кошти, що підлягають сплаті за цим договором, будуть повністю сплачені згідно з умовами цього договору.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії реєстраційного свідоцтва Національного банку України №292, підтверджено реєстрацію укладеного між кредитором та боржником кредитного договору від 12.12.2011.
На виконання умов кредитного договору від 12.12.2011 ЄБРР надав боржнику кредит у загальному розмірі 13 000 000,00 доларів США двома траншами: 10.02.2012 - 5 000 000,00 доларів США та 31.08.2012 - 8 000 000, 00 доларів США.
Відповідно до наведених у заяві кредитором обставин, боржник взяті на себе за кредитним договором грошові зобов'язання виконав частково, а тому станом на дату порушення справи про банкрутство ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", заборгованість останнього склала 12 271 694,10 доларів США, що складається з 10 523 809,56 доларів США основної заборгованості за кредитом, 998 991,82 доларів США заборгованості по сплаті процентів, 748 892,72 доларів США заборгованості по сплаті процентв за збільшеною процентною ставкою (штрафних процентів).
В підтвердження доводів щодо вищенаведених обставин кредитором надано копію кредитного договору від 12.12.2011, довідка про історію транзакцій за кредитом та роздруківки SWIFT-повідомлень та витяги з внутрішньої системи обілку ЄБРР, а також розрахунок заборгованості за процентами та штрафними процентами.
Таким чином, Європейський банк реструктуризації та розвитку просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 335 416 066,72 грн.
Згідно наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів заявлені Європейським банком реструктуризації та розвитку вимоги розпорядником майна боржника визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог: 335 416 066,72 грн - 4 черга.
Заперечень щодо вищенавдених грошових вимог від боржника не надійшло.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Відповідно до п. 7.03. кредитного договору від 12.12.2011 якщо справа про банкрутство з будь-якої підстави відкривається у відношенні позичальника або будь-якої з ТОВ, або якщо позичальник або будь-яка з ТОВ добровільно або примусово ліквідується або стає банкрутом (безвідносно до способу, у який таке банкрутство може бути підтверджене) основна сума кредиту та всі нарховані проценти на таку основну суму кредиту (разом з будь-якими іншими сумами, які нараховуються та підлягають сплаті за цим договором) підлягають після цього негайній сплаті, та негайно стають належними до сплати (незважаючи на будь-яке інше положення цього договору, що суперечить зазначеному) без будь-якого подання, вимоги або повідомлення будь-якого виду, і позичальник цим прямо відмовляється від всіх вищенаведених прав.
Так, відповідно до умов кредитного договору від 12.12.2011 в частині черговості повернення кредитних коштів кінцевим терміном погашення кредиту є 22.12.2018.
З наданої кредитром довідки про історію транзакцій за кредитним договором від 12.12.2011 слідує, що станом на 23.01.2017 боржником, зокрема, повернуто кредитні кошти у розмірі 2 476 190,44 доларів США, а останній черговий платіж здійснено 22.09.2014.
Таким чином, оскільки ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016 у даній справі порушено провадження про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", суд дійшов висновку що залишок неповернутих кредитних коштів у розмірі 10 523 809,56 доларів США, з яких: 5 571 428,58 доларів США - загальна сума належного до сплати кредиту з дати останнього здійсненого боржником чергового платежу (22.09.2014) до дати порушення провадження про банкрутство боржника у даній справі (23.12.2016), а також 4 952 380,98 доларів США - загальна сума належних до сплати восьми останніх чергових платежів починаючи з 22.03.2017, став належним до сплати боржником 23.12.2016.
Водночас, оскільки вимоги до боржника щодо повернення залишку кредитних коштів у розмірі 4 952 380,98 доларів США виникли у Європейського банку реструктуризації та розвитку після відкриття провадження про банкрутство боржника у даній справі, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора у відповідній частині є поточними.
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Відповідно до вищенаведеного, вимоги Європейського банку реструктуризації та розвитку в частині повернення залишку кредитних коштів у розмірі 4 952 380,98 доларів США підлягають відхиленню як передчасні.
До того ж, 28.02.2017 між Європейським банком реконструкції та розвитку та Фініджент Лімітед було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ЄБРР відступив на користь Фініджент Лімітед права вимоги за кредитним договором від 12.12.2011.
07.04.2017 між Фініджент Лімітед та ТОВ ФК ТРАСАНТ було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Фініджент Лімітед відступило всі права та права вимоги до ПрАТ Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського за кредитним договором від 12.12.2011 щодо сплати частини основної суми кредиту в розмірі 2 000 000,00 доларів США.
13.04.2017 між Фініджент Лімітед та ТОВ ФК ТРАСАНТ було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Фініджент Лімітед відступило всі права та права вимоги до ПрАТ Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського за кредитним договором від 12.12.2011 щодо сплати частини основної суми кредиту в розмірі 1 000 000,00 доларів США.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/2119/16, зокрема, замінено сторону - Європейський банк реконструкції та розвитку його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, 13 поверх, офіс В 1, ідентифікаційний код 40087878) в частині визнання грошових вимог основної суми кредиту в розмірі 3 000 000,00 доларів США за кредитним договором від 12.12.2011.
Отже, загальна сума вимог Європейського банку реструктуризації та розвитку до боржника в частині повернення основної суми кредиту є частково обгрунтованою та становить 2 571 428,58 доларів США.
Крім того, здійснивши обрахунок заявлених до визнання Європейським банком реструктуризації та розвитку сум процентів, суд встановив, що вимоги кредитора щодо визнання 998 991,82 доларів США заборгованості по сплаті процентів, нарахованих з 10.02.2012 по 11.08.2016, та 748 892,72 доларів США заборгованості по сплаті процентв за збільшеною процентною ставкою (штрафних процентів), нарахованих з 23.09.2013 по 23.12.2016 включно, є обґрунтованими та арифметично вірними.
Поряд з тим, відповідно до умов кредитного договору від 12.12.2011 дата виплати процентів означає будь-який день, що припадає на 22 березня, 22 червня, 22 вересня або 22 грудня у будь-якому році, однак за умови, що, якщо будь-який день, який не є робочим днем, така дата виплати процентів має бути змінена на перший наступний робочий день того ж календарного місяця або, у разі відсутності наступного робочого дня того ж календарного місяця, - на перший попередній робочий день.
Як слідує з наданого кредитором розрахунку заборгованості за штрафними процентами, останні, зокрема, нараховані ЄБРР з 22.12.2016 по 23.12.2016 у розмірі 3 220,35 доларів США, а тому зазначена сума у відповідності до умов кредитного договору підлягає до сплати боржником 23.12.2016, відтак вимоги кредитора в частині визнання та внесення до реєстру вимог кредиторів суми штрафних процентів у розмірі 3 220,35 доларів США є поточними та відхиляються судом як передчасні.
Частиною 2 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Європейського банку реструктуризації та розвитку підлягають визнанню частково та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга, 4 316 092,80 доларів США, що становить 117 969 602,14 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга.
Розглядаючи грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" до боржника, суд встановив таке.
Так, до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34 524 299,53 грн, з яких: 18 497 522,78 грн основного боргу за договором поставки №5/14 від 02.01.2014 та 38 048,19 грн судового збору, присуджених до стягнення рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2015 у справі №922/796/15, а також 2 340 020,18 грн пені, 12 249 764,17 грн інфляційних збитків, 1 085 305,88 грн 3% річних та 351 686,52 грн судового збору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2015 у справі №922/796/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2015, зокрема, зустрічний позов задоволено - визнано договір поставки №5/14 від 02.01.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інетрпайп Україна" та Приватним акціонерним товариством "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського", та всі додатки (додаткові угоди, специфікації) до нього недійсним з моменту його укладення; первісний позов задоволено частково - стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С Монятовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" основний борг в сумі 18497522,78 грн та 38048,19 грн судового збору.
06.07.2015 господарський суд Харківської області видав, зокрема, наказ на примусове виконання рішення у справі №922/796/15 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інетрпайп Україна" основного боргу в сумі 18 497 522,78 грн та 38048,19 грн судового збору.
Постановою Верховного Суду України від 06.04.2016 рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2015, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2015, Постанову Вищого господарського суду України від 18.11.2016 у частині зустрічних позовних вимог про визнання недійсним із моменту укладення договору поставки від 02 січня 2014 року №14 та всіх додатків (додаткових угод, специфікацій) до нього скасовано - у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поставки від 02 січня 2014 року №5/14 та всіх додатків (додаткових угод, специфікацій) до нього відмовлено.
В подальшому, до господарського суду Луганської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" із позовом до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" про стягнення заборгованості за договором поставки №5/14 від 02.01.2014, а саме: 12 249 764,17 грн втрат від інфляції, 1 085 305,88 грн три відсотки річних та 2 340 020,18 грн пені.
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.07.2016 у справі №913/590/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі №913/590/16 рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2016 у справі №913/590/16 скасуванно в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" 3% річних в розмірі 1 085 3053,88 грн та збитків від інфляції в розмірі 12 093 874,20 грн, а також в частині розподілу судових витрат; в скасованій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" 3% річних в розмірі 1 085 305,88 грн, збитки від інфляції в розмірі 12 093 874,20 грн, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 175 843,26 грн; в іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2016 у справі №913/590/16 залишено без змін.
На підтвердження заявлених вимог кредитором надано копії рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2015 у справі №922/796/15, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2015 у справі №922/796/15, постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2015 у справі №922/796/15, постанови Верховного Суду України від 06.04.2016, рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2016 у справі №913/590/16, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі №913/590/16, копію договору №5/14 від 02.01.2014 та первинних документів щодо виконання відповідного правочину.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" заявлено до визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги у загальному розмірі 34 386 504,46 грн.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів відповідно заявлені вимоги визнано частково та визначено черговість задоволення зазначених вимог у розмірі 31 890 594,31 грн основного боргу - 4 черга.
Заперечень щодо вищенавдених грошових вимог від боржника не надійшло.
05.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ТРАСАНТ подано заяву про залучення до участі у справі процесуального правонаступника, відповідно до якої заявник зазначив, що відповідно до договору факторингу від 23.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" відступило на користь ТОВ Фінансова компанія ТРАСАНТ право вимоги за договором №5/14 від 02.01.2014 (далі - основний договір), а саме: права вимоги, які виникли через невиконання боржником основного договору та підтверджуються рішенням господарського суду Харківської області по справі №922/796/15 від 27.04.2015 року щодо стягнення з боржника на користь клієнта боргу в сумі 18497522,78 грн та 38048,19 грн судового збору та постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі №913/590/16 від 26.09.2016 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/2119/16, зокрема, замінено сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, 13 поверх, офіс В 1, ідентифікаційний код 40087878).
Відповідно до наданих ТОВ "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" письмових пояснень та відповідних доказів на примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 06.07.2015 у справі №922/796/15 відкрито виконавче провадження №50245043.
Доказів же фактичного виконання боржником рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2015 у справі №922/796/15 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі №913/590/16 суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як слідує з вищенаведеного, зокрема, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі №913/590/16 було встановлено обставини виникнення у боржника зобов'язання по сплаті 1 085 305,88 грн 3% річних, 12 093 874,20 грн збитків від інфляції та 175 843,26 грн судового збору за подання позовної заяви.
Однак, кредитором не надано належних та допустимих доказів виникнення у боржника зобов'язання щодо сплати 155 889,97 грн інфляцйних втрат, 2 340 020,18 грн пені та 137 795,07 грн судового збору.
Отже, загальний розмір грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "ТРАСАНТ", як нового кредитора у зобов'язаннях боржника за рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2015 у справі №922/796/15 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі №913/590/16, становить 31 890 594,31 грн, а тому відповідно заявлені кредитором грошові вимоги у загальному розмірі 34 386 504,46 грн є частково обгрунтованими та пдлягають визнанню у розмірі 31 890 594,31 грн.
Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/2119/16, зокрема, замінено сторону - Європейський банк реконструкції та розвитку його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, 13 поверх, офіс В 1, ідентифікаційний код 40087878) в частині визнання грошових вимог основної суми кредиту в розмірі 3 000 000,00 доларів США за кредитним договором від 12.12.2011.
Обставини підставності та обгрунтованості грошових вимог до боржника за кредитним договором від 12.12.2011 щодо повернення основної суми кредиту в розмірі 3 000 000,00 доларів США судом перевірено та досліджено вище, відтак означені обставини повторному доведенню не підлягають.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" підлягають частковому визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у наступних розмірах: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга, 3 000 000,00 доларів США, що становить 81 997 497,00 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга, 31 890 594,31 грн - 4 черга.
Щодо заяви Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 2 630 227,43 грн боргу за договором поставки №310181 від 16.12.2013, суд дійшов таких висновків.
16.12.2013 між Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" (далі - продавець) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - покупець) укладено договір поставки №310181, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується отримати та оплатити відповідно до умов даного договору металопроудкцію (далі - товар), номенклатура, кількість ціна та строк поставки якої погоджується сторонами в додатках (специфікаціях), що є невід'ємними частинами даного договору. Також, сторонами було підписано протокол розбіжностей до вказаного договору.
Відповідно до пп. 4.9., 6.1.2., та 9.1. договору поставки №310181 від 16.12.2013, з урахуванням протоколу розбіжностей, у разі відвантаження товару залізничним транспортом постачальник, по факту поставки, направляє покупцю два екземпляри акта прийому-передачі товару. Покупець зобов'язується протягом десяти днів з моменту направлення розглянути їх, підписати і повернути один екземпляр акта прийому-передачі товару на адресу постчальника. У випадку, якщо протягом встановленого терміну покупець не направить на адресу постачальника підписаний акт прийому-передачі товару або мотивоване заперечення щодо підписання акта прийому-передачі, товар вважається прийнятим покупцем у повному обсязі і без заперечень, а акт вважається підписаним покупцем.
Оплата залізничного тарифу на териорії України за повернення порожнього вагону, власності постачальника, здійснюється покупцем.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014, а за грошовими зобов'язаннями - до повного їх виконання сторонами за даним договором.
Відповідно до додатку №1 до договору поставки №310181 від 16.12.2013 - Специфікації, з урахуванням додаткової угоди від 22.01.2014, сторони погодили умови поставки товару у січні-лютому 2014 року, номенклатуру, кількість, ціну та строк оплати відповідного товару, зокрема: товар за ціною 6 150,00 грн за одинцю - 100% оплата протягом 30 календарних днів з дати відвантаження кожної партії; товар за ціною 6 200,00 грн за одинцю - 100% оплата протягом 45 календарних днів з дати відвантаження кожної партії.
Так, на підставі вищенаведеного договору з урахуванням укладеної до нього специфікації кредитор поставив, а боржник прийняв продукцію загальною вартістю 4 042 182,03 грн, що підтверджується наданими суду копіями залізничних накладних на перевезення товару відповідно до оформлених кредитором актів прийому-передачі продукції:
- №80358D4 від 30.01.2014 вартістю товару 6 150,00 грн за одинцю на загальну суму 111 954,60 грн, щодо якого виставлено рахунок №80358D4 від 30.01.2014;
- №80359D4 від 30.01.2014 вартістю товару 6 200,00 грн за одинцю на загальну суму 392 755,54 грн, щодо якого виставлено рахунок №80359D4 від 30.01.2014;
- №80424D4 від 05.02.2014 вартістю товару 6 150,00 грн за одинцю на загальну суму 964 773,13 грн, щодо якого виставлено рахунок №80424D4 від 05.02.2014;
- №80436D4 від 06.02.2014 вартістю товару 6 150,00 грн за одинцю на загальну суму 479 563,72 грн, щодо якого виставлено рахунок №80436D4 від 06.02.2014;
- №80437D4 від 06.02.2014 вартістю товару 6 200,00 грн за одинцю на загальну суму 482 519,14 грн, щодо якого виставлено рахунок №80437D4 від 06.02.2014;
- №80485D4 від 10.02.2014 вартістю товару 6 200,00 грн за одинцю на загальну суму 891 094,27 грн, щодо якого виставлено рахунок №80485D4 від 10.02.2014;
- №80649D4 від 19.02.2014 вартістю товару 6 150,00 грн за одинцю на загальну суму 564 844,03 грн, щодо якого виставлено рахунок №80649D4 від 19.02.2014;
- №80650D4 від 19.02.2014 вартістю товару 6 200,00 грн за одинцю на загальну суму 154 677,60 грн, щодо якого виставлено рахунок №80650D4 від 19.02.2014. Копії зазначених актів прийому-передачі продукції та рахунків додано кредитором до заяви.
У відповідності до умов договору вищенаведені акти прийому-передачі товару, рахунки, накладні кредитор надіслав боржнику, що підтверджується доданими до заяви копіями поштових квитанцій.
Відповідно до викладених кредитром доводів та наданих виписок по рахунку в ПАТ Райффайзен Банк Аваль , вартість отриманої за актом прийому-передачі №80358D4 від 30.01.2014 продукції боржник оплатив 28.02.2014 повністю у розмірі 111 954,60 грн, у той час як решту вартості отриманого товару ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" сплатив частково:
- 24.04.2014 - 500 000,00 грн за рахунком №80359D4 від 30.01.2014;
- 20.06.2014 - 200 000,00 грн за рахунком №80424D4 від 05.02.2014;
- 23.06.2014 - 100 000,00 грн за рахунком №80424D4 від 05.02.2014;
- 25.06.2014 - 100 000,00 грн за рахунком №80424D4 від 05.02.2014;
- 27.06.2014 - 100 000,00 грн за рахунком №80424D4 від 05.02.2014;
- 01.07.2014 - 100 000,00 грн за рахунком №80424D4 від 05.02.2014;
- 02.07.2014 - 100 000,00 грн за рахунком №80424D4 від 05.02.2014;
- 09.07.2014 - 100 000,00 грн за рахунком №80424D4 від 05.02.2014.
Як зауважив кредитор, решту вартості отриманого товару боржник не оплатив, а тому загальний розмір основого боргу боржника перед Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" складає 2 630 227,43 грн.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод" просить суд визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 2 630 227,43 гривень.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів заявлені ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" вимоги визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог у розмірі 2 630 227,43 грн - 4 черга.
Відповідно до поданого відзиву на грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" боржник повністю заперечив проти відповідних вимог з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності, а також на те, що заява кредитора не відповідає вимогам пп. 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки у заяві кредитора не зазначено розпорядника майна та реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора.
Враховуючи приписи ст. ст. 530, 712, 692, 693 Цивільного кодексу України, якими врегульовано відповідні грошові правовідносини між кредитором та боржником, суд дійшов висновку, що надіслання кредитором у порядку п. 4.9. договору поставки №310181 від 16.12.2013 на адресу боржника актів прийому-передачі товару, відвантаженого боржнику залізничним транспортом у січні-лютому 2014 року, а в подальшому відсутність протягом десяти днів з моменту такого направлення з боку боржника підписаних відповідних актів або мотивованих заперечень щодо їх підписання, свідчить про прийняття зазначеного товару боржником у повному обсязі і без заперечень та породжує для останнього обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі у наступні строки:
- за актом прийому-передачі продукції №80359D4 від 30.01.2014 до 03.04.2014 включно;
- за актом прийому-передачі продукції №80424D4 від 05.02.2014 до 24.03.2014 включно;
- за актом прийому-передачі продукції №80436D4 від 06.02.2014 до 24.03.2014 включно;
- за актом прийому-передачі продукції №80437D4 від 06.02.2014 до 07.04.2014 включно;
- за актом прийому-передачі продукції №80485D4 від 10.02.2014 до 07.04.2014 включно;
- за актом прийому-передачі продукції №80649D4 від 19.02.2014 до 08.04.2014 включно;
- за актом прийому-передачі продукції №80650D4 від 19.02.2014 до 23.04.2014 включно.
Однак, як слідує з наданих кредитором доказів, боржник відповідне грошове зобов'язання виконав не належним чином, залишок вартості отриманого товару у розмірі 2 630 227,43 грн не оплатив.
За таких обставин, перевіривши надані кредитором первинно-облікові документи щодо поставки товару за договором поставки №310181 від 16.12.2013 та частково проведних розрахунків судом встановлено, що заявлена ПрАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" грошова вимога є обґрунтованою і арифметично вірною.
Що ж до заперечень боржника з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності, суд дійшов висновку про їх необгрунтованість з огляду на таке.
Враховуючи приписи 256, 261, 260 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що про обставини порушення боржником грошового зобов'язання по оплаті поставленого за договором поставки №310181 від 16.12.2013 товару кредитор мав змогу дізнатися з моменту прострочення боржником виконання відповідних зобов'язань, відтак перебіг строку позовної давності почався:
- по сплаті вартості товару за актом прийому-передачі продукції №80359D4 від 30.01.2014 - з 05.04.2014;
- по сплаті вартості товару за актом прийому-передачі продукції №80424D4 від 05.02.2014 - з 26.03.2014;
- по сплаті вартості товару за актом прийому-передачі продукції №80436D4 від 06.02.2014 - з 26.03.2014;
- по сплаті вартості товару за актом прийому-передачі продукції №80437D4 від 06.02.2014 - з 09.04.2014;
- по сплаті вартості товару за актом прийому-передачі продукції №80485D4 від 10.02.2014 - з 09.04.2014;
- по сплаті вартості товару за актом прийому-передачі продукції №80649D4 від 19.02.2014 - з 10.04.2014;
- по сплаті вартості товару за актом прийому-передачі продукції №80650D4 від 19.02.2014 - з 25.04.2014.
До того ж, враховуючи приписи ст. 264 Цивільного кодексу України та здійснення боржником часткових розрахунків за отриманий товар, а відтак вчинення дій, що свідчить про визнання відповідного грошового обов'язку, суд дійшов висновку, що перебіг строку позовної давності перервався та почався заново для грошових вимог за актами прийому-передачі продукції: №80359D4 від 30.01.2014 - з 24.04.2014 та №80424D4 від 05.02.2014 - з 09.07.2014.
Крім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію.
Так, ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, з 23.12.2016 перебіг позовної давності за заявленими кредитром грошовими вимогами зупинився.
Враховуючи переривання та зупинення 23.12.2016 перебігу позовної давності за заявленими кредитром грошовими вимогами, суд дійшов висновку, що до 23.12.2016 із трирічного строку на звернення до суду за захистом порушених прав кредитора шляхом визнання суми заборгованості за договором поставки №310181 від 16.12.2013, сплило:
- 974 дні - за актом прийому-передачі продукції №80359D4 від 30.01.2014;
- 898 днів - за актом прийому-передачі продукції №80424D4 від 05.02.2014;
- 1 003 дні - за актом прийому-передачі продукції №80436D4 від 06.02.2014;
- 989 днів - за актом прийому-передачі продукції №80437D4 від 06.02.2014 та за актом прийому-передачі продукції №80485D4 від 10.02.2014;
- 988 днів - за актом прийому-передачі продукції №80649D4 від 19.02.2014;
- 973 дні - за актом прийому-передачі продукції №80650D4 від 19.02.2014.
Оскільки кредитор звернувся до суду з грошовими вимогами до боржника 25.01.2017, суд дійшов висновку про те, що ПрАТ "Донецьксталь" не пропущено передбачений законом строк на звернення до суду із захистом порушених прав, а відповідні доводи боржника про пропуск кредитором строку позовної давності є необґрунтованими.
Заперечення ж боржника щодо невідповідності заяви кредитора вимогам пп. 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з огляду на відсутність у заяві відомостей щодо розпорядника майна оцінюються судом критично, оскільки відповідні законодавчі приписи не містять вимог щодо зазначення у заяві кредитора відомостей про розпорядника майна.
Інші ж доводи боржника щодо відсутності у заяві кредитора реєстраційних номерів облікових карток платників податків - боржника та кредитора, визнаються судом неспроможними, оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків використовується тільки щодо об'єктів оподаткування фізичних осіб та, відповідно, присвоюється тільки фізичним особм та фізичним особам-підприємцям, відтак відповідні вимоги п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосуються випадку, якщо кредитором та/або боржником є фізична особа/фізична особа-підприємець, у той час як у даній справі боржник та кредитор є юридичними особами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга, 2 630 227,43 грн - 4 черга.
Розглядаючи заяву Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про включення кредиторських вимог до боржника у розмірі 2 805 649,43 грн заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд дійшов таких висновків.
В обгрунтування відповідної заяви Могилів-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зазначило, що боржником, який зареєстрований у відповідному територіальному органі та є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, не сплачено кошти з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з серпня 2015 року по листопад 2016 року та за списком №2 за період з вересня 2015 року по липень 2016 року та з вересня по листопад 2016 року, у загальному розмірі 2 805 649,43 грн, які було розраховано та сформовано на підставі рахунків та повідомлень. Копії відповідних рахунків, повідомлень та доказів їх надіслання боржнику наявні в матеріалах даної справи.
До того ж, в підтвердження відповідної заборгованості кредитором надано суду копії актів приймання-передачі платника страхових внесків та облікових показників, а також розрахунок заборгованості та картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на випалату та доставку пільгових пенсій за списками №№1, 2.
Враховуючи порушення боржником покладеного на нього законом обов'язку, кредитор просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 2 805 649,43 грн.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів заявлені Могилів-Подільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області вимоги визнано та визначено черговість задоволення зазначених вимог у розмірі 2 805 649,43 грн - 2 черга.
Відповідно до поданого відзиву на грошові вимоги Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області боржник повністю заперечив проти відповідних вимог з огляду на те, що заява кредитора не відповідає вимогам ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки до заяви кредитора документи, які зазначені в додатках, додані не в повному обсязі, а в самій заяві не вказано реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора, розмір заявлених до визнання коштів не визначено окремо щодо суми неустойки (штрафу, пені).
В розрізі відповідних заперечень, боржник зазначив, що до заяви кредитора не додано документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписала грошову вимогу, надсилання копії заяви боржнику та розпоряднику майна, а також грошові вимоги в розмірі 2 805 649,43 грн, а з документів, доданих до заяви, не вбачається з чого скаладається заборгованість та за який період вона виникла.
Водночас, боржник зауважив на відсутності документів, що підтверджують коло осіб, яким виплачувалась пенсія на пільгових умовах, чи доставлялась вказаним особам пенсія на території України та не непідконтрольній Україні території.
Відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до пп. 1, 4, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України" від 06.04.2011 №384/2011, Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо: забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів;
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Приписами ст. ст. 11, 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру
Страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі - філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівлі шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до пп. 6.4. та 6.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правлінн Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень"Закону (згідно з додатками 6 та7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Беручи до уваги вищенаведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що боржник в силу закону зобов'язаний відшкодувати Могилів-Подільському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Вінницької області фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списками №№1, 2.
Заперечення ж боржника щодо невідповідності заяви кредитора вимогам ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визнаються судом неспроможними, оскільки наявність усіх вказаних у додатках документів, судом перевірено при прийнятті відповідної заяви.
Що ж до заперечень боржника на відсутності доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала яка підписала грошову вимогу, а також надсилання копії заяви боржнику та розпоряднику майна, зазначені недоліки кредитор усунув на вимогу суду відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30.10.2017.
Доводи боржника на відсутності в заяві кредитора реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора є безпідставними з огляду вищевикладених судом висновків щодо аналогічних посилань боржника за іншими кредиторськими заявами.
До того ж, заявлена до визнання Могилів-Подільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області сума коштів складається виключно із заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на випалату та доставку пільгових пенсій за списками №№1, 2, а тому доводи боржника на невизначенні у заяві про грошові вимоши окремо сум неустойки (штрафу, пені) є безпідставними.
Інші ж заперечення боржника щодо доказової неогрунтованості заявлених кредитором грошових вимог в розмірі 2 805 649,43 грн, у тому числі відсутності документів, що підтверджують коло осіб, яким виплачувалась пенсія на пільгових умовах, та фактичну доставку таких пенсій, спростовуються наданими кредитором документами, зокрема розрахунками за списками №№1 та 2, складеними відповідно до вимог законодавства із зазначенням прізвищ осіб, яким виплачувалась пенсія та її розміру та, відповідно, розміру понесених Пенсійним фондом України витрат на виплату та доставку таких пенсій.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі 2 805 649,43 грн - 2 черга.
Що ж до заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" з грошовими вимогами до боржника у загальному розмірі 311 045,51 грн заборгованості за договорами про надання банківської контр-гарантії виконання зобов'язань №№06.13-15/48, 06.13-15/49, 06.13-15/51, 06.13-15/52, 06.13-15/54, 06.13-15/55, 06.13-15/56, 06.13-15/57 від 09.01.2013, 11.02.2013, 26.03.2013 відповідно, а також договором банківського рахунку №550-1-0832 від 15.09.2010, слід зазначити таке.
15.09.2010 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - банк) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - клієнт) укладено договір банківського рахунку №550-1-0832, відповідно до п. 1.1. якого банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок №26004550000090 в українських гривнях, надалі за текстом - рахунок та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування, надалі за текстом - послуги, відповідно до умов цього договору, Правил обслуговування банківських поточних (крім карткових) рахунків клієнтів корпоративного бізнесу, відкритих в Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк", затверджених Рішенням Правління ПАТ Укрсоцбанк (протокол №19 від 26.12.2009), опублікованих в газеті Урядовий кур'єр №47 (4198) від 13.03.2010 (стор. 12-14), а також розміщеними на інформаційних стендах, що розташовані у приміщеннях банку та на сайті www/usb/com.ua, надалі за текстом - правила, та вимог чинного законодавства України.
В подальшому, 22.08.2011, 08.11.2011, 16.11.2011, 20.02.2012, 10.06.2015 між сторонами договору банківського рахунку №550-1-0832 від 15.09.2010 укладено ряд додаткових угод щодо відкриття поточних рахунків у валютах: євро, російський рубль та долар США.
Відповідно до витягу тарифного плану на послуги за поточними рахунками для корпоративних клієнтів ПАТ Укрсобанк , які обслуговуються на умовах публічних договорів поточного рахунку: за ведення поточного рахунку у разі, якщо клієнт підключений до системи Інтернет-Клієнт-Банк плата у розмірі 75,00 грн стягується щомісячно. В разі, якщо протягом звітного місяця з поточного рахунку здійснювалися лише платежі по оплаті послуг банку або на поточний рахунок зараховувались платежі банку (окрім оплати банком за товари, роботи чи послуги клієнта), плата за ведення рахунку не стягується; абонентська плата за ведення рахунку та обробку електронних банківських документів, надісланих засобами Інтернет-Клієнт-Банк (OFF LINE/ON LINE) сплачується у розмірі 99,00 грн щомісячно незалежно від кількості рахунків та наявності руху коштів по рахунку/рахункам додатково до комісії за переках коштів.
Як слідує з наданих кредитором розрахунку заборгованості за договором банківського рахунку №550-1-0832 від 15.09.2010 та виписок по особових рахунках за період з 01.03.2016 по 22.12.2016, боржником не сплачено плату за ведення поточного рахунку у загальному розмірі 150,00 грн за березень, липень 2016 року, а також вартість послуг за ведення рахунку та обробку електронних банківських документів, надісланих засобами Інтернет-Клієнт-Банк (OFF LINE/ON LINE) у загальному розмірі 891,00 грн за березень-липень 2016 року, а тому відповідно до доводів кредитора загальний розмір заборгованості боржника за договором банківського рахунку №550-1-0832 від 15.09.2010 складає 1 041,00 грн.
До того ж, в підтвердження відповідної суми заборгованості кредитором надано власну довідку №10.5-186/103 від 15.01.2018.
Поряд з тим, 09.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - контр-гарант) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - принципал) укладено договори про надання банківської контр-гарантії виконання зобов'язань №№06.13-15/48, 06.13-15/49 (далі - договори банківської контр-гарантії).
11.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - контр-гарант) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - принципал) укладено договори про надання банківської контр-гарантії виконання зобов'язань №№06.13-15/51, 06.13-15/52 (далі - договори банківської контр-гарантії).
26.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - контр-гарант) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - принципал) укладено договори про надання банківської контр-гарантії виконання зобов'язань №№06.13-15/54, 06.13-15/55, 06.13-15/56, 06.13-15/57 (далі - договори банківської контр-гарантії).
26.02.2016 та 18.04.2016 між сторонами укладено додаткові угоди до договорів банківської контр-гарантії №№06.13-15/51, 06.13-15/52 та №№06.13-15/54, 06.13-15/55 відповідно.
Відповідно до пп. 1.1., 4.1., 4.3. договорів банківської контр-гарантії контр-гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов'язань перед The President of India, що діє через the Executive Director, Railway Stores (P), Ministri of Railway, (Railway Board), Rail Bhavan, New Delhi-110001, India, що є юридичною особою за законодавством Республіки Індія, надалі за текстом - бенефіціар, відповідно до умов розділу-ІІ (загальні умови контракту) тендерної документації - тендер №WTA-465 на закупівлю локомотивних восей (Tender No.WTA-465 for Misc loco axles Rough Mashined for WAG7 & WDG2/WGD3A locos) та контракту №2012RS(WTA)-465/Axles/874/1 від 27.04.2012, надалі за текстом разом - основне зобов'язання, зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виконання принципалом пп. 3.1.1., 3.1.2. цього договору, надати за принципала перед Punjab National Bank, New Delhi, India (SWIFT-код: PUNBINBBDOB), який є юридичною особою за законодавством Республіки Індія, надалі за текстом - гарант, для подальшого внеску банківської гарантії, надалі за текстом - банківська гарантія, безвідкличну банківську контр-гарантію виконання зобов'язань (а саме: гарантійних зобов'язань щодо якості товару, як це визначено у п. 2.2. цього договору), надалі за текстом - контр-гарантія, за формою, наведеною у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною складовою частиною.
За надання та обслуговування контр-гарнтії принципал щомісячно сплачує контр-гарнату комісійну винагороду у розмірі 3% від граничної суми відповідальності контр-гаранта за контр-гарантією, визначеної у п. 2.1. цього договору.
Принципал сплачує контр-гаранту всі комісії, пов'язані з відправкою повідомлень зсобами телекомунікаційного зв'язку (SWIFT), комісії за обробку вимоги платежу за контр-гарантією, комісії за виконання платежу за контр-гарантією, відповідно до умов додаткової угоди №4 до договору банківського рахунку №550-1-0832 від 15.09.2010, комісії гаранта та інших іноземних банків, уразі їх виникнення протягом 3 (трьох) робочих днів від дати отримання відповідного листа контр-гаранта.
Відповідно до пп. 2.1., 2.3. та 8.1. договорів банківської контр-гарантії сторони погодили граничні суми, набуття чинності та строк дії контр-гарантії щодо кожного договору, а також те, що відповідні договори набувають чинності з дати підписання уповноваженими представниками та скріплення їх підписів печатками сторін і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Як слідує з наданих кредитором розрахунків заборгованості за договорами банківської контр-гарантії, виписок по особових рахунках за період з 01.03.2016 по 22.12.2016 та SWIFT повідомлень, боржником порушено зобов'язання за відповідними правочинами щодо сплати комісійної винагороди за надання та обслуговування банківської контр-гарантії та комісії за SWIFT повідомлення, комісії іноземного банку-гаранта, відтак згідно доводів кредитора загальний розмір заборгованості боржника за договорами банківської контр-гарантії складає 310 004,51 грн. До того ж, в підтвердження відповідної суми заборгованості кредитором надано власну довідку №10.1-186/1005 від 15.01.2018.
09.01.2013, 11.02.2013, 26.03.2013, в забезпечення виконання зробов'язань за договорами банківської контр-гарантії, між банком та боржником укладено договори застави товарів в обороті №№1-8 (далі - договори застави), відповідно до умов яких предметом застави є товари в обороті, а саме: заготівка неприривнолита d 400 Ст.ОС 10071024 у кількості 497,5 т. заставною вартістю 1 990 28,00 грн, круг ф30 Ст. 60с2А 10028020 кількості 284 321,7 т. заставною вартістю 1 603 669,12 грн, квадратна заготівка 200х200х6000 Ст.45 ГОСТ 1050-88 ТУ 14-2-1221-98 10025017 у кількості 214,5 т. заставною вартістю 815 229,20 грн, круг ф100 Ст.38ХС-2 ГОСТ 2590-2006 (ДСТУ 4738..2007) 10028062 у кількості 498 531,4 т. заставною вартістю 2 547 129,36 грн, що у загальному складає 6 956 155,68 грн заставної вартості предмета застави, місцезнаходження якого: Україна, 91005, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, корпус 14.
Копії вищенаведених договорів банківського рахунку №550-1-0832 від 15.09.2010, банківської контр-гарантії та застави кредитором додано до заяви з грошовими вимогами до боржника.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", з урахуванням поданих в подальшому пояснень, вважає, що грошові вимоги до боржника підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 3 200,00 грн (судовий збір) - 1 черга, 1 041,00 грн (основний борг, незабезпечені заставою вимоги) - 4 черга, 310 004,51 грн (основний борг, забезпечені заставою вимоги) - позачергово.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів заявлені Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" вимоги визнано та внесено окремо до реєстру вимоги кредитора у розмірі 311 045,51 грн - позачергово.
Заперечень щодо вищенавдених грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від боржника не надійшло.
За приписами ст. ст. 11, 627 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 1066, ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
До того ж, у відповідності ст. ст. 560, 567 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
Згідно ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Пунктом 12 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004, передбачено, що банки, які беруть участь у здійсненні операцій за гарантіями/контргарантіями, утримують комісійну винагороду та відшкодування витрат відповідно до умов гарантії/контргарантії та/або на підставі договору про надання гарантії/контргарантії або іншого відповідного договору, у якому передбачені умови утримання комісійної винагороди та відшкодування витрат.
За таких обставин, перевіривши надані кредитором первинно-облікові документи щодо виконання банком умов договору банківського рахунку №550-1-0832 від 15.09.2010 та договорів банківської контр-гарантії в частині надання боржнику послуг за відповідними правочинами, а також часткової сплати боржником вартості отриманих відповідно послуг, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до боржника у розмірі 1 041,00 грн заборгованості за надані банком послуги з ведення поточного рахунку та обробку електронних банківських документів, а також 310 004,51 грн заборгованості по сплаті комісійної винагороди за надання та обслуговування банківської контр-гарантії та комісії за SWIFT-повідомлення є обґрунтованими і арифметично вірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Приписами ст. ст. 1, 40 Закону України Про заставу передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.
Відповідно до ст. 1, абз. 2 ч. 8 ст. 23, ч. 9. ст. 45 акону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
З наданих кредитором документів слідує, що виконання боржником зобов'язання по сплаті кредитору комісійної винагороди за надання та обслуговування банківської контр-гарантії та комісії за SWIFT-повідомлення за договорами банківської контр-гарантії у загальному розмірі 310 004,51 грн забезпечено заставою товарів в обороті у відповідності до договорів застави, а тому суд дійшов висновку, що ПАТ "Укрсоцбанк" є забезпеченим кредитором за відповідними грошовими вимогами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 3 200,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 041,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 310 004,51 грн - позачергово, як забезпечені.
Розглядаючи заяву Фізичної особи-підприємця Кірносової Ірини Володимирівни про майнові вимоги до боржника, суд дійшов таких висновків.
15.01.2013 між ФОП Кірносовою І.В. (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - покупець) укладено договір №2, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується приняти та оплатити наступні товарно-матеріальні цінності: лакофарбова продукція (далі - товар). Найменування товару, його асортимент, кількість та одиниця віміру погоджуються у специфікаціях, підписаних сторонами на кожну партію товару, які є навід'ємною частиною данного договору.
Відповідно до пп. 2.1., 4.1. та 8.1. договору №2 від 15.01.2013 ціна товару встановлюється за домовленістю сторін та вказана у специфікаціях та виставлених на їх підтсаві рахунках-фактурах.
Оплата за товар здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: 100% передплата.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014.
На підставі вищенаведеного договору та виставлених рахунків-фактур кредитор поставив, а боржник прийняв продукцію загальною вартістю 82 935,96 грн, що підтверджується наданими суду копіями видаткових накладних:
- КИ-000161 від 14.11.2013 на суму 3 331,14 грн;
- КИ-000166 від 25.11.2013 на суму 5 516,58 грн;
- КИ-000171 від 29.11.2013 на суму 5 170,20 грн;
- КИ-000174 від 06.12.2013 на суму 7 702,02 грн;
- КИ-000175 від 09.12.2013 на суму 2 594,82 грн;
- КИ-000177 від 12.12.2013 на суму 6 222,30 грн;
- КИ-000178 від 18.12.2013 на суму 5 107,20 грн;
- КИ-000179 від 24.12.2013 на суму 11 408,70 грн;
- КИ-000180 від 27.12.2013 на суму 17 875,20 грн;
- КИ-000003 від 06.02.2014 на суму 467,64 грн;
- КИ-000004 від 07.02.2014 на суму 12 768,00 грн;
- КИ-000016 від 30.05.2014 на суму 2 197,80 грн;
- КИ-000017 від 02.06.2014 на суму 2 637,36 грн.
До того ж, в підтвердження обставин здійснення вищенаведених поставок та прийняття боржником відповідної продукції кредитор надав довіреності на отримання ТМЦ та податкові накладні.
Відповідно до викладених кредитром доводів, наявних в матеріалах справи розгорнутої довідки про розрахунки та виписок по рахунку в ПАТ Державний ощадний банк України , вартість отриманого за вищенаведеними видатковими накладними боржник не оплатив, а тому загальний розмір боргу ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" перед ФОП Кірносовою І.В. складає 82 935,96 грн.
Таким чином, з урахуванням поданої заяви про уточнення вимог, ФОП Кірносова І.В. просить суд визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 82 935,96 гривень.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів заявлені ФОП Кірносовою І.В. вимоги не визнано з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності.
Відповідно до поданого відзиву на грошові вимоги ФОП Кірносової І.В. боржник повністю заперечив проти відповідних вимог з огляду на пропуск кредитором передбаченого ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 30-денного строку на подання заяви з вимогами до боржника, а також пропуск строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав.
До того ж, заперечуючи проти заяви ФОП Кірносової І. В., боржник зауважив, що заява кредитора не відповідає вимогам пп. 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки у заяві не зазначено розпорядника майна та реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора, а ФОП Кірносова І. В. невірно вказала свій правовий статус - заявник, а не кредитор, як того вимагає ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .
Враховуючи вищенаведені обставини, а також приписи ст. ст. 530, 712, 692, 693 Цивільного кодексу України, якими врегульовано відповідні грошові правовідносини між кредитором та боржником, суд дійшов висновку, що виставлення кредитором рахунків на оплату товару, а надалі підписання боржником видаткових накладних КИ-000161 від 14.11.2013, КИ-000166 від 25.11.2013, КИ-000171 від 29.11.2013, КИ-000174 від 06.12.2013, КИ-000175 від 09.12.2013, КИ-000177 від 12.12.2013, КИ-000178 від 18.12.2013, КИ-000179 від 24.12.2013, КИ-000180 від 27.12.2013, КИ-000003 від 06.02.2014, КИ-000004 від 07.02.2014, КИ-000016 від 30.05.2014, КИ-000017 від 02.06.2014 без будь-яких заперечень щодо обсягу та якості переданого товару, свідчить про прийняття цього товару боржником та породжує для останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі з моменту прийняття кожної партії зазначеного товару.
Однак, як слідує з наданих кредитором доказів, боржник в порушення приписів ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, відповідне грошове зобов'язання виконав не належним чином, вартість отриманого товару у розмірі 82 935,96 грн не оплатив.
За таких обставин, перевіривши надані кредитором первинно-облікові документи щодо поставки товару за договором №2 від 15.01.2013, судом встановлено, що заявлена ФОП Кірносовою І. В. грошова вимога є обґрунтованою і арифметично вірною.
Доводи боржника щодо пропуску кредитором передбаченого ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 30-денного строку на подання заяви з вимогами до боржника визнаються судом неспроможними, оскільки відповідно до законодавчих приписів наслідком пропуску відповідного строку є втрата кредитором статусу конкурсного, відтак задоволення відповідних вимог в останню чергу в ліквідаційній процедурі, а не відмова у визнанні таких вимог взагалі.
Що ж до заперечень боржника на заяву ФОП Кірносової І. В. з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності, суд дійшов висновку про їх необгрунтованість з огляду на таке.
Враховуючи приписи 253, 256, 261, 260 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що про обставини порушення боржником грошового зобов'язання по оплаті поставленого за договором №2 від 15.01.2013 товару кредитор мав змогу дізнатися з моменту прострочення боржником виконання відповідних зобов'язань, відтак перебіг строку позовної давності почався:
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000161 від 14.11.2013 - з 17.11.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000166 від 25.11.2013 - з 28.11.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000171 від 29.11.2013 - з 04.12.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000174 від 06.12.2013 - з 11.12.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000175 від 09.12.2013 - з 12.12.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000177 від 12.12.2013 - з 15.12.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000178 від 18.12.2013 - з 21.12.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000179 від 24.12.2013 - з 27.12.2013;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000180 від 27.12.2013 - з 01.01.2014;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000003 від 06.02.2014 - з 05.02.2014;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000004 від 07.02.2014 - з 10.02.2014;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000016 від 30.05.2014 - з 04.06.2014;
- по сплаті вартості товару за видатковою накладною КИ-000017 від 02.06.2014 - з 05.06.2014.
Відповідно до поданих кредитором пояснень щодо перебігу строку позовної давності, ФОП Кірносова І. В. зазначила, що вона зареєстрована та проживає у м. Луганську, що входить до території, на якій здійснюється антитерористична операція, відтак відповідні обставини перешкоджали кредитору звернутись з позовом до боржника щодо заявлених грошових вимог в силу дії обставин непереборної сили.
Відповідно до приписів ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється, зокрема, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (додається, таємно).
Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення від 07.11.2014 №1085-Р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого віднесено, зокрема, м. Луганськ (у тому числі м. Олександрівськ, с-ще Зразкове, с-ще Тепличне, смт Катеринівка).
Як слідує з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань з моменту державної реєстрації - 22.02.2002 та до цього часу ФОП Кірносова І. В. проживає у м. Луганськ, на території якого проводиться антитерористична операція, а органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З огляду вищенаведенего, суд дійшов висновку, що обставини проживання кредитора на території якого проводиться антитерористична операція, є надзвичайною подією (непереборною силою), відтак підставою для зупинення перебігу позовної давності за заявленими кредитром грошовими вимогами з 14.04.2014, а оскільки кредитор і на даний час проживає у м. Луганськ, то обставини, що стали підставою для зупинення перебігу позовної давності не припинилися.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ФОП Кірносовою І. В. не пропущено передбачений законом строк на звернення до суду із захистом порушених прав, а відповідні доводи боржника про пропуск кредитором строку позовної давності є необґрунтованими.
Заперечення ж боржника щодо невідповідності заяви кредитора вимогам пп. 2, 3 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з огляду на відсутність у заяві відомостей щодо розпорядника майна та вірного зазначення правового статусу кредитора оцінюються судом критично, оскільки відповідні законодавчі приписи не містять вимог щодо зазначення у заяві відповідних відомостей.
Інші ж доводи боржника щодо відсутності у заяві кредитора реєстраційних номерів облікових карток платників податків - боржника та кредитора, визнаються судом неспроможними, оскільки відповідно до приписів Податкового кодексу України реєстраційний номер облікової картки платника податків використовується тільки щодо об'єктів оподаткування фізичних осіб та, відповідно, присвоюється тільки фізичним особм та фізичним особам-підприємцям, відтак відповідні вимоги п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосуються випадку, якщо кредитором та/або боржником є фізична особа/фізична особа-підприємець, у той час як у даній справі боржник є юридичною особою, а в поданих кредитором - ФОП Кірносовою І. В. разом із заявою документах вказаний Індивідуальний податковий номер, що відповідно чинного законодавства є номером реєстраційної картки платника податків.
Частиною 4 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Як слідує з матеріалів справи ФОП Кірносова І.В. звернулась до суду із заявою про грошові вимоги до боржника 13.10.2017, у той час як останній день строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника сплив 25.01.2017, а тому суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не є конкурсними та підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 3 200,00 грн (судовий збір) - 1 черга, 82 935,96 грн - 6 черга в ліквідаційній процедурі.
Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" до боржника розмірі 170 410,89 грн заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №20 від 01.04.2015, слід зазначити таке.
01.04.2015 між ТОВ Цитрус (далі - орендодавець) та ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №20, відповідно до пп. 1.1., 1.2., 1.3. та 1.4. орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння наступне приміщення. Адреса будинку, у якому знаходиться приміщення, яке орендується: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А. Загальна площа приміщення, що орендується: 137 м 2 . Поверх: 2-ий (другий).
Відповідно до пп. 4.1., 5.2., 5.8. оренди нежитлового приміщення №20 від 01.04.2015 термін оренди складає один рік з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом приймання.
Орендна плата 10 275,00 грн та ПДВ 2 055,00 грн становлять загальну сумму 12 330,00 грн за місяць. Орендна плата сплачується орендарем наперед шляхом перерахування в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа кожного звітного місяця.
Вартість комунальних послуг сплачується орендарем згідно з рахунками орендодавця в безготівковому порядку не пізніше трьох днів після отримання рахунку.
Згідно підписаного 01.04.2015 сторонами акту прийому-передачі приміщення, копія якого додана до заяви кредитора, боржник прийняв у користування приміщення за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 9-А, 2-ий (другий) поверх.
Відповідно до викладених у заяві ТОВ Цитрус доводів та наданих копій рахунків-фактур, за період з 01.04.2015 по 01.04.2016 належні до сплати загальні: сума орендних платежів становить 147 960,00 грн, сума компенсації по комунальним платежам становить 34 780,89 грн.
Однак, як зауважено ТОВ Цитрус , боржник не належно виконав взяті на себе договором обов'язки, кошти за користування орендним приміщенням та отримання комунальних послуг сплатив частково, внаслідок чого у боржника перед кредитором виникла заборгованість у загальному розмірі 170 410,89 грн, з яких: 135 630,00 грн заборгованості з орендної плати та 34 780,89 грн заборгованості по компенсації комунальних платежів.
Таким чином, ТОВ Цитрус просить визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 170 410,89 грн та включити до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядником майна боржника згідно наданого реєстру вимог кредиторів заявлені ТОВ Цитрус визнано та включено до реєстру у розмірі 173 610,89 грн - 6 черга.
Відповідно до поданого відзиву на грошові вимоги ТОВ Цитрус боржник повністю заперечив проти відповідних вимог з огляду на пропуск кредитором передбаченого ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 30-денного строку на подання заяви з вимогами до боржника.
До того ж, заперечуючи проти заяви ТОВ Цитрус , боржник зауважив, що заява кредитора не відповідає вимогам ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки у заяві не зазначено дати її подання, реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора, розмір вимог до боржника, а також до заяви не додано документів на підтвердження грошових вимог, у той час як рахунки-фактури не є доказами надання боржнику послуг вартістю 170 410,89 грн.
За приписами ст. ст. 11, 627, 629 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання.
З огляду наведеного, підписання ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" договору оренди нежитлового приміщення №20 від 01.04.2015, як і безперешкодне користування боржником орендованим приміщенням та отримання комунальних послуг, пов'язаних з утриманням відповідного приміщення, без будь-яких зауважень чи заперечень свідчить про погодження боржника з умовами укладеного правочину та, відповідно, в силу договірних положень породжує для нього обов'язок по сплаті орендної плати та компенсації вартості наданих комунальних послуг у повному обсязі.
Доводи боржника щодо пропуску кредитором передбаченого ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом 30-денного строку на подання заяви з вимогами до боржника визнаються судом неспроможними, оскільки відповідно до законодавчих приписів наслідком пропуску відповідного строку є втрата кредитором статусу конкурсного, відтак задоволення відповідних вимог в останню чергу в ліквідаційній процедурі, а не відмова у визнанні таких вимог взагалі.
Заперечення ж боржника щодо невідповідності заяви кредитора вимогам ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з огляду на відсутність у заяві відомостей щодо дати її подання та розміру вимог до боржника оцінюються судом критично, оскільки відповідні законодавчі приписи не містять вимог щодо зазначення у заяві дати її подання, а размір грошових вимог до боржника кредитором вказаний як у тексті заяви так і у її прохальній частині.
Доводи боржника на відсутності в заяві кредитора реєстраційних номерів облікових карток платника податків - боржника та кредитора є безпідставними з огляду вищевикладених судом висновків щодо аналогічних посилань боржника за іншими кредиторськими заявами.
Інші ж заперечення боржника щодо доказової неогрунтованості заявлених кредитором грошових вимог в розмірі 170 410,89 грн, спростовуються положеннями укладеного між сторонами договору, в силу яких виникнення у боржника обов'язку по сплаті коштів за відповідним правочином пов'язане з обставинами користування приміщенням, чого, як і обставин отримання рахунків на оплату відповідних коштів, боржник не заперечив.
За таких обставин, оскільки ТОВ Цитрус звернулось до суду із заявою про грошові вимоги до боржника 31.10.2017, у той час як останній день строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника сплив 25.01.2017, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги в силу ч. 4 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не є конкурсними та підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 3 200,00 грн (судовий збір) - 1 черга, 170 410,89 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.
Розглядаючи грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" до боржника, що складаються з 133 627,13 грн основного боргу, 10 933,53 грн 3% річних та 69 391,78 грн інфляційних втрат, що загалом становить 213 952,44 грн, слід зазначити таке.
Відповідно до викладених у заяві доводів кредитора, з урахуванням заяви про усунення недоліків, протягом 2014-2015 роках ТОВ "Абразив груп", як постачальник, передав, а ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" прийняв товар загальною вартістю 133 627,13 грн, що підтверджується доданими до заяви копіями видаткових накладних:
- АГ2-002287 від 14.07.2014 на суму 9 907,20 грн;
- АГ2-03318 від 21.11.2014 на суму 1 036,80 грн;
- АГ2-03319 від 21.11.2014 на суму 12 883,20 грн;
- АГ2-03385 від 27.11.2014 на суму 8 100,00 грн;
- АГ2-03561 від 17.12.2014 на суму 25 920,00 грн;
- АГ2-03562 від 17.12.2014 на суму 1 171,20 грн;
- АГ2-000412 від 16.03.2015 на суму 32 264,44 грн;
- АГ2-000604 від 08.04.2015 на суму 9 222,00 грн;
- АГ2-000605 від 08.04.2015 на суму 7 905,60 грн;
- АГ2-000766 від 30.04.2015 на суму 3 121,80 грн;
- АГ2-000975 від 29.05.2015 на суму 4 820,09 грн;
- АГ2-000976 від 29.05.2015 на суму 6 535,44 грн;
- АГ2-001129 від 16.06.2015 на суму 7 484,46 грн;
- АГ2-001130 від 16.06.2015 на суму 1 251,90 грн.
Як зауважив кредитор, вартість отриманого згідно вищенаведених видаткових накладних товару боржник не оплатив, а тому загальний розмір основого боргу боржника перед кредитром становить 133 627,13 грн.
До того ж, у зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх грошових зобов'язань кредитором заявлено до визнання 10 933,53 грн 3% річних та 69 391,78 грн інфляційних втрат, нарахованих:
з 14.08.2014 по 28.11.2017 на 9 907,20 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-002287 від 14.07.2014;
з 22.12.2014 по 28.11.2017 на 1 036,80 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03318 від 21.11.2014;
з 22.12.2014 по 28.11.2017 на 12 883,20 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03319 від 21.11.2014;
з 28.12.2014 по 28.11.2017 на 8 100,00 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03385 від 27.11.2014;
з 17.01.2015 по 28.11.2017 на 25 920,00 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03561 від 17.12.2014;
з 17.01.2015 по 28.11.2017 на 1 171,20 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03562 від 17.12.2014;
з 16.04.2015 по 28.11.2017 на 34 264,44 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000412 від 16.03.2015;
з 09.05.2015 по 28.11.2017 на 9 222,00 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000604 від 08.04.2015;
з 09.05.2015 по 28.11.2017 на 7 905,60 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000605 від 08.04.2015;
з 31.05.2015 по 28.11.2017 на 3 124,80 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000766 від 30.04.2015;
з 29.06.2015 по 28.11.2017 на 4 820,09 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000975 від 29.05.2015;
з 29.06.2015 по 28.11.2017 на 6 535,44 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000976 від 29.05.2015;
з 17.07.2015 по 28.11.2017 на 7 484,46 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-001129 від 16.06.2015;
з 17.07.2015 по 28.11.2017 на 1 251,90 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-001130 від 16.06.2015.
Таким чином, ТОВ "Абразив груп" просить суд визнати грошові вимоги до боржника узагальному розмірі 213 952,44 грн, з яких: 133 627,13 грн основного боргу, 10 933,53 грн 3% річних та 69 391,78 грн інфляційних втрат.
Розпорядником майна боржника згідно наданого повідомлення за результатами розгляду заяви ТОВ "Абразив груп" заявлені останнім грошові вимоги віднесено до шостої черги задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі, оскільки відповідні вимоги не є конкурсними.
Заперечень щодо грошових вимог ТОВ "Абразив груп" від боржника не надійшло.
Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов'язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обов'язку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.
З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що підписання ТОВ "Абразив груп" та ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" видаткових накладних №№АГ2-002287, АГ2-03318, АГ2-03319, АГ2-03385, АГ2-03561, АГ2-03562, АГ2-000412, АГ2-000604, АГ2-000605, АГ2-000766, АГ2-000975, АГ2-000976, АГ2-001129, АГ2-001130, що є первинними обліковими документами та фіксують найменування, кількість, ціну товару, тобто містять всі істотні умови договору, свідчить про виникнення договірних відносин та, відповідно, майново-господарських зобов'язань між сторонами.
Відповідно до приписів ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, підписання боржником №№АГ2-002287, АГ2-03318, АГ2-03319, АГ2-03385, АГ2-03561, АГ2-03562, АГ2-000412, АГ2-000604, АГ2-000605, АГ2-000766, АГ2-000975, АГ2-000976, АГ2-001129, АГ2-001130 без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості переданого товару свідчить про його прийняття боржником та, відповідно, породжує для ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" обов'язок оплатити вартість товару у повному обсязі, у порядку ст. 692 ЦК України, з моменту прийняття такого товару.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
З огляду наведеного вище, грошова вимога кредитора до боржника у розмірі 133 627,13 грн основного боргу є арифметично вірною та обґрунтованою.
Водночас, відповідно до приписів ст. ст. 625, 612 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Так, ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є діючим станом на момент постановлення даної ухвали.
З огляду на такі обставини, а також безпідставне включення кредитором до періодів обрахунку 3% річних та інфляційних втрат часу, протягом якого діє мораторію на задоволення вимог кредиторів, обрахунок заявлених до визнання відповідних сум суд здійснював:
з 14.08.2014 по 22.12.2016 на 9 907,20 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-002287 від 14.07.2014;
з 22.12.2014 по 22.12.2016 на 1 036,80 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03318 від 21.11.2014;
з 22.12.2014 по 22.12.2016 на 12 883,20 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03319 від 21.11.2014;
з 28.12.2014 по 22.12.2016 на 8 100,00 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03385 від 27.11.2014;
з 17.01.2015 по 22.12.2016 на 25 920,00 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03561 від 17.12.2014;
з 17.01.2015 по 22.12.2016 на 1 171,20 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-03562 від 17.12.2014;
з 16.04.2015 по 22.12.2016 на 34 264,44 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000412 від 16.03.2015;
з 09.05.2015 по 22.12.2016 на 9 222,00 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000604 від 08.04.2015;
з 09.05.2015 по 22.12.2016 на 7 905,60 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000605 від 08.04.2015;
з 31.05.2015 по 22.12.2016 на 3 124,80 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000766 від 30.04.2015;
з 29.06.2015 по 22.12.2016 на 4 820,09 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000975 від 29.05.2015;
з 29.06.2015 по 22.12.2016 на 6 535,44 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-000976 від 29.05.2015;
з 17.07.2015 по 22.12.2016 на 7 484,46 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-001129 від 16.06.2015;
з 17.07.2015 по 22.12.2016 на 1 251,90 грн заборгованості за видатковою накладною №АГ2-001130 від 16.06.2015.
Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом з урахуванням обставин справи в межах вказаних позивачем періодів, становить 7 188,58 грн та 48 962,30 грн, грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 10 933,53 грн 3% річних та 69 391,78 грн інфляційних втрат є частково обґрунтованими у розмірі 7 188,58 грн та 48 962,30 грн.
Таким чином, загальна сума грошових вимог кредитора до боржника у розмірі 213 952,44 гривень є частково обґрунтованою у розмірі 189 778,01 грн.
До того ж, як слідує з матеріалів справи, усуваючи недоліки поданої заяви про грошові вимоги, ТОВ "Абразив груп" було сплачено судовий збір у розмірі 3 524,00 грн, в підтвердження чого надано платіжне доручення №1648 від 09.01.2018.
Водночас, приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2017 року в розмірі 1 600,00 гривень.
З огляду встановлених ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставок судового збору, за подання у 2017 році до господарського суду, зокрема, заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, справляється судовий збір за ставкою 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому належний до сплати за подання 15.12.2017 ТОВ "Абразив груп" заяви про грошові вимоги до боржника розмір судового збору становить 3 200,00 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що судовий збір за подання ТОВ "Абразив груп" зави про грошові вимоги до боржника визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів підлягає у розмірі 3 200,00 грн.
За таких обставин, оскільки ТОВ "Абразив груп" звернулось до суду із заявою про грошові вимоги до боржника 15.12.2017, у той час як останній день строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника сплив 25.01.2017, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги в силу ч. 4 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не є конкурсними та підлягають частковому визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 3 200,00 грн судовий збір - 1 черга, 189 778,01 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 20.02.2018 інших заяв з вимогами до боржника, окрім вказаних вище, до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у засіданні осіб, та розглянувши поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, суд вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів з відповідними уточненнями суду та закінчити попереднє засідання.
Крім цього, згідно ч. 2 ст. 22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
За наслідком розгляду поданого 20.02.2018 розпорядником майна боржника клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном та дослідження матеріалів справи в сукупності, а також необхідністю вжиття всіх заходів в процедурі розпорядження майном, суд дійшов висновку, що подане клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 23, 25, 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , суд
постановив:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Сталь" про грошові вимоги задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Сталь" (ідентифікаційний код 13386478) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 2 756,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 908 696,25 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заяву відхилити.
2. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" про грошові вимоги до боржника та додаткові грошові вимоги задовольнити. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" (ідентифікаційний код 40089429) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 16 400,33 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1 939 719,29 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" про грошові вимоги задовольнити. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" (ідентифікаційний код 31718995) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 153 075,96 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 7 423,80 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" про грошові вимоги задовольнити. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" (ідентифікаційний код 13378964) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 218 644,17 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 10 415,30 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
5. Заяву Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" про визнання кредиторських вимог до боржника задовольнити. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801) в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (ідентифікаційний код 25698645) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 9 161,53 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
6. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" (ідентифікаційний код 33320092) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 60 787,72 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
7. Заяву Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про включення кредиторських вимог до боржника задовольнити. Визнати грошові вимоги Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (ідентифікаційний код 39469470) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 2 225 133,73 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
8. Заяву Європейського банку реструктуризації та розвитку про грошові вимоги до боржника задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Європейського банку реструктуризації та розвитку до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 4 316 092,80 доларів США, що становить 117 969 602,14 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга задоволення вимог кредиторів; визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (ідентифікаційний код 40087878) у розмірі 3 000 000,00 доларів США, що становить 81 997 497,00 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заяву відхилити.
9. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" про грошові вимоги до боржника задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (ідентифікаційний код 40087878) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 31 890 594,31 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів . В іншій частині заяву відхилити.
10. Заяву Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" про визнання грошових вимог задовольнити. Визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" (ідентифікаційний код 30939178) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 2 630 227,43 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
11. Заяву Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про включення кредиторських вимог до боржника задовольнити. Визнати грошові вимоги Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код 13392898) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 2 805 649,43 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
12. Заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" з грошовоими вимогами до боржника задовольнити. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ідентифікаційний код 0003919) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 041,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 310 004,51 грн - позачергово, як забезпечені.
13. Заяву Фізичної особи-підприємця Кірносової Ірини Володимирівни про майнові вимоги до боржника задовольнити. Визнати грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Кірносової Ірини Володимирівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 82 935,96 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.
14. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" з грошовими вимогами до боржника задовольнити. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" (ідентифікаційний код 38392659) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 170 410,89 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.
15. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" про грошові вимоги до боржника задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" (ідентифікаційний код 33703603) до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 189 778,01 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі. В іншій частині заяву відхилити.
16. Затвердити реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (93000, Луганська обл., місто Рубіжне, вул. Володимирська, будинок 37, офіс 3, ідентифікаційний код 13392898), до якого включити вимоги:
- Приватного акціонерного товариства "Сталь" у розмірі: 2 756,00 грн - 1 черга, 1 908 696,25 грн - 4 черга;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" у розмірі: 16 400,33 грн - 1 черга; 1 939 719,29 грн - 4 черга;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга , 153 075,96 грн - 4 черга, 7 423,80 грн - 6 черга;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга , 218 644,17 грн - 4 черга, 10 415,30 грн - 6 черга;
- Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга; 9 161,53 грн - 4 черга;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 60 787,72 грн - 4 черга;
- Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 2 225 133,73 грн - 2 черга;
- Європейського банку реструктуризації та розвитку у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 4316092,80 доларів США, що становить 117 969 602,14 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТРАСАНТ" (ідентифікаційний код 40087878) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 3 000 000,00 доларів США, що становить 81 997 497,00 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга, 31 890 594,31 грн - 4 черга;
- Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 2 630 227,43 грн - 4 черга;
- Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 2 805 649,43 грн - 2 черга;
- Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 1 041,00 грн - 4 черга;
- Фізичної особи-підприємця Кірносової Ірини Володимирівни у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 82 935,96 грн. - 6 черга в ліквідаційній процедурі;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 170 410,89 грн - 6 черга в ліквідаційній процедурі;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив груп" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 189 778,01 грн - 6 черга в ліквідаційній процедурі.
17. Окремо включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ідентифікаційний код 0003919) у розмірі 310 004,51 грн, як забезпечені заставою майна Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" і підлягають задоволенню позачергово.
18. Клопотання розпорядника майна боржника від 20.02.2018 задовольнити. Продовжити строк процедури розпорядження майном боржника Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на 2 місяці.
19. Встановити, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання до Боржника або не заявлені взагалі, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, окрім вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
20. Зобов'язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Баскакова Олександра Віталійовича організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника, письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, а також надати належні докази вчиненння відповідних дій. Скликання перших загальних зборів кредиторів призначити на 20.03.2018.
21. Зобов'язати кредиторів створити комітет кредиторів. Призначити збори комітету кредиторів боржника на 20.03.2018.
22. Зобов'язати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Баскакова Олександра Віталійовича надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника про утворення і склад комітету кредиторів Боржника, протоколи зборів кредиторів (в порядку ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") і засідання комітету кредиторів боржника (в порядку ч. 8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства.
23. Підсумкове засідання суду призначити на "03" квітня 2018 року о 14 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16.
24. Копію ухвали надіслати учасникам у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 26.03.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повної ухвали у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2018 |
Оприлюднено | 27.03.2018 |
Номер документу | 72971200 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні