Постанова

від 20.03.2018 по справі 909/1124/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2018 р. Справа № 909/1124/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіСкрипчук О.С.

суддівДубник О.П.

Зварич О.В.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 за № 350/173/129/274пс від 28.12.2017 року

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2017 року (ухвала підписана 19.12.2017 року, суддя Кавлак І.П.)

за заявою Військової частини НОМЕР_1 (вих. № 350/173/129/262/пс від 13.12.2017 року)

про забезпечення позову

у справі № 909/1124/17

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокомбуд», м. Івано-Франківськ

про визнання недійсним свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , виданого 10 липня 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Екокомбуд» на земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку площею 4,8625 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159 за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокомбуд» (код ЄДРПОУ 39272266) повернути за актом прийому-передачі державі в особі військової частини НОМЕР_1 м. Львів (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) земельну ділянку площею 4,8625 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

за участю представників:

від позивача: Лагутін Є.В. - довіреність № 350/173/120/1д від 12.01.2018 року;

від відповідача: Інкін В.І. - ордер серії ІФ № 054003 від 07.03.2018 року;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2017 року у справі № 909/1124/17 відмовлено в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 за № 350/173/129/262 пс від 13.12.2017 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 4,8625 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до Свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 10 липня 2014 року належить ТзОВ «Екокомбуд».

Не погоджуючись з даною ухвалою Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу за № 350/173/129/274пс від 28.12.2017 року, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2017 року та задоволити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ТзОВ «Екокомбуд» може відчужити спірну земельну ділянку до прийняття рішення у даній справі, що в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 0104/1670/18 від 07.03.2018 року, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду залишити без змін. Відзив мотивований тим, що твердження апелянта про те, що спірна земельна ділянка двічі незаконно реалізовувалася не підтверджуються матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з`ясувавши всі фактичні обставини, судом встановлено.

Судом встановлено, що Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ «Екокомбуд» про визнання недійсним свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 виданого 10 липня 2014 року ТзОВ «Екокомбуд» на земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку площею 4, 8625 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159 за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача повернути за актом прийому-передачі державі в особі військової частини НОМЕР_1 м. Львів земельну ділянку площею 4, 8625 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В позовні заяві позивач зазначає, наступне.

Згідно архівної довідки Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179-2/882 від 01.06.2017 року військова частина НОМЕР_4 переформована у військову частину НОМЕР_5 . В листі начальника Головного управління оборонного та мобільного планування заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.06.2017 року № 322/1/2551 зазначено, що у 2004 році військова частина НОМЕР_5 розформована, а її правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 .

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012 року у справі № 5010/750/2012-з-9/30 визнано за ТзОВ «Актуаріс» право власності на земельну ділянку площею 12,2114 га, що знаходиться в селі Крихівці Івано-Франківської області та на земельну ділянку площею 5,5625 га по АДРЕСА_1 .

В подальшому земельна ділянка площею 4,8625 га. по АДРЕСА_1 , за актом від 03.07.2014 року була прийнята ТзОВ «Екокомбуд», а 10.07.2014 року було видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012 року у справі № 5010/750/2012-з-9/30 скасовано прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Позивач (Військова частина НОМЕР_1 ) стверджує, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони.

Крім цього, позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 4,8625 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до Свідоцтва про право власності № 24084962 від 10 липня 2014 року належить ТзОВ «Екокомбуд».

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що спірна земельна ділянка двічі незаконно реалізовувалася і, на думку заявника, ТзОВ «Екокомбуд» може відчужити її до прийняття рішення судом. При цьому позивачем не додано до заяви доказів того, що відповідач вчиняє дії щодо відчуження зазначеної земельної ділянки.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту частини 2 статті 136 ГПК України вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є реальна загроза того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ч.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Судом встановлено, що позивачем не надано жодних доказів наявності фактичних обставин, щодо вчинення відповідачем дій по відчуженню зазначеної земельної ділянки, з якими пов`язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову. Адже, до заяви про забезпечення позову позивачем було додано лише платіжне доручення про сплату судового збору.

За наведених обставин, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 року витребувалося у суду першої інстанції копії матеріалів даної справи. Судом першої інстанції було направлено на адресу суду апеляційної інстанції копії матеріалів даної справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи не містяться докази, які б свідчили, що відповідач вчиняє дії по відчуженню зазначеної земельної ділянки.

Посилання апелянта на те, що спірна земельна ділянка неодноразово відчужувалася, не є належним доказом того, що саме відповідач має намір відчужити спірну земельну ділянку.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2017 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 269, 270,275,276, 281, 282 ГПК України

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.В задоволенні апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 за № 350/173/129/274пс від 28.12.2017 року відмовити, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2017 р. залишити без змін.

2.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20- ти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.03.2018 року.

Головуючий - суддяСкрипчук О.С.

Судді Дубник О.П.

Зварич О.В.