Ухвала

від 26.03.2018 по справі 369/9091/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року

м. Київ

справа № 369/9091/16-к

провадження № 51-4994ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок Києво Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року в межах кримінального провадження №12016110200002189 за обвинувачення

ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в Челябінській області, Російської Федерації, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК,

Суть питання

За вироком Києво Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року ОСОБА_4 визнано невинуватою у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст.358 КК і виправдано за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі прокурор обмежився лише загальними фразами про допущенні, на його думку, порушення апеляційним судом процесуального закону та неправильне застосування матеріального закону, а також не відповідність ухвали цього суду вимогам ст. 419 КПК. При цьому прокурор не конкретизував, у чому саме полягали такі порушення та неправильне застосування та як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судового рішення, та чому їх слід відносити до безумовних підстав для скасування ухвали апеляційної інстанції касаційним судом, відповідно до ч. 1 ст.438 КПК, з огляду на положення статей 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Водночас Верховний Суд відзначає, що доводи касаційної скарги прокурора щодо незаконності вироку місцевого суду щодо ОСОБА_4 , фактично зводяться до посилань на неповноту судового розгляду, надання власної оцінки доказам та заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

У зв`язку з цим, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст.427КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків сім днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3