Постанова

від 27.03.2018 по справі 823/746/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/746/16 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кобаля М.І. та Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представників позивача: - Кірмана О.Д.,

- Бурлаки О.І.,

- Дрінясова О.В.,

представника відповідача: - Савченко Ю.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юні - Трейд до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Юні - Трейд звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області 02.06.2016 року №0000462301 та від 23.06.2016 року №0000522301 визнати не чинними та скасувати.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, позов задоволено, визнано нечинними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року у справі № 823/746/16 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що кримінально-процесуальне законодавство дійсно надає право особі, відносно якої проводиться допит, відмовитися від раніше наданих свідчень або їх змінити, проте матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_6 відмовитися від наданих свідчень або змінив їх, а тому за обставин, що склались, суду необхідно провести допит директора контрагента ТОВ Сістем Технолоджи М - ОСОБА_6 та встановити правдивість наданих ним свідчень під час проведення допиту правоохоронними органами та в залежності від встановленого надати належну правову оцінку формуванню позивачем податкового кредиту за господарськими операціями проведеними з вказаним контрагентом.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовну відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону, встановлено подальшу реалізацію придбаного товару на користь підприємства нерезидента UAB Albava (Alytus, Lithuania), згідно укладеного між сторонами контракту №17-3 на поставку 30 комплектів запасних частин до печі-автомату А2-ОВА (факт реалізації позивачем 30 комплектів запасних частин до печі-автомату на користь підприємства нерезидента UAB Albava (Alytus, Lithuania) підтверджується митною декларацією № 902050000/2015/002385 та міжнародною ТТН, наявними у матеріалах справи).

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Юні-Трейд зареєстроване, як суб'єкт господарювання 21.10.2003 року, за ідентифікаційним кодом - 32654168 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах. З 04.05.2005 року товариство є платником ПДВ.

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах була проведена документальна позапланова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ Юні-Трейд і правомірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у декларації з ПДВ за квітень 2015 року, за наслідками якої складено акт від 13.05.2016 року № 91/23-01-22-03/32654168.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення п. 198.1, 198.3 ст .198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями по декларації за квітень 2015, внаслідок чого ТОВ "Юні-Трейд":

- занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (18 рядок Декларації за квітень 2015) у розмірі 3451,00грн.;

- завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (19 рядок Декларації за квітень 2015) у розмірі 55069,00грн.;

- завищено суму заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2015 у розмірі 55069,00грн.

Акт перевірки від 13.05.2016 року № 91/23-01-22-03/32654168 був оскаржений позивачем в адміністративному порядку.

Відповіддю ДПІ у м. Черкасах від 01.06.2016 року № 14513/23-01-14-08 скарга позивача залишена без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

У подальшому, на підставі висновків акту перевірки позивача від 13.05.2016 року № 91/23-01-22-03/32654168, податковим органом:

- 02.06.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000462301, яким ТОВ Юні-Трейд зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 55069,00грн.;

- 23.06.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522301, яким до ТОВ Юні-Трейд застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13767,00грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів наголошує, що обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ Сістем Технолоджи М було укладено договір №17 від 17.03.2015 р., за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити комплекти запасних частин для печі-автомату А2-ОВА, до складу комплекту входить: полуформа А2.ОВА.02.067 - 1 шт.; полуформа А2.ОВА.02.068 - 1 шт.; штифт А2.ОВА.02.035 - 2 шт.; пуансон А2.ОВА.02.033 - 5 шт.; плита А2.ОВА.02.021 - 1 шт. Кількість товарів складає 30 комплектів. Договір з боку ТОВ Сістем Технолоджи М підписаний ОСОБА_6 Загальна вартість товару складає 351 119,88 грн., в т.ч. ПДВ 58 519,98 грн.

Відвантаження товару здійснювалось по усній заявці покупця. Строк готовності і відвантаження товару продавцем визначався протягом 20 днів з дня підписання договору. Кожна партія товару, що постачалася супроводжувалася наступними документами: накладними, податковими накладними, специфікаціями, ТТН. Перехід права власності на товар здійснювався в момент отримання товару уповноваженим представником покупця, шляхом підписання ним накладних. Відпуск товару здійснювався в термін 1-го робочого дня з моменту письмового чи усного узгодження дати відвантаження. Поставка товару здійснювалась замовленим транспортом або "експрес" поштою за рахунок покупця. Передача товару по кількості та якості здійснювалась на складі покупця.

На підтвердження факту виконання умов договору матеріали справи містять рахунок-фактуру від 14.04.2015 р. №1405, видаткову накладну від 14.04.2015 р. №1405 та докази реєстрації податкової накладної №3144 від 14.04.2015 р.

Вказані документи відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарської операції з придбання обумовлених товарів.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі, шляхом списання коштів з свого рахунку та їх зарахування на рахунок постачальника, у відповідності до платіжного доручення № 1278 від 17.04.2015 року на суму 351119,88 грн., в т.ч. ПДВ 58519,98 грн. Станом на час проведення перевірки ТОВ Юні-Трейд повністю оплачено вартість придбаних запасних частин до печі-автомату А2-ОВА за договором № 17 від 17.03.2015 року.

Згідно умов договору, поставка товару здійснювалась замовленим транспортом або експрес поштою за рахунок покупця. Передача товару по кількості та якості здійснювалась на складі покупця.

Як свідчать обставини справи, транспортування товару здійснювалось Новою поштою, що підтверджується актом здачі прийняття робіт (надання послуг) від 14.04.2015 року №НП/28-003827 та експрес-накладною №59000104575655.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що не зазначення фізичної особи, яка від імені відправника оформлювала відвантаження ТМЦ (відповідно до внутрішніх правил здійснення перевезень ТОВ "Нова пошта" при відправленні ТМЦ з оголошеною вартістю понад 1000 грн. є обов'язкове пред'явлення документів, що посвідчують особу відправника) жодним чином не вказує на безтоварність операції, адже відповідно до умов вищевказаного договору, поставка товару здійснюється за рахунок продавця. Тобто, саме продавець товару повинен забезпечити його доставку. Отже позивач не задіяний у процесі транспортування товару та не повинен перевіряти належність повноважень особи на відправку товару від імені продавця.

Згідно з підпунктом 14.136 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки, господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

У даному випадку, як свідчать обставини справи, обумовлені договором товари придбавались позивачем у ТОВ Сістем Технолоджи М з метою їх подальшої реалізації на користь підприємства нерезидента UAB Albava (Alytus, Lithuania), згідно укладеного між сторонами контракту №17-3 на поставку 30 комплектів запасних частин до печі-автомату А2-ОВА.

Факт реалізації позивачем 30 комплектів запасних частин до печі-автомату на користь підприємства нерезидента UAB Albava (Alytus, Lithuania) підтверджується митною декларацією № 902050000/2015/002385 та міжнародною ТТН, наявними у матеріалах справи.

Колегія суддів критично ставиться до посилань податкового органу в акті перевірки позивача від 13.05.2016 року № 91/23-01-22-03/32654168 на заяву гр. ОСОБА_6 щодо його непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Сістемс Технолоджи М , а також протоколу допиту останнього від 05.05.2016 року, в якому ОСОБА_6 зазначив, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності товариства, з огляду на наступне.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 року (а також у постанові Верховного суду від 28.02.2018 року у справі № К/9901/839/18) у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Колегія суддів наголошує, що жодної із вищенаведених підстав судом апеляційної інстанції не встановлено, а навпаки, підтверджено належним чином оформленими первинними документами реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону, встановлено подальшу реалізацію придбаного товару.

Разом з тим, Верховний суд у своїх рішеннях встановив, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Варто зазначити, що під час розгляду даної справи, задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин щодо формування позивачем за результатами господарської діяльності з ТОВ Сістем Технолоджи М податкового обліку, неодноразово робились спроби виклику у судове засідання у якості свідка ОСОБА_6, проте останній до суду із невідомих причин не з'являвся.

Проте, судом першої інстанції було витребувано низку реєстраційних документів ТОВ Сістем Технолоджи М .

Так, відповідно до листа відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківськогої районної в м. Києві державної адміністрації № 39-22-3128 від 03.10.2017 р., проведення дії державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи , запис № 10741020000051458 від 28.10.2014 щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Сістемс Технолоджи М" (код за ЄДРПОУ 39459923) документи подано державному реєстраторові заявником - засновником ОСОБА_7.

Для проведення дії "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" запис № 10741070001051458 від 27.11.2014 щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Сістемс Технолоджи М" (код за ЄДРПОУ 39459923) документи подано державному реєстраторові заявником - керівником ОСОБА_6.

Для проведення реєстраційної дії "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" запис № 10741070002051458 від 10.02.2015 щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Сістемс Технолоджи М" (код за ЄДРПОУ 39459923) документи подано державному реєстраторові заявником - засновником ОСОБА_6.

У матеріалах справи міститься опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах підписані заявником ОСОБА_6 у листопаді 2014 року та лютому 2015 року, реєстраційні карти про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також підписані ОСОБА_6 листопаді 2014 року та лютому 2015 року.

Також, відповідно до наказу № 3 від 25.11.2014 року ОСОБА_6 приступає до обов'язків директора ТОВ Сістемс Технолоджи М , підставою для винесення вказаного наказу послугував протокол 2/2014 загальних зборів учасників ТОВ Сістемс Технолоджи М .

Вказані документи свідчать, що ОСОБА_6 з 25.11.2014 року по даний час є керівником ТОВ Сістем Технолоджи М , протилежного контролюючим органом не доведено.

ТОВ Сістем Технолоджи М ознак фіктивності не має, стан платника "0" - платник податку за основним місцем обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: М.І. Кобаль

О.М. Кузьмишина

Повний текст виготовлено 27 березня 2018 року.