Постанова

від 22.03.2018 по справі 826/9047/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9047/16 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Губської Л.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Підприємства Джіометрі Глобал Україна до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Підприємство Джіометрі Глобал Україна звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.04.2016р. № 0001331402, № 0001341402, № 0002371303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 04.04.2016р. № 0001331402, № 0001341402, № 0002371303.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 29.01.2016р. по 12.03.2016р. співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства Джіометрі Глобал Україна (код 25587182) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2014р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог: - п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого, за висновками відповідача, позивачем занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 892 968 грн., в тому числі по періодам: за IV квартал 2012 на суму 243 737 грн., за 2013 на суму 475 790 грн., за 2014 на суму 173 441 грн.; - п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.10 ст. 201, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 312 220 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2012 на суму 34 631 грн., січень 2013 на суму 29 072 грн., лютий 2013 на суму 119 275 грн., квітень 2013 на суму 23 964 грн., травень 2013 на суму 924 грн., червень 2013 на суму 488 грн., липень 2013 на суму 33 886 грн., серпень 2013 на суму 31 970 грн., вересень 2013 на суму 1 116 грн., жовтень 2013 на суму 3 725 грн., листопад 2013 на суму 16 988 грн., грудень 2013 на суму 839 грн., березень 2014 на суму 165 грн., травень 2014 на суму 11 719 грн., липень 2014 на суму 3 266 грн., вересень 2014 на суму 192 грн.; - п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб всього на суму 29 078 грн., а саме: на суму 5 633 грн. за IV квартал 2012 року, на суму 12 763 грн. на 2013 рік та на суму 10 682 грн. за 2014 рік; несвоєчасна сплата податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 476,78 грн. за IV квартал 2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 18.03.2016р. № 85/26-15-14-02-02/25587182, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.04.2016р.:

- № 0001331402, яким Підприємству Джіометрі Глобал Україна збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 811 539 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 649 231 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 162 308 грн.;

- № 0001341403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 161 553 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 129 242 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 32 311 грн.;

- № 0002371303, яким визначено Підприємству Джіометрі Глобал Україна суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 29 307 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 23 445 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 862 грн.

Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В силу п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 Податкового кодексу України, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 Податкового кодексу України, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Згідно з п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА (замовник) та ТОВ Дейв Груп (виконавець) було укладено договір № 130236 про створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності (фотографічних творів) від 09.04.2013 року, згідно умов якого, виконавець зобов'язується здійснити фотозйомку внутрішньо корпоративного заходу представницького характеру для клієнта Замовника ПрАТ А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ В.А.Т - ПРИЛУКИ 08.04.2013 року за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 35, в результаті якої передати фото-звіт (JN KN-13-013, РО 130236) та створити об'єкти права інтелектуальної власності - фотографічні твори відповідно до вимог, погоджених у п. 1.3 цього Договору, вимог до якості творів, погоджених у п.1.4 цього договору, та у встановлений у цьому договорі строк, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві винагороду за створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності - фотографічних творів (далі також - твори).

Так, за вказаним договором, виконавцю замовлено проведення фотозйомки внутрішньо корпоративного заходу представницького характеру для клієнта замовника ПрАТ А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ В.А.Т - ПРИЛУКИ ; строк створення творів та передачі їх замовникові разом з виключним правом на їх використання - не пізніше 20 квітня 2013 року.

Пунктом 1.4. даного договору визначено, що кількість творів, що створюються та передаються замовнику - 180 фотографічних зображень. Вимоги до якості Творів: якість творів, створених за цим договором, має відповідати умовам цього Договору, відповідним стандартам, загальним критеріям якості, вимогам, що звичайно ставляться до фотографічних творів з використанням фотографічної техніки, зазначеної у п. 1.2 договору.

Відповідно до пункту 3.1. договору, у встановлений строк (п. 1.3.2 договору) виконавець надає замовникові оригінали створених творів за допомогою мережі Інтернет через FTP-сервер замовника. У триденний строк від дати виконання виконавцем зобов'язання, передбаченого п. 3.1 цього договору, замовник зобов'язується перевірити відповідність створених творів замовленню, а також їх якість.

У разі, якщо в результаті такої перевірки створені твори будуть визнані замовником такими, що відповідають замовленню та вимогам замовника щодо їх якості, сторони в строк, передбачений п. 3.2 цього договору, складають та підписують акт приймання-передачі.

Згідно з п. 5.1 договору, за створення творів та передавання виключних майнових прав інтелектуальної власності на твори за цим договором замовник сплачує виконавцеві одноразовий платіж у розмірі 16 445,00 грн., крім того ПДВ (20 %) 3 289 грн., разом 19 734 грн., яка сплачується шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця, протягом 33 робочих днів від дати підписання акта приймання-передачі за цим договором.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору, позивачем надані копії податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), умов замовлення на закупівлю, замовлень та виконані аудіовізуальні твори.

Крім цього, 20.02.2013 року між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА (замовник) та ТОВ Продакшн студія 2332 (виконавець) було укладено договір № 130109 про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору, згідно умов якого, на умовах та у порядку, передбачених цим договором, виконавець зобов'язується, за завданням замовника виконати такі роботи з виробництва 1 (одного) аудіовізуального твору - рекламного телевізійного ролику за умовною назвою Maltseva Promo , хронометражем 15 секунд для продукції під ТМ Comet, Mr Proper, Fairy групи компаній Procter&Gamble для ініціативи Home Care Spring Drive 2013 , на основі затвердженого сторонами сценарію, з наступною передачею виключних майнових прав на Ролик замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що виробництво ролика включає такі умови: зйомка, озвучення ролика українською мовою, написання музичного твору хронометражем 15 секунд для включення його виконання, що зафіксоване у фонограмі, у звукову доріжку рекламного ролика, комп'ютерна графіка.

Остаточний варіант відтворення ролика - формат Betacam SP передається за допомогою FTP-каналів (п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що сторони погодили вимоги до якості робіт - якість робіт повинна відповідати технічним регламентам, стандартам ISO, класифікаторам, встановленим для того чи іншого виду, робіт, умовам договору, а також звичайному рівню якості для того чи іншого виду робіт, загальним критеріям якості, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів, умовам погодженого сторонами сценарію.

Згідно з пунктом 5.1 договору, ціна договору включає в себе ціну робіт з урахуванням податків і складає 595 000,20 грн., крім того ПДВ 119 000,04 грн., разом 714 000,24 грн. Оплата робіт виконавця здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунків, виставлених виконавцем, наступним чином: 80%, що становить без ПДВ - 476 000,16 грн., ПДВ - 95 200,03 грн., разом до сплати - 571 200,19 грн., замовник сплачує на умовах попередньої оплати протягом 17 календарних днів від дати отримання рахунку замовником; 20 %, що становить без ПДВ - 119 000,04 грн., ПДВ - 23 800,00 грн., разом до сплати - 142 800,04 грн. Замовник сплачує виконавцеві в строк не пізніше 37 календарних днів з моменту отримання рахунку, після надання послуг і підписання обома сторонами акту приймання виконаних робіт.

Визначення ціни робіт з розумінні цього договору включає в себе як власне вартість робіт, так і винагороду виконавця за передання (відчуження) замовнику майнових прав інтелектуальної власності на ролик в об'ємі, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 6 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Також, 20.02.2013р. між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА та ТОВ Продакшн студія 2332 було укладено додаток № 1 до договору № 130109 про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності - аудіовізуального твору, яким погоджено найменування етапів виготовлення ролика та строки його виконання.

Зазначений договір укладений ТОВ Продакшн студія 2332 з позивачем з метою виконання вимог договорів № 150213-ОП, № 150213-РЕЖ, № 150213-Х на участь в створенні (зйомках) аудіовізуального твору і відчуження майнових авторських прав.

Матеріали справи містять копії податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), умов замовлення на закупівлю, замовлень та виконані аудіовізуальні твори, якими підтверджується виконання умов даного договору.

В матеріалах справи міститься також копія договору № 130041 від 20.02.2013р., укладеного між ТОВ Проктер енд Гембл Україна (замовник) та Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА (агентство), згідно умов якого, агентство приймає на себе зобов'язання створити 1 (один) аудіовізуальний твір - рекламний телевізійний ролик тривалістю 15 секунд, за назвою Maliseva Promo (аудіовізуальний твір), для продукції клієнта під торговельними марками Fairy, Comet, Mr Proper, групи компаній Procter&Gamble для ініціативи Home Care Spring Drive 2013 в строки та в порядку, вказаних у даному договорі, включаючи написання музичного твору хронометражем 15 секунд для включення його виконання і передати виключні авторські майнові та суміжні права на вказаний аудіовізуальний твір, а замовник погоджується прийняти вказаний аудіовізуальний твір, виключні авторські майнові та суміжні права на нього і сплатити їх вартість.

Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що створення аудіовізуального твору включає такі умови: написання музичного твору хронометражем 15 секунд для включення його виконання, що зафіксоване у фонограмі, у звукову доріжку рекламного ролика, зйомка, озвучення українською мовою, комп'ютерна графіка, написання сценарію аудіовізуального твору.

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору, сторони узгодили: художник - ОСОБА_6, оператор - ОСОБА_7, режисер-постановник - ОСОБА_8

Згідно з п. 3.1. договору, ціна договору складається з ціни за створення 1 (одного) аудіовізуального твору та включає ціну за виключні майнові авторські та суміжні права на аудіовізуальні твір: 743 080,20 грн., крім того ПДВ 20% 148 616,04 грн., разом: 891 696,24 грн.

На підтвердження реальності виконання вимог вказаного договору, позивачем надано копії податкових накладних, акти прийому-передачі робіт (надання послуг), копію аудіовізуального твору.

Крім цього, 04.10.2012 року між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА (замовник) та ТОВ Лайм Лайт Студіо (виконавець) було укладено договір № 120741 про виробництво і відчуження об'єктів права інтелектуальної власності - аудіовізуальних творів, згідно вимог якого, на умовах та у порядку, передбачених цим договором цим договором, виконавець зобов'язується на свій ризик за завданням замовника здійснити створення 2 (двох) складних об'єктів права інтелектуальної власності (аудіовізуальних творів) рекламних телевізійних роликів з умовними назвами Gastal 1 хронометражем 30 секунд та Gastal 2 хронометражем 15 секунд (надалі - ролики) для продукції під торговельною маркою Gastal ТОВ Тева , на основі затвердженого сторонами сценарію, з наступною передачею виключних майнових прав на ролики, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи по створенню роликів, а також передачу всіх виключних та невиключних майнових прав на складні об'єкти інтелектуальної власності.

Пунктом 3.1 вказаного договору визначено, що виконавець зобов'язується виконати роботи і передати результати робіт замовникові у строк не пізніше 15.11.2012 року.

Відповідно до п. 5.1 договору, ціна договору включає в себе ціну робіт з урахуванням податків і складає 874 955 грн., крім того ПДВ (20%) - 174 991 грн., разом - 1 049 946 грн.

04.10.2012 року між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА та ТОВ Лайм Лайт Студіо підписано додатки № 1 та № 2 до вказаного договору.

На підтвердження реальності виконання вимог вказаного договору, позивачем надано копію актів прийому-передачі робіт (надання послуг), податкової накладної, бухгалтерських довідок, копію аудіовізуального твору.

Крім цього, матеріали справи містять також копію ліцензійного договору № 120698, укладеного між ТОВ Лайм Лайт Студіо та підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА (ліцензіат), згідно умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, ліцензіар надає ліцензіату виключну ліцензію (дозвіл) на використання авторського виконання ролей.

На виконання вимог даних договорів, ТОВ Лайм Лайт Студіо укладено з гр. ОСОБА_10 договір № 060912-1 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_11 - № 060912-211 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_12 - № 060912-213 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_13 - № 060912-216 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_14 - № 060912-29 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_15 - № 060912-57 від 06.09.2012 року, гр. ОСОБА_16 - № 060912-52 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_17 - № 060912-22 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_18 - № 060912-58 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_19 - № 060912-12 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_20 - № 060912-51 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_21 - № 060912-212 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_22 - № 060912-214 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_23 - № 060912-27 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_24 - № 060912-13 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_25 - № 060912-56 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_26 - № 060912-24 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_27 - № 060912-26 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_28 - № 060912-210 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_29 - № 060912-25 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_30 - № 060912-11 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_31 - № 060912-2 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_32 - № 060912-23 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_33 - № 060912-21 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_34 - № 060912-53 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_35 - № 060912-55 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_36 - № 060912-28 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_37 - № 060912-54 від 06.09.2012 року, з гр. ОСОБА_38 - № 060912-3 від 06.09.2012 року.

Предметом вказаних договорів є те, що актор зобов'язується прийняти участь у відеозйомці відеоролика 10.09.2012 року, з метою створення аудіовізуального твору з його участю, передати замовнику всі виключні майнові права інтелектуальної власності на використання майнові права інтелектуальної власності на використання у відеоролику свого виконання на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження реальності виконання умов зазначених договорів позивачем надано копії актів прийому-передачі виконаних робіт.

Також, ТОВ Лайм Лайт Студіо укладено договори з гр. ОСОБА_39 № 021012-2 від 02.10.12р., з гр. ОСОБА_40 - № 021012-4 від 02.10.12р., з гр. ОСОБА_41 - № 021012-3 від 02.10.12р., з гр. ОСОБА_42 - № 021012-7 від 02.10.12р., з гр. ОСОБА_43 - № 021012-5 від 02.10.12р., з гр. ОСОБА_44 - № 021012-1 від 02.10.12р., гр. ОСОБА_45 - № 021012-6 від 02.10.12р.

Відповідно до зазначених договорів, законні представники беруть на себе зобов'язання: взяти участь актора у відеозйомці відеоролика 03.10.2012 року з метою створення аудіовізуального твору з його участю.

Також, між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА та ТОВ Лайм Лайт Студіо 24.01.2013 року було укладено договір № 130050, згідно умов якого, виконавець зобов'язується на свій ризик за завданням замовника здійснити створення внутрішньої СВD презентації Ariel liquid tabs для TM Ariel групи компаній Procter&Gamble , РО №130050, проект РG-13-021 для продукції під торговельною маркою Ariel , групи компаній Procter&Gamble, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 1.2 договору, результат робіт - 1 (одна) внутрішня СВD презентація Ariel liquid tabs для TM Ariel виконавець надає замовнику каналами Інтернет на FTP-сервер замовника.

Ціна договору включає в себе ціну робіт з урахуванням податків і складає 35 490 грн., крім того ПДВ - 7 098,00 грн., разом - 42 588 грн. (пункт 4.1 договору).

На адресу Підприємства ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА ТОВ Лайм Лайт Студіо було виписано податкову накладну № 3 від 28.01.2013 року на суму 42 588 грн., в т.ч. ПДВ - 7 098 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 13.02.2013 року між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА та ТОВ Лайм Лайт Студіо було укладено договір № 130087 про створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності (фотографічних творів) TEVA-12-013, PO 130087, згідно умов якого, за цим договором виконавець зобов'язується за замовленням замовника виконати роботи з проведення фотозйомки та створити за її результатами об'єкти права інтелектуальної власності - фотографічні твори відповідно до вимог, погоджених у п. 1.3 цього договору, вимог до якості творів, погоджених у п. 1.4 цього договору, та в установлений у цьому договорі строк, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконавцеві винагороду за виконані роботи.

Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що за створення творів та передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на твори за цим договором замовник сплачує виконавцеві одноразовий платіж у розмірі 29 308 грн., крім того ПДВ - 5 861,60 грн., всього - 35 169,60 грн. Обумовлена у п. 5.1 сума сплачується замовником виконавцеві шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця, протягом 40 банківських днів від дати підписання акта прийому-передачі виконаних робіт за цим договором.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано податкову накладну, бухгалтерську довідку, акт прийому-передачі робіт (наданих послуг), фотороботи, якими підтверджується виконання умов даного договору.

Також, між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА та ТОВ Лайм Лайт Студіо 13.02.2013 року було укладено договір № 130088 про створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності (фотографічних творів) TEVA-12-014, РО 130088, згідно умов якого, за цим договором виконавець зобов'язується, за замовленням замовника, виконати роботи з проведення фотозйомки та створити за її результатами об'єкти права інтелектуальної власності - фотографічні твори, відповідно до вимог, погоджених у п. 1.3 цього договору, вимог до якості творів, погоджених у п.1.4 цього договору та в установлений у цьому договорі строк, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконавцеві винагороду за виконані роботи.

Згідно умов п. 5.1 вказаного договору, за створення творів та передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на твори за цим договором замовник сплачує виконавцеві одноразовий платіж у розмірі 88 262,50 грн., крім того ПДВ - 17 652,50 грн., всього - 105 915 грн. Обумовлена у п. 5.1 сума сплачується замовником виконавцеві шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця, протягом 40 банківських днів від дати підписання акта прийому-передачі виконаних робіт за цим договором.

Так, матеріали справи містять податкову накладну, бухгалтерську довідку, акт прийому-передачі робіт (наданих послуг), фотороботи, якими підтверджується виконання умов даного договору.

Крім цього, 17.12.2012 року між Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА (замовник) та ТОВ Лайм Лайт Студіо (виконавець) укладено договір № 120995 про створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності (фотографічних творів) TEVA-12-009, РО 120995, згідно п. 1.1 якого, за цим договором виконавець зобов'язується здійснити фотозйомку та створити об'єкти права інтелектуальної власності - фотографічні твори, відповідно до вимог, погоджених у п. 1.3 цього договору, вимог до якості творів, погоджених у п. 1.4 цього договору, та в установлений у цьому договорі строк, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві винагороду за створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності - фотографічних творів.

Замовлення на створення творів за цим договором є наступним: створення п'яти фотографій для продукції під торгівельною маркою Ambrobene ТОВ Тева , на основі затвердженого сторонами ескізу, з наступною передачею виключних майнових прав на твори, а також надання дозволу на використання зображення ОСОБА_10 та ОСОБА_46 (мама ОСОБА_52), надалі - Моделі, у фотографіях терміном на 3 (три) роки, починаючи з дати першого опублікування фотографій на території наступних країн: Російської Федерації, України, Республіки Молдова, Грузії, Республіки Вірменії, Азербайджанської Республіки, Республік Казахстан, Узбекистан, Киргизької Республіки, без обмежень за способами використання (п.1.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що за створення творів та передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на твори за цим договором замовник сплачує виконавцеві одноразовий платіж у розмірі 98 300 грн., крім того ПДВ - 19 660 грн., всього - 117 960 грн. Обумовлена у п. 5.1 сума сплачується замовником виконавцеві шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця, протягом 40 банківських днів від дати підписання акта приймання-передачі робіт за цим договором.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано податкову накладну, бухгалтерську довідку, акти прийому-передачі робіт (наданих послуг), фотороботи, докази підписання ліцензійного договору, якими підтверджується виконання умов даного договору.

Крім цього, Підприємством ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА (замовник) та ТОВ Лайм Лайт Студіо (виконавець) були укладені аналогічні за умовами договори № 130157 РО-130157, TEVA-13-001 від 11.03.2013 року, № 130175 від 13.03.2013 року.

Матеріали справи містять копію договору № 160614 про надання послуг і виконання робіт від 16.06.2014 року, укладеного між ТОВ Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна (замовник) та ТОВ Джіометрі Глобал Україна (виконавець), згідно п. 2.1 якого, замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати виконавцеві послуги та виконати роботи, вказані в ст. 3 цього договору, стосовно продукції, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги та роботи, відповідно до умов і порядку, встановленому цим договором. Усі послуги та роботи, що мають бути надані (виконані) виконавцем за цим договором, пов'язані лише з продукцією та/або сторони погодили, що умови та вимоги якості, яким повинні відповідати роботи/послуги, встановлені в цьому договорі та у відповідному додатку, є повними (повністю визначеними).

На виконання вимог даного договору позивачем (замовником) укладено з фізичними особами (виконавцями) ряд однотипних договорів про надання/виконання послуг/робіт, згідно умов яких виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного у договорі строку надавати/виконувати за плату послуги/роботи, а замовник зобов'язується оплачувати надані/виконані послуги/роботи.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано копії завдань замовника, додатки до укладених з фізичними особами договорів, акти приймання-передачі наданих/виконаних послуг/робіт до даних договорів.

Натомість, в обґрунтування правомірності висновків про заниження позивачем розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за період, який підлягав перевірці, податковим органом зазначено про те, що за наявною у відповідача податковою інформацією штатна чисельність працівників вказаних контрагентів є меншою за ту, яка необхідна для здійснення спірних фінансово-господарських операцій.

Однак, доводи податкового органу, що були покладені в основу висновків безтоварності господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг, на які посилаються контролюючі органи, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 22 січня 2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії Європейський Суд з прав людини наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015р. у справі № 2а-14377/12/2670.

Рішенням Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі № К/800/3837/16 звернуто увагу на необхідність дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, які свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Також, колегія суддів враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2016 року у справі № 808/7907/13-а в якому, зокрема, закріплені межі доказування під час розгляду справ про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Так, Верховний Суд України зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В даному випадку, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами, які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять в собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов вказаних договірних відносин.

Стосовно посилань апелянта на протокол допиту ОСОБА_48 та його доводів з приводу того, що він не має жодного відношення до діяльності ТОВ Дейв Груп , колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки всі наявні в матеріалах справи копії первинних документів, виписаних від ТОВ Дейв Груп , підписані ОСОБА_49, а не ОСОБА_50

При цьому, доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже, сам по собі факт того, що постачальники перебувають під досудовим кримінальним провадженням, не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року в адміністративній справі № 826/6280/13-а (адміністративне провадження № К/9901/2848/18).

Стосовно висновків податкового органу про визначення позивачу податкових зобов'язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності (роялті), колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо - чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь: нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України Про телебачення і радіомовлення , та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам, особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є.

В силу пункту 103.3 ст. 103 Податкового кодексу України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо резидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Отже, субліцензіар є бенефіціаром, у розумінні п. 103.3 ст. 103 Податкового кодексу України.

Таким чином, визначення роялті, вказане у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 та п. 103.3 ст. 103 Податкового кодексу України, не ставить в залежність від майнового права на об'єкт інтелектуальної власності право на отримання доходу бенефіціаром (субліцензіаром).

Як вбачається з матеріалів справи, компанія Грей СИС Вербеагентур Гмбх фактично виступала в ролі субліцензіата, надаючи право позивачу користуватись музичним супроводом з умовною назвою Сковорідка , його виконання і фонограми у складі рекламних відеороликів з умовними назвами Mileage Demo та Demov3 . Зазначене право компанія купила в автора ООО Студия Экшен Фильм , згідно договору № 03-2004-GR від 28.05.2014 року.

Отримані від позивача кошти за виконання ліцензійного договору №024-14 від 28.05.2014 року, компанія Грей СИС Вербеагентур Гмбх включала у власний дохід, оскільки останній належить виключне право використовувати даний музичний супровід та відеоролики на території України та можливість передавати таке право третім особам.

Також, компанія G2Branding&Design Ltd має підписану ліцензійну угоду ENTERPRISE AGREEMENT з компанією Microsoft Corporation . В даному випадку, роялті за використання ПЗ Microsoft Office та Microsoft Windows Server виплачене позивачем на користь компанії G2Branding&Design Ltd , є безпосереднім доходом останньої та не підлягає переведенню на користь Microsoft Corporation .

З огляду на зазначене, компанія G2Branding&Design Ltd є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу у вигляді роялті за відповідними ліцензійними договорами, укладеними із підприємством Джіометрі Глобал Україна , а відтак суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем правомірно не утримувався податок на дохід.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається апелянт, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 04.04.2016р. № 0001331402, № 0001341402, № 0002371303 та правомірність їх скасування судом першої інстанції.

Стосовно клопотання позивача про винесення щодо відповідача окремої ухвали, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Таким чином, окрема ухвала дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності. Окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються постановою, а також на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню у майбутньому.

При цьому, вказаними нормами процесуального закону встановлено саме право адміністративного суду, а не обов'язок, у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, постановити окрему ухвалу та направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також поставити питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Таким чином, основною підставою, яка надає можливість суду постановити окрему ухвалу є виявлення під час розгляду справи факту порушення суб'єктами владних повноважень вимог закону, внаслідок чого в окремій ухвалі має бути чітко вказано, які саме заходи слід вжити для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав щодо необхідності винесення у цій справі окремої ухвали, а відтак, клопотання позивача про її винесення є безпідставним та необґрунтованим.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Підприємтсва Джіометрі Глобал Україна та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Губська Л.В. Повний текст постанови виготовлено 27.03.2018 року