Ухвала

від 29.03.2018 по справі 340/516/17

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№340/516/17

Провадження № 2/340/25/18

УХВАЛА

підготовчого засідання

29 березня 2018 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Криворівнянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Верховинської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідачів, третьої особи про визнання недійсним заповіту від імені ОСОБА_6, посвідченого 27.01.2014 державним нотаріусом Верховинської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №82.

В підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_5 заявив клопотання про забезпечення судових витрат у цій справі шляхом зобов'язання позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду грошову суму у 15 000,00 грн. для забезпечення його майбутніх витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги від 20.10.2017, а також на проведення експертизи. В обґрунтування клопотання вказує на те, що позов має ознаки завідомо безпідставного, оскільки раніше в провадженні Верховинського районного суду вже розглядалися аналогічні позовні вимоги з тим самим предметом позову, до тих самих відповідачів, і даний позов було залишено за заявою позивача без розгляду. Крім того, при зверненні до суду з новим позовом, позивач не наводить будь-яких додаткових доказів на підтвердження своїх позовних вимог. А тому відповідач має обґрунтовані сумніви щодо можливості відшкодування позивачем судових витрат відповідачу у випадку відмови у позові.

В обґрунтування розміру судових витрат, які він планує понести, надано попередній їх розрахунок, в якому він зазначив, що витрати на правову допомогу складаються з 4000,00 грн. гонорару, 1500, 00 грн. приїзд адвоката до суду, близько 7000,00 грн. за проведення експертизи.

Позивач та його представник проти клопотання про забезпечення судових витрат заперечили. Представник позивача зазначив, що представлений розрахунок судових витрат не може бути взятий судом до уваги, оскільки не містить деталізації понесених витрат, а також включає у себе витрати понесені на представництво відповідача у іншій справі.

Третя особа у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані суду докази, суд постановляє ухвалу про наступне.

Згідно з ч. 4 ст.135 ЦПК України, як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (ч. 5ст. 135 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Однак, на переконання суду відповідачем не доведено перед судом факту зловживання позивачем своїм правом на позов або, що заявлений позов має ознаки завідомо безпідставного, оскільки хоча і дійсно раніше судом здійснювався розгляд справи №340/769/14-ц, однак вирішення по суті заявлених позовних вимог не відбулося, ухвалою суду від 04.04.2016 позовні вимоги були залишені без розгляду. Крім цього, не встановлено і інших обставин, які б надавали суду право на застосування забезпечення судових витрат.

Одночасно суд враховує, що розмір заявленого забезпечення судових витрат є необгрунтований, оскільки представлений розрахунок на надання правничої допомоги є недеталізованим, включає у себе понесені витрати на представництво відповідача у іншій цивільній справі. Також є необгрунтованими жодними доказами посилання відповідача про вартість можливої експертизи, виклику свідків, залучення спеціаліста і інше в загальному розмірі 7 тис. грн., і що такі витрати будуть понесені відповідачем.

А тому, керуючись ст.ст.135 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_5 про забезпечення судових витрат відмовити за його безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б.Бучинський