Ухвала

від 26.12.2019 по справі 340/516/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 340/516/17

Провадження № 22-ц/4808/1736/19

Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б.

Суддя-доповідач Матківський

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Матківський Р.Й., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду від 30 серпня 2018 року,

в с т а н о в и в :

Рішенням Верховинського районного суду від 30 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Криворівнянської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Верховинської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області про визнання заповіту недійсним відмовлено.

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 30 серпня 2018 року та ухвалити нове, яким визнати заповіт недійсним.

Як причину пропуску строку у скарзі апелянт зазначив, що оскаржуване рішення суду отримав у Верховинському районному суді 18 листопада 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року).

ОСОБА_1 брав участь у розгляді справи 30 серпня 2018 року та отримав копію повного тексту судового рішення 10 вересня 2018 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 178), однак лише 18 грудня 2019 року, тобто більше як через рік з часу ухвалення рішення суду оскаржив його до апеляційного суду, зазначивши причиною пропуску строку отримання копії рішення 18 листопада 2019 року.

Апелянт не подав жодних доказів того, що строк на оскарження пропущено внаслідок обставин непереборної сили.

Наведені апелянтом обставини пропуску строку не можуть вважатися підставою для відкриття провадження у справі, враховуючи вимоги ч. 2 ст.358 ЦПК України, а тому апеляційне провадження не може бути відкрито.

Керуючись ст.ст. 358 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду від 30 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Криворівнянської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Верховинської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області про визнання заповіту недійсним.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р.Й. Матківський