Ухвала

від 26.03.2018 по справі 807/912/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2018 року

Київ

справа №807/912/16

касаційне провадження №К/9901/39906/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі № 807/912/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промисловий центр до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 08.08.2017 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промисловий центр до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнив частково.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.11.2017 (повний текст складено 01.12.2017) залишив постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Закарпатській області звернулось 12.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі № 807/912/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промисловий центр до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. У касаційній скарзі також порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених скаржником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з такого.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 , який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до пункту 14 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII , який набрав чинності 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, Кодекс адміністративного судочинства України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Як вбачається з оскарженої ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017, вказане судове рішення набрало законної сили з дня проголошення, повний текст складено 01.12.2017.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку був день із датою 21.12.2017.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Так, ухвалою Верховного Суду від 13.02.2018 Головному управлінню ДФС у Закарпатській області повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з невиконанням у повному обсязі вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У підтвердження неможливості здійснити сплату судового збору у встановлений строк за подання касаційної скарги податковим органом надано виписки по рахункам станом на 02.02.2018 та 21.022.018.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав значного пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі №807/912/16 фінансування з Державного бюджету України, наприклад, звернення до вищестоящого податкового органу або до органу казначейства з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №807/912/16 та відповідним запитом про виділення коштів для сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу , і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги додано документи про сплату судового збору - платіжне доручення від 02.02.2018 №157 про сплату судового збору в сумі 1600,00 грн. та платіжне доручення від 12.02.2018 №202 про сплату судового збору в сумі 1671,40 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - липень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 № 928).

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - липень 2016 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

У справі подано позовну заяву майнового характеру про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Оскаржуваними судовими рішеннями позовні вимоги задоволено в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2016 № 0000661401 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 121163 грн. за основним платежем та в сумі 60581,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно, оспорювана сума, виходячи з якої необхідно обчислювати ставку судового збору за подання касаційної скарги, складає 181744,50 грн.

З огляду на викладене, ставка за подання даного позову становить 181744,50 грн. х 1,5% = 2726,17 грн.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2726,17 грн. х 200% = 5452,34грн.

Враховуючи викладене, скаржником надано суду касаційної інстанції документи про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом;

документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 , підпунктом 14 пункту першого Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України , -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі № 807/912/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промисловий центр до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк