Ухвала

від 27.03.2018 по справі 1-48/2011

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-5049ск18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

статтею 427 КПК визначено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором

не дотримано положень пунктів 4, 5 ч. 2, ч. 5 ст. 427 КПК, оскільки не наведено правового обґрунтування заявлених вимог щодо необхідності скасування ухвали апеляційного суду з підстав, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, заявлені вимоги не повною мірою узгоджуються із доводами касаційної скарги, а також до касаційної скарги не долучено копії оскаржуваного судового рішення.

Вказуючи про необхідність скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції через істотні порушення цим судом вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості, прокурор у касаційній скарзі не наводить порушень вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК, не посилається на жодну з безумовних підстав, передбачених ч. 2 ст. 412 цього Кодексу, для скасування ухвали апеляційного суду,

не зазначає, у чому полягає явна несправедливість покарання, призначеного засудженому місцевим судом за ч. 2 ст. 187, 69 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки та чому таке покарання є недостатнім для кари та виправлення ОСОБА_5

і запобігання вчиненню нових злочинів, відповідно до положень статей 370, 414 КПК та статей 50, 65 КК у їх взаємозв`язку.

Крім того, згадуючи про незаконність рішення суду першої інстанції, прокурор у касаційній скарзі не порушує питання про його зміну чи скасування, а також усупереч

ч. 5 ст. 427 КПК не надає до касаційної скарги копії цього судового рішення.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування та наявність зазначених суперечностей перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (прокурор має підтвердити, що не пропустив такого строку при повторному зверненні до суду).

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

залишити без руху касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 і встановити десятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3