Ухвала

від 30.03.2018 по справі 522/5322/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/5322/15-ц

Провадження № 6/522/219/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря Шевчик В.І.,

розглянувши подання старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла, яке належить ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 13.02.2018 року надійшло подання Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла, яке належить ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 15.02.2018 року подання було залишено без руху та заявнику надано строк на усунення недоліків подання. На виконання ухвали суду до суду надійшли завірені копія постанови про відкриття виконавчого провадження та копія квитанції про направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.

У судове засіданні 30.03.2018 року представник відділу ДВС не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримав своє клопотання.

Судом встановлено, що в провадженні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження ВП №54402580 з примусового виконання виконавчого листа №522/5322/15-ц від 12.02.2016 року, який видав Приморський районний суд м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС Меркурій у розмірі 70 502, 95 грн..

07.08.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено боржнику виконавчого провадження, про що у матеріалах подання свідчить квитанція про відправку поштової кореспонденції.

Відповідно до повідомлення ПФУ про осіб боржників, які отримують пенсії та про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформацію не знайдено.

Згідно повідомлення ДФС України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.

Відповідно до відповіді ДФС України про джерела отримання доходів боржників фізичних осіб, інформація стосовно боржників-фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за боржником зареєстроване нерухоме майно, а саме: 2/3 частки квартири 14, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 32-а, згідно якої співвласником вказаної квартири є ОСОБА_2.

29.09.2017 року та 12.01.2018 року державним виконавцем відділу складено акт державного виконавця, відповідно до якого на момент виходу виконавця за адресою: АДРЕСА_1, боржника не виявлено, хоча він там і зареєстрований.

Станом на теперішній час рішення суду боржником не виконано, боржник на прийом до державного виконавця не з'являється.

Згідно подання, всі ці обставини перешкоджають своєчасному та повному виконанню рішення суду, а саме: державний виконавець позбавлений можливості увійти до квартири де мешкає боржник, з метою перевірки його майнового стану та для проведення подальших виконавчих дій з метою звернення стягнення на майно боржника у рахунок погашення боргу.

У період з 22.03.2018 року по 29.03.2018 року суддя перебувала у щорічній основній відпустці.

У судове засідання державний виконавець не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданні державний виконавець висловив клопотання про розгляд подання за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п.4,5 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника, за яким на державного виконавця покладено обов'язок по проведенню виконавчих дій щодо виявлення майна, його арешту (опису), вилучення та примусової реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

З наданих суду матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.08. 2017 р. було надіслано на адресу боржника. З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що надіслана державним виконавцем поштова кореспонденція на адресу боржника, повернулась по закінченню строків зберігання, таким чином останній вважається сповіщеним про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З інформаційної довідки вбачається, що квартира належить, окрім боржника ще й іншому співвласнику 1/3 частки - ОСОБА_2, проте суду не надано відомостей наявності згоди іншого співвласника на проникнення в дану квартиру, що може призвести, у випадку задоволення клопотання без його згоди, до порушення його прав як власника.

Копії матеріалів виконавчого провадження, якими обґрунтував державний виконавець своє подання, і додані до подання, не містять доказів про те, що боржника було повідомлено про проведення виконавчих дій з виходом до належного йому нерухомого майна, оскільки державним виконавцем не надано жодних підтверджуючих документів з вимогою забезпечення державному виконавцю безперешкодного доступу до квартири 14, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 32-а, підтвердження про їх вручення.

Суд не бере до уваги акти державного виконавця від 29.09.2017 року та від 12.01.2018 року оскільки їх було складено тільки у присутності представника стягувача, а не у присутності понятих.

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що дане подання є передчасним та не підлягає задоволенню.

При розгляді даного подання суд враховує положення ст. 30 Конституції України, норми ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948р., ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966р. ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948р., ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Викладені вище обставини позбавляють суд прийняти вмотивоване рішення щодо проникнення до житла боржника.

Керуючись ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.258, 260, 439 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла, яке належить ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Л.В. Домусчі