Постанова

від 28.03.2018 по справі 922/172/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/172/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, В.І. Студенець, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - Руденко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

у складі суддів: Р.А. Гетьман - головуючий, О.І. Терещенко, П.В. Тихий

від 12.06.2017р.

та на рішення господарського суду Харківської області

суддя: Н.В. Калініченко

від 25.04.2017р.

за позовом ОСОБА_4

до фірми "Декарт" товариства з обмеженою відповідальністю

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Харківської міської ради

про визнання недійсними рішень та статутів

за участю представників учасників:

позивача: не з'явилися

відповідача: Кузьмічов О.Д. - адвокат

третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд визнати недійсними рішення загальних зборів, оформлених протоколами від 12.06.2007р. та від 22.11.2007р., а також статути фірми "Декарт" товариства з обмеженою відповідальністю (далі - фірма "Декарт" ТОВ) від 20.06.2007р. та від 13.12.2007р.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначає, що до нових редакцій статутів фірми "Декарт" ТОВ від 20.06.2007р. та від 13.12.2007р. були внесені зміни, щодо яких не включалися до порядку денного та не приймались відповідні рішення на зборах учасників від 12.06.2007р. та від 22.11.2007р. Ці зміни полягають у збільшенні частки ОСОБА_9 у статутному капіталі з 50% до 65% та зменшення частки ОСОБА_4 з 50% до 35% (пункти 3.3 Статутів Товариства).

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.04.2017р. у справі № 922/172/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р., відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог позивача щодо визнання недійсними пунктів 3.3. статутів фірми "Декарт" ТОВ від 20.06.2007р., від 13.12.2007р., оскільки в протоколах загальних зборів учасників від 12.06.2007р. та від 22.11.2007р. відсутні відомості про зміну розмірів часток засновників.

Водночас, розглянувши заяву відповідача про застосування позовної давності у даній справі, судом відмовлено позивачеві в частині визнання недійсними пунктів 3.3. статутів фірми "Декарт" ТОВ, у зв'язку зі спливом позовної давності.

В іншій частині позову місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ОСОБА_4 звернулась до касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2017р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. у справі № 922/172/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Скарга мотивована порушенням особистих немайнових прав. Ппозивач вказує про внесення змін до установчих документів фірми "Декарт" ТОВ без згоди всіх учасників товариства, що свідчить про незаконність відповідних дій.

Позивач наголошує на тому, що ОСОБА_4 не вчиняла дій стосовно відступлення своєї частки в статутному фонді фірми "Декарт" ТОВ у розмірі 15% на користь ОСОБА_9

Позивач зазначає, що судами не наведено, яким законодавчим актом до обов'язків учасника господарського товариства віднесено обов'язок щодо періодичного ознайомлення з даними установчих документів товариства або Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оскільки обізнаність учасника товариства про рішення, які приймаються вищим органом управління товариства, фактично поставлена в залежність від виконання товариством визначеного законодавством порядку скликання та проведення загальних зборів учасників.

Також позивач вказує, що підміна редакцій статутів сталася безпосередньо під час їх підписання.

4. Позиції інших учасників справи

Фірма "Декарт" ТОВ у відзиві на касаційну скаргу просить суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2017р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. у справі № 922/172/16 - залишити без змін.

Відповідач зазначає про сплив позовної давності та відсутність поважних причин пропущення позовної давності позивачем.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Відповідно до статуту фірми "Декарт" ТОВ у редакції від 21.06.1996р., учасниками товариства є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з частками в статутному капіталі 50% кожний.

12 червня 2007 року учасниками фірми "Декарт" TOB проведені збори, на яких були присутні засновники товариства - ОСОБА_9 та ОСОБА_4.

На зборах були прийняті оформлені протоколом від 12.06.2007р. рішення про збільшення статутного фонду фірми "Декарт" ТОВ, встановлення його розміру на рівні 1 000 000,00 грн. та про внесення відповідних змін до статуту Фірми "Декарт" TOB.

Державна реєстрація внесених до статуту змін проведена 20.06.2007р.

22 листопада 2007 року відбулись збори учасників фірми "Декарт" TOB, на яких були присутні засновники ОСОБА_9 та ОСОБА_4.

На зборах прийнято рішення про зміну місцезнаходження фірми "Декарт" TOB і встановлення наступного місцезнаходження фірми "Декарт" TOB: місто Харків, вул. Сумгаїтська, будинок 3, та про внесення відповідних змін до статуту фірми "Декарт" TOB. Державна реєстрація внесених до статуту змін проведена 13.12.2007р.

В своєму позові ОСОБА_4 зазначає, що до нових редакцій статуту Фірми "Декарт" ТОВ від 20.06.2007р. та від 13.12.2007р. внесені зміни, щодо яких не включалися до порядку денного та не приймались відповідні рішення на зборах учасників від 12.06.2007р. та від 22.11.2007р., а саме, збільшення частки ОСОБА_9 до 65% та зменшення частки ОСОБА_4 до 35% (пункти 3.3 статутів товариства).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до даних правовідносин.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", в редакції на момент проведення загальних зборів учасників (далі - Закон) було передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону в редакції на момент проведення загальних зборів учасників, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 була присутня на зборах учасників фірми "Декарт" ТОВ 12.06.2007р. та 22.11.2007р., на яких прийнято рішення про збільшення статутного фонду, зміни місцезнаходження та внесення змін до статуту.

Оскільки позивачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено порушення оспорюваними рішеннями прав та законних інтересів учасника товариства (позивача), судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено позивачеві в задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами від 12.06.2007р. та від 22.11.2007р.

Верховний Суд констатує, що статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 59 Закону в редакції на момент проведення загальних зборів, до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що питання про перерозподіл часток у статутному фонді фірми "Декарт" TOB до порядку денного зборів учасників товариства від 12.06.2007р. та 22.11.2007р. не включені; ОСОБА_4 не вчиняла дій стосовно відступлення своєї частки в статутному фонді фірми "Декарт" TOB у розмірі 15% на користь ОСОБА_9; учасниками товариства не проводились загальні збори учасників з питань перерозподілу часток учасників товариства.

Тобто, зміни щодо перерозподілу часток до установчих документів фірми "Декарт" TOB, внесені без відповідного рішення зборів учасників товариства.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до даних правовідносин.

Частинами 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил ст. 261 ЦК України.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Колядою Т.Г. засвідчено підписи ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які зроблені у її присутності, на першій сторінці спірних статутів від 20.06.2007р. та від 13.12.2007р. Спірні статути були прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Колядою Т.Г.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наявність підпису позивача на редакціях статутів підприємства-відповідача (реєстрація статутів від 20.06.2007р. та від 13.12.2007р.) свідчить про те, що позивач був ознайомлений зі змістом документів, які він підписав, на момент їх підписання. Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про сплив позовної давності у 2010 році.

Також, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відхиляє доводи ОСОБА_4 щодо порушення особистих немайнових прав, так як у частині 1 статті 100 Цивільного кодексу України йдеться про загальне право фізичної особи брати участь у товариствах, яке не може передаватися іншій особі.

Види особистих немайнових прав визначені статтею 270 цього Кодексу.

Ст. 269 ЦК України передбачає, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав, вона володіє ними довічно.

Право участі у товаристві може передаватися винятково разом з іншими складовими прав учасника товариства - майновими правами. Тому права учасника господарського товариства, які витікають із права його участі в цьому товаристві, не є особистими немайновими правами.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованим. Скаржником не доведено неправильного застосування судами норм матеріального права чи процесуального права.

8. Судові витрати

Зважаючи на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2017р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. у справі № 922/172/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя В. І. Студенець

Суддя І. В. Ткач