Рішення

від 27.03.2018 по справі 912/31/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 рокуСправа № 912/31/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Солдатовій К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/31/18

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Урожай", 26100, Кіровоградська область, м. Новоархангельськ, вул. Садова, 54-а

до відповідача: Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області, 26100, Кіровоградська область, м. Новоархангельськ, вул. Слави, 44

про визнання права на поновлення договору оренди землі, визнання додаткової угоди укладеною

Представники:

від позивача - Макєєв Д.В., довіреність № 816 від 17.11.2016;

від відповідача - Шамановський Ю.П., голова;

від відповідача - Ібрагімова Н.Д., довіреність № 816 від 17.11.16.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Урожай" (далі - ПСП "Урожай", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області (далі - Новоархангельська селищна рада, відповідач) , згідно яких просить:

- визнати за ПСП "Урожай" право на поновлення договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області, площею 29,8500 га ріллі, зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді Новоархангельського району Кіровоградської області, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) вчинено запис від 12.01.2015 за № 27;

- визнати укладеною між Новоархангельською селищною радою Новоархангельського району Кіровоградської області та ПСП "Урожай" додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді Новоархангельського району Кіровоградської області, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) вчинено запис від 12.01.2015 за № 27 у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельної ділянки від 05.01.2015 року

(зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді 12.01.2015 року за №27)

смт. Новоархангельськ "___"

---

2017 року

Новоархангельська селищна рада в особі голови Шамановського Юрія Павловича, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Приватне сільськогосподарське підприємство "Урожай" в особі директора Півкопи Миколи Івановича, в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду про наступне:

Сторони домовились:

1. Замінити у всіх частинах і пунктах договору та додатках до Договору оренди землі слова Новоархангельська районна державна адміністрація" у всіх відмінниках словами Новоархангельська селищна рада".

2. Пункт 2 Договору оренди викласти в наступній редакції, а саме: "В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 29,8500 га, в тому числі ріллі 29,8500 га" (вносяться зміни у зв'язку з помилково внесеними даними при укладанні договору оренди від 05.01.2015 року).

3. Пункт 5 Договору оренди викласти в новій редакції, а саме "Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок становить 1235173,89 гривень (один мільйон двісті тридцять п'ять тисяч сто сімдесят три гривні 89 копійок)".

4. Пункт 8 Договору оренди викласти в новій редакції, а саме: "Договір укладено терміном до моменту витребування спадкоємцями земельних ділянок, але не більше 49 років, починаючи з дати державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди".

5. Пункт 9 Договору викласти в новій редакції, а саме: "Орендна плата за користування земельними ділянками складає 8% від нормативної грошової оцінки".

6. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

7. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 05.01.2015 року (зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді Новоархангельського району Кіровоградської області, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) вчинено запис від 12.01.2015 року за №27). Право користування земельними ділянками виникає з моменту реєстрації у встановленому законодавством порядку.

8. Орендар зобов'язується здійснити державну реєстрацію права оренди протягом 5 (п'яти) робочих днів, з дня підписання додаткової угоди та повідомити Орендодавця про державну реєстрацію права оренди не пізніше наступного робочого дня після вчинення реєстраційних дій з наданням копії підтверджуючого документу.

9. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця", другий - у "Орендаря", т третій - в органі, що здійснив державну реєстрацію.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

Орендодавець: Орендар:

Новоархангельська селищна рада Приватне сільськогосподарське

26100, смт. Новоархангельськ, підприємство "Урожай"

вулиця Слави, буд. 44 26100, Кіровоградська область

смт. Новоархангельськ

вул. Садова, буд. 54-а

ПІДПИСИ СТОРІН:

Орендодавець: Орендар:

Селищний голова Директор ПСП "Урожай"

Новоархангельської селищної ради Півкопа М.І.

Шамановський Ю.П.

м.п./підпис

---

м.п./підпис

---

"

Пред'явлені позовні вимоги ПСП "Урожай" мотивує посиланням на частини 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та обґрунтовує наступними обставинами.

ПСП "Урожай" укладено з Новоархангелською районною державною адміністрацією (далі - Новоархангельська РДА) договір оренди землі від 05.01.2015, за яким отримано в оренду невитребувані земельні ділянки. З метою поновлення договору позивач звернувся до Новоархангельської селищної ради як до органу, який уповноважений розпоряджатися відповідними земельними ділянками в силу приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 та п. 2 ч. 1 ст. 1285 Цивільного кодексу України, з листом-повідомленням про поновлення договору. Однак, відповідач в порушення вимог Закону України "Про оренду землі" відмовив в поновлені договору без наведення законних на те підстав, у зв'язку з чим не визнав переважне право позивача на поновлення договору, а тому таке права підлягає захисту в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/31/18. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.02.2018, сторонам встановлено строк для подання заяв з процесуальних питань.

Відповідачем в установлений судом строк подано відзив на позовну заяву (а.с. 109-120), у відповідності до якого Новоархангельска селища рада заперечила у задоволенні позову повністю з підстав наступного: земельна ділянка, яка перебувала в оренді позивача за договором, складається з п'яти земельних ділянок, по двом з яких власниками отримано сертифікати; передача райдержадміністрацією земельних ділянок, на які отримано сертифікати та/або державні акти на право власності, є порушенням ст. 13 Закону України "Про прядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"; відповідні земельні ділянки є спадковим майно, що зумовлює визначений законодавством (відмінний) режим використання; згідно ст. 19 Закону України "Про оренду землі" особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов'язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки; договір було укладено до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актів на право власності на земельні ділянки та діє до 31.12.2017; в заяві зазначено, що договір укладено на підставі розпорядження голови Онуфірївської районної державної адміністрації від 23.12.2014 № 319-р, тоді як орендодавцем за договором є Новоархангелька районна державна адміністрація; технічна документація розроблена позивачем самовільно без рішення сесії та була підписана і зареєстрована невідомою особою; по двом земельним ділянкам безпідставно змінено форму власності з приватної на комунальну; при підписанні договору загальна площа земельної ділянки становила 22,0 га, тоді як згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організації території колишнього КСП ім. Енгельса Новоархангельської селищної ради площа кожної з п'яти наданих земельних ділянок становила 5,97 га, а всього - 29,8500 га; тобто позивач сплачував орендну плату за 22 га, а фактично користувався земельною ділянкою розміром 29,8500 га; відповідачем відмовлено у підписанні додаткової угоди оскільки були істотно змінені умови договору - площа земельної ділянки та безпідставна зміна орендодавця в основному договорі.

Належним чином засвідчені копії доказів, які додавались до відзиву, надішли до суду 01.03.2018 та долучено до матеріалів справи № 912/31/18 (а.с. 157-162).

Позивачем згідно наданої до суду відповіді на відзив відхилено мотиви заперечень з тих підстав, що посилання селищної ради на складність процедури звернення до суду для визнання спадщини відумерлою ніяким чином не впливає на укладення договору оренди землі; обов'язки поновити договір виникають в силу норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі"; в заяві допущено технічну помилку щодо зазначення органу, яким прийнято розпорядження про надання в оренду; технічна документація виготовлена за заявою голови Новоархангельської РДА, крім того необхідність формування земельних ділянок пов'язана виключно необхідністю реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, тобто фактично статус таких земельних ділянок не змінився; провина позивача в неправильному зазначені в договорі розміру земельних ділянок відсутня та вказане не впливає на право останнього поновити договір; позивач належним чином виконував умови договору, сплачував орендну плату, а тому має право на його поновлення на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 123-135)

01.02.2018 підготовче засідання у справі № 912/31/18 відкладено на 20.02.2018, відповідачеві повідомлено про його право подати заперечення на відповідь позивача на відзив.

Відповідачем в листі від 08.02.2018 № 117, який надійшов до суду 14.02.2018, повідомлено про відсутність наміру подати заперечення на відповідь позивача (а.с. 145).

В підготовчому засіданні 20.02.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 912/31/18 до судового розгляду по суті на 05.03.2018.

05.03.2018 судом відкрито судове засідання.

В судовому засіданні 05.03.2018 судом задоволено клопотання ПСП "Урожай" про перенесення судового засіданні та відкладено розгляд справи в судовому засідання на 27.03.2018. У відповідності до частини 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України позивачеві дозволено подати додаткові письмові пояснення щодо окремих питань, які виникли у суду.

Вказані пояснення надійшли до суду 26.03.2018 (а.с. 174-204).

27.03.2018 судом продовжено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 27.03.2018 представником позивача подано клопотання про витребування доказів, а саме витребування від Новоархангельської селищної ради сертифікатів на відповідні земельні ділянки (а.с. ).

За правилами частини 1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Присутніми в судовому засіданні представниками відповідача не заперечно щодо розгляду клопотання позивача. Разом з цим повідомлено про те, що в Новоархангельській селищній раді відсутні відповідні сертифікати, оскільки такі документи даним органом не видавались.

Представник позивача повідомлені відповідачем обставини відсутності відповідних доказів не заперечив.

Враховуючи повідомлення про відсутність доказів, а також приймаючи до уваги, що подане представником позивача клопотання про витребування доказів не відповідає нормам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає таке клопотання без задоволення.

В судовому засіданні 27.03.2018 представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову підтримано повністю; представниками відповідача заперечено у задоволенні позовних вимог у відповідності до обставин, наведених у відзиві на позов.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні подані сторонами докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015 між Новоархангельською РДА (Орендодавець) та ПСП "Урожай" (Орендар) підписано договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого в оренду позивача передавались земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Новоархангельської селищної ради за межами населеного пункту.

Загальна площа земельних ділянок 22,00 га, в тому числі ріллі 22,00 га (пункт 2 Договору).

Згідно з пунктом 8 Договору його укладено до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актів на право власності на земельні ділянки та діє до 31 грудня 2017 року.

Договір підписано обома сторонами, скріплено печатками та зареєстровано у Новоархангельській селищній раді у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) 12.01.2015 за № 27.

Невід'ємними частинами Договору є розпорядження голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 23.12.2014 № 319-р та акт приймання-передачі об'єкта оренди (а.с. 21, 178).

28.08.2017 Новоархангельською РДА за результатами розгляду заяви ПСП "Урожай" від 26.07.2017 щодо внесення змін до Договору надано відповідь, в якій рекомендовано звернутися до Новоархангельської селищної ради, як до розпорядника земельних ділянок, з приводу внесення змін до Договору (а.с. 37). Вказана відповідь мотивована посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VІ від 06.09.2012 та п. 2 ч. 1 ст. 1285 Цивільного кодексу України.

30.11.2017 ПСП "Урожай" звернулось до Новоархангельської селищної ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельних ділянок від 05.01.2015 (спадщина від померлого), зареєстрованого у Новоархангельській селищній раді від 12.01.2015 №27, загальною площею 29,8500 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Новоархангельської селищної ради за межами населеного пункту (а.с. 22). До вказаного листа додано копію Договору, додаткову угоду в 3-примірниках та копії правовстановлюючих документів (а.с. 23-35).

У відповідь на вказаний лист Новоархангельською селищною радою відмовлено у поновленні Договору з тих підстав, що Новоархангельська селищна рада не являється стороною Договору (а.с. 36).

Вказуючи про те, що Новоархангельською селищною радою незаконно відмовлено в укладенні додаткової угоди та не виконуються вимоги ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тоді як позивачем належним чином виконувались умови Договору та останній відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" має право на поновлення відповідного Договору, ПСП "Урожай" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Як передбачено у пунктах 1, 5, 6 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Для підтвердження права власності на земельний пай його власнику видавався сертифікат єдиного в Україні зразка, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 12.10.1995 № 801.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до приписів ст. 13 наведеного Закону нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельні ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України №122 від 04.02.2004 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відтак, законодавством передбачена можливість оренди земельних часток до оформлення їхніми власниками права власності на земельні ділянки. Оренді відносини оформлюються договором.

Згідно Договору позивачу передавались в оренду нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки. Розпорядження голови Новоархангельської РДА № 319-р від 23.12.2014 про передачу в оренду прийнято у тому числі на підставі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (а.с. 178).

Договір зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що відповідало Порядку державної реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч. 1 ст. 19 Закону).

Частина 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлює, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Правова конструкція, передбачена частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" узгоджується з положеннями ст. 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом згаданої статті Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови дотримання встановленої цією нормою (частини 2-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") процедури та наявності волевиявлення сторін.

Як встановлено матеріалами справи, ПСП "Урожай звернувся за місяць до закінчення строку дії Договору до Новоархангельської селищної ради з листом-повідомленням про поновлення Договору, до якого додано проект додаткової угоди. При цьому, згідно тексту проекту додаткової угоди позивач просив змінити істотні умови договору, а саме:

об'єкт оренди - з 22,00 га на 29,8500 га (у зв'язку з помилково внесеними даними при укладанні Договору) (пункт 2 Договору);

нормативно грошову оцінку - з 478104 грн на 1235173,98 грн (пункт 5 Договору);

строк дії Договору - передбачити, що договір укладено терміном до моменту витребування спадкоємцями земельних ділянок, але не більше 49 років, починаючи з дати державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди (пункт 8 Договору);

розмір орендної плати - з 7% до 8% від нормативної грошової оцінки (пункт 9 Договору).

Господарський суд зазначає, що в розпорядженні голови Новоархангельської РДА №319-р від 23.12.2014 та в Договорі і додатках до Договору відсутні будь-які відомості стосовно власників земельних часток (паїв) щодо оренди яких укладено Договір та/або схема розташування земельних ділянок згідно з проектом із зазначенням номерів земельних ділянок та номерів їх власників.

Разом з цим, як повідомляє позивач та що підтверджується Новоархангельською селищною радою, на території якої розташовані відповідні земельні ділянки, надані за Договором земельні ділянки розподілені та не витребувані наступними фізичними особами:

Яценко Анастасія Гаврилівна, сертифікат серії КР № 0156388, отриманий власником;

Шевченко Станіслав Пилипович, сертифікат серії КР № 0064456, отриманий власником;

Удовиченко Олександра Захарівна, сертифікат серії КР № 006411, не отриманий;

Люськова Жанна Ульянівна, сертифікат серії № 0064227, не отриманий;

Крижанівська Оксана Семенівна, сертифікат серії КР № 0064194, не отриманий.

При цьому, як повідомляє відповідач, власники сертифікатів Яценко Анастасія Гаврилівна та Шевченко Станіслав Пилипович померли, відповідно - 15.08.1999 та 19.12.2006.

Згідно з частиною 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Судом враховано, що згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, за загальним правилом право на земельну частку (пай) за відповідним сертифікатом успадковується.

Відповідно до абзацу другого частини 1 ст. 1285 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 20.09.2016 р. N 1533-VIII, який набрав чинності з 19.10.2016, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Саме з посиланням на вказану норму позивачем обґрунтовано наявність повноважень Новоархангельської селищної ради на розпорядження земельними ділянками за Договором.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості стосовно того, що земельні частки (паї) інших власників сертифікатів, а саме - Удовиченко Олександри Захарівни, Люськової Жанни Ульянівни, Крижанівської Оксани Семенівни, також є не успадкованими. Відомості, що вказані особи є померлими, відсутні.

Положення Закону України від 06.09.2012 N 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", на які також посилається позивач, набрали чинність ще з 01.01.2013 року, тобто були чинними на момент підписання Договору з Новоархангельською РДА. Вказаний Закон не визначає повноважень щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками із земельних часток (паїв).

Таким чином, позивачем не доведено наявність повноважень Новоархангельської селищної ради на розпорядження усіма земельними ділянками в їх скупуності, отриманими ПСП "Урожай" в оренду за Договором. При цьому, за змістом Договору позивачеві надано в оренду земельну ділянку загальною площею без визначення меж кожної земельної ділянки окремо. В матеріалах справи відсутні докази закріплення межовими знаками кожної земельної ділянки окремо.

Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо. Земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.

У статті 1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що масив земель сільськогосподарського призначення це сукупність земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об'єктами, об'єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу.

Оскільки поновлення договору оренди землі за положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається стосовно тієї земельної ділянки, яка надавалась в оренду за відповідними межами, господарський суд не вбачає правових підстав для поновлення Договору Новоархангельською селищною радою за відсутності доказів на підтвердження в останньої повноважень розпоряджатися земельними ділянками в їх сукупності у відповідності до меж, отриманих позивачем за Договором.

При цьому, судом враховано, що оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки такі земельні ділянки надаються в оренду до виникнення права власності. Однак, в даному конкретному випадку зміна площі загального масиву внаслідок виникнення права власності на окрему земельну ділянку відсутня.

Окрім того, як встановлено матеріалами справи, позивач при направленні додаткової угоди про поновлення Договору ініціював внесення змін щодо істотних умов Договору, які не були узгодженні з Новоархангельською селищною радою.

За правилами частини 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Також слід враховувати, що переважне право орендаря, за захистом якого звернувся позивач з позовом у даній справі, це встановлене законом або договором право учасника цивільних відносин на переважне перед іншими особами вчинення дій (правочинів), спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тобто переважне право на поновлення договору оренди землі виникає лише у разі подальшого перебування земельної ділянки в оренді та при наявності інших осіб, які претендують на оренду цієї ж земельної ділянки.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин щодо розгляду питання про надання земельної ділянки за Договором в оренду іншим особам.

Також слід враховувати, що за положеннями ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в оренду на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

З 1 січня 2013 року з набранням чинності Законами України "Про Державний земельний кадастр", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" нормативні акти, на підставі яких здійснювалась державна реєстрація земельних ділянок, державна реєстрація та видача державних актів на право власності на земельні ділянки, втратили свою чинність. Натомість передбачено, що посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без оформлення державних актів.

Отже, на відмінну від попередніх редакцій, зокрема, статей 125, 136 Земельного кодексу України, якими передбачалось, що право власності на землю виникає з моменту одержання її власником державного акта, діюча редакція вказаних норм передбачає, що право власності виникає з моменту його державної реєстрації згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також слід враховувати, що за положеннями частин 6, 7 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов'язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки. Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

Між тим, запропоновані позивачем в додатковій угоді нові умови щодо строку Договору не відповідають наведеним вище діючим нормам земельного законодавства щодо строку відповідних договорів.

Більш того, позивач пропонує встановити строк Договору до моменту витребовування спадкоємцями земельних ділянок, що не відповідає фактичним обставинам, у зв'язку з не доведенням позивачем обставин того, що всі земельні ділянки за Договором є неуспадкованими.

З підстав вищенаведеного господарський суд не встановив правових підстав для задоволення позовних вимог ПСП "Урожай" до Новоархангельської селищної ради про визнання права на поновлення Договору та визнання укладеною додаткової угоди в редакції позивача.

При цьому, господарський суд не застосовує положення частини 6 ст. 33 Закон України "Про оренду землі", оскільки позивач обґрунтовує позовні вимоги та просить поновити договір саме на підставі частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди - за частинами 1-5 та за частиною 6 (продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку договору за відсутності заперечень орендодавця).

Отже, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, які не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

Одночасно господарський суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що ПСП "Урожай" неналежним чином виконувались умови Договору, які ґрунтуються на тому, що земельні ділянки є фактично більшими за площею, ніж ті, за які позивач сплачував оренду плату.

Згідно розпорядження голови Новоархангельної РДА № 319-р від 23.12.2014 та Договору позивачу надано в оренду земельні ділянки загальною площею саме 22,00 га, за які сплачувалась орендна плата. В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження обставин фактичного отримання за Договором земельних ділянок більшого розміру.

Слід також враховувати, що розміри земельної частки (паю) визначаються в умовних кадастрових гектарах, про що зазначається у сертифікатах. При розроблені технічної документації із землеустрою межі відповідної земельної ділянки встановлюються або відновлюються в натурі (на місцевості), внаслідок чого уточнюється їх площа.

Розроблення технічної документації щодо земельних ділянок, які надавалась в оренду позивачеві за Договором, обумовлено тими обставинами, що з набранням 01.01.2016 чинності нової редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

Тобто, передбачено обов'язковість реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки.

З метою реалізації положень наведеного Закону є необхідним формування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав у відповідності до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, тобто визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру.

Отже, з 01.01.2016 невитребувана земельна частка (пай), яка надається в оренду в порядку, визначеному ст. 13 Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", має бути сформована відповідно до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Між тим, враховуючи предмет позову у даній та встановлені вище підстави відмови у задоволенні позову, не є необхідним надати оцінку стосовно дотримання вимог законодавства при розробленні відповідної технічної документації, оскільки вказане не входить до предмета доказування у даній справі.

Є хибною позиція відповідача щодо наявності обставин безпідставної зміни форми власності по двом земельним ділянкам з приватної на комунальну, оскільки зміна форми власності не підтверджена, докази реєстрації права власності на відповідні земельні ділянки в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні 30.03.2018 зазначення в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку відомостей про комунальну форму власності здійснено помилково.

Разом з цим, відхилення наведених вище доводів відповідача щодо заперечення позовних вимог не впливає на оцінку встановлених судом обставин відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача у справі.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.2018.

Суддя В.В.Тимошевська