Постанова

від 13.06.2018 по справі 912/31/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2018 року м.Дніпро Справа № 912/31/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Антонік С.Г., Чимбар Л.О.

секретар судового засідання Абадей М.О.

Учасники справи :

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство Урожай ,

смт. Новоархангельськ Кіровоградської області

представник: ОСОБА_1, ордер №63952 від 13.06.2018 р., адвокат

Відповідач: Новоархангельська селищна рада Новоархангельського району

Кіровоградської області, смт. Новоархангельськ Кіровоградської

області

представник: ОСОБА_2, рішення №1 від 10.11.2015, селищний

голова

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Новоархангельська

районна державна адміністрація Кіровоградської області,

смт. Новоархангельськ Кіровоградської області

представник: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Урожай на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2018 у справі №912/31/18 (ухвалене суддею Тимошевською В.В., повне рішення складено 02.04.2018)

у справі

про визнання права на поновлення договору оренди землі, визнання додаткової угоди укладеною

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення господарського суду:

В січні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Урожай" (далі - ПСП "Урожай", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовними вимогами до Новоархангельської селищної ради (далі - відповідач), та просило:

- визнати за ПСП "Урожай" право на поновлення договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області, площею 29,8500 га ріллі, зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді Новоархангельського району Кіровоградської області, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) вчинено запис від 12.01.2015 за №27;

- визнати укладеною між Новоархангельською селищною радою Новоархангельського району Кіровоградської області та ПСП "Урожай" додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді Новоархангельського району Кіровоградської області, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) вчинено запис від 12.01.2015 за №27 у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельної ділянки від 05.01.2015 року

(зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді 12.01.2015 року за №27)

смт.Новоархангельськ "___"

---

2017 року

Новоархангельська селищна рада в особі голови ОСОБА_2, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Приватне сільськогосподарське підприємство "Урожай" в особі директора ОСОБА_3, в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", уклали цю додаткову угоду про наступне:

Сторони домовились:

1. Замінити у всіх частинах і пунктах договору та додатках до Договору оренди землі слова Новоархангельська районна державна адміністрація у всіх відмінниках словами Новоархангельська селищна рада .

2. Пункт 2 Договору оренди викласти в наступній редакції, а саме: "В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 29,8500 га, в тому числі ріллі 29,8500 га" (вносяться зміни у зв'язку з помилково внесеними даними при укладанні договору оренди від 05.01.2015 року).

3. Пункт 5 Договору оренди викласти в новій редакції, а саме "Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок становить 1235173,89 гривень (один мільйон двісті тридцять п'ять тисяч сто сімдесят три гривні 89 копійок)".

4. Пункт 8 Договору оренди викласти в новій редакції, а саме: "Договір укладено терміном до моменту витребування спадкоємцями земельних ділянок, але не більше 49 років, починаючи з дати державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди".

5. Пункт 9 Договору викласти в новій редакції, а саме: "Орендна плата за користування земельними ділянками складає 8% від нормативної грошової оцінки".

6. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

7. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 05.01.2015 року (зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді Новоархангельського району Кіровоградської області, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) вчинено запис від 12.01.2015 року за №27). Право користування земельними ділянками виникає з моменту реєстрації у встановленому законодавством порядку.

8. Орендар зобов'язується здійснити державну реєстрацію права оренди протягом 5 (п'яти) робочих днів, з дня підписання додаткової угоди та повідомити Орендодавця про державну реєстрацію права оренди не пізніше наступного робочого дня після вчинення реєстраційних дій з наданням копії підтверджуючого документу.

9. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця", другий - у "Орендаря", третій - в органі, що здійснив державну реєстрацію.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

Орендодавець: Орендар: Новоархангельська селищна рада Приватне сільськогосподарське 26100, смт. Новоархангельськ, підприємство "Урожай" вулиця Слави, буд. 44 26100, Кіровоградська область смт. Новоархангельськ

вул. Садова, буд. 54-а

ПІДПИСИ СТОРІН:

Орендодавець: Орендар: Селищний голова Директор ПСП "Урожай" Новоархангельської селищної ради ОСОБА_3 ОСОБА_2

м.п./підпис

---

м.п./підпис

---

"

Позовні вимоги обґрунтовує посиланнями на п.п.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та укладеним з Новоархангельською районною державною адміністрацією (надалі - третя особа) договором від 05.01.2015 про оренду землі, за яким отримано в оренду невитребувані земельні ділянки, зверненням до відповідача із заявою про його поновлення, в задоволенні якої останній відмовив.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка складається із п'яти земельних ділянок різного правового статусу, оскільки є невитребуваними земельними частками (паями), на дві з яких були отримані сертифікати, а на три - сертифікати не видавалися, тому вважає, що Новоархангельська районна державна адміністрація безпідставно розпорядилася всіма земельними паями, та з огляду на неналежне виконання орендарем своїх зобов'язань надіслав йому заперечення щодо поновлення дії договору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2018 у справі №912/31/18 (суддя Тимошевська В.В.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Рішення суду мотивоване відсутністю повноважень у відповідача щодо розпорядження всіма земельними ділянками в сукупності; відсутності інших осіб, які б претендували на вказані земельні ділянки, тобто порушення переважного права позивача; визначення позивачем в проекті додаткової угоди інших умов договору, ніж були в укладеному сторонами договорі, що унеможливлює його поновлення за рішенням суду, який може поновити лише на той же строк і на тих же умовах при дотриманні інших приписів чинного законодавства.

Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

Не погодившись з рішенням суду, Приватне сільськогосподарське підприємство "Урожай" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2018 у даній справі як прийняте з порушенням норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:

- Позивачу була надана в оренду земельна ділянка із земель невитребуваних, резервних часток (паїв), а суд прийшов до хибного висновку, що вказані землі є відумерлою спадщиною;

- переважне право на поновлення договору оренди землі закріплено в ч. 1 ст.33 Закону України Про оренду землі та позивач в установлені законом строки звернувся до відповідача щодо реалізації свого права, а відповідач вказав лише на те, що не є стороною договору та не узгодив з позивачем умов договору, тому підстави вважати припиненим переважне право ПСП на поновлення договору відсутні та суд зробив невірний висновок про відсутність такого права;

- є безпідставним посилання суду на не розмежування земельних ділянок, оскільки останнє ніяким чином не стосується позивача, який отримав земельні ділянки в оренду єдиним масивом;

- стверджує, що зміна розміру земельної ділянки не призвела до втрати орендарем переважного права на продовження дії договору оренди.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства "Урожай" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2018 у справі №912/31/18 прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Чимбар Л.О., Антоніка С.Г., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,- Новоархангельську районну державну адміністрацію Кіровоградської області, та справа призначена до розгляду в судовому засідання 13.06.2018.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу №472 від 07.06.2018, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує наступним: земельна ділянка, яка перебувала за договором в оренді позивача, складається з п'яти земельних ділянок, по двом з яких власниками отримано сертифікати; передача райдержадміністрацією земельних ділянок, на які отримано сертифікати та/або державні акти на право власності, є порушенням ст. 13 Закону України "Про прядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"; відповідні земельні ділянки є спадковим майно, що зумовлює визначений законодавством (відмінний) режим використання; згідно ст. 19 Закону України "Про оренду землі" особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов'язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки; договір було укладено до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актів на право власності на земельні ділянки та діє до 31.12.2017; в запропонованій угоді позивач змінив площу орендованої земельної ділянки, неналежно виконував свої зобов'язання за договором оренди в частині оплати орендної плати та вважає, що правомірно відмовив у підписанні додаткової угоди.

Третя особа пояснень по суті апеляційної скарги не надала, присутність повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила.

Інших заяв та клопотань, зокрема про відвід колегії суддів, від учасників справи не надходило.

У судовому засіданні 13.06.2018 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції:

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

05.01.2015 між Новоархангельською районною державною адміністрацією - орендодавець (третя особа) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Урожай" - орендар (позивач) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, які знаходяться на території Новоархангельської селищної ради за межами населеного пункту (п. 1 договору - а.с.19). В оренду передавалися земельні ділянки загальною площею 22,00 га, в тому числі ріллі 22,00 га (п. 2 договору). Строк дії договору встановлено до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актів на право власності на земельні ділянки та діє до 31 грудня 2017 року (п. 8 договору). Умовами договору також визначена нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, розмір орендної плати та порядок її оплати, умови використання та повернення земельної ділянки, умови припинення дії договору тощо.

Договір зареєстровано у Новоархангельській селищній раді у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) 12.01.2015 за №27. Доказів визнання вказаного договору недійсним суду не надано.

Договір укладено на підставі Розпорядження голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 23.12.2014 за №319-р та земельні ділянки були передані орендарю за актом приймання-передачі об'єкта оренди від 2015 року - без дати складання (а.с. 21, 178). Вказані документи не містять будь-яких відомостей стосовно власників цих земельних часток (паїв), схеми їх розташування згідно з проектом із зазначенням номерів земельних ділянок та номерів їх власників, кадастрових номерів, меж земельних ділянок на місцевості, тощо.

Листом від 28.08.2017 за №01-12/129/1 Новоархангельська РДА на заяву ПСП "Урожай" від 26.07.2017 щодо внесення змін до Договору рекомендувала звернутися до Новоархангельської селищної ради, як до розпорядника земельних ділянок (а.с. 37), посилаючись на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VІ від 06.09.2012 та п. 2 ч. 1 ст. 1285 Цивільного кодексу України.

Позивач 30.11.2017 надав до Новоархангельської селищної ради лист-повідомлення, в якому просив поновити договір оренди земельних ділянок від 05.01.2015 (спадщина від померлого), зареєстрований у Новоархангельській селищній раді від 12.01.2015 №27, загальною площею 29,8500 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Новоархангельської селищної ради за межами населеного пункту (а.с. 22). До вказаного листа додав копію Договору, додаткову угоду в 3-примірниках та копії правовстановлюючих документів (а.с. 23-35). Зміст додаткової угоди відповідає змісту позовних вимог, що викладені вище.

Новоархангельська селищна рада відмовила у поновленні Договору з тих підстав, що рада не являється стороною даного Договору - лист №968 від 11.12.2017 (а.с. 36).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції встановлена наступна обставина, яка визнавалася сторонами, та не заперечується ними при розгляді справи в апеляційній інстанції: спірні земельні ділянки, що передавалися третьою особою в оренду позивачу, були розподілені та не витребувані наступними фізичними особами:

ОСОБА_4, сертифікат серії КР №0156388, отриманий власником;

ОСОБА_5, сертифікат серії КР № 0064456, отриманий власником;

ОСОБА_6, сертифікат серії КР № 006411, не отриманий;

ОСОБА_7, сертифікат серії № 0064227, не отриманий;

ОСОБА_8, сертифікат серії КР № 0064194, не отриманий.

При цьому, як повідомляє відповідач, власники сертифікатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, відповідно - 15.08.1999 та 19.12.2006 (довідки позивача - а.с.83, 84-87, 103, 118, 159, 162).

В матеріалах справи також наявні копії витягів із Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) земельних ділянок (паїв) №403, 404, 405, 406, 407, виготовленої на замовлення третьої особи в 2017 (а.с. 57-82, 179-203) та копії Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на ці земельні ділянки з датою державної реєстрації земельної ділянки - 21.12.2017, згідно яких дві земельні ділянки площею 5,9662 га кожна є комунальною власністю (власник не зазначений). Щодо інших земельних ділянок у Витягах зазначено, що земельні ділянки розташовані на території Новоархангельської селищної ради, земельна ділянка (пай) відповідно №405, 406, 407, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Всім земельним ділянкам присвоєні окремі кадастрові номери (а.с.41-82). Також позивачем до матеріалів справи було повторно залучено копії Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на дві земельні ділянки з датою державної реєстрації земельної ділянки - 21.12.2017, які надані на запит третьої особи від 27.03.2018, в яких уже зазначено, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Позивач вказане пояснює тим, що записи про комунальну власність цих ділянок було здійснено помилково.

Позивачем до позовної заяви також долучено довідку Новоархангельського відділення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №836 від 22.12.2017 про те, ПСП Урожай станом на 22.12.2017 не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів.

Позивач не погодився з відмовою відповідача в поновленні дії договору та звернувся до суду з цим позовом про визнання за ним права на поновлення договору та визнання укладеною додаткової угоди в судовому порядку, що і предметом спору у даній справі.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга безпідставна та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 3 ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Як встановлено судом вище, в оренду позивачу за спірним договором була надана земельна ділянка з визначеною площею 22 га, яка складалася із п'яти невитребуваних земельних часток (паїв), зокрема, на два із них були отримані сертифікати, та власники сертифікатів померли, а на три земельні паї - сертифікати отримані не були.

На всю земельну ділянку орендодавцем виступила Новоархангельська районна державна адміністрація, дія договору скінчилася 31.12.2017, умов щодо продовження (поновлення) його дії договір не містить.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно з частиною 3 статті 2 ЗК об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Відповідно до змісту статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди за цим Законом є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, Кабінету Міністрів України доручено здійснити організаційні заходи щодо запровадження спрощеного порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування та виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв), яка звернулася із заявами про відведення земельних ділянок в натурі, з метою спільного використання або надання в оренду цих ділянок.

На виконання зазначеного Указу Президента України наказом Держкомзему України №5 від 17.01.2000 затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю), сторонами якого є виключно власник (-ки) земельної (-их) частки (-ок) (паю) (-їв) як орендодавці та юридичні особи, які використовують землю для сільськогосподарських потреб як орендарі.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено положеннями Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статтею 3 якого передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Відповідно до Закону у разі подання заяв про виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно зі статтею 11 цього ж Закону встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Виходячи з наведених положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Разом із тим на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об'єктами земельних відносин і мають різний правовий режим; у випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у випадку земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно з пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України №122 від 04.02.2004 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду, тобто законодавством передбачена можливість оренди земельних часток до оформлення їхніми власниками права власності на земельні ділянки. Оренді відносини оформлюються договором.

Відповідно до статті 5 цього Закону сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Як зазначено в договорі оренди земельних ділянок вони знаходяться на території Новоархангельської селищної ради за межами населеного пункту.

З наведеного суд доходить висновку, що орендодавцем трьох земельних часток (паїв), на які не отримані сертифікати, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (номера паїв №405, 406, 407), має виступати районна державна адміністрація, оскільки інших доказів щодо правового статусу цих ділянок сторонами не надано.

Як встановлено вище та не спростовано сторонами власники сертифікатів на інші дві земельні частки (паї) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли відповідно - 15.08.1999 та 19.12.2006.

Згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, за загальним правилом право на земельну частку (пай) за відповідним сертифікатом успадковується.

Відповідно до абзацу другого частини 1 ст.1285 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 20.09.2016 №1533-VIII, який набрав чинності з 19.10.2016, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Вказаною нормою позивач обґрунтовує повноваження відповідача щодо поновлення спірного договору оренди землі.

Приписами частин 6, 7 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов'язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки. Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

Відтак, відповідач може бути орендодавцем лише щодо таких земельних часток (паїв).

Закон України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", на який посилається позивач, набрав чинність з 01.01.2013, був чинним на момент підписання Договору оренди з Новоархангельською РДА, не визначає повноважень щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками із земельних часток (паїв) та посилання позивача і третьої особи на нього безпідставні.

Із системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства та фактичних обставин справи апеляційний суд доходить висновку, що селищна рада не може виступати орендодавцем відносно всього масиву земельних часток (паїв), які були предметом оренди попереднього договору оренди земельної ділянки, та про що просить позивач у своєму позові.

Окрім того, апеляційний суд зазначає наступне. Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Спірний договір було укладено до 31.12.2017 та не містить умов його поновлення.

Як на підставу поновлення дії договору позивач посилається на п. 1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі . Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У вказані строки позивач направляв листи повідомлення як до відповідача, так і третій особі. Втім, у розумінні наведених приписів переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, буде порушено зокрема в разі укладення договору оренди з новим орендарем за умови отримання письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право. Таких доказів матеріали справи не містять.

Водночас, згідно із ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

В проекті своєї додаткової угоди позивач запропонував інші істотні умови, ніж ті, які були в договорі, а саме: договір було укладено на строк близько двох років, пропонується - на 49 років; збільшена площа земельних ділянок, нормативно грошова оцінка та розмір орендної плати.

Як вбачається із матеріалів справи станом на 21.12.2017 кожна земельна частка (пай) оформлена як окремий об'єкт цивільних прав з присвоєнням їй кадастрового номера та визначенням меж в натурі (на місцевості).

Розроблення технічної документації щодо земельних ділянок, які надавалась в оренду позивачеві за Договором, обумовлено тими обставинами, що з набранням 01.01.2016 чинності нової редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав. Тобто, передбачено обов'язковість реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки. З метою реалізації положень наведеного Закону є необхідним формування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав у відповідності до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, тобто визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру.

Тому, запропонована позивачем редакція фактично не визначає об'єкта оренди, оскільки містить лише загальну площу всіх земельних часток без індивідуального визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Позивачем також не наведено законодавчих та фактичних підстав щодо продовження дії договору на 49 років та на інших умовах. Оскільки, ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачає поновлення договору стосовно тієї ж ділянки, що надавалася в оренду, на той же самий строк та на тих же умовах при відсутності заперечень орендодавця, враховуючи лист-повідомлення відповідача №110 від 05.02.2018, у суду відсутні правові підстави для визнання поновленим дії договору на інших умовах та додаткова угода позивача в запропонованій редакції не може бути визнана укладеною з наведених вище підстав в сукупності.

Вимога позивача - визнати за ПСП "Урожай" право на поновлення договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області, площею 29,8500 га ріллі, зареєстрованого в Новоархангельській селищній раді Новоархангельського району Кіровоградської області, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) вчинено запис від 12.01.2015 за №27, за своїм змістом спрямована на встановлення юридичного факту, та не призведе до поновлення порушеного, на його думку, права оренди земельної ділянки.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони відхиляються апеляційним судом з огляду на наступне.

- Позивач безпідставно зазначає, що суд прийшов до хибного висновку, що вказані землі є відумерлою спадщиною. Суд першої інстанції лише встановив факт, який не заперечувався сторонами, що земельна ділянка складалася, зокрема, із земельних часток (паїв) №403, 404, власники сертифікатів на які померли, та в силу ст. 1285 Цивільного кодексу України розпорядником цих часток до оформлення прав на них є селищна рада .

- порушення переважного права орендаря, як зазначено судом вище, може мати місце лише у випадку наявності третьої особи, якій надається право оренди спірної земельної ділянки. Таких доказів позивач суду не надав, тому помилково трактує закон щодо порушення переважного права, його вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що відповідач не може бути орендодавцем за всіма земельними частками (паями), умови запропонованої додаткової угоди суперечать вище наведеним приписам законодавства та не визначають предмет оренди відповідно до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими вище обставинами справи та діючим законодавством, тому колегією суддів відхиляються.

На підставі викладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Відтак, підстави для скасування або зміни цього рішення, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, відсутні. Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд справи в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282- 284,287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2018 у справі №912/31/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Урожай - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи в апеляційній інстанції покласти на апелянта - Приватне сільськогосподарське підприємство Урожай .

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної постанови відповідно до положень ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 14 червня 2018.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік