Постанова

від 27.03.2018 по справі 922/2255/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2255/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Колос" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2016 (суддя Аріт К.В.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 (у складі: Хачатрян В.С. - головуючий, судді Гетьман Р.А., Россолов В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка"

до Приватного акціонерного товариства "Колос"

про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та звільнення земельної ділянки,

за участю представників:

позивача - Нагаєць Д.В. (представник за довіреністю від 05.10.2015 №5-Д);

відповідача -Староста А.А. (адвокат);

Шишканова О.А. (представник за довіреністю від 05.09.2017);

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Березовка" (далі - ТОВ "Березовка") звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Колос" (далі - ПрАТ "Колос") (з урахуванням заяв про зменшення та доповнення позовних вимог від 22.08.2016) про усунення перешкод у доступі власника до частини об'єкту нерухомого майна та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) залізничних воріт.

Позовні вимоги з посиланнями на приписи статей 321, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статті 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК) обґрунтовані неможливістю використання орендованої позивачем земельної ділянки за її призначенням, у зв'язку із самовільним встановленням відповідачем перешкод.

Справа розглядалася судами неодноразово.

За результатами нового розгляду справи останньою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2017, залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2016, яким позов задоволено: - зобов'язано ПрАТ "Колос" усунути самовільно встановлені перешкоди у доступі ТОВ "Березовка" до частини об'єкту нерухомого майна (ходова колія І від стика світлофора МБ через стрілки № 1,2,3,13,5 до стика рамного рельсу стрілочного переводу № 5, загальною довжиною 3363,3 п.м.) шляхом демонтажу (знесення) залізничних воріт;

- зобов'язано звільнити самовільно зайняту ПрАТ "Колос" земельну ділянку загальним розміром 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, яка належить ТОВ "Березовка" на правах оренди, згідно з договором оренди б/н від 19.03.2015, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу № 35204422 від 20.03.2015, шляхом демонтажу (знесення) залізничних воріт.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано наявністю факту порушення відповідачем законодавства у сфері земельних відносин, а саме самовільного зайняття земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, ПрАТ "Колос" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та:

- припинити провадження в частині позовних вимог про усунення самовільно встановленої ПрАТ "Колос" перешкоди у доступі власника ТОВ "Березовка" до частини об'єкту нерухомого майна (ходова колія І від стика світлофора МБ через стрілки № 1,2,3,13,5 до стика рамного рельсу стрілочного переводу № 5, загальною довжиною 3363,3 п.м.) шляхом демонтажу (знесення) залізничних воріт;

- передати справу на новий розгляд в частині позовної вимоги про звільнення самовільно зайнятої ПрАТ "Колос" земельної ділянки загальним розміром 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, яка належить ТОВ "Березовка" на правах оренди, згідно з договором оренди б/н від 19.03.2015, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу № 35204422 від 20.03.2015, шляхом демонтажу (знесення) залізничних воріт.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник зауважує, що при прийнятті оскаржуваної постанови, апеляційний господарський суд, неповно та не об'єктивно дослідив та оцінив надані скаржником докази, а саме: договір підряду від 01.09.2016; акт виконаних робіт від 05.09.2016; акт огляду залізничної колії від 06.09.2016; технічний звіт "Обстеження існуючих меж ПрАТ "Колос" в районі проходження неелектрофікованої одноколійної ходової колії №1 та вул. Центральної" виконаний ТОВ "Білдінг Експерт Технолоджи"; зведений план меж земельних ділянок М1:500, складений ТОВ "Агрі-Набат".

Скаргу також мотивовано тим, що апеляційним господарським судом за новим розглядом справи не виконано вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 31.05.2017 у цій справі, щодо необхідності з'ясування фактичних даних стосовно того, на яких саме земельних ділянках знаходяться стовпи, на які кріпилися рухомі полотна залізничних воріт.

Крім цього, скаржник звертає увагу на відсутність предмету спору, з підстав демонтажу рухомих частин воріт (полотна).

Також скаржник вказує на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права в результаті відмови у призначенні судової експертизи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу позивач - ТОВ "Березовка" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення даного спору. Крім того, ТОВ "Березовка" зазначає про те, що на теперішній час відповідачем виконано рішення суду першої інстанції, стовпи із петлями знесені у рамках виконавчого провадження, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження (ВП №55184085) від 08.12.2017. На думку позивача, відповідач намагається своїми діями свідомо затягнути розгляд справи та продовжує зловживати своїми правами на касаційне оскарження.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається, предметом даного спору є:

- усунення самовільно встановленої ПрАТ "Колос" перешкоди у доступі власника, ТОВ "Березовка", до частини об'єкту нерухомого майна (ходова колія 1 від стику світлофору МБ через стрілки 1,2,3,13,5 до стику рамного рельсу стрілочного переводу №5, загальною довжиною 3363,3 п.м.) шляхом демонтажу залізничних воріт;

- звільнення самовільно зайнятої ПрАТ "Колос" земельної ділянки розміром 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, яка належить ТОВ "Березовка" на правах оренди, згідно договору б/н від 19.03.15, зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу №35204422 від 20.03.2015, шляхом демонтажу залізничних воріт.Позовні вимоги щодо усунення перешкод у доступі до майна та звільнення земельної ділянки ґрунтуються на необхідності демонтажу (знесення) залізничних воріт).

Відповідно до статті 125 ЗК, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 95 ЗК, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У відповідності до статей 395, 396 ЦК, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.Відповідно до частини 1 статті 211 ЗК, самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

При цьому, зміст терміну самовільне зайняття земельної ділянки розкрито у Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", за яким самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб.

Згідно зі статті 212 ЗК, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до статті 152 ЗК, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Як убачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Березовка" на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2013 №4197 набуло право власності на нерухоме майно, об'єктом якого є під'їзна залізнична колія загальною довжиною 5024,8 п.м., що знаходиться за адресою Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, вул. Березівська, будинок 1-Б.

Зазначене право власності позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 08.10.2013 №10484410.

Крім цього, судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що право користування ТОВ "Березовка", зокрема, земельною ділянкою загальним розміром 3,0918 га кадастровий номер 6322056501:00:000:0579 підтверджується договором оренди б/н від 19.03.2015, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з витягом №35204422 від 20.03.2015 року.

Склад під'їзної залізничної колії підтверджується наявним в матеріалах справи технічним паспортом, виданим КП БТІ ДРР №3-470 від 03.09.2013 та технічним паспортом під'їзної залізничної колії від 2015 року, виготовленим ФОП Грезент І.І. Відповідно до вказаних доказів, а також до пояснень представників сторін в ході судового розгляду справи, до під'їзної ходової залізничної колії №1 (яка є частиною залізничної колії, що належить позивачеві), примикає під'їзна залізнична колія, що є власністю відповідача, ПрАТ Колос (стрілочні переводи №1 та №2).

В ході складання вищевказаного технічного паспорта від 2015 року, а саме, під час топографо-геодезичної зйомки на об'єкті, було виявлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 6322056501:00:000:0579), на якій знаходиться ходова колія №1, відповідачем встановлено перешкоди, що обмежують доступ власника, ТОВ Березовка , до вказаної залізничної колії.

У пункті 3.8. технічного паспорта зафіксовано небезпечні місця (зокрема, залізничні ворота ПК21+43.50 та ПК24+63.20), які розташовані відповідачем на земельній ділянці позивача.

Крім того, слід зауважити, що під час первинного розгляду справи відповідач 06.09.2016 звертався до місцевого господарського суду з клопотанням про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що відповідно до договору підряду від 01.09.2016 року та акта виконаних робіт від 05.09.2016 року, спеціалізоване будівельне підприємство ТОВ УСМ здійснило демонтаж вищезазначених залізничних воріт (ПК21+43.50 та ПК24+63.20), тому, на думку відповідача, предмет спору в даній справі відсутній.

Згідно п. 1.1 договору підряду від 01.09.2016 ПрАТ "Колос" (замовник, відповідач у справі) доручив, а підрядник (ТОВ "УСМ") зобов'язався на власний ризик виконати роботи із демонтажу залізничних воріт (2 штуки), встановлених на земельній ділянці, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, що знаходиться в оренді ТОВ "Березовка" (позивач у справі) за договором оренди землі б/н від 19.03.2015 року . Залізничні ворота ПрАТ "Колос" в кількості 2 штуки, що демонтуються виконавцем за умовами договору, знаходяться на ПК 21+43,5 та ПК 24+63,2 відповідно до Технічного паспорта під'їзної залізничної колії ТОВ "Березовка" на ст. Шпаківка Південної залізниці арх.№312/15.

Також відповідачем було надано до суду першої інстанції акт огляду залізничної колії від 06.09.2016 року, складений за участі представника Пересічанської селищної ради, яким засвідчено, що залізничні ворота над земельною ділянкою кадастровий номер 6322056501:00:000:0579 та над залізничною під'їзною колією на ПК21+43.50 та ПК24+63.20, повністю демонтовані, та технічний звіт "Обстеження існуючих меж ПрАТ "Колос" в районі проходження не електрифікованої одноколійної ходової колії №1 та вул.Центральної", виконаний ТОВ "Білдінг Експерт Технолоджи" на підставі листа ПрАТ "Колос" від 15.09.2016 року, у пункті 5 якого вказано, що на технологічних залізничних проїздах №1 та №4, на ПК21+42.30 та ПК24+63.90 (що, згідно з поясненнями ПрАТ "Колос", відповідає позначкам ПК21+43.50 та ПК24+63.20 у технічному паспорті), залізничні ворота відсутні.Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач під час первинного розгляду справи в суді першої інстанції не заперечував проти того, що спірні ворота знаходяться на земельній ділянці позивача та визнавав такий факт.

При цьому, переглядаючи первинні судові рішення у цій справі, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 31.05.2017 вказав, що відповідач не демонтував стовпи на яких кріпляться ворота, а отже зазначена обставина свідчить про те, що між сторонами залишилось неврегульоване питання та відповідно в цій частині продовжує існувати предмет спору.

При цьому, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено та не зазначено кому саме належить право користування земельною ділянкою на якій розташовані стовпи, які є елементами воріт і ця обставина має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Під час нового розгляду справи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що перешкода у вигляді залізничних воріт складається із опори та залізничного полотна, на які вони встановлюється. Лише за таких умов об'єкт є залізничними воротами. Це підтверджено звітом про технічний стан конструкцій рами та воріт, розташованих за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, вул. Березівська, б. 1-Б. Розробка рекомендацій щодо демонтажу (зносу) воріт (том 2, а.с. 67-75).Місце розташування перешкоди (воріт) зазначається в Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (далі - Інструкція), що узгоджена службами залізниці, що підтверджується підписами ДНМ, ДНН-2, УРБМ-2, ТЧ-10, ПЧ-7, ВЧДЕР-3, ШЧ-5 та затверджено начальником відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" державного підприємства "Південною залізницею", начальником станції та ревізором руху.

Так, згідно пункту 1.9 Інструкції, залізницею підтверджено факт, що на підприємстві - ТОВ "Березовка" розташовані негабаритні місця з обох боків: залізничні ворота, у місці 22+41,40. У пункті 1.10 Інструкції залізницею підтверджено факт, що на підприємстві - ТОВ "Березовка" розташовані небезпечні місця з обох боків: залізничні ворота ПК 21+43,50 та залізничні ворота ПК 24+63,20.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія технічного паспорту під'їзної залізничної колії ТОВ "Березовка" на ст. Шпаклівка Південної залізниці арх.№312/15, в якому також зазначається, що на земельній ділянці ТОВ "Березовка" наявні небезпечні місця: ПК21-43.50 - залізничні ворота-праворуч Г3.21м, ліворуч-Г3.14м, ПК24-63.20 - залізничні ворота-праворуч-Г3.50м, ліворуч-Г3.23м.

Крім цього, судом апеляційної інстанції було враховано, що станом на час перегляду справи, Держаною екологічною інспекцією у Харківської області виявлено, що в межах земельної ділянки кадастровий номер 6322056501:00:000:0579 , що належить ТОВ "Березовка" на правах оренди розташоване нерухоме майно ПрАТ "Колос" яке належить на правах приватної власності, а саме: два стрілочних переводи (№ 1, 2); залізничні колії № 1 = 42,00м., №2 = 37.50м. та залізні ворота (несучі конструкції - стовпи) без будь-яких передбачених чинним законодавством підстав та правовстановлюючих документів, які необхідні ПрАТ "Колос" для експлуатації та обслуговування вищевказаного нерухомого майна (акт перевірки №42/01-04/02-09 від 06.02.2017).При цьому, між сторонами у справі немає укладеного договору щодо порядку використання частини земельної ділянки позивача для розміщення на ній спірних об'єктів - залізничних воріт (стовпів), які належать відповідачу.

Згідно листа №02-21/149 від 09.02.2017 року Пересічанською селищною радою повідомлено, що рішень щодо передачі спірної земельної ділянки у власність або користування ПрАТ "Колос" не приймалось.

Враховуючи вищевикладене, відсутність будь-яких рішень щодо передачі у власність або користування відповідачу земельної ділянки (кадастровий номер 6322056501:00:000:0579) та те, що на вказану земельну ділянку відповідачем будь-яких прав не зареєстровано, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач використовує земельну ділянку шляхом її самовільного зайняття (знаходження воріт - стовпів).

Отже, судові рішення місцевого господарського та апеляційного судів про задоволення позовних вимог є правомірними. При цьому правомірним є і висновок щодо способу усунення перешкод у вигляді саме знесення (демонтажу) спірних воріт (наразі стовпів).

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

Доводи заявника касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права у зв'язку з відмовою в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, з огляду на те, що призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду (статті 41, 42 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній, на час подання клопотання про призначення експертизи до 15.12.2017), адже господарський суд призначає судову експертизу лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження, визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, наведені у відзиві, зводяться до обґрунтованості судових актів попередніх інстанцій та того, що згідно з частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Колегія суддів погоджується з цими доводами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, наданим сторонами, з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Колос" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №922/2255/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков