Рішення

від 30.03.2018 по справі 826/16342/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2018 року № 826/16342/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Істагрупп доГоловного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Істагрупп (далі по тексту - позивач, ТОВ Істагрупп ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2017 року № 0045651404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16342/17, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30 січня 2018 року, яке відкладалось на 27 лютого 2018 року.

У судовому засіданні 27 лютого 2018 року представник позивача адміністративний позов підтримав, просив суд задовольнити його. Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, оскільки господарські операції із контрагентами підтверджені первинними документами та податковими накладними, позивачем дотримані передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Представник відповідача у судовому засіданні 27 лютого 2018 року проти позову заперечив, у відзиві на позов повністю підтримав висновки акту перевірки.

Суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження згідно статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у місті Києві від 13 вересня 2017 року № 0045651404, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123, за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю Істагрупп збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 883 232 грн, в тому числі: за основним платежем - 588 821 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 294 411 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 23 серпня 2017 року № 592/26-15-14-04-04/33541100 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Істагрупп з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ Профі Хаус (код 39428586) за період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2015 року, ТОВ Прімавера Груп (код 40806552) за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року та ТОВ Талер Бізнесгруп (код 40787692) за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року, з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року .

За висновками акту перевірки встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 588 821 грн за травень 2015 року, січень та березень 2017 року, а саме: травень 2015 року - на 88606 грн, січень 2017 року - на 356187, березень 2017 року - на 144028 грн.

В обґрунтування висновків в Акті перевірки Відповідачем зазначено, що Позивач документально оформлював операції по придбанню товарів у ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Талер Бізнесгруп" (далі-Контрагенти) при відсутності джерела походження ідентифікованих товарів, а відтак, неможливий рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов"язаних нереальних господарських операцій по ланцюгу. Таким чином, Відповідачем зроблено висновок про нереальність проведення Позивачем господарських операцій з ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Тайлер Бізнесгруп".

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними.

Відповідач повністю підтримав висновки акту перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивача із ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Талер Бізнесгруп"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив настіпне:

Фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Профі Хаус , в травні 2015р. відбувались на підставі Договору поставки №150420 від 20.04.2015р. (далі-Договір). Згідно умов даного Договору ТОВ Профі Хаус взяло на себе зобов'язання поставити позивачу обладнання відповідно до специфікації. В межах виконання Договору ТОВ Профі Хаус у відповідності до заявки та на підставі специфікації №1 від 29.05.2015р. в травні 2015р. Позивачу було поставлено обладнання (відеокамери та регістратори) на суму 531 636,00 грн., в т.ч. ПДВ 88 606,00 грн. Факт поставки обладнання підтверджується підписаною з обох сторін видатковою накладною №282 від 29.05.2015 року. Поставка обладнання відбувалась на склад позивача за адресою: м.Київ, провулок Західний, 3ц, який належить Позивачу на підставі Договору оренди від №29 від 01.02.2015р. Транспортування товару здійснювалось позивачем за допомогою ФОП ОСОБА_1 (ТТН №282 від 29.05.2015р.), з яким у позивача укладено Договір про вантажне перевезення №270114 від 27.01.2014р. Придбаний у ТОВ Профі Хаус товар, оприбутковано на складі (картка рахунку: 281).

У відповідності до вимог чинного податкового законодавства ТОВ Профі Хаус була видана Позивачу податкова накладна від 29.05.2015 року №282, яка виписана з повним дотриманням вимог п. 201.1 ст.201 ПК України та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач в повному обсязі оплатив поставлене обладнання, здійснивши на адресу ТОВ Профі Хаус оплату у сумі 38145,00 грн. та перерахувавши на адресу ТОВ "Олді-Центр" залишок у сумі 493491,00 грн. на підставі Договору відступлення права вимоги від 11.05.2016р. №16-05/41, який був укладений між ТОВ "Профі Хаус" і ТОВ "Олді-Центр".

За кредитом рахунку 631 у позивача за одержане від ТОВ "Профі Хаус"обладнання заборгованість відсутня. На день подання даного позову, Договір про відступлення права вимоги від11.05.2016р. №16-05/41 не розірваний, не припинений, недійсним судом не визнавався.

Позивачем за першою подією у відповідності до вимог статті 198 Податкового кодексу України сформовано податковий кредит та відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року.

Фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ "Прімавера Груп , в січні 2017р. відбувались на підставі Договору поставки №161215 від 15.12.2016р. (далі-Договір). Згідно умов даного Договору ТОВ "Прімавера Груп , взяло на себе зобов'язання поставити Позивачу обладнання відповідно до специфікацій. В межах виконання Договору ТОВ "Прімавера Груп у відповідності до заявки від 27.01.2017р. та специфікації №2 від 31.01.17р. в січні 2017р. Позивачу було поставлено обладнання (відеокамери) на суму 910080,00 грн., в т.ч. ПДВ 151680,00 грн. Факт поставки обладнання підтверджується підписаною з обох сторін видатковою накладною №РН-0000064 від 31.01.2017 року. Поставка обладнання відбувалась на склад Позивача за адресою: м.Київ, провулок Західний, 3ц. Транспортування товару здійснювалось Позивачем власним транспортом (ТТН №64 від 31.01.2017р.). Придбаний у ТОВ "Прімавера Груп товар, оприбутковано на складі (картка рахунку:281).

У відповідності до вимог чинного податкового законодавства ТОВ "Прімавера Груп , була видана позивачу податкова накладна від 31.01.2017 року № 0000067, яка виписана з повним дотриманням вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач в повному обсязі оплатив поставлене обладнання, здійснивши на адресу ТОВ "Прімавера Груп оплату у сумі 910080,00 грн., в т.ч. ПДВ 151680,00 грн. свідченням чого є платіжні доручення від 20.02.2017р. №183, від 27.02.2017р. №188, від 06.03.2017р. №948, від 06.03.2017р. №570, від 09.03.2017р. №954.

Позивачем за першою подією у відповідності до вимог статті 198 Податкового кодексу України сформовано податковий кредит та відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2017 року.

Фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ "Талер Бізнесгруп", в січні та березні 2017р. відбувались на підставі Договору поставки №170105 від 05.01.2017р. (далі-Договір). Згідно умов даного Договору ТОВ "Талер Бізнесгруп" , взяло на себе зобов'язання поставити Позивачу обладнання відповідно до специфікації. В межах виконання Договору ТОВ "Талер Бізнесгруп" у відповідності до заявок від 09.01.2017р., 10.01.2017р., від 15.03.2017р., від 28.03.2017р., на підставі специфікацій №1 від 10.01.17р., "2 від 10.01.2017р., №3 від 17.01.2017р., №4 від 22.03.2017р., №5 від 29.03.2017р. в січні та березні 2017р. Позивачу було поставлено обладнання для систем безпеки (відеокамери, жорстки диски, монтажні комплекти, модулі, датчики, сервера та інш.) на суму 2091209,00 грн., в т.ч. ПДВ 348 535,00 грн. Факт поставки обладнання підтверджується підписаними з обох сторін видатковими накладними №РН-0000036 від 10.01.2017р., №РН-0000037 від 10.01.2017р., №РН-0000087 від 17.01.2017р., №РН-0000165 від 22.03.2017р., №РН-0000166 від 29.03.2017р. Поставка обладнання відбувалась на склад Позивача за адресою: м.Київ, провулок Західний, 3ц. Транспортування товару здійснювалось Позивачем власним транспортом, свідченням чого є ТТН: №36 від 10.01.2017р., №37 від 10.01.2017р., №87 від 17.01.2017р., №165 від 22.03.2017р., №166 від 29.03.2017р. Придбаний у ТОВ "Талер Бізнесгруп" товар, оприбутковано на складі (картка рахунку:281).

У відповідності до вимог чинного податкового законодавства ТОВ "Талер Бізнесгруп" були видані Позивачу податкові накладні від 10.01.2017 року № 36, 37, від 17.01.17р. №187, від 22.03.2017р. №166, від 29.03.2017р. №165, які виписані з повним дотриманням вимог п. 201.1 ст.201 ПК України та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач в повному обсязі на підставі рахунків-фактур №СФ-0000036 від 10.01.2017р., №СФ-0000037 від 10.01.2017р., №СФ-0000087 від 17.01.2017р., №СФ-0000165 від 22.03.2017р., №СФ-00000166 від 29.03.2017р., оплатив поставлене обладнання, здійснивши на адресу ТОВ "Талер Бізнесгруп" оплату у сумі 2091209,00 грн., в т.ч. ПДВ 348 535,00 грн., свідченням чого є платіжні доручення від 01.02.2017р. №478, від 20.02.2017р. №534, від 06.04.2017р. №646, від 19.04.2017р. №706, від17.04.2017р. №1004, від 20.04.2017р. №1008.

Позивачем за першою подією у відповідності до вимог статті 198 Податкового кодексу України сформовано податковий кредит та відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за січень та березень 2017 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд враховує наявність в матеріалах справи первинних документів по відносинам із постачальниками, та звертає увагу, що наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товару з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Судом встановлено, що ТОВ ІстаГрупп працює на ринку України з 2005 року. Основними видами діяльності Позивача є електромонтажні роботи, інші монтажні роботи, оптова торгівля офісною технікою і обладнанням, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань. Позивач має Ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури за переліком робіт, згідно додатку до Ліцензії. Позивач є постійним учасником виставок по безпеці, має понад сотні контрагентів-Замовників, яким надає послуги з монтажу та пусконалагодження систем безпеки, їх сервісного обслуговування. Серед числа Замовників числяться майже усі банківські установи України, торгівельні мережі, офісні будівлі. В штаті позивача працює 28 осіб. Позивач має матеріальну базу (2 орендованих приміщення за адресами: м.Київ вул.Машинобудівна, 50 І та 50 Н для розміщення офісу та 1 орендоване приміщення за адресою м.Київ, пров. Західний, 3 (літера Ц) під склад). Для здійснення своєї діяльності позивач закуповує обладнання для систем безпеки у різних контрагентів.

Зміст укладених між позивачем та контрагентами Договорів не суперечить актам цивільного законодавства, відповідає цілям та завданням статутної діяльності сторін, вчинення даних правочинів було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а господарські операції здійснювались з метою проведення Позивачем власної господарської діяльності та необхідністю виконання договірних зобов'язань перед іншими своїми контрагентами. Основними видами діяльності Позивача є електромонтажні роботи, обслуговування систем безпеки. Всі товари (обладнання для систем безпеки) поставлені в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними. Розрахунки проводились належним чином. Оплата послуг підтверджується розрахунковими документами .

У відповідності до вимог чинного податкового законодавства були оформлені та видані податкові накладні, які були виписані з повним дотриманням вимог п. 201.1 ст.201 ПК України юридичними особами ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Талер Бізнесгруп" які згідно податкової бази на момент здійснення господарських відносин були належним чином зареєстрованими платниками ПДВ, а отже мали право виписувати податкові накладні.

Господарські операції придбання і оприбуткування товарів відображені у бухгалтерському обліку Позивача (картка рахунку:631 ); придбаний у ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Талер Бізнесгруп" товар, оприбутковано на складі (картка рахунку:281).

Фінансово-господарські операції по придбанню товарів відображені в податковому обліку Позивача. Позивач здійснив записи в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, включило суми ПДВ по податковим накладним до складу податкового кредиту за травень 2015р., січень та березень 2017 р. та відобразило в деклараціях з податку на додану вартість і в додатку 5 до податкової декларації за відповідні періоди.

Фінансово-господарські операції по поставці товарів відображені в податковому обліку Контрагентів, що не заперечується ДФС. Контрагенти здійснили записи в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та відобразили в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

При видачі податкових накладних ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Тайлер Бізнесгруп" зареєстрували їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевезення товарів відбувалось власним транспортом та із залученням ОСОБА_1 на підставі укладеного між Позивачем та ОСОБА_1 договору про перевезення вантажів територією України , що підтверджується товарно-транспортними накладними, Актами надання послуг.

Всі первинні документи та податкові накладні, складені за результатами поставки товарів мають всі обов'язкові реквізити та оформлені з урахуванням вимог встановлених Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , Положенням № 88 та норм податкового законодавства.

Позивач та його Контрагенти були належними учасниками відносин у сфері господарювання і мали право здійснювати господарську діяльність (ст.ст.2. 3 Господарського кодексу України п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України).

До перевірки позивачем надавались докази відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку позивача, докази обліку запасів (придбаних товарів), послуг, докази змін в оборотних/необоротних активах позивача, використання отриманих від Контрагентів товарів, послуг у власній господарській діяльності, руху активів позивача у процесі здійснення даних господарських операцій та зв'язком між фактом прийняття та оплати товарів, послуг понесенням інших витрат та отримання доходу від подальшої реалізації продукції.

Здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Талер Бізнесгруп" було обумовлено здійсненням господарської діяльності Позивача, отриманням прибутку та необхідністю виконання Позивачем своїх договірних зобов'язань за договорами перед своїми замовниками зокрема: ПАТ "КРЕДОБАНК"- по Договорам №140615 від 26.06.2014р. , №170105 від 05.01.2017р., ПАТ "РАЙФФАЗЕН БАНК АВАЛЬ" - по Договору №1026/85/7 від 15.06.15р., ТОВ "СУНАР"- по договору №0403/16-02 від 04.03.2016р., ТОВ "БК "СПЕЦПРОЕКТБУД"- Договір підряду №25-11/16-І/В від 25.11.2016р., ТОВ "БК "Сонячна долина"-Договір №170706/1 від 06.07.2017р., ТОВ "ТРК "ІНЖИНІРИНГ"-Договір №161111/1 від 11.11.2016р., ТОВ "Денза Констракшен"-Договір №170315/1 від 15.03.2017р., ПрАТ "НДІ "Вектор", ПрВТ "БК Глобал Естейтс", що підтверджується первинними документами, які додані до матеріалів справи. (рахунки-фактур, видаткові накладні, акти виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, довіренностями на прийняття товарів, меморіальні ордери, платіжні доручення, картки рахунку №361, 281 (склад: картка руху товару).

Придбані у ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп", ТОВ "Талер Бізнесгруп" товари були використані частково при проведенні монтажних робіт на об"єктах Замовників, інша частина була передана по договорам поставки, що підтверджується первинними документами та бухгалтерськими проводками.

Посилання Відповідача на документи досудового слідства по кримінальному провадженню є неправомірним, оскільки факт вчинення злочину судом не доведений (відсутній вирок суду), а сам факт порушення кримінального провадження не є підставою для зазначених висновків ГУ ДФС у м. Києві під час проведення перевірок (ст.83 ПК України). В силу ст. 62 Конституції України єдиним документом, який підтверджує факт вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, підробки документів є виключно вирок суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Протокол допиту свідка є матеріалами досудового слідства та не носить преюдиційного характеру. Протокол допиту свідка, отриманий в порядку провадження у кримінальній справі, не може виступати в якості самодостатнього, допустимого та беззаперечного доказу існування тих чи інших обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд дотримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішенні цього ж суду у справі "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платника ПДВ.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Профі Хаус , ТОВ "Прімавера Груп",ТОВ "Тайлер Бізнесгруп", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 13 вересня 2017 року № 0045651404 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та статею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Істагрупп підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Істагрупп (03067, місто Київ, вул. Машинобудівна, 50Н, код ЄДРПОУ 33541100) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 13 вересня 2017 року № 0045651404.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Істагрупп (03067, місто Київ, вул. Машинобудівна, 50Н, код ЄДРПОУ 33541100) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 248,48 грн (тринадцять тисяч двісті сорок вісім гривень сорок вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова