Рішення

від 29.03.2018 по справі 383/907/16-ц

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/907/16-ц

Номер провадження 2/383/5/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Одінцової Н.Г.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - Шевцова І.О., Гура К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області, справу № 383/907/16-ц за позовом ОСОБА_5 до фермерського господарства Регіон-Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ Держкомзему в Бобринецькому районі Кіровоградської області, про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та інших виплат,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовними вимогами до фермерського господарства Регіон-Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ Держкомзему в Бобринецькому районі Кіровоградської області, про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позову зазначила, що 04.02.2013 року уклала з відповідачем договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки загальною площею 8,08 га терміном на 10 років зі сплатою орендної плати щорічно до 30.12 в розмірі 8590 грн. Посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору, що виразилося в не сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою за 2013 рік, просила розірвати договір оренди землі від 04.02.2013 року укладений між сторонами та стягнути заборгованість з орендної плати в сумі 8590 грн.

09.03.2017 року представником позивача ОСОБА_6 подано до суду уточнення позовних вимог де фактично надала додаткові доводи по суті заявлених вимог вказавши, що після укладення спірного договору оренди землі позивач відразу передала відповідачу земельну ділянку, що підтверджується актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 04.02.2013 року, а тому вважає, що відповідач повинен був їй виплатити орендну плату за 2013 рік в розмірі 8590 грн., тобто як за повний рік, а не частково. Посилання відповідача на те, що їй підлягала часткова сплата орендної плати за 2013 рік, починаючи з моменту державної реєстрації договору, тобто з 24.07.2013 року в сумі 3789 грн. вважає спростовуються тим, що саме відповідач несвоєчасно зареєстрував договір оренди землі. Окрім того, вказала, що видатковий касовий ордер, на який посилається відповідач як доказ отримання позивачем орендної плати за 2013 рік, позивач не підписувала й він не відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 року №637, оскільки на ньому відсутні: підпис головного бухгалтера; підпис касира; штапм оплачено ; дата отримання грошей; гроші не зазначені словами; відсутні паспорті дані позивача (Т.1 а.с.176-178).

В подальшому, після початку розгляду справи по суті, стороною позивача неодноразово уточнювались, доповнювались та змінювались позовні вимоги.

Так, 22.05.2017 року представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог де вказав, що позивачка, як і в первісній редакції позову, не отримала орендну плату від відповідача за 2013 рік в сумі 8590 грн. та по суті не оспорючи факту отримання орендної плати в цілому у період з 2014 року по 2016 рік зазначив лише, що позивач за цей період отримувала оренду плату не в повному, а саме без урахування збільшення нормативної грошової оцінки землі та коефіцієнту індексації, тому з цих підстав просить розірвати договір оренди землі від 04.02.2013 року та стягнути з відповідача 60489,67 грн. заборгованості, з яких: 37992,62 грн. сума недоплаченої орендної плати за вказаний вище період, 2303,21 грн. проценти, 16665,93 грн. інфляційні витрати, 3527,91 грн. пеня (Т.1 а.с.214-222).

26.05.2017 року від представника позивача ОСОБА_2 знову до суду надійшла заява, але вже про зменшення розміру позовних вимог де він просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 53571,52 грн., де 35303,87 грн. недоплачена орендна плата за користування земельною ділянкою за 2013-2016 роки, 1944,91 грн. проценти, 13024,11 грн. інфляційні витрати, 3298,63 грн. пеня., посилаючись на те, що відповідач взагалі не сплачував позивачу орендну плату за 2013-2015 роки та лише частково сплатив орендну плату за 2016 рік в сумі 4000 грн., що є підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати (Т.1 а.с.238-241).

Позивач ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники позивача ОСОБА_6, ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, додатково зазначивши, що позивач просить розірвати спірний договір оренди у з в'язку з істотними порушеннями відповідачем умов договору щодо несплати орендної плати за 2013 рік та стягнути орендну плату лише за 2013 рік, оскільки за період з 2014-2016 роки позивач її отримувала, при цьому заперечили факт підписання позивачкою видаткового касового ордеру №144 від 28.12.2013 року, тому просили призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу.

Також представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання 29.03.2018 року подала заяву про відшкодування судових витрат в якій просила компенсувати їй судові витрати, що пов'язані з її явкою до суду як представника (компенсація за відрив від звичайних занять) в сумі 1747,98 грн. та компенсувати ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1191 грн. судового збору та витрати, пов'язані із проведенням експертиз в сумі 9542,52 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позову та заявах про уточнення та зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача Гура К.В. заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки за спірним договором оренди землі нарахування та виплата орендної плати за період з 2013-2016 роки проводилась щорічно в строки, передбачені умовами договору оренди землі та в більшому розмірі ніж передбачено договором, тому відсутні правові підстави для його розірвання та стягнення заборгованості з орендної плати. Окрім того зазначив, що договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації (Т.1 а.с.26-27).

Представник відповідача Шевцов І.О. заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, пояснивши, що відсутність у видатковому касовому ордері окремих реквізитів не може бути достатньою підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулася.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, його неявка не є перешкодою розгляду справи.

На задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_6 судом 19.12.2016 року постановлено ухвалу про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи на предмет з ясування питання, хто вчинив підпис від імені одержувача ОСОБА_5 на видатковому касовому ордері №144 від 28.12.2013 року, сама ОСОБА_5 чи інша особа з наслідуванням її підпису.

30 серпня 2017 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та частково задоволено клопотання представника відповідача Гури К.В. й у справі призначено повторну судово-почеркознавчу комісійну експертизу на предмет з ясування питання, хто вчинив підпис від імені одержувача ОСОБА_5 на видатковому касовому ордері №144 від 28.12.2013 року, сама ОСОБА_5 чи інша особа з наслідуванням її підпису.

Суд, заслухавши пояснення сторін та учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається із копії державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 16.02.2001 року Володимиро-Іллінською Радою народних депутатів, ОСОБА_5 є власницею земельної ділянки площею 8,08 га, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (Т.1 а.с.43).

Державна реєстрація права власності здійснена реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області 24.07.2013 року, номер запису про право власності 1802718 (Т.1 а.с.11).

Судом встановлено, що 04.02.2013 року між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем фермерським господарством Регіон-Агро в особі голови Шевцова Ігоря Олеговича укладено договір оренди землі (далі - Договір) терміном на десять років, за яким об'єктом оренди є земельна ділянка НОМЕР_3 загальною площею 8,08 га згідно державного акту серії НОМЕР_2, що підтверджується копією договору (Т.1 а.с.7).

Укладеним Договором сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 214765 грн. (п.5); орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8590 грн. у строк до 31.12 поточного року (п.9, п.11). Тобто розмір орендної плати за цим Договором, без вирахування ПДФО, має становити 8590,60 грн. (214765 х 4%):100 = 8590,60 грн.

Вказаний договір оренди землі зареєстрований реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області 24.07.2013 року, номер запису про інше речове право: 1804472, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №6791155 від 24.07.2013 року (Т.1 а.с.41).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі,таким чином обов'язок з виплати орендної плати покладається на орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою в тому числі є систематична несплата орендної плати (п. д ч. 1 ст.141 ЗК України).

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від12 грудня 2012 року №6-146 цс12.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач просила розірвати договір оренди землі з підстав невиплати відповідачем орендної плати за 2013 рік.

Сторона відповідача заперечуючи несплату орендної плати за 2013 рік надав суду видатковий касовий ордер від 28.12.2013 року (Т.1 а.с.47), згідно якого ОСОБА_5 отримувала кошти в сумі 3789 грн. В ордері зазначено, що підставою для видачі коштів є орендна плата за землю за 2013 рік.

Згідно висновку експерта №17-4 судово-почеркознавчої експертизи від 31.01.2017 року, проведеної Кропивницьким відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вбачається, що підпис від імені ОСОБА_5 у видатковому касовому ордері від 28.12.2013 року, який міститься в графі Підпис одержувача , вірогідно виконаний самою ОСОБА_5 (Т.1 а.с.154-158).

Суд критично ставиться до вказаного висновку експерта та не приймає його до уваги й відхиляє його як доказ, оскільки він в порушення п.1) ч.1 ст.12 ЗУ Про судову експертизу не є обґрунтованим та об єктивним та в порушення п.35 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8.10.1998р. №53 /5, не містить відповіді по суті.

З висновку експерта №19/8-4/353-СЕ/17 повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 08.12.2017 року, проведеної Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судом встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 в графі Підпис одержувача у видатковому касовому ордері від 28.12.2013 року №144 - виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою (Т.2 а.с.84-92).

Отже, враховуючи, що інших доказів на підтвердження факту сплати позивачу орендної плати за 2013 рік відповідач не надав, а видатковий касовий ордер від 28.12.2013 року №144 на суму 3789 грн. позивач не підписувала, тому суд дійшов висновку, що останній в порушення умов договору не сплатив позивачу орендну плату за договором оренди землі від 04.02.2013 року за 2013 рік й таким чином заборгував позивачу орендну плату у 2013 році за період починаючи з дати реєстрації договору, тобто з 24.07.2013 року по 31.12.2013 рік в сумі 3789 грн., а не в сумі 8590 грн.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача зазначені в позовній заяві щодо наявності заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 04.02.2013 року за 2013 рік в сумі 3789 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню, лише в сумі 3789 грн.

Відповідно до п. 43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Отже, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 року № 6-643цс16 .

На цій підставі доводи сторони позивача про те, що їй підлягала до сплати орендна плата за 2013 рік починаючи з дати 04.02.2013 року суд до уваги не приймає, оскільки як встановлено вище договір оренди землі набув чинності з дня проведення його державної реєстрації, тобто з 24.07.2013 року. Окрім того, державна реєстрація права власності позивача на земельну ділянку передану в оренду відповідачу також здійснена 24.07.2013 року, а тому суд критично оцінює доводи сторони позивача про те, що саме з вини відповідача було несвоєчасно зареєстровано договір оренди землі.

Щодо позовних вимог про стягнення недоотриманої орендної плати за 2014-2016 роки в сумі 53571,52 грн., то в цій частині позов задоволенню не підлягає у зв язку з необгрунтованністю вимог та спростуванням доводів позивача письмовими документами відповідача, а саме видатковими касовими ордерами про отримання у вказаний період позивачем орендної плати ( т.2 а.с.41,43-54), при цьому, суд приймає до уваги що ці докази узгоджуються із первинними поясненнями сторони позивача, які у свою чергу узгоджуються також із доводами, що викладені в позовній заяві та уточненнях до неї від 09.03.2017р. та 22.05.2017 р., де позивачка визнала факт отримання орендної плати від відповідача за період з 2014 по 2016 рік, та лише вказувала, що відповідач не застосував при цьому індексації та збільшеного розміру нормативної грошової оцінки землі, хоча з досліджених оригіналів договору оренди від 04.02.2013 року вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо індексації та не визначили у п.10 Договору з індексацією чи без виплачується орендна плата, так як потрібне не підкреслено, та визначена п.5 Договору нормативна грошова оцінка землі 214765 грн. додатковими угодами не змінювалася ( т.1 а.с.92) .

Судом встановлено, що сума виплаченої відповідачем позивачу орендної плати за 2014-2016 роки відповідає умовам чинного договору оренди землі, тому позов щодо стягнення недоплаченої суми 53571,52 грн. задоволенню не підлягає.

Окрім того, сторона позивача недобросовісно скористалася своїми процесуальними правами в порушення ч.3 ст.27, ч. 2 ст.31, ст.131, 157 ЦПК України в редакції, яка була чинна на час розгляду справи до 15.12.2017 року, фактично у додаткових заявах про збільшення та зменшення позовних вимог від 22.05.2017 р. та 26.05.2017р. змінивши обставини справи, що були зазначені ними раніше в позові щодо сплати орендної плати, де вже зазначив про те, що взагалі не отримував орендну плату від відповідача протягом усього часу дії договору оренди. Тому, ці доводи суд оцінює критично як намагання позивача ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи з метою затягування її розгляду та не приймає їх до уваги з урахуванням також встановлених вище обставин на їх спростування.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що несплата фермерським господарством Регіон-Агро орендної плати за 2013 рік за спірним договором оренди землі було одноразовим, систематичність несплати орендної плати протягом строку дії спірного договору відсутня, тому позовні вимоги про розірвання договору оренди землі з підстав несплати орендної плати задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати: пов'язані із залученням експертів та проведення експертизи; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду можна віднести, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду (ст.138 ЦПК України).

В силу обумовленої статті витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 551,20 грн., а також документально підтвердні витрати пов'язані з проведенням експертиз в загальній сумі 9542,52 грн., якими доведено обставини несплати позивачу орендної плати за 2013 рік.

Щодо відшкодування представнику позивача ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з її явкою до суду, то представником позивача документально не доведено факт понесення таких витрат, а тому суд відмовляє у їх стягненні з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 138, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 141 ЗК України, ст.ст. 6, 13, 21, 24, 32 Закону України Про оренду землі суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_5 до фермерського господарства Регіон-Агро про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та інших виплат - задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства Регіон-Агро на користь ОСОБА_5 заборгованість з орендної плати за 2013 рік за договором оренди землі від 04.02.2013 року в сумі 3789 грн.

ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог до фермерського господарства Регіон-Агро про розірвання договору оренди землі та про стягнення іншої частини орендної плати та інших виплат відмовити.

Стягнути з фермерського господарства Регіон-Агро на користь ОСОБА_5 судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 551,20 грн. та витрати, пов"язані з проведенням експертиз в загальній сумі 9542,52 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1.

Відповідач: Фермерське господарство Регіон-Агро код ЄДРПОУ 37627935, юридична адреса: вул. Комсомольська, 157А, м. Бобринець Кіровоградської області, п.і.27200.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держкомзему в Бобринецькому районі Кіровоградської області, Код ЄДРПОУ 39947215, юридична адреса: вул. Незалежності,80 м. Бобринець Кіровоградської області, п.і. 27200.

Повне судове рішення складено 04 квітня 2018 року.

Суддя І.М. Адаменко