Рішення

від 02.04.2018 по справі 916/3233/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3233/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 по довіреності

від відповідача: ОСОБА_2 по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом за позовом Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Гагаріна, 3, Сергіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область,67780) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Сергіївка" (вул. Гагаріна, 21, Сергіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67780) про стягнення 343366,08 грн.-

ВСТАНОВИВ:

Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Сергіївка" про стягнення 308922,90 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за 2015 та 2016 роки згідно додаткової угоди від 01.04.2013 року та згідно коефіцієнту індексації.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.04.2017, позивач просив стягнути 343366,08 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 (включно) за вирахуванням сплаченої відповідачем орендної плати 350406,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем в повному обсязі свого обов'язку зі сплати орендної плати у 2014-2016 роках у розмірі, передбаченому додатковою угодою №1 від 01.04.2013 до договору оренди земельної ділянки №511030004000046 від 25.11.2011 з урахуванням коефіцієнтів індексації (середньорічного індексу інфляції) (т.2 а.с.1-3).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2017 (головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Зайцева Ю.О., Рога Н.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Дитячий заклад санаторного типу "Сергіївка" на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 52543,31 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 788,15 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь ТОВ "Дитячий заклад санаторного типу "Сергіївка" 2754,44 грн. витрат на послуги адвоката.

За апеляційною скаргою Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 (головуючий суддя Ярош А.І., судді Лисенко В.А., Діброва Г.І.) змінено в частині суми заборгованості. Стягнуто з ТОВ "Дитячий заклад санаторного типу "Сергіївка" на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 74016,17 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 998,59 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1109,93 грн. Стягнуто з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь ТОВ "Дитячий заклад санаторного типу "Сергіївка" 14121,00 грн. витрат на послуги адвоката. Стягнуто з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області до Державного бюджету України 515,03 грн. недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого Господарського суду України від 15.11.2017 Касаційну скаргу Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №916/3233/16 та рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2017 у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Розпорядженням кервника апарату господарського суду Одеської області №977 від 06.12.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3233/16. Справу №916/3233/16 передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2017 справу прийнято до провадження суддею Літвіновим С.В.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII господарським судом Одеської області постановлено ухвалу від 21.12.2017 р. про розгляд даної справи № 916/3233/16 за правилами загального позовного провадження. При цьому вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 03 січня 2018 р.

03.01.2018року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31 січня 2018року.

31.01.2018року відповідач надав відзив на позов відповідно якого позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

29.01.2018року позивач надав відповідь на відзив відповідно якої не погоджується з обставинами викладеними у відзиві та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ТОВ Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка заборгованість по орендній платі в повному обсязі, а саме 343366,08 грн., суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі - 5 150, 51 грн., суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі - 5 665, 55 грн., сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі - 6 180,61 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2018року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21 лютого 2018року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2018рку продовжено строк підготовчого провадження до 21.03.2018року.

20.02.2018року відповідач надав заперечення відповідно яких всі заперечення проти позову по суті викладені у відзиві підтримує в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.02.2018року закрито підготовче провадження у справі № 916/3233/16 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "21" березня 2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2018року оголошено перерву у судовому засіданні до 02 квітня 2018року

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує.

В судовому засіданні 02.04.2018року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

25 листопада 2011 року між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування, на підставі рішення 10-ї сесії Сергієвської селищної ради VI скликання від 11 травня 2011 року №116, в оренду терміном на 45 років земельну ділянку для експлуатації та обслуговування санаторію за адресою: смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 21, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:03:001:0012, який зареєстровано у відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський, Одеської області від 20.01.2012 року за №51103004000046.

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,0543 га.

Згідно до п. 4. Договору, земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговуванню санаторію.

Положеннями п. 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6879457,14 грн.

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситьсь орендарем щомісячно у сумі 17198,65 грн. на розрахунковий рахунок 33216812700013, МФО 828011, код 23215016, Банк УДК в Одеській області, одержувач Відділ Державного казначейства в Білгород-Дністровському районі.

Згідно до п. 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. (п. 11 Договору).

Положеннями п. 12 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках передбачених законодавством України.

Далі, 01 квітня 2013 року між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди земельної ділянки №511030004000046, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни у Договір оренди та викласти п.п. 9 пункту „Орендна плата» у наступній редакції: Орендна плата вносить орендарем щомісячно у сумі 22931,53 грн.

Позивачем було зазначено у позовні заяві, що відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» неналежно виконуються зобов'язання за умовами укладеного Договору оренди, з урахуванням Додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки №511030004000046, та сплата орендної плати відбувається не в повному обсязі та без урахуванням змін розміру орендної плати, що погоджено сторонами при укладанні Додаткової угоди №1 до Договору оренди земельної ділянки №511030004000046, що підтверджується розрахунком заборгованості, який наявний в матеріалах справи (а.с. 3, т. 2).

Так, відповідно до такого розрахунку, відповідачу за 2014 рік нараховано оренду плату у розмірі 275178,36 грн. із розрахунку вартості орендної плати на місяць у розмірі 22931,53грн., визначеної за умовами Додаткової угоди №1.

З боку відповідача було фактично сплачено за 2014 рік орендну плату у розмірі 128926,36 грн., у зв'язку з чим, за даними позивача, за орендарем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за 2014 рік у розмірі 146252 грн.

Керуючись умовами Листа Державного агентства земельних ресурсів України №6-28-0.22-215/2-15 від 14 січня 2015 року „Про індексацію нормативно грошової оцінки» , відповідно до якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель несе ленних пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2015 року становить 1,249, позивачем було застосовано відповідний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель до розміру орендної плати, що зазначено позивачем у розрахунку.

Так, за 2015 рік, виходячи з розміру орендної плати на місяць - 22931,53грн., відповідно до умов Додаткової угоди №1, та застосовуючи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розмірі 1,249, загальна сума орендної плати за 2015 рік, за розрахунком позивача, становить 343697,77 грн.

З боку відповідача було фактично сплачено за 2015 рік орендну плату у розмірі 234268,47 грн., у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за 2015 рік у розмірі 109429,30грн.

Керуючись положеннями Листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.22-201/2-16 від 11 січня 2016 року „Про індексацію нормативно грошової оцінки» , коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті Податкового кодексу України станом на 1 січня 2016 року, становить 1,433 та застосовуючи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік у розмірі 1,249, позивачем були застосовані коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель до розміру орендної плати, що зазначено позивачем у розрахунку.

Так, за 2016 рік виходячи з розміру орендної плати на місяць - 22931,53грн., відповідно до умов Додаткової угоди №1, та застосовуючи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розмірі 1,249 та 1,433 за 2015р. та 2016р., загальна сума орендної плати, визначена позивачем, за 2016 рік становить 275178,35 грн.

З боку відповідача було фактично сплачено за 2016 рік орендну плату у розмірі 371148,05 грн., у зв'язку з чим, за даними позивача, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за 2016 рік у розмірі 121370,86грн.

У зв'язку з неналежним виконання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати за умовами Договору оренди від 25.11.2011р., з урахуванням Додаткової угоди №1 від 01.04.2013р. до Договору оренди земельної ділянки №511030004000046, відповідно до розрахунку позивача, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за період 2014 - 2016 роки у загальному розмірі 343366,08 грн.

Обґрунтовуючи застосування до розміру визначеної ним орендної плати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розмірі 1,249 та 1,433 за 2014 рік та 2015 рік, позивачем було зазначено суду, що дане право передбачено положеннями п. 12 Договору оренди землі, де, зокрема, визначено, що розмір орендної плати переглядається у випадках, передбачених законодавством України.

Отже, на підставі вищевикладеного Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області були застосовані коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель у розмірі 1,249 та 1,433 за 2014 рік та 2015 рік до розміру орендної плати, яка підлягає сплаті відповідачем відповідно до умов Договору оренди від 25.11.2011р., з урахуванням Додаткової угоди №1 від 01.04.2013р. до Договору оренди земельної ділянки №511030004000046.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає, що з норм Закону України „Про оренду землі» та ПК України вбачається, що саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати, орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції, за виключенням того, якщо сторони передбачили інше в договорі.

Крім того, відповідач зазначає, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.11.2011

Також відповідач стверджує, що до державного реєстру прав не були внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, а отже орендна плата за вказану земельну ділянку повинна сплачуватися в розмірі, передбаченому договором оренди земельної ділянки від 25.11.2011 без будь-яких змін з врахуванням індексів інфляції.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 4 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Нормами ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користуванні майно для здійснення господарської діяльності. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України „Про оренду землі» .

За змістом ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір,

за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1ст. 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін (індексу інфляції) за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року , що визначається за формулою:

Кі = [І-10] : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, аналіз вказаної норми, приводить до висновку, що в основі визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель є індекс споживчих цін (індекс * інфляції).

Відповідно до листа Голови комісії з реорганізації Держземагентства України "Про індексацію нормативно грошової оцінки земель" № 6-28-022-215/2-15 від 14.01.2015 Державне агентство земельних ресурсів України на виконання пункту 289.3 ст.289 Податкового Кодексу України повідомляє, що за інформацією Державної Служби Статистики України, індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9 %. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статі 289 Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2015 року становить -1,249. Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки земель становлять за 2016 рік - 1,433.

Таким чином, розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності встановлюється залежно від їх нормативної грошової оцінки, яка щороку індексується станом

на 1 січня поточного року на коефіцієнт, визначений залежно від середньорічного індексу інфляції, визначеного за даними Державної служби статистики України.

Тобто, індексація розміру орендної плати передбачена ст. 15 Закону України Про оренду землі та ст. ст.. 271, 289 Податкового кодексу України, норми якого мають переважне значення над іншими законами.

Вищий господарський суд України також погодився з доводами Сергіївської селищної ради, що судами безпідставно не враховано обов'язок орендаря сплачувати орендну плату з урахуванням зміненого індексу нормативної грошової оцінки, а також те, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) безпосередньо впливає на індексацію нормативної грошової оцінки земель, що відповідно до п. 10 договору вказує на обов'язок орендаря здійснювати оплату з урахуванням змін.

Відповідно до п. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції пітт час нового розгляду справи.

Отже, обов'язок орендаря сплачувати орендну плату з урахування щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, випливає безпосередньо з чинного законодавства України (ст. 15 Закону України Про оренду землі , ст. 289 Податкового кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України).

Обгрунтовуючи відзив на позовну заяву, відповідач посилається на норми п.п.4.1.4 п.4.1. ст.. 4 ПК України, п. 56.21 ст. 56 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Однак, в даному випадку, нормативно-правові акти трактують однозначно обов'язок відповідача щодо сплати орендної плати з урахуванням щорічної індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що відповідно підтверджується вимогами ст. 15 Закону України Про оренду землі , ст. 289 Податкового кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України. Тож, використання вказаних норм ПК України є неприпустимими при розгляді вказаної справи.

У відзиві на позовну заяву, відповідач наголошує, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.11.2011 року . Однак, вказана угода підписана повноважними представниками сторін, скріплена їх печатками, та в силу ст. 204 ЦК України, такий правочин є правомірним.

Підпунктом 31 п. 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011р., передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та субєкта цих прав відомості про розмір орендної плати (у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки). Вказаний п.п. 31 було доповнено до п. 22 Порядку Постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 05.02.2014р. (чинний в частині внесення доповнення до п.22 підпунктом 31 з 01.06.2014р.), отже, на момент укладання між сторонами угоди № 1 від 01.04.2013р., зміни щодо розміру орендної плати державній реєстрації не підлягали.

Крім того, вказаним підпунктом передбачено внесення запису про інші речові права (зокрема щодо відомостей про розмір орендної плати) лише у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки. А така реєстрація станом на 01.04.2013р. взагалі не здійснювалась і не мала здійснюватись, у зв'язку з тим, що право оренди було належним чином зареєстровано у Відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області 20.01.2012 року за № 511030004000046.

Отже, законодавством, що діяло, на момент укладання між сторонами угоди №1, не передбачалось державної реєстрації змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати, тож твердження Відповідача щодо обов'язковості реєстрації додаткової угоди № 1 від 01.04.2013 року є безпідставними.

29 березня 2013 року рішенням Сергіївської селищної ради № 394 Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб були затверджені коефіцієнти, що характеризують економіко- функціональне використання земельної ділянки (Ко). Вказане рішення було підставою для укладання додаткової угоди № 1 від 01.04.2013 року.

Згідно з п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду спорів, що виникають із земельних відносин у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Як вбачається з ЄДРСР, постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.02.2015 року у справі №495/3992/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року, в задоволенні адміністративного позову ТОВ Яхт-клуб Баргузин до Сергіївської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Сергіївської селищної ради від 29.03.2013 року № 394 відмовлено.

Таким чином, рішення Сергіївської селищної ради від 29.03.2013 року № 394 Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному громадян, фізичних осіб-гіідприємців, юридичних осіб у встановленому законом порядку скасовано не було, воно є чинним, а отже, обов'язковим до виконання на відповідній території.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Дитячий заклад санаторного типу Сергіївка , неналежним чином виконував свій обов'язок щодо внесення орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Сергіївка" про стягнення 343366,08 грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 21; код 25421642) на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (67780, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3; код 05383649) заборгованості по виплаті орендної плати в розмірі 343366 (триста сорок три тисячі триста шістдесят шість) грн. 08 коп. витрати по сплаті судового збору у розмірі 5150 (п'ять тисяч сто п'ятдесят ) грн. 51 коп., витрати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5665 (п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять ) грн. 55 коп. та витрати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 6180 (шість тисяч сто вісімдесят ) грн. 61 коп.

Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10 квітня 2018 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов