ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/5718/15-г
Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест"
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Куксова В.В. - головуючого, Яковлєва М.Л., Гончарова С.А. від 01 лютого 2017 року та ухвалу Господарського суду міста Києва у складі Сташківа Р.Б. від 14 грудня 2017 року
за заявою ОСОБА_5 про заміну сторони її правонаступником
Історія справи
Короткий зміст вимог заяви
1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (далі - відповідач), як поручителя за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором від 20.08.2008 №0435/08/01-CLNv, на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 519019,27 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 12374230,60 грн., поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 349214,60 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 8325821,89 грн., прострочену заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 101661,67 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 2423773,11 грн., поточну заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7838,22 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 186875,42 грн.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 здійснено заміну публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" (далі - позивач).
3. У березні 2017 року ОСОБА_5 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про заміну товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" на його правонаступника - ОСОБА_5 у порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) .
4. Скарга мотивована тим, що позивач, як кредитор, задовольнив свої вимоги до позичальника - ОСОБА_4 за кредитним договором від 20.08.2008 шляхом відчуження майна від імені майнового поручителя (іпотекодавця) - ОСОБА_5 у порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку".
4.1. У зв'язку з чим заявник в силу статті 11 Закону України "Про іпотеку" та статті 512 Цивільного кодексу України набув прав кредитора за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору від 20.08.2008, а також одночасно і прав вимоги до відповідача у даній справі, як поручителя за договором поруки.
Короткий зміст ухвали судом першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено.
6. Судові рішення мотивовані тим, що заявником не доведено, що присуджені до стягнення на користь позивача у даній справі суми заборгованості були погашені саме за рахунок звернення ТОВ "Ратіо Інвест" стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.08.2008 між позивачем та ОСОБА_5.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У лютому 2018 року заявник подав касаційну скаргу, у якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про заміну позивача його правонаступником - ОСОБА_5.
Аргументи учасників справи
Доводи заявника, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. Позивач, як кредитор, задовольнив свої вимоги до позичальника - ОСОБА_4 за кредитним договором від 20.08.2008 шляхом відчуження іпотечного майна від імені майнового поручителя (іпотекодавця) - ОСОБА_5 у порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку".
9. У зв'язку з чим заявник, як майновий поручитель, в силу статті 11 Закону України "Про іпотеку" та статті 512 Цивільного кодексу України набув прав кредитора за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору від 20.08.2008, а також одночасно і прав вимоги до відповідача у даній справі, як поручителя за договором поруки.
Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу .
10. Зобов'язання сторін за основним зобов'язанням - кредитним договором від 20.08.2008 не припинилось, оскільки за рахунок продажу іпотечного майна відбулося лише часткове погашення вимог позивача.
11. У даному випадку заявником, як майновим поручителем, не було здійснено виконання обов'язку позичальника за основним зобов'язанням, а мало місце лише виконання договору іпотеки від 20.08.2008.
12 . Одночасно, з урахуванням меж перегляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України), Верховний Суд не приймає до уваги додатково подані позивачем за окремою заявою від 23 березня 2018 року додаткові докази (на 2 аркушах).
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
13 . Питання заміни сторони її правонаступником, в тому числі в разі заміни кредитора в зобов'язанні, вирішується судом виключно в порядку, передбаченому ст. 25 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Аналогічні приписи містяться у статті 52 ГПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.
14 . При цьому процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво.
15 . Стаття 512 Цивільного кодексу України визначає перелік підстав для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою, а саме: передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництво, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодержателем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою.
16. Проте при зверненні до суду із відповідною заявою заявником у порушення вимог статті 33 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) не надано доказів, що присуджені до стягнення на користь позивача у даній справі суми заборгованості були погашені саме за рахунок звернення ТОВ "Ратіо Інвест" стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.08.2008, укладеним між позивачем та ОСОБА_5.
17. Таким чином, судами у даній справі не встановлено належних та допустимих доказів підтвердження факту набуття ОСОБА_5, як майновим поручителем, за рахунок іпотечного майна якого задоволено вимоги позивача у даній справі, прав кредитора у правовідносинах між ТОВ "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" та ТОВ "Будинок тканин".
18 . З огляду на викладене вимога ОСОБА_5 про заміну кредитора у зобов'язанні правомірно відхилена місцевим господарським судом, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції.
19 . Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20 . Викладені у пункті 8, 9 цієї постанови доводи скаржника Верховним Судом не приймаються до уваги, оскільки зводяться до вимог про дослідження доказів та встановлення обставин справи, що відповідно до положень статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
21 . Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
22 . Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
23. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
24 . За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених судових рішень немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25 . Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга заявника задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2017 року у справі № 910/5718/15-г залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2018 |
Оприлюднено | 11.04.2018 |
Номер документу | 73261076 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні