Постанова

від 30.03.2018 по справі 918/344/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 918/344/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.07.2017

(суддя - Марач В.В.)

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017

(головуючий - Бучинська Г.Б., судді: Філіпова Т.Л., Василишин А.Р.)

у справі № 918/344/17

за позовом Державного підприємства "Національні інформаційні системи"

до Комунального підприємства "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації"

про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору в сумі 13 010, 16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року Державне підприємство "Національні інформаційні системи" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" про стягнення суми основного боргу у розмірі 12150,00 грн., три проценти річних в сумі 169 грн.00 коп. за період з 21.12.2016 по 20.07.2017, інфляційні втрати в сумі 873 грн. 71 коп. за період з січня по червень 2017 року.

Позов мотивовано неналежним виконанням Комунальним підприємством "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" умов договору про надання послуг акретидитованим суб'єктам державної реєстрації від 17.06.2016 в частині оплати наданих послуг. Позов обґрунтовано посиланням на статтю 18 Закону України "Про адміністративні послуги", статті 525, 526, 625, 615 Цивільного кодексу України, статті 193, 231 Господарського кодексу України.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову Комунальне підприємство "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" посилається на здійсненням ним оплати по незатвердженим у встановленому порядку тарифам за послуги з технічної підтримки роботи з ДРРП (та його оновлення) одного ідентифікованого співробітника акредитованого суб'єкта державної реєстрації. Крім того, умови пунктів 3.3., 3.4. вказаного договору порушують законодавство про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.05.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.07.2017 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" на користь Державного підприємства "Національні інформаційні системи" суму основного боргу в розмірі 12 150, 00 грн., інфляційні втрати в розмірі 863, 28 грн., 3 % річних в сумі 169, 00 грн. та судовий збір в сумі 1598, 72 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі №918/344/17 рішення Господарського суду Рівненської області від 28.07.2017 залишено без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" - без задоволення.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини:

- на підставі наказу Міністерства юстиції України №657/5 від 07.05.2015 "Щодо створення державного підприємства "Національні інформаційні системи", 12.07.2015 було створене та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Національні інформаційні системи". Вищезазначеним наказом був затверджений Статут Підприємства, на підставі якого він діє. З наданого Підприємством Статуту Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "НАІС") вбачається, що не є суб'єктом владних повноважень, а є юридичною особою, яка діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності та функціонує як самостійний суб'єкт господарювання. Основним предметом діяльності ДП "НАІС" є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного введення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України" від 14.07.1999 № 1272, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 № 424, та наказу Міністерства юстиції України "Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України" від 25.06.2015 №1059/5, адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - Єдині та Державні реєстри) з 03.07.2015 було визначено Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

- ДП "НАІС" за спеціальними повноваженнями, наданими йому Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України, було визначено технічним адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким реалізуються повноваження, передбачені п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: здійснення заходів із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснення технічних та технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організація та проведення навчання для роботи з цим реєстром;

- Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5 був затверджений Порядок надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України (далі - Порядок), який визначає умови, підстави та процедуру надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, уповноваженим особам суб'єктів державної реєстрації, центрів надання адміністративних послуг, утворених відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги", нотаріусам, їх помічникам, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державним та приватним виконавцям та іншим особам, уповноваженим відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрах;

- відповідно до п. 2 Порядку, доступ до реєстрів надається користувачам (акредитованим суб'єктам) на підставі договору, укладеного з адміністратором реєстрів відповідно до загальних засад цивільного законодавства. У випадках, передбачених законом, такий доступ надається на безоплатній основі. Вказаний доступ надається/припиняється на підставі укладення з технічним адміністратором Договору про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації (далі - Договір), що є договором приєднання та розміщений на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (http://nais.gov.ua) у розділі (копія Договору знаходиться у матеріалах справи). Договір містить Додаток №3, яким, зокрема, встановлено перелік та вартість послуг Підприємства, що включає і технічну підтримку роботи з Системою (та її оновлення) одного ідентифікованого співробітника Користувача вартістю 1350, 00 грн. з ПДВ;

- між ДП "НАІС" (Підприємство) та КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" (Замовник) 17 червня 2016 року був укладений Договір про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації шляхом подання Заяви №109 про приєднання до Договору, розміщеного на офіційному веб-сайті Підприємства за адресою www.nais.gov.ua.

- відповідно до умов Договору Підприємство зобов'язується здійснити організаційні заходи щодо надання співробітникам Користувача, які відповідно до законодавства мають право доступу до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - Система), логіну та паролю (далі ідентифікатори) доступу до Системи, у кількості, що відповідає кількості співробітників Користувача, зазначених у письмовому замовленні, що подається Користувачем за формою, встановленою у Додатку 2 до цього Договору, з метою здійснення ними повноважень, передбачених чинним законодавством України (п.1.1). Відповідно до п.1.2. Договору Підприємство зобов'язується надати інші послуги щодо роботи з Системою, перелік яких наведений у Додатку 3 до цього Договору, на умовах визначених цим Договором, а Користувач зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги (далі - Послуги) відповідно до умов цього Договору.

- відповідно до п.2.1.2. Підприємство зобов'язане забезпечити надання Користувачу послуг з технічної підтримки роботи з Системою (та її оновлення) ідентифікованих співробітників Користувача, яке здійснюється Підприємством автоматично з моменту активації ідентифікаторів доступу, наданих співробітникам Користувача, в Системі.

- відповідно до п.2.2.4. Користувач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані Підприємством послуги, передбачені Договором, у відповідності до умов цього Договору.

- пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата послуг Підприємства із надання Користувачу послуг з технічної підтримки роботи з Системою (та її оновлення) ідентифікованих співробітників Користувача, плата за яке зараховується на рахунок Підприємства, здійснюється Користувачем на підставі рахунку, протягом 5 календарних днів після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок Підприємства. Відповідно ж до пункту 3.4 оплата послуг Підприємства здійснюється Користувачем згідно тарифів за послуги, наведених в Додатку 3 до цього Договору. Користувач погоджується, що тарифи за послуги, які надаються за цим Договором, можуть змінюватись Підприємством в односторонньому порядку. Повідомлення про зміну тарифів вважатиметься невід'ємною частиною цього Договору, що змінює його умови у відповідній частині.

- на підставі зазначеного Договору та Замовлень Відповідача Позивач надав трьом працівникам Відповідача ідентифікатори доступу до Державних реєстрів, що підтверджується Розписками останніх та Актами наданих послуг (а.с. 93-106).

- відповідно до даного Договору у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року Позивач надавав Відповідачу послуги з технічної підтримки роботи з Системою (та її оновлення) ідентифікованих співробітників Користувача. Рахунок на оплату послуг за грудень 2016 року було складено 30.12.2016, Відповідач повинен був його оплатити не пізніше 20.01.2017. Рахунок на оплату послуг за січень було складено 31.01.2017 року, Відповідач повинен був оплатити його не пізніше 20.02.2017 року. Рахунок на оплату послуг за лютий було складено 28.02.2017, Відповідач повинен був його оплатити не пізніше 20.03.2017, однак Відповідач зазначених рахунків не оплатив.

- відповідно до п.3.6. Договору Користувач зобов'язується підписувати та направляти на адресу Підприємства один примірник Акту наданих послуг Підприємства протягом 3 (трьох) днів з дня його отримання.

- відповідно до п.3.7. Договору у випадку не направлення на адресу Підприємства Акту наданих послуг у передбачений п.3.6. цього Договору строк чи ненадходження до Підприємства підписаного Акту наданих послуг чи обгрунтування підстав неможливості його підписання, такий Акт вважається таким, що підписаний Користувачем, а послуги такими, що ним прийняті.

- ДП "НАІС" направило КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" рахунки на оплату послуг за грудень 20016 - лютий 2017 року, що підтверджується Списками згрупованих простих відправлень, що пересилаються в межах України (а.с. 46-56).

- ДП "НАІС" направило КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" лист від 29.12.2016 №5406/01-08 та Претензію №5405/01-08, лист від 06.02.2017 №433/08.2-14 про заборгованість по оплаті за надані послуги, в якому містилося попередження про призупинення надання послуг КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" у разі несплати повної суми заборгованості до 28.02.2017.

- вказану претензію та лист-попередження КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" залишило без реагування та задоволення, заборгованість не погашена, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3 % річних.

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

- КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" неналежним чином виконало умови договору про надання послуг акретидитованим суб'єктам державної реєстрації від 17.06.2016 в частині оплати наданих послуг;

- ДП "НАІС" не є суб'єктом владних повноважень, а є юридичною особою, яка діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності та функціонує як самостійний суб'єкт господарювання, а відтак як адміністратор реєстрів, зобов'язаний надавати фізичним і юридичним особам послуги, які передбачені законом, а також має право на договірних засадах надавати зазначеним особам інші послуги;

- положення ст. 18 Закону України "Про адміністративні послуги" не можуть застосовуватись до урегулювання відносин звільнення від оплати послуг Підприємства щодо технічної підтримки ідентифікованих співробітників, які надаються на підставі Договору у зв'язку із відмінністю понять послуги "технічна підтримка" та "підключення до реєстрів";

- керуючись положеннями статей 903, 632, 625 Цивільного кодексу України та умов пунктів 3.3., 3.4. Договору про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації №02-05/16/6 від 17.06.2016, які не суперечать актам цивільного законодавства і є дійсними, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 12 150 грн. заборгованості за надані послуги за період з листопада 2016 року по лютий 2017 року, 863,28 грн. інфляційних витрат з січня по червень 2017 року та 169 грн. 3 % річних за період з 21.12.2016 по 20.07.2017;

- судами визнані правомірними дії ДП "НАІС" в договірному порядку визначати вартість послуг, виходячи з того, що ні законом, ні актом Кабінету Міністрів України не встановлений тариф (ціна) за послугу з технічної підтримки роботи з Системою одного ідентифікованого співробітника Користувача;

- дії ДП "НАІС" щодо встановлення пунктами 3.3, 3.4 договору ціни послуг не суперечать вимогам законодавства, а тому підстави вважати правочин в частині встановлення ціни наданої послуги нікчемним відсутні;

- відповідачем не надано доказів того, що позивач займає монопольне становище на ринку.

Судові рішення обґрунтовані, серед іншого, нормами статей 11, 203, 204, 634, 246, 244, 525, 526, 599, 610, 611, 612 ,625, 615, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 144, 173 174, 175, 180, 191 Господарського кодексу України, статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 5, 18 Закону України "Про адміністративні послуги", статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції, наказом Міністерства юстиції України №657/5 від 07.05.2015 "Щодо створення державного підприємства "Національні інформаційні системи", постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України" від 14.07.1999 № 1272, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 № 424, та наказу Міністерства юстиції України "Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України" від 25.06.2015 №1059/5, Порядком надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 №2586/5.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.07.2017 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі №918/344/17, КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Узагальнені доводи КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації", наведені в касаційній скарзі:

- ціни на роботи і послуги, які надаються займаючим на ринку монопольне становище суб'єктом - Державним підприємством "Національні інформаційні системи", є державним регульованими, державне регулювання яких здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення їх фіксованості. Невизначення у наказі Міністерства юстиції України від 09.07.2007 №473/5 тарифів за послуги з технічної підтримки роботи з Системою одного ідентифікованого співробітника не дозволяє позивачу самостійно їх встановлювати;

- договір про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації №02-05/16/6 від 17.06.2016 є нікчемним у зв'язку із недодержанням вимог ст.203 ЦК України та ст.178 ГК України. Зокрема відповідач посилається на те, що пункти 3.3, 3.4 даного договору не відповідають правилам, встановленим Кабінетом Міністрів України в частині оплатності послуг;

- визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинно передувати рішення компетентного державного органу про наявність порушення у сфері публічно-правих відносин. При цьому, Рекомендаціями Антимонопольного комітету України від 04.10.2016 №17-рк, встановлено факт порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у зв'язку із стягненням із акредитованих суб'єктів плати за технічну підтримку роботи з Єдиними та Державними реєстрами (та їх оновлення) одного ідентифікованого співробітника.

У відзиві на касаційну скаргу ДП "НАІС" заперечує проти її доводів, посилаючись на: правомірність визначення вартості послуг на договірному рівні; тарифи на послуги позивача не є державно регульованими; позивач не займає монопольного становища на ринку послуг, оскільки відповідне рішення Антимонопольним комітетом України не приймалось; умови договору про надання послуг, зокрема в частині їх вартості послуг, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства; підписанням заяви про приєднання до договору відповідач засвідчив, що він ознайомився та погоджується з його умовами; послуги були надані позивачем належним чином, а відповідач їх прийняв, підписавши відповідні акти приймання-передачі послуг; у зв'язку з неналежним виконанням КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" умов договору про надання послуг акретидитованим суб'єктам державної реєстрації від 17.06.2016 в частині оплати наданих послуг, утворилась заборгованість.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 касаційну скаргу Комунального підприємства "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" прийнято до касаційного провадження та призначено до розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Вронської Г.О. і Баранця О.М. 23.01.2018 передано касаційну скаргу Комунального підприємства "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі №918/344/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 30.01.2018 касаційну скаргу прийнято до письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов'язки між сторонами у справі виникли на підставі укладеного договору про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації від 17 червня 2016 року.

Згідно ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Встановивши факт неналежного виконання договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг за договором про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації від 17.06.2016, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимога ДП "НАІС" про стягнення з КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" вартості послуг з технічної підтримки роботи з Державним реєстром прав, наданих в період з листопада 2016 року по лютий 2017 року, в сумі 12 150,00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Постановою Кабінету міністрів України від 14 липня 1999 року N 1272 (із змінами та доповненнями) встановлено, що Міністерство юстиції визначає тарифи за внесення до реєстрів і надання відповідної інформації з реєстрів, за користування цією інформацією та інші послуги, які надаються адміністратором реєстрів фізичним і юридичним особам, крім випадків, передбачених законодавством. Кошти за надання права доступу, користування, внесення та одержання інформації з реєстрів зараховуються до державного бюджету.

Наказом Мін'юсту від 09.07.2007 № 473/5, зареєстрованого в Мін'юсті 09.07.2007 за № 778/14045 встановлено тарифи за послуги ДП "НАІС" .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що даним наказом не встановлений тариф за "технічну підтримку роботи з Системою (та її оновлення) одного ідентифікованого співробітника Користувача в розмірі 1350,00 грн. (з ПДВ)". Однак, ДП "НАІС" не є суб'єктом владних повноважень, а є юридичною особою, яка діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності та функціонує як самостійний суб'єкт господарювання. Основним предметом діяльності ДП "НАІС" є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного введення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів.

Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що ДП "НАІС", як адміністратор реєстрів, зобов'язано надавати фізичним і юридичним особам послуги, які передбачені законом, а також має право, на договірних засадах, надавати зазначеним особам інші послуги.

Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.

Відповідно до частини 3 та 5 статті 180 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою договору та повинна бути погоджена сторонами. Аналогічні положення щодо укладання договорів відображені і в частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відтак, якщо контрагент погодився із запропонованими умовами договору та виконує їх, договір вважається укладеним.

ДП "НАІС", як самостійний суб'єкт господарювання уповноважений пропонувати умови договору, у тому числі щодо вартості послуг.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов'язкові для сторін публічного зобов'язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про адміністративні послуги" виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються, зокрема, платність або безоплатність надання адміністративної послуги.

Враховуючи те, що ні законом, ні Кабінетом Міністрів України не встановлений тариф (ціна) за послугу з технічної підтримки роботи з Системою одного ідентифікованого співробітника Користувача (КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації"), суди попередніх інстанцій виходили з того, що ДП "НАІС" вправі в договірному порядку визначати вартість зазначених послуг,

Таким чином, суди дійшли висновку, що умови пунктів 3.3., 3.4. договору про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації №02- 05/16/6 від 17.06.2016 не суперечать актам цивільного законодавства, не порушують публічний порядок, відтак є дійсними.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 25 травня 2016 р. у справі №6-157цс16, від 30 березня 2016 р. у справі №6-2168цс15). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України не є штрафними санкціями.

Відповідно п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

ДП "НАІС", зокрема, просить суд стягнути з КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" інфляційні втрати в розмірі 873, 71 грн. за період з січня по червень місяць 2017 року, 3% річних в сумі 169,00 грн. за період з 21.12.2016 по 20.07.2017.

За перевіреними та корегованими судами розрахунками ДП "НАІС", у останнього виникло право на нарахування та стягнення з КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" 169,00 грн. 3 % річних за період з 21.12.2016 по 20.07.2017 та 863, 28 грн. інфляційних втрат за період з січня по червень місяць 2017 року.

Визнавши встановленими зазначені обставини справи та враховуючи положення законодавства, колегія суддів погоджується з висновками судів про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації", які викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до додаткової перевірки доказів. Окрім того, наведені доводи були розглянуті та їм було надано оцінку судами попередніх інстанцій і вони були мотивовано відхилені.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 28.07.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 у справі №918/344/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська