Постанова

від 11.04.2018 по справі 916/4557/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/4557/14

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал"

відповідач - Управління комунального господарства та будівництва Котовської міської ради

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду у складі Таран С.В. - головуючого, Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. від 10 жовтня 2017 року та рішення Господарського суду Одеської області у складі Степанової Л.В. від 12 липня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал" (далі - позивач) звернулося з позовом до Управління комунального господарства та будівництва Котовської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 197 791 грн. боргу, 117 482,50 грн. інфляційних втрат, 46 812 грн. 3% річних.

2. Позов мотивований невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних підрядних робіт за договором від 10 грудня 2008 року №6.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2017 року, у позові відмовлено повністю.

4 . Суди встановили факт наявності боргу відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи на підставі договору від 10 грудня 2008 року №6 в загальній сумі 147 084,80 грн., яка виникла на підставі актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт від 28.04.2009, від 10.09.2009, від 10.11.2009. Строк оплати прийнятих робіт відповідно до договору становить три дні з моменту підписання акту виконаних робіт і саме з цього моменту має місце порушення права позивача на отримання плати за виконану ним роботу.

5. Проте позивач звернувся з позовом лише 13 листопада 2014 року, тобто зі значним пропуском загального строку позовної давності, про що відповідачем було подано відповідну заяву до винесення рішення у справі.

6. Пропуск позивачем без поважних причин строку позовної давності є підставою для відмови в позові в силу імперативних приписів статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У жовтні 2017 року позивач подав касаційну скаргу, у якій просить вказані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Суди належним чином не дослідили докази виконання позивачем підрядних робіт, які безпідставно не оплачені відповідачем, а також проігнорували обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції щодо встановлення обставин наявності боргу, що свідчить про порушення судами вимог статті 42, 43, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

9. Справа двічі передавалась Вищим господарським судом України на новий розгляд до суду першої інстанції і загалом судовий розгляд даного спору тривав понад три роки. Протягом цього часу жодного разу відповідач не ставив питання про застосування строку позовної давності, а спір розглядався судами по суті.

Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу

10. Верховний Суд залишає без розгляду надісланий відповідачем 27.03.2017 відзив на касаційну скаргу як такий, що не містить доказів його надсилання позивачу (стаття 295 ГПК України) та поданий після закінчення строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження (стаття 118 ГПК України).

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

11 . Статтею 256 ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

12. Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

13 . Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

14 . Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

15. Разом із тим згідно з частинами 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

16 . У даній справі судами попередніх інстанцій шляхом дослідження відповідних первинних документів - актів приймання-передачі робіт встановлено факт наявності боргу відповідача перед позивачем за договором в сумі 147 084,80 грн., про що зазначено в пункті 4 цієї Постанови. У зв'язку з чим доводи касаційної скарги у пункті 9 цієї Постанови до уваги не приймаються.

17. Проте звернення позивача за захистом свого права до суду відбулося з пропуском встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про що відповідачем подано відповідну заяву до прийняття рішення у справі.

18. При цьому судами не встановлено наявності поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності, що унеможливлює здійснення судом захисту порушеного права в силу частини 5 статті 267 ЦК України.

19 . Верховний Суд також як джерелом права керується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", відповідно до якої позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

20 . Посилання позивача в пункті 9 Постанови в якості заперечення застосування строку позовної давності Верховний Суд вважає безпідставними, оскільки за приписами частин 3, 4 статті 267 ЦК України для вирішення судом питання про застосування наслідків спливу строку позовної давності достатньо факту подання такої заяви стороною у спорі до винесення судом рішення. Будь-які інші обставини, зокрема тривалість судового розгляду, кількість переглядів справи судами вищестоящих інстанцій тощо у цьому випадку до уваги не приймаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21 . Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 12 липня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 916/4557/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.