Ухвала

від 06.04.2018 по справі 126/3446/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 126/3446/16-к

Провадження №11-кп/772/205/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

судів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем: ОСОБА_5

розглянув «06» квітня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12013010090000 від 05.07.2013 року по обвинуваченню

ОСОБА_6 ,

народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та жителя

АДРЕСА_1

українця, громадянина України,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_7

представника потерпілого

ПСП «Війтівське» : ОСОБА_8

обвинуваченого: ОСОБА_6

за апеляційною скаргою представника потерпілого ПСП "Війтівське" ОСОБА_8 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.11.2017 року ,-

В с т а н о в и в:

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 191 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12013010090000721 від 05.07.2013 року відносно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України закрито.

Цивільний позов приватного сільськогосподарського підприємства «Війтівське» про стягнення збитків залишено без розгляду.

Як вказав суд в ухвалі, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, а саме в тому, що працюючи пасічником приватного сільськогосподарського підприємства "Війтівське", будучи матеріально - відповідальною особою, відповідно до підписаного ним головою ПСП "Війтівське" ОСОБА_8 типового договору "Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність" від 01.03.2000 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незбереження ввірених йому підприємств матеріальних цінностей та був зобов`язаний: бережно відноситись до переданих йому матеріальних цінностей підприємства і приймати міри проти нанесення збитків; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини загрожуючі забезпеченню ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, своєчасно складати товарно - грошові звіти і інші звіти про рух та залишки ввірених йому матеріальних ціностей; брати участь в інвертаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

Однак, в порушення вимог п. б ч. 1 вказаного договору про зобов`язання своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини загрожуючі забезпеченню ввірених йому матеріальних цінностей, у 2003 році (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 без повідомлення керівника підприємства ОСОБА_8 та без будь - якої вказівки останнього, з пасіки, розташованої за межами населеного пункту с. Війтівка, Бершадського району, Вінницької області, з умовною назвою "Урочище Кущики", умисно перевіз 17 вуликів, вартість яких згідно довідки від 28.01.2016 становить 400 гривень за одиницю, які перебували на балансі ПСП "Війтківське" та за які він ніс повну матеріальну індивідуальну відповідальність, передавши їх у столярний цех фермерського господарства "Новосулівське", що розташований в с. Війтівка по вул. Леніна, здійснивши у такій спосіб розтрату на користь вказаної юридичної особи, чим заподіяв ПСП "Війтівське" матеріальну шкоду на загальну суму 6 800 гривень.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд дійшов висновку, що таке клопотання підлягає задоволенню, виходячи з того, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 є злочином середньої тяжкості, вчинений в період 2003 року та на час проведення судового розгляду, з моменту скоєння злочину минуло більше п`яти років.

Не погодившись із рішення суду представник потерпілого ПСП «Війтівське» ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.11.2017 року, в зв`язку з невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження. Направити кримінальне провадження до суду першої інстанції для проведення нового судового розгляду.

Свої вимоги мотивовані тим, що судом першої інстанції грубо порушені вимоги ст. 49 КК України , а саме зазначає, що відповідно до п.1 ст. 49 КК України суд мав винести вирок відносно ОСОБА_6 за скоєний злочин, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 мало наступити після набрання вироку законної сили. Крім того зазначає, що докази не досліджувалися, не допитані свідки по справі.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подала заперечення на апеляційну скаргу представника потерпілого юридичної особи ПСП «Війтівське» ОСОБА_8 , в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.11.2017 року без змін.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу представника потерпілого ПСП «Війтівське» ОСОБА_8 безпідставною. Вказує, що положеннями ст. 288 КПК України не передбачено необхідність ухвалення судом вироку у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності за результатами розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу представника потерпілого ПСП «Війтівське» ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_6 ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.11.2017 року без змін.

Заслухавши доповідача, представника потерпілого ПСП «Війтівське» ОСОБА_8 , який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, міркування прокурора , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга представника потерпілого ПСП «Війтівське» ОСОБА_8 не підлягає до задоволення.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

На думку апеляційного суду, таке рішення є законним, оскільки відповідає завданням кримінального провадження щодо захисту особи, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений та засуджений, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 288 КПК України судсвоєюухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого відкримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення нею злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Матеріально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, при цьому подія злочину мала місце в 2003 році отже на час розгляду кримінального провадження в суді, пройшло більше ніж 10 років.

29 листопада 2017 року обвинувачений ОСОБА_10 під час судового розгляду заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та просив закрити кримінальне провадження щодо нього (а.с.187)

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час судового розгляду кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом сторона кримінального провадження звернеться з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, незалежно від того, на якій стадії судового розгляду воно заявлене.

На виконання вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, як це слідує із журналу судового засідання від 29 листопада 2017 року, суд першої інстанції після надходження вищезгаданого клопотання ОСОБА_6 невідкладно приступив до його розгляду, з`ясував позицію обвинуваченого, який дав згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, з`ясував думку всіх учасників провадження, які на наявність обставин, які б свідчили про зупинення або переривання строку давності не посилалися, та ухвалив судове рішення про задоволення клопотання обвинуваченого, не встановивши обставин, які б були перешкодою для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КК України.

З таким рішенням суду погоджується і апеляційний суд, оскільки вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження були дотримані вимоги як матеріального, так і процесуального права.

В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 ухилявся від досудового слідства або суду, що було б підставою для застосування положень ст. 140 КПК України, зупинення досудового розслідування згідно зп. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України або судового провадження відповідно до вимог ст. 335 КПК України.

При цьому необхідно зазначити, що початковим моментом обчислення строку давності є день, коли злочин було вчинено, а не коли розпочалося досудове розслідування в кримінальному провадженні.

Апеляційний суд визнає необґрунтованимидоводи апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_8 про те, що у суд мав винести вирок відносно ОСОБА_6 , оскільки звільнення від кримінальної відповідальності наступає після набрання вироку законної сили, так як положеннями ст. 288 КПК України не передбачено необхідність ухвалення вироку у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності за результатами відповідного клопотання.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_6 не може бути звільнений від відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки він не визнав вину, не відшкодував шкоду і питання щодо її відшкодування не вирішено, не ґрунтуються на вимогах закону і є безпідставними.

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом норм права, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ст. 74 КК України), лише у випадку колиособазаперечує проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав, якою є і закінчення строків давності, суд, за наявності до того підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Обґрунтовано суд першої інстанції при закритті кримінального провадження залишив без розгляду цивільний позов приватного сільськогосподарського підприємства «Війтівське» роз`яснивши у мотивувальній частині ухвали, що право на відшкодування заподіяної злочином шкоди в даному випадку може бути реалізовано в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, відповідно до яких, що узгоджується й з викладеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих", у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається, потерпілому роз`яснюється право звернутися з позовними вимогами в порядку цивільного судочинства без сплати державного мита. Також згідно з вимогами ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Тобто, невідшкодування обвинуваченим з будь-яких причин під час досудового слідства або судового розгляду заподіяної шкоди, так само як і не визнання ним цивільного позову в кримінальному провадженні, не є перешкодою для звільнення такої особи від відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі не наведено належним чином умотивованих, переконливих доводів на обґрунтування того, що під час судового розгляду кримінального провадженнянеправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність або допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів, не встановивши підстав для скасування судового рішення, відмовляє у задоволенні апеляційної скарги представника потерпілого ПАСП «Війтівське» ОСОБА_8 .

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника потерпілого ПСП «Війтівське» ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.11.2017 року про звільненняо ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 191 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом: