Рішення

від 18.06.2007 по справі 7/60-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/60-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"18" червня 2007 р.  Справа № 7/60-38.

за позовом Приватного підприємства "ТЕС", м. Полтава

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинський консервний завод", м. Володимир-Волинський

про стягнення 1 547 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Стрельцова Т. В., директор

від відповідача: не з'явився

Відповідач належним чином (реєстр рекомендованої кореспонденції) був повідомлений про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скерував, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач –приватне підприємство "ТЕС" просив стягнути з відповідача – відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинський консервний завод" 1547 грн., заборгованості по оплаті за надані автотранспортні послуги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав у судове засіданні не з'явився.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 27 грудня 2006 року між приватним підприємством "ТЕС" та відкритим акціонерним товариством "Володимир-Волинський консервний завод" було укладено договір про надання транспортних послуг.

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Згідно до умов договору від 27.12.2006р. підприємство "ТЕС" взяло на себе зобов'язання подавати технічно-справний транспорт для перевезення вантажу, в погоджені сторонами терміни доставки в пункт призначення, а ВАТ "Володимир-Волинський консервний завод" в свою чергу зобов'язувалася оплачувати вартість послуг.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов договору від 27.12.2006р. позивачем надано відповідачу автотранспортні послуги за маршрутом Володимир-Волинський-Суми-Полтава.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач взяті на себе згідно договору від 27.12.2006р. зобов'язання щодо оплати підприємству ПП "ТЕС" послуг в повному обсязі не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість на момент подання позову в сумі 1547 грн.

З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу автотранспортних послуг та не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред'явлені до ВАТ "Володимир-Волинський консервний завод" підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинський консервний завод" (м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 5, код ЄДРПОУ 05527752) на користь приватного підприємства "ТЕС" (м. Полтава, вул. Фрунзе, 146А (юр. адреса), вул. Чапаєва, 9А, код ЄДРПОУ 32689866) 1547грн. заборгованості, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                  М.С. Шум