Рішення

від 02.04.2018 по справі 908/2404/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/143/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2018 Справа № 908/2404/17

м.Запоріжжя

За позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна", (72414, Запорізька область, Приазовський район, с.Воскресенка, вул. Леніна, буд. 40)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на тих самих умовах шляхом укладання додаткової угоди

Суддя Зінченко Н.Г.

Секретар судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача - Соловйов В.М., (на підставі посвідчення адвоката України від 24.10.1996);

Корабльов В.В., довіреність № 1 від 05.01.2018;

від відповідача - Нікогосян Л.В., довіреність № 3 від 02.01.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області 30.11.2017 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.01.2018.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, який викладено в новій редакції , що набрав чинності з 15.12.2017.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 15.01.2018, судом було ухвалено проводити розгляд цієї справи за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, в рамках загального позовного провадження, зі стадії підготовчого провадження.

В судовому засіданні 15.01.2018, на підставі ст.216 ГПК України оголошено перерву до 29.01.2018. Ухвалою суду від 29.01.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 16.04.2018, відкладено підготовче судове засідання на 26.02.2018. Ухвалою суду від 26.02.2018, відкладено підготовче судове засідання на 27.03.2018.

27.03.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та за згодою сторін призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні 27.03.2018 о 10 год. 40 хв., про що зафіксовано в протоколі судового засідання. В судовому засіданні 27.03.2018 оголошено перерву до 02.04.2018.

У судовому засіданні 02.04.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зміст позовних вимог полягає в наступному. Позивач зазначає, що користується земельною ділянкою кадастровий №2324582200:04:003:0026 площею 23.7390 га на території Воскресенської сільської ради на підставі Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, який укладений між Приазовською райдержадміністрацією Запорізької області та СВК "Агрофірма "Україна".

З урахуванням дати реєстрації додаткової угоди від 02.10.2008 (01.12.2009) договір оренди земельної ділянки продовжений до 01.11.2014. У зв'язку із зміною повноважень органів виконавчої влади, ВР Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних у власність або у користування, позивач 22.08.2014 звернувся до Держгемагенства у Запорізькій області з заявою від 20.08.2014 про продовження терміну дії Договору оренди спірної земельної ділянки з додаванням додаткової угоди в 4-х примірниках та інших документів.

Листом від 25.09.2014 вих. 27-8-0.4-8907/2-14 відповідач запропонував продовження договору на нових умовах, а саме змінити термін дії Договору на три роки та підвищити розмір орендної плати до 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. У разі згоди орендаря буде запропоновано відповідну додаткову угоду.

У зв'язку із відповідними змінами до законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності та змінами у структурі центральних органів з питань земельних ресурсів належним розпорядником земель державної власності та відповідачем у справі слід вважати - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Позивач вважає, що оскільки на свою заяву, з якою він звернувся, використовуючи своє переважне право, протягом місяця він не отримав відповіді, а отримав ї з пропуском встановленого строку, то на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , і враховуючи, що СВК "Агрофірма "Україна" продовжило користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору, вказаний Договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах. Також позивач зазначив, що у 2017 році господарським судом Запорізької області розглядався позов СВК "Агрофірма "Україна" до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про продовження терміну дії Договору на той самий строк на тих самих умовах. Суд першої та апеляційної інстанції позов задовольнили. Проте, постановою ВГСУ від 15.11.2017 у справі №908/124/17, рішення судів були скасовані, та в позові СВК "Агрофірма "Україна" відмовлено через неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки позов може бути задоволений шляхом укладання додаткової угоди на певних умовах. Проте, позивачем при зверненні до суду з даним позовом, проекту додаткової угоди додано не було, що виключає можливість задоволення позову.

Позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі визнати поновленим спірний Договір оренди земельної ділянки на 4 роки 11 місяців на тих самих умовах шляхом викладення додаткової угоди в редакції позивача.

В ході розгляду справи, 02.04.18 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо строку спірного Договору та аналізу судової практики застосування ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Судом зазначені пояснення повернуті позивачу без розгляду, оскільки їх подання в ході розгляду справи по суті не передбачено ГПК України. Порядок та черговість подання заяв по суті спору встановлюється судом та здійснюється в ході підготовчого провадження . Такою можливістю сторони у цій справи не скористалися.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову. Зокрема зазначив, що сторонами дійсно відбувалась пролонгація спірного Договору. Так, позивач звернувся 22.08.2014 на адресу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з листом - заявою про продовження терміну дії Договору оренди спірної земельної ділянки, в якому запропонував строк дії Договору - 5 років та орендну плату 6, 7 % від нормативно грошової оцінки землі.

25.09.2014 відповідач запропонував внести зміни до істотних умов Договору, змінивши термін його дії на три роки та підвищивши розмір орендної плати до 12 % від нормативно грошової оцінки землі.

Вважає, що така його пропозиція цілком узгоджується з приписами ч.4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , яка передбачає, що умови Договору можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо орендної плати та інших умов Договору переважне право орендаря на укладання Договору оренди землі припиняється . Оскільки згоди досягнуто не було переважне право орендаря в даному випадку припинилось, а отже і Договір є припиненим у зв'язку з закінченням строку його дії. Також, зазначає, що позивач не надав доказів належного виконання умов Договору про що, серед іншого, свідчить лист Воскресенської сільської ради від 24.05.2017 №74 (копія якого додана до відзиву).

Також, разом з відзивом подав суду належним чином посвідчену копію листа - відповіді на пролонгацію Договору від 25.09.2014 №27-8-0.4-8907/2-14 та не визнав ту обставину, що відповідь надана з пропуском строку.

Оскільки заява позивача зареєстрована була через електронну систему документообігу 26.08.2014, про що свідчить штрих код реєстрації, то відповідь надана у передбачений місячний строк. Просить в позові відмовити повністю.

З наданих сторонами та досліджених судом доказів судом встановлено наступне.

31.08.2004 Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області № 403 "Про надання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" на підставі ст. ст. 93, 124 Земельного кодексу України вилучено із землекористування Воскресенської сільської ради земельні ділянки площею 28,3001 га ріллі, 12,4108 га ріллі, 11,2610 га пасовища, 23,7390 га пасовища , 24,65 га ріллі та надано СВК "Агрофірма "Україна" в особі голови Немченка Олександра Володимировича в користування на умовах оренди строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель консервацій та не витребуваних часток (паїв) Воскресенської сільської ради із орендною платою в розмірі 1 (одного) відсотка вартості гектара ріллі з урахуванням діючого коефіцієнта інфляції.

10.11.2004 року між Приазовською районною державною адміністрацією, далі Орендодавець, та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", далі Орендар, був укладений договір оренди земельної ділянки, (далі Договір), за умовами п. п. 1, 2, 4 Договору, Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться та території Воскресенської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,7390 га, у тому числі 23,7390 га пасовищ. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 220607 грн. 71 коп.

Відповідно до п. 7 Договору, договір укладеного на 5 років. Після закінчення строку договору оренди має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 8, 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем грошовими коштами та розмірі за один календарний рік - 2206 грн. 07 коп., за місяць - 183 грн. 84 коп., за 5 років - 11030 грн. 35 коп. на загальну площу земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Умовами п. 19 Договору визначено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у двомісячний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

Відповідно до п. 33 Договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Вказаний договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року б/н зареєстровано в у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040627700025 від 26.10.2006 року.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки по договору оренди землі, земельна ділянка площею - 23,7390 га, в т.ч. пасовища - 23,7390 га, передана Орендарю СВК "Агрофірма "Україна" в особі голови Немченка О.В. Орендодавцем Приазовською райдержадміністрацією в особі заступника голови Терещенка В.А. в присутності спеціаліста ДП "Приазовземресурс" Груби Л.І.

Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області Долгого Є.Ю. від 02.10.2008 року № 667 "Про укладання додаткової угоди до договору оренди землі" на підставі ст. 17, 93, 124, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року.

02.10.2008 року додатковою угодою між Приазовською районною державною адміністрацією та СВК "Агрофірма "Україна" вирішили викласти в наступній редакції:

- пункт 8 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та у розмірі: за один календарний рік - 4412,16 грн. (чотири тисячі чотириста дванадцять грн. 16 коп.); на місяць - 367,68 грн. (триста шістдесят сім грн. 68 коп.). На підставі заяви орендаря від 14.05.2008 року № 109;

- пункт 7 Договір подовжено на термін 4 роки 11 місяців і набуває чинності з дня його державної реєстрації в Запорізькій регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам".

Інші умови договору № б/н від 10.11.2004 року залишено без змін.

Вказану угоду зареєстровано у Запорізькій регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2009 року за № 040927700079 .

До цієї додаткової угоди між сторонами складено акт приймання передачі земельної ділянки б/н б/д.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 цього Закону, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Строк дії Договору встановлений у п. 7 Договору, за приписами якого Договір укладено на 5 років. В подальшому додатковою угодою між сторонами Договору внесено зміни в п.7 Договору, а саме Договір продовжено на 4 роки 11 місяців.

Отже, суд вважає, що з моменту державної реєстрації додаткової угоди, а саме з 01.12.2009 слід обраховувати новий строк дії Договору 4 роки 11 місяців. Таким чином, строк дії договору закінчувався 01.11.2014.

Пояснення представника позивача щодо строку дії спірного Договору до 26.09.2016, які ним були усно озвучені в судовому засіданні 02.04.2018, не ґрунтуються на нормах законодавства, суперечать обставинам справи та позиції позивача, викладеній ним у позовній заяві, тому судом відхиляються.

До закінчення строку дії Договору , на підставі ч.1 ст.33 ЗУ Про оренду землі , позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з заявою № 89 від 20.08.2014 року про подовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 23,7385 га пасовищ Воскресенської сілької ради Приазовського району Запорізької області кадастровий номер: 2324582200:04:003:0026. До заяви позивач додав: додаткову угоду в 4-х примірниках; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копії правоустановчих документів СВК "Агрофірма "Україна"; копію договору на земельну ділянку.

З аналізу умов доданого до листа-звернення проекту додаткової угоди вбачається, що позивач запропонував викласти Договір оренди спірної земельної ділянки в новій редакції, зазначивши при цьому строк дії Договору (5 років), іншу ставку орендої плати та її розмір.

25.09.2014 за вих. №27-8-0.4-8907/2-14 ГУ Держгемагенства у Запорізькій області надано відповідь на вищевказаний лист позивача, в якій з посиланням на ч. 4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі запропоновано змінити термін дії Договору на три роки та підвищити орендну плату до 12% нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Повідомлено, що у разі отримання згоди орендаря буде запропоновано для укладання додаткову угоду, про поновлення та внесення змін до Договору. Також роз'яснено, що у разі не досягнення згоди переважне право орендаря припиняється.

Відповіді від орендаря про прийняття умов ГУ Держгемагенства у Запорізькій області отримано не було.

Додаткова угода на погоджених сторонами умовах підписана не була.

Позивач вважає, що вказаний лист орендодавця був наданий з пропуском 30 денного строку передбаченого Законом та не є запереченням проти поновлення Договору.

При оцінці вказаних обставин, оцінивши надані сторонами ідентичні за змістом листи СВК "Агрофірма "Україна" за вих. №89 від 20.08.2014 суд встановив наступне.

На екземплярі позивача доданому до позовної заяви, оригінал якого було оглянуто судом в ході зібрання доказів, міститься відтиск печатки ГУ Держгемагенства у Запорізької області та проставлення дати 22.08.2014 (без зазначення вхідного номеру та посадової особи, що прийняла цей документ).

Відповідач разом з відзивом подав суду свій примірник заяви від 20.08.2014 №89, яка згідно з штрих кодом проставленим на цій заяві, була зареєстрована в електронній базі документів 26.08.2014 за вх.№27-8123/0/1-14.

Як усно пояснив представник відповідача, що всі документи проходять обов'язкову електронну реєстрацію, тому оскільки 22.08.2014 була п'ятниця вказаний лист зареєстровано з присвоєнням вх.№27-8123/0/1-14 26.08.2014 - у перший наступний робочий день, та відповідь надана 25.09.2014, тобто протягом місяця з дня реєстрації, проте в будь-якому разі завчасно до спливу строку Договору, для того щоб узгодити змінені істотні умови. Про відтиск печатки , яка міститься на екземплярі позивача, надати пояснень не зміг, проте зазначив, що без присвоєння вхідного номеру та відповідної електронної реєстрації , така печатка не може вважатись належною реєстрацією документа.

Позивач фактично після закінчення Договору продовжив користуватись земельною ділянкою, зазначає, що оскільки протягом місяця не отримав листа-повідомлення орендодавця з запереченнями в поновлені Договору, вважає, що Договір автоматично продовжив свою дію на той самий строк та на тих самих умовах.

Проте, у січні 2017 року СВК "Агрофірма "Україна" звернувся з позовом до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просив визнати договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700025) (зі змінами) продовженим після 01.11.2014 на строк 4 роки 11 місяців на тих самих умовах, які були передбачені даним договором оренди.

Рішенням Господарського суду Запорізької області 29.03.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2017, позов задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року б/н, зареєстрований 26.10.2006 року за № 040627700025 (зі змінами) продовженим після 01.11.2014 року на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 10.11.2004 року б/н, зареєстрований 26.10.2006 року за № 040627700025, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою до даного договору від 02.10.2008 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у справі № 908/124/17 Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2017 у справі № 908/124/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено сільськогосподарському виробничому кооперативу "Агрофірма "Україна" у задоволенні позовних вимог.

В постанові ВГСУ зазначено, що при задоволені заявленого позову судами попередніх інстанцій було залишено поза увагою приписи ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Таким чином, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами ч. ч. 6 - 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків (складний фактичний склад).

З даним позовом позивач звернувся до суду, з посиланням на ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та просить визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н (зареєстрований 26.10.2006 за № 040627700025) поновленим на строк 4 роки 11 місяців на тих самих умовах шляхом укладання додаткової угоди в редакції викладеній позивачем.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 р. № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру

Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди земельної ділянки від 10.11.2004 слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач у справі), відповідно до п.4 пп. 13 Положення про головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Згідно ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із призначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, строк дії договору (стаття 15 Закону).

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За приписами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до статті 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у ч.1-ч.5 вказаної статті, друга - у ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом ч.1-ч.5 згаданої статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється .

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У відповідності до ч.6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено іншу правову підставу, яка полягає в наступному: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, ч.1-ч.5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: (а) перевіряє його на відповідність вимогам закону, (б) узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, (в) приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), (г) укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом ч.1-ч.5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", то ч. 6 вказаної статті не може бути застосована до таких правовідносин , оскільки ч.6 статті 33 Закону України "Про оренду землі": (1) не передбачає звернення орендаря до орендодавця; (2) переговори сторін щодо зміни (за необхідності) істотних умов не проводяться.

Проте, ч.8 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачає обов'язкове укладення у місячний строк додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах. А тому, і при застосуванні ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі автоматичного поновлення орендних правовідносин не відбувається.

З метою поновлення строку дії договору оренди землі на новий строк позивачем на адресу відповідача до закінчення строку дії договору було направлено лист-звернення №89 від 20.08.2014 про подовження терміну дії договору оренди землі. До вказаного звернення була додана додаткова угода у 4-х прим. З аналізу умов проекту доданої додаткової угоди вбачається, що позивач фактично запропонував внести зміни до договору шляхом викладення його в новій редакції, змінивши при цьому істотні умови договору такі як строк дії договору та розмір і порядок внесення орендної плати .

Відповідач розглянув пропозицію позивача та надав лист-повідомлення №27-8-0.4-8907/2-14 від 25.09.2017, в якому фактично зазначив про неприйняття пропозиції позивача та запропонував внести зміни в істотні умови договору , а саме змінити термін його дії на 3 роки та підвищити розмір орендної плати до 12% від нормативно грошової оцінки . Також, в листі роз'яснив, що у разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору переважне право на поновлення договору припиняється.

Сторонами в ході судового розгляду справи не заперечувалась та обставина, що позивач на вказану пропозицію відповідача не відповів, згоди щодо укладення договору на запропонованих умовах між сторонами досягнуто не було, відповідна додаткова угода підписана не була.

Щодо доводів позивача про те, що вказана відповідь ним була отримана з пропуском встановленого місячного терміну (25.09.2014 замість 23.09.2014 за підрахунками позивача з дня коли він здав лист відповідачу), то суд їх відхиляє, оскільки вважає юридично неспроможними для спростування обставин, що позивачу було повідомлено завчасно про неприйняття його пропозиції та запропоновано нові умови, які він не прийняв та будь-якої відповіді не надав. Так ,зокрема, позивач зазначає в позові (арк.с.8) про те, що до закінчення строку дії договору він отримав лист відповідача від 25.09.2014.

Частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Суд приходить до висновку, що відповідач повідомив у місячний строк позивача про неприйняття його пропозиції, викладеної в проекті додаткової угоди, доданої до листа від 20.08.2014, сторони не досягли домовленості щодо орендної плати та строку дії договору, отже переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припинилось, а договір припинився у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

В свою чергу, фактичні обставини справи , на думку суду, свідчать про відсутність правових підстав вважати, що у позивача виникло право на позов на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" з посиланням на те, що позивач після закінчення терміну дії договору оренди землі продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в ч.6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі ч.1-ч.5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та наявності заперечень орендодавця (Держгеокадастру) у поновленні на запропонованих позивачем умовах.

Разом з цим суд, також зазначає, що юридично значимим для продовження договору на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі є факт підписання між сторонами протягом місяця додаткової угоди . Відмова або наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржено в суді.

Проте, як встановлено судом позивач ні протягом місяця після закінчення договору ні на час звернення з цим позовом з проектом додаткової угоди про продовження договору на той самий строк та на тих самих умовах до відповідача не звертався. На обставину, що він звертався до відповідача з додатковою угодою вказаного змісту, а він її не розглянув або не підписав, ні протягом розгляду справи №908/124/17, ні в ході розгляду цієї справи не посилався.

Проект додаткової угоди, підписаної головою СВК Агрофірма України від 23.02.2018р., про поновлення договору на 4 роки 11 місяців, що був направлений відповідачу в ході судового розгляду цієї справи, суд не вважає належним та допустимим доказом, який може вплинути на оцінку судом правовідносин сторін, що склалися.

Посилання позивача про те, що внесення орендної плати та її отримання відповідачем, є доказом належного виконання орендарем своїх обов'язків, суд вважає недостатніми при оцінці разом з іншими наявними у справі доказами

Так, суд звертає увагу позивача на те, що орендну плату за Договором отримує не відповідач, а місцевий бюджет Воскресенської сільської ради Запорізької області. При цьому в матеріалах справи міститься лист від 24.05.2017 №74 надісланий головою Воскресеніської сільської ради відповідачу у справі в якому, зокрема, зазначено, що оціночна вартість спірної земельної ділянки у 2017 році значно зросло порівняно з 2004 роком, а тому кошти, що надходять до місцевого бюджету у вигляді орендної плати є суттєво заниженими.

Також, позивач фактично продовжує користування та оброблення земельної ділянки, заходів щодо її повернення не вживав.

В ході перегляду Вищим господарським судом судових рішень у справі 908/124/17, останній в своїй постанові від 15.11.2017р. висновки місцевого та апеляційного судів про те, що спірний договір є поновленим на той самий строк та на тих саме умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки після закінчення строку на який його було укладено та протягом місяця після цього Держгеокадастр письмово не повідомив Кооператив про відмову у поновленні договору, а також про те, що не підписання та не направлення орендодавцем акту про повернення спірної земельної ділянки, свідчить про продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії договору, визнав такими, що у повній мірі не відповідають нормам матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим, судові рішення у вказаній справі скасував та відмовив в задоволенні позову СВК Агрофірма Україна .

Щодо доводів позивача про застосування рішень у справі 908/124/17 як преюдиціальних щодо встановлених фактичних обставин справи, то суд їх відхиляє з огляду на таке.

Пунктом 2.6 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування господарсько процесуального кодексу судами першої інстанції № 18 від26.12.2011р. передбачено, що не надається преюдиціального значення обставинам зазначеним у скасованих судових рішеннях, а також у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання пов'язані з доказуванням, за винятком випадків, коди касаційна інстанція ухвалила нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

В постанові ВГСУ у справі №908/124/17 не встановлено жодних обставин, які б спростовували або суперечили обставинам встановленим судом в ході розгляду цієї справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Посилання позивача на чисельну судову практику у спорах цієї категорії суд проаналізував та вважає, що правові висновки зроблені судом у цій справі не суперечать судовій практиці, а фактичні обставини справи - встановлені судом на підставі поданих сторонами доказів.

На підставі вищевикладеного, в задоволені позову відмовляється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна", Запорізька область, Приазовський район, с.Воскресенка до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "12" квітня 2018.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.