Ухвала

від 12.04.2018 по справі 757/7568/18-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 757/7568/18-ц

Провадження № 6/638/213/18

УХВАЛА

іменем України

12 квітня 2018 року

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Омельченко К.О.,

при секретарі - Монастирьовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 55393614 з примусового виконання виконавчого листа № 638/4258/13-ц про стягнення зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням, в якому просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: м. Харків, вул. Мінська, 85-А) шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним зобов'язань за виконавчим провадженням № 55393614 з примусового виконання виконавчого листа № 638/4258/13-ц про стягнення зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованості по договору № EIVXP 000477 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки від 18.10.2005 року та додаткової угоди до нього про встановлення ліміту овердрафту № 4 від 12.03.2008 року в розмірі 467 512,59 доларів США, що в еквіваленті на гривню України становить 3 736 828,13 грн., та заборгованості по договору- анкетою № 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07.04.2008 року в розмірі 450 297,93 Євро, що в еквіваленті на гривню України становить 4 740 547,48 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., оскільки боржник не виконує рішення суду та ухиляється від його виконання.

Положенням цивільного процесуального закону, а саме ч. 1 ст. 441 ЦПК України визначено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. В судове засідання державний виконавець не з'явився, в поданні просив розглядати справи без його участі.

Суд, вивчивши подання, дослідивши копії матеріалів виконавчого провадження, що містяться у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 55393614 з примусового виконання виконавчого листа № 638/4258/13-ц про стягнення зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованості по договору № EIVXP 000477 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки від 18.10.2005 року та додаткової угоди до нього про встановлення ліміту овердрафту № 4 від 12.03.2008 року в розмірі 467 512,59 доларів США, що в еквіваленті на гривню України становить 3 736 828,13 грн., та заборгованості по договору- анкетою № 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07.04.2008 року в розмірі 450 297,93 Євро, що в еквіваленті на гривню України становить 4 740 547,48 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Державним виконавцем 14.12.2017 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 55393614. Зазначеною постановою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно за встановленою формою Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Зазначену постанову направлено сторонам виконавчого провадження у відповідності до вимог статті 28 Закону. Однак, як зазначає державний виконавець, боржником витребувані документи подані не були.

11.01.2018 направлено вимогу на адресу ОСОБА_2 (61153, м. Харків, пр-т. Ювілейний, 56, 3-й поверх, оф. 302) щодо надання письмових пояснень відносно причин не виконання рішення суду, надання до відділу, протягом п'яти робочих днів з дня отримання вимоги, декларації про доходи та майно за встановленою формою Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5. Повідомлено боржнику депозитний рахунок відділу на який можливо перерахувати кошти у рахунок погашення боргу.

Згідно інформації з Державної фіскальної служби України встановлено, що Боржник працює в Управлінні справами Верховної Ради України.

11.01.2018 направлено вимогу на адресу місця роботи боржника до Управління справами Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 5) щодо вручення відповідальною особою Управління справами Верховної Ради України ОСОБА_2 вимоги державного виконавця від 11.01.2018, направлення до відділу аркушу з відміткою про вручення вимоги державного виконавця та виконання вимоги відповідальною особою Управління справами Верховної Ради України протягом п'яти робочих днів з моменту її отримання.

Однак, як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_2 рішення суду не виконав, декларацію про доходи та майно до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надав, вимоги державного виконавця не виконав.

Відповідно до Декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік ОСОБА_2 належать:

- об'єкти нерухомості: квартира у Латвії, загальною площею 107.7 кв.м.,

- цінне рухоме майно: дорогоцінні годинники торгових марок Breguet, Panerai, F.P.

Joume,

- транспортні засоби: автомобіль легковий марки Smart, модель Fortwo,

- корпоративні права: ПП "Еккаунт-С" (і.к. 33561216), ТОВ "Край" (і.к. 32169826),

- доходи: заробітна плата отримана за основним місцем роботи (Верховна Рада України), дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав,

- грошові активи: кошти, розміщені на банківських рахунках, готівкові кошти у значних розмірах: 550000 EUR, 740000 USD, 12000000 грн.

Одночасно державним виконавцем звертається увага на зазначені у декларації відомості про видатки та правочини (які зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмету правочину) перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Так, боржником у 2016 році, здійснені наступні витрати, розмір яких є значним та які переважно здійснені за кордоном:

- придбання одягу: у Франції - 80864, 00 грн., в Іспанії - 79703,00 грн.,

- проживання в готелі: в ОАЕ - 207915,00 грн., Франції - 90643,00 грн., Франція - 104295,00 грн.,

- послуги з організації авіаперевезень - 114927,00 грн.,

- послуги з проведення заходів - 120704,00 грн.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Згідно п.п. 2, 8 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду та в'їзду в Україну невиконання рішення суду є підставою для заборони виїзду з України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21.01.1994 року (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон, а також громадянинові, який має паспорт може тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.

Відповідно до Конституції України обмеження пересування громадянину є одним з найсуворіших заходів впливу на особу, що умисно ухиляється від виконання судового рішення.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) вжите у п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України та у п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Отже, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання .

Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Зазначена позиція викладена Верховним судом України у листі від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України .

Відповідно до пункту 5 частини 1, частини 2 статті 6 Закону України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України , громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.

Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.

Матеріали виконавчого провадження містять докази обізнаності боржника, щодо відкриття виконавчого провадження.

Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував звернення до суду з поданням тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду: зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; направлено вимогу на домашню адресу ОСОБА_2 та за місцем роботи щодо надання письмових пояснень відносно причин не виконання рішення суду, надання до відділу, протягом п'яти робочих днів з дня отримання вимоги, декларації про доходи та майно; винесено постанову про арешт майна боржника; винесено постанову про арешт коштів боржника та ін.

При цьому, судом встановлено, що у боржника наявні об'єкти нерухомості, цінне рухоме майно, доходи, готівкові кошти у значних розмірах, за рахунок яких можливо, хоча б частково виконати рішення суду, а у 2016 році боржником було витрачено 798 421,00 грн., переважно на придбання одягу та проживання у готелях за кордоном, при цьому останнім не було здійснено жодних платежів, на виконання рішення суду.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.

Суд вважає, що вказаним достовірно підтверджується об'єктивна можливість часткового виконання боржником рішення суду, та умисне ухилення від виконання та не вжиття заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про навмисне невиконання боржником рішення суду та здійснення дій щодо ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього таким рішенням, а тому подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон підлягає задоволенню.

Згідно з приписами частини 3 статті 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до ст.. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання ухвали суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України Про виконавче провадження , Законом України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України , ст.ст. 441, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив :

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон боржника - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: м. Харків, вул. Мінська, 85-А) шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним зобов'язань, покладених на нього рішеннями суду у виконавчому провадженні № 55393614, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у праві виїзду фізичної особи.

Допустити негайне виконання ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Суддя