Рішення

від 11.04.2018 по справі 908/2506/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/118/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2018 Справа № 908/2506/17

м. Запоріжжя

за позовом: Фермерського господарства "Зибарєвих" (71242, Запорізька область, Чернігівський район, с. Просторе)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вулиця Українська, 50)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області (71202, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вулиця Соборна, 401)

про визнання поновленим договору оренди землі

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гришко І.І., ордер серія ЗП № 035370 від 12.12.2017, адвокат, посвідчення ЗП № 001324 від 29.06.2017;

від відповідача: Гурильов А.С., довіреність № 8-0.62-293/62-18 від 16.06.2018;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

12.12.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Зибарєвих" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання укладеним на новий строк (поновленим), з дня набрання чинності рішенням суду, договору оренди землі від 03.09.2007, укладеного між ФГ "Зибарєвих" та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за №040728100001 на умовах, викладених в додатковій угоді від 26.10.2017 у редакції, яка була підписана ФГ "Зибарєвих" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою суду від 14.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2506/17, присвоєно номер провадження справи 9/118/17, судове засідання призначено на 16.01.2018 та залучено Чернігівську районну державну адміністрацію Запорізької області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції. За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні 16.01.2018 суд, в порядку ст. 183 ГПК України, відкрив судове засідання та оголосив про подальший розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, який здійснюється зі стадії підготовчого провадження, в рамках загального позовного провадження.

Підготовче засідання відкладалось на 20.02.2018 та 13.03.2018.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, поданого до суду 20.02.2018, у зв'язку з його необґрунтованістю, що відображено в ухвалі від 13.03.2018.

Ухвалою суду від 13.03.2018 суд закрив підготовче провадження у справі № 908/2506/17 та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.04.2018.

В судовому засіданні 05.04.2018 оголошено перерву до 11.04.2018.

11.04.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем та мотивовані наступним. 26.10.2017 Фермерське господарство "Зибарєвих" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом за вих. № 26/10-17, яким повідомило про свій намір продовжити договір оренди землі № 040728100001, що зареєстрований у Чернігівському районному відділі земельних ресурсів Запорізької області (запис у державному реєстрі земель від 03.09.2007 № 040728100001). Листом від 24.11.2017 № 27-8-0.6-7331/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області розглянувши лист позивача повідомило останнього, що заперечує проти поновлення договору оренди землі. Лист-відповідь відповідач направив після 04.10.2017, тобто пропустивши місячний строк після закінчення договору оренди землі. Позивач вважає таке рішення незаконним, оскільки після закінчення дії договору останній продовжив користуватися земельною ділянкою, сплачувати визначені договором платежі, крім того, протягом місяця після закінчення дії договору, від орендодавця не надійшло листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, тому за приписами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач просить суд визнати укладеним на новий строк (поновленим) договір оренди землі 03.09.2007 за № 040728100001 на умовах, викладених в додатковій угоді від 26.10.2017 у редакції позивача. На підставі ст.ст. 19, 129 Конституції України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 20 ГК України, ст.ст. 16, 179, 187 ЦК України, просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні з наступних підстав. Відповідно до розділу 10 "Строк дії договору" додаткової угоди від 20.07.2012 року укладеної між Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фермерським господарством "Зибарєвих" до договору оренди землі 03.09.2007 за № 040728100001, орендар, який має намір скористатися переважним правом на поновлення договору повинен не пізніше 01 серпня останнього року дії договору повідомити письмово орендодавця про намір укласти договір на новий строк. На адресу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від позивача 31.10.2017 надійшов лист від 26.10.2017 № 26/10-17 про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди. Тобто, орендар з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі мав звернутися до орендодавця - Головного управління, не пізніше 01.08.2017, однак зазначений лист надійшов лише 31.10.2017. У зв'язку з тим, що додаткова угода до договору оренди землі від 03.09.2007 про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, відтак договір оренди землі між сторонами не є поновленим. З огляду на викладене, договір оренди припинив свою дію 04.09.2017, у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено. За таких обставин, переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі припинилось, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача надано клопотання про розгляд справи за її відсутності та зазначено, що проти позову райдержадміністрація не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2007 між Фермерським господарством "Зибарєвих" (орендар, позивач у справі) та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець, відповідач у справі) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за № 040728100001 (надалі договір оренди землі).

Згідно з п. 1, п. 2 вказаного договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка надана на підставі розпорядження Голови Чернігівської районної державної адміністрації № 12 від 17.01.2007, та знаходиться на території Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, за рахунок земель резервного фонду в контурі № 169, загальною площею 20,5975 га, у т.ч. 20,5975 га (ріллі) розташована на схилі вододільного плато до 3 0 із чорноземами звичайними малогумусними - слабозмитими легкоглинистими на лісах, середньозмитими легкоглинистими на лісах.

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 200723,00 грн.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

20.07.2012 сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 03.09.2007 № 040728100001, якою внесено зміни до пунктів 5, 8, 9 договору, щодо розміру нормативної грошової оцінки, строку дії договору, розміру орендної плати.

Зокрема, сторонами у додатковій угоді погоджено, що договір укладено на 10 (десять) років - з урахуванням ротації с/г культур. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право перед іншими особами на поновлення його на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на поновлення договору повинен не пізніше 01 серпня останнього року дії договору повідомити письмово орендодавця про намір укласти договір на новий строк.

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрована у державному реєстрі земель.

В пункті 43 договору оренди землі встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Таким чином, з врахуванням пунктів 8, 43 договору оренди землі та п. 2 додаткової угоди до договору оренди землі від 20.07.2012, строк дії договору становить з 03.09.2007 по 03.09.2017.

Пунктами 37 договору визначено, що дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку на який його було укладено.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Цей договір підлягає перегляду кожні три роки в зв'язку зі зміною законодавства. Пропозиції затверджуються додатковими угодами.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку (п.36 договору).

Матеріали справи свідчать, що 26.10.2017 Фермерське господарство "Зибарєвих" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом № 26/10-17, яким повідомило про свій намір продовжити договір оренди земельної ділянки від 03.09.2007 № 040728100001, у відповідності до положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та надало проект додаткової угоди у двох примірниках.

Листом від 24.11.2017 № 27-80.6-7331/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило ФГ "Зибарєвих" що заперечує проти поновлення договору оренди землі, оскільки орендар листом-повідомленням мав звернутися до орендодавця, відповідно до п. 8 в редакції додаткової угоди, не пізніше 01.08.2017, коли звернувся лише 31.10.2017, а тому переважним правом не скористався та зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Проаналізувавши норми законодавства, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Згідно із частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який його було укладено.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" існують різні механізми відновлення договірних відносин оренди землі, передбачені п.п.1-5 та п. 6 даної норми Закону. Значене підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 18.10.2017 по справі № 6-1634цс17.

Так, частинами 1-4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до положень зазначеної норми реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої процедури та наявності волевиявлення сторін.

Частиною ж шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі")

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; протягом місяця після закінчення дії договору відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Судом встановлено, що позивач 31.10.2017 письмово звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з проханням вирішити питання про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 03.09.2007 № 040728100001, термін дії якого закінчився 04.09.2017. Після закінчення терміну дії договору позивач продовжував користуватися земельною ділянкою та користується до цього часу, протягом місяця після закінчення дії договору відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Згідно виписки по рахунку ФГ "Зибарєвих" виданої Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", Фермерським господарством систематично вносяться орендні платежі за користування земельною ділянкою.

Матеріалами справи містять довідку Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області № 1194 від 30.01.2018, про відсутність у ФГ "Зибарєвих" заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Відповідно до довідки № 168 від 03.02.2018 Виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області Просторівського старостинського округу, земельна ділянка загальною площею 20,5975 га в контурі № 169, кадастровий номер - 2325586800:01:010:0020, яка знаходиться в обробці у ФГ "Зибарєвих" використовується за призначенням та обробляється належним чином.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 24.11.2017 № 27-8-0.6-7331/2-17 повідомило позивача, що заперечує проти поновлення договору оренди землі, оскільки останній не скористався переважним правом на поновлення дії договору у строк до 01.08.2017.

У вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. За змістом ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як свідчать матеріали справи, після закінчення терміну дії договору 04.09.2017, позивач продовжив користуватися земельної ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується відповідною банківською випискою по особовому рахунку, копію якої долучено до матеріалів справи.

Орендодавець протягом місяця після закінчення дії договору письмового повідомлення про відмову в поновленні договору оренди не здійснив.

Лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо заперечення у поновлення договору оренди землі датований 24.11.2017, тобто у термін більший ніж місяць як це встановлено законом.

А отже, в даному випадку, першочергово слід враховувати наявність волевиявлення орендаря на продовження договору, продовження користування земельною ділянкою та сплатою орендних платежів та відсутністю заперечень з боку орендодавця щодо продовження користування землею протягом місяця після закінчення строку договору, що є достатньо обґрунтованою підставою для вимог орендаря щодо поновлення договору у порядку, передбаченому законом.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

Згідно з частинами 8, 11 статті 33 цього Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, законодавством прямо передбачено оскарження відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі в судовому порядку. У разі визнання такої відмови органу в судовому порядку незаконною, права землекористувача підлягають захисту, у відповідності до вищенаведених вимог закону, шляхом поновлення його порушених прав, що виникли в результаті такої відмови.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Проаналізувавши умови наведеної позивачем в позовній заяві додаткової угоди, встановлено, що умови, викладені в ній, а саме: щодо поновлення договору на десять років без зміни інших умов договору, відповідають вимогам, встановленим законодавством при поновленні договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, щодо позовних вимог позивача про внесення змін до договору, яким останній просить суд визнати укладеним договір оренди на 20 років, суд зауважує, що умовами п. 8 договору в редакції додаткової угоди від 20.07.2012 чітко встановлено, що договір укладався на 10 років до 03.09.2017 року. З врахуванням терміну дії договору, встановленого умовами п. 8, договір оренди землі від 03.09.2007 № 040728100001 підлягає поновленню на той самий строк, на тих самих умовах, тобто на 10 років. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в даній справі в силу прямої вказівки, що міститься в ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, щодо пунктів 5 та 6 додаткової угоди в редакції позивача, суд зазначає, що додаткова угода вважатиметься укладеною з дня набрання чинності судовим рішенням, згідно приписів ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 653 Цивільного кодексу України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду. Із змісту ст. 20 ГПК України слідує, що господарський суд розглядає спори.

Із змісту положень ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення договору оренди землі. Поновлення договору можливе у спосіб та в порядку, передбаченому законом, зокрема, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", тобто самими сторонами договору шляхом укладення додаткової угоди.

Разом з тим, за змістом ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи спір, суд враховує, що договір оренди землі є поновленим автоматично на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а позивач звертаючись до суду із вимогою про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором, фактично просить суд вирішити питання щодо юридичного оформлення відповідної угоди з відповідачем, враховуючи обов'язковість додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення, укладення в силу законну та наявне зволікання з боку останнього в її укладенні. При цьому, спосіб оскарження чітко в діючому законодавстві не визначений.

В той же час, суд не повинен формально підходити до вирішення спору, при прийнятті рішення мають бути встановлені дійсні обставини справи, а рішення має не лише по формі а й по суті, бути законним.

При цьому, правильність і точність юридичного формулювання не може завадити суду розглянути спір та реалізувати право позивача, передбачене ст.ст. 55, 124 Конституції України, п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон від 17.07.97 №475/97-ВР) на судовий розгляд.

Враховуючи встановленні факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача по суті є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання поновленим договору оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки №2325586800:01:010:0020, загальною площею 20,5975 га (ріллі)), укладений між Фермерським господарством "Зибарєвих" та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрований у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за № 040728100001, на строк десять років та на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди ФГ "Зибарєвих", за виключенням пунктів 2, 2.1, 5, 6 додаткової угоди, зміст та умови якої (за виключенням пунктів 2, 2.1, 5, 6 додаткової угоди) відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: приписам Закону України "Про оренду землі", Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 5, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати поновленим договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 20,5975 га (ріллі), укладений між Фермерським господарством "Зибарєвих" та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрований у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за №040728100001, на строк десять років та на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди Фермерського господарства "Зибарєвих", за виключенням пунктів 2, 2.1, 5, 6 додаткової угоди, а саме в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки

(державна реєстрація від 03 вересня 2007р. № 040728100001)

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код за ЄДРПОУ 39820689) в особі першого заступника начальника - в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Дикобаєвої Яни Володимирівни, яка діє на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, іменованому в подальшому "Орендодавець", з одного, та Фермерське господарство "Зибарєвих" (71242, Запорізька область, Чернігівський район, с. Просторе, код за ЄДРПОУ 31961981) в особі голови Зибарєва Миколи Михайловича, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, керуючись ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 03.09.2007 № 040728100001) на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору не змінені даною угодою, залишаються чинними.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 03.09.2007 № 040728100001) .

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вулиця Українська, 50; код ЄДРПОУ 39820689) на користь Фермерського господарства "Зибарєвих" (71242, Запорізька область, Чернігівський район, с. Просторе; код ЄДРПОУ 31961981) суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Повне рішення складено та підписано 17.04.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.