Ухвала

від 17.04.2018 по справі 5/85-50

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" квітня 2018 р. Справа № 5/85-50

Суддя-доповідач (Головуючий суддя) Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якої діє філія Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.03.2018 у справі №5/85-50 (суддя Слободян О.Г. м.Луцьк) постановлену за результатами розгляду скарги публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Волинське обласне управління АТ Ощадбанк на дії Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області

за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії -Волинське обласне управління

до відповідачів : 1) фермерського господарства «Гурич» ;

2) сільськогосподарського виробничого кооперативу «Замшанівський»

про стягнення солідарно 902579грн.19коп.

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018 Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" від імені якої діє філія Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.03.2018 у справі № 5/85-50 за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Волинське обласне управління до відповідачів: 1) фермерського господарства «Гурич» ; 2) сільськогосподарського виробничого кооперативу «Замшанівський» про стягнення солідарно 902579 грн.19коп.

Даною ухвалою суду в задоволенні скарги ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Волинське обласне управління АТ Ощадбанк на дії ДВС, в якій просив: - скасувати звіт про оцінку описаного та арештованого зерносховища, заг. площею 1015,5 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н., с.Замшани, вул. Перемоги, 14в, відповідно до висновку від 09.10.2017р., виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Бюро оцінки та інвентаризації з встановленою ринковою вартістю 74335грн.; - зупинити реалізацію описаного та арештованого зерносховища, заг. площею 1015,5 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н., с.Замшани, вул. Перемоги, 14в, в системі електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ); - призначити судову експертизу про визначення ринкової вартості зерносховища, заг. площею 1015,5 м.кв., розташованого за адресою: Волинська обл., Ратнівський р-н., с.Замшани, вул. Перемоги, 14в, яке належать СВК Замшанівський , відмовлено .

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

До апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Водночас, скаржник послався на правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та зазначає, що судовий збір не підлягає сплаті, оскільки вважає, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною стадією судового провадження. Пояснює суду, що провадження за скаргою на дії ДВС не відкривається, і за подання позовної заяви вже було сплачено судовий збір, і оскільки ні розділом VII ЦПК України, ні Законом України від 08 липня 2011 "Про судовий збір"(частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується. Таким чином, скаржник вважає, що не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Зазначає, що до відповідного висновку прийшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду в постанові від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц.

Однак, сплата судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри ставок судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2.16 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 із подальшими змінами "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що п.п 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом сплата судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Підставою для даного висновку може слугувати те, що Закон України "Про судовий збір" визначає обов`язок сплати судового збору за оскарження в апеляційному та касаційному порядку будь-яких ухвал суду, які підлягають оскарженню (не зазначаючи винятку з даної норми та не деталізуючи виду таких ухвал), при цьому ставка такого збору (один прожитковий мінімум для працездатних осіб) не є пов`язаною із сумою позову.

Також суд звертає увагу скаржника, на те що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя суди вирішують питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ГПК України, Закону України Про судовий збір , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з іншого.

Водночас апелянт не надає суду належних та допустимих доказів, що розмір судового збору за оскарження ухвали є занадто великий , а його фінансове становище скрутне, що не дає останньому змоги реалізувати право на судовий захист.

Оцінюючи зміст висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц., суддя звертає увагу на те, що суд прийшов до висновку про те, що не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби посилаючись на пункт 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

На противагу даного висновку у пункті 2.16 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 із подальшими змінами "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що п.п 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом сплата судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

Згідно ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є:1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що 15 березня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в подібних процесуальних правовідносинах ухвалою передав матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06 вересня 2017 року у справі № 915/955/15 з касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Родовід Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на розгляд ОСОБА_2 Верховного Суду зазначивши, що він вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц щодо застосування статей 3, 4 Закону України Про судовий збір у подібних правовідносинах.

Оскільки Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду висловив намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц, матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06 вересня 2017 року у справі № 915/955/15 ухвалою від 04.04.2018 прийнято до розгляду ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду на 25 квітня 2018 року.

Таким чином, посилання скаржника на висновок Касаційного цивільного суд Верховного Суду в постанові від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц суд з врахуванням вимог імперативних норм Господарського процесуального кодексу та Закону України "Про судовий збір" вважає необґрунтованим та передчасним.

Поряд з цим у відповідності до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", скаржник не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.2 ч. 3 ст.258 ГПК України, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч. 2 ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху.

Згідно абзацу 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

Таким чином, враховуючи дату подання апеляційної скарги, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 1762,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

В порушення вищезазначених вимог Закону, скаржником не надано доказів на підтвердження сплати і зарахування до Державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

З доданих до апеляційної скарги описів вкладення вбачається, що копія апеляційної скарги була надіслана Ратнівському районному ВДВС ГТУЮ у Волинській області, СВК "Замшанівський" та ТОВ "Бюро оцінки та інвентаризації".

Проте, матеріали апеляційної скарги не містять доказів надіслання копії апеляційної скарги прокурору міста Луцька та Фермерському господарству "Гурич".

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги пунктів 2, 3 ч.3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові строк для усунення вищезазначених недоліків.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Рівненського апеляційного господарського суду оригіналу платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору на реквізити: отримувач - УК у м. Рівне /м.Рівне/ 22030101 , код отримувача ЄДРПОУ 38012714, банк отримувача: ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, рахунок отримувача - 31213206782002, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа) - у розмірі 1762,00 грн. та доказів надсилання прокурору міста Луцька та Фермерському господарству "Гурич" копії апеляційної скарги .

У відповідності до приписів ч.6 ст. 260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якої діє філія Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.03.2018 року у справі № 5/85-50 на 5 аркушах з додатками - залишити без руху.

2. Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" від імені якої діє філія Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" від імені якої діє філія Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

5. Ухвалу направити скаржнику - Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" від імені якої діє філія Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк"

Суддя-доповідач (Головуючий суддя) ОСОБА_1