Постанова

від 11.04.2018 по справі 905/268/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/268/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Донецької області

(суддя - Ніколаєва Л.В.)

від 18.09.2017

та постанову Донецького апеляційного господарського суду

(головуючий - Склярук О.І., судді: Геза Т.Д., Будко Н.В.)

від 21.11.2017

за скаргою Публічного акціонерного товариства ""Перший український міжнародний банк"

на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 905/268/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко - Ізол",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко - Базальт"

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року Публічне акціонерне товариство ""Перший український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду Донецької області із скаргою в порядку статті 1212 Господарського процесуального кодексу України на дії державного виконавця про:

- визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2017 у виконавчому провадженні № 51936694 про стягнення ТОВ "Данко-Ізол" заборгованості на користь ПАТ "ПУМБ", винесену на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Муріхіним С.В.;

- зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження №51936694 із примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/268/15 від 10.08.2015 про стягнення заборгованості з ТОВ "Данко-Ізол" на користь ПАТ "ПУМБ";

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем не проведено усіх можливих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", спрямованих на повне виконання виконавчого документа, а саме: не здійснено повторних запитів щодо відкритих рахунків та залишків грошових коштів на них, наявності майна, зареєстрованого за боржником; не оголошено майно боржника в розшук; державний виконавець не звернувся до суду з поданням про обмеження права виїзду за кордон посадових осіб юридичної особи боржника.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.09.2017 у справі №905/268/15 скаргу задоволено частково. Визнано недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2017 у виконавчому провадженні №51936694. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

У справі, що розглядається, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено такі обставини:

- рішенням Господарського суду Донецької області від 28.07.2015 у справі №905/268/15, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ТОВ "Данко-Ізол" та ТОВ "Данко-Базальт" на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк заборгованості за кредитним договором № 32V від 15.10.2007 в сумі 115501350,58грн, 149 865,91 доларів США, 1 836 598,46 євро, у тому числі: прострочену заборгованісті за основною сумою кредиту в сумі 28 583 445,55 грн, 56 662,14 доларів США та 715 549,90 євро; прострочену заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом в сумі 36 522 973,39 грн, 61590,18 доларів США та 733 319,36 євро; інфляційні нарахування на суму несвоєчасно поверненого кредиту, наданого в національній валюті та нарахованим за ним процентам в сумі 33 058 224,16 грн; пеня за порушення строків сплати основної суми кредиту і нарахованих за користування кредитом процентів в сумі 17 336 707,48 грн, 31 613,59 доларів США та 387 729,20 євро. Стягнуто з ТОВ "Данко-Ізол" на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" судовий збір у сумі 36 540,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Данко-Базальт" на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" судовий збір у сумі 36 540 грн;

- на виконання вказаного рішення 10.08.2015 господарським судом видані відповідні накази;

- позивач (скаржник) 09.08.2016 звернувся до органу ДВС із заявою про примусове виконання наказу господарського суду від 10.08.2015р № 905/268/15 про солідарне стягнення з ТОВ "Данко-Ізол" та ТОВ "Данко-Базальт" на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк заборгованості за кредитним договором № 32V від 15.10.2007 в сумі 115 501 350,58 грн, 149 865,91 доларів США, 1 836598,46 євро, у тому числі, прострочена заборгованість за основною сумою кредиту в сумі 28 583 445,55 грн, 56 662,14 доларів США та 715 549,90 євро; прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом в сумі 36 522 973,39 грн, 61 590,18 доларів США та 733 319,36 євро; інфляційні нарахування на суму несвоєчасно поверненого кредиту, наданого в національній валюті та нарахованим за ним процентам в сумі 33 058 224,16 грн; пеня за порушення строків сплати основної суми кредиту і нарахованих за користування кредитом процентів в сумі 17 336 707,48 грн, 31 613,59 доларів США та 387 729,20 євро;

- державним виконавцем 12.08.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51936694, якою боржнику (ТОВ "Данко-Ізол") встановлений семиденний строк для самостійного виконання рішення суду з моменту винесення (отримання) цієї постанови;

- державним виконавцем 12.08.2016 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на все майно та кошти, що належить боржнику;

- відповідний запис про реєстрацію обтяження нерухомого майна боржника внесений до реєстру 18.08.2016, що підтверджується довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 66162519 від 18.08.2016;

- у відповіді Регіонального сервісного центру в Донецькій області Міністерства внутрішніх справ України від 18.08.2016р. № 31/5-3445, наданої на запит державного виконавця, повідомлено про наявність 7 зареєстрованих за боржником транспортних засобів, а саме: ПАЗ 32053 4670, (2008), Білий, НОМЕР_2, НОМЕР_3 26.09.2008р. (на обліку, № двиг. НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_5, 40- вторинна реєстрація ТЗ, придбаного в торгівельній організації (Центр ДАІ 1409); HYUNDAI Н-1 2497, (2008), Сірий, НОМЕР_6, НОМЕР_7 27.02.2008р. (на обліку), № двиг. НОМЕР_8, № куз. НОМЕР_9, 40- вторинна реєстрація ТЗ, придбаного в торгівельній організації (Центр ДАІ 1409); DAEWOO FSO LANOS TF69Y 1498, (2007), Сірий, НОМЕР_10, НОМЕР_11 06.05.2008р. (на обліку), № двиг. НОМЕР_12, № куз. НОМЕР_13, 20- первинна реєстрація ТЗ для недерж. організації (Центр ДАІ 1409); МАЗ 555102-223 11150, (2007), Білий, НОМЕР_14, НОМЕР_15 09.112007 (на обліку), № двиг. НОМЕР_16, №куз. НОМЕР_17, 20- первинна реєстрація ТЗ для недерж. організації (Центр ДАІ 1409); ГАЗ 2705 ВП 2464, (2007), Білий, НОМЕР_18, НОМЕР_19 09.11.2007р. (на обліку), № двиг. НОМЕР_20, № куз. НОМЕР_21, 20- первинна реєстрація ТЗ для недерж. організації (Центр ДАІ 1409); DAEWOO FSO LANOS TF69Y 1498, (2007), Зелений, НОМЕР_22, НОМЕР_23 09.11.2007р. (на обліку), № двиг. НОМЕР_24, № куз. НОМЕР_25, 20- первинна реєстрація ТЗ для недерж. організації (Центр ДАІ 1409); ИЖ 27175-036 1568, (2007), червоний, № двиг. НОМЕР_26, № куз. НОМЕР_27, 20- первинна реєстрація ТЗ для недерж. організації (Центр ДАІ 1409);

- у відповіді Відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг ГУ Держпраці у Донецькій області від 29.08.2016 №11/29.08-1138, наданої на запит державного виконавця, повідомлено про те, що в період з 24.11.2014р. по теперішній час реєстрація великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування боржником не здійснювалась, а також про те, що використати архівні дані до 29.11.2014р. неможливо у зв'язку з тим, що архів теруправління залишився у м. Донецьк, в зоні непідконтрольній українській владі;

- державним виконавцем 31.05.2017 сформовано Інформаційну довідку з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців, згідно з якою за боржником зареєстроване нерухоме майно - нежилі будівлі і споруди загальною площею 3007,50 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3, адміністративно - побутовий комплекс з перехідною галереєю загальною площею 2 348,10 кв. м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд.3/1; головний виробничий корпус з лінією по виробництву мінераловатних виробів з внутрішньо цеховими і внутрішньо майданчиковими комунікаціями та високовольтним пристроєм загальною площею 10 578,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/2; газочистка відхідних газів вагранки загальною площею 765 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/3; компресорна станція стислого повітря загальною площею 144,50 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/5; автоматизований склад сировини з під'їзними залізничними шляхами і автодорою загальною площею 1 297,10 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул.Індустріальна, буд. 3/6; спецмайстерні загальною площею 2 336,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/8; трансформаторні підстанції загальною площею 232,70 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/9; насосна водопостачання і пожежогасіння загальною площею 147,40 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/10; контрольно - пропускний пункт загальною площею 20,40 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/11; склад готової продукції загальною площею 7 437 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/12; газочистка відхідних газів печі полімеризації загальною площею 321,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/14; фільтрувальна установка дільниці волоконоутворення загальною площею 213,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, буд. 3/15;

- державним виконавцем 31.05.2017 винесено постанову, згідно з якою виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.9 ч. 1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, з посиланням на відсутність коштів на рахунках боржника для виконання рішення суду згідно відповідей банківських установ, знаходження майна боржника у м. Докучаєвськ, Донецька обл., неможливість здійснення перевірки майнового стану боржника за адресою його реєстрації та здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису виявленого та зареєстрованого майна, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей та відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Луганської та Донецької областей", Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VІІІ;

Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось зі скаргою на дії державного виконавця про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2017 та зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження із примусового виконання наказу.

Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення майна боржника та не вчинено всіх належних дій для виконання рішення суду; законом встановлено обов'язок державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.09.2017 у справі №905/268/15 частково змінено. Зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження №51936694 із примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/268/15 від 10.08.2015 про стягнення заборгованості з ТОВ "Данко-Ізол" на користь ПАТ "ПУМБ".

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення майна боржника та не вчинено всіх належних дій для виконання рішення суду. В той же час, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу, пославшись на п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.09.2017 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказані судові рішення в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги стягувача.

Узагальнені доводи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , викладені у касаційній скарзі:

- кошти на виявлених рахунках боржника у банках, що містяться в матеріалах виконавчого провадження, відсутні;

- здійснення перевірки майнового стану боржника за місцем його знаходження (Донецька область, м. Докучаєвськ) та здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису виявленого та зареєстрованого майна боржника виявилось неможливим;

- усі здійснені державним виконавцем дії щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними;

- винесенням спірної постанови державний виконавець не порушив прав стягувача, оскільки останній не позбавлений можливості повторно пред'явити виконавчий документ до виконання відповідно до ч.5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Учасники справи своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористались.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 12.03.2018 касаційну скаргу прийнято до письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Розділом XIV Господарського процесуального кодексу України, який був чинний на момент існування спірних правовідносин та на час розгляду скарги господарськими судами, визначено порядок виконання рішення, ухвали, постанови. Зокрема, статтею 115 Господарського процесуального кодексу України було встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У пункті 7 розділу ХІІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ, який набрав чинності 05.10.2016, зазначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ, п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції від 05.10.2016) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІ).

Аналогічні положення містяться і у ст. ст. 1, 4, 6, 11, 32, 40, 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV, у п. 1.5 розділу І, п. 3.12 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 в редакції, яка діяла до 05.10.2016.

Згідно з п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем виявлено наявність 7 транспортних засобів, зареєстрованих за боржником. Між тим, матеріали виконавчого провадження не містять доказів вчинення державним виконавцем дій щодо розшуку виявленого майна боржника, зокрема, державним виконавцем не винесено постанову про розшук виявлених транспортних засобів та не направлено її до виконання органам поліції.

При цьому, як Законом України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Луганської та Донецької областей" та Постановою Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VІІІ, на які містяться посилання в оскаржуваній постанові, так і іншими нормативно правовими актами України, не встановлено заборони щодо здійснення таких виконавчих дій, як оголошення в розшук рухомого майна (транспортних засобів), звернення стягнення на рухоме майно (транспортні засоби) боржника.

Доказів того, що виявлені державним виконавцем транспортні засоби боржника станом на час вчинення виконавчих дій та винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу знаходились саме на території проведення антитерористичної операції до суду не надано.

Крім того, судами встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять і доказів проведення перевірки майнового стану боржника щодо виявлення рухомого майна боржника не рідше, ніж один раз на три місяці.

З матеріалів виконавчого провадження судами попередніх інстанцій також встановлено, що з метою виявлення зареєстрованого боржником майна державний виконавець здійснив запит лише до Регіонального сервісного центру в Донецькій області Міністерства внутрішніх справ України та Відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг ГУ Держпраці у Донецькій області, до інших органів (Державної інспекції сільського господарства, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів державної реєстрації тощо) запити направлені не були.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів здійснення державним виконавцем запитів і до Державної фіскальної служби України з метою виявлення рахунків боржника, відкритих у банківських установах та встановлення наявності/відсутності грошових коштів на них.

Наявні у матеріалах виконавчого провадження постанови про арешт коштів боржника від 09.09.2013 та про розшук майна боржника від 07.10.2013 не прийняті судами до уваги, оскільки останні винесені в межах іншого виконавчого провадження № 38822139. Доказів приєднання виконавчого провадження №51936694 до зведеного виконавчого провадження суду не надано.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявність відповіді Державної фіскальної служби України № 1019203836 від 04.08.2016, наданої на запит державного виконавця № 20513323 від 03.08.2016, не свідчить про вчинення державним виконавцем заходів щодо виявлення відкритих боржником рахунків в межах виконавчого провадження № 51936694, оскільки такий запит також здійснений державним виконавцем в межах іншого виконавчого провадження №51826856. Інших доказів здійснення державним виконавцем дій щодо виявлення рахунків боржника до суду не надано.

В матеріалах виконавчого провадження відсутні і докази направлення платіжних вимог до АТ "Укрексімбанк", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Діамантбанк", ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "Промінвестбанк", прийняття/повернення платіжних вимог банківськими установами.

Визнавши встановленими зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення майна боржника та не вчинено всіх належних дій для виконання рішення суду.

У п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам слід мати на увазі таке.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

В п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. За висновками суду, зазначена правова позиція стосується також вимоги скаржника про визнання постанови протиправною.

Враховуючи те, що державним виконавцем не в повній мірі вжито всіх необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, суди дійшли висновку про задоволення скарги ПАТ "ПУМБ" в частині визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2017.

Щодо іншої вимоги ПАТ "ПУМБ" про зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 41 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІ у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, Законом встановлено обов'язок державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом.

Враховуючи те, що відновлення виконавчого провадження є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу недійсною (незаконною), та з огляду на відсутність доказів ухилення державного виконавця від вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що скарга в частині зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження задоволенню не підлягає.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про задоволення скарги в частині зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегією суддів відхиляються доводи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, викладені у касаційній скарзі, оскільки вони спрямовані на встановлення нових обставин та переоцінку доказів. Окрім того, наведені доводи були розглянуті та їм було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було помилково змінено ухвалу суду першої інстанції, яка відповідає закону, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення вимоги про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження та залишення в цій частині в силі ухвали суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі №905/268/15 скасувати в частині задоволення вимоги про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити виконавче провадження №51936694 із примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/268/15 від 10.08.2015 про стягнення заборгованості з ТОВ "Данко-Ізол" на користь ПАТ "ПУМБ" та в цій частині залишити в силі ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.09.2017. В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.09.20172017 у справі № 905/268/15 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська