Рішення

від 18.04.2018 по справі 128/2248/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2248/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Бондаренко О.І.,

секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представників позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД , третіх осіб - ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства Український страховий дім , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 18.11.2014 року близько 21:30 год. на автодорозі Житомир-Могилів-Подільський у водія вантажного автомобіля НОМЕР_1 з напівпричіпом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, д.н.з. 13118ВІ, який належить ТОВ АТП1ЛТД , під керуванням ОСОБА_6 відокремилось заднє перше ліве колесо напівпричіпа, яке в подальшому викотилось на смугу зустрічного руху та зіткнулось з автомобілем марки Mazda 6 SDA д.н.з. 11НІ3408, який рухався в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_2, в якому позивач ОСОБА_1 знаходилась в якості пасажира. В результаті ДПТ ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. ОСОБА_6 своїми діями грубо порушив ПДР України. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 отримала легкі тілесні ушкодження, слідчий постановою закрив кримінальне провадження, за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Після ДПТ ОСОБА_1 лежала в лікарні на стаціонарному лікуванні, на лікування нею було потрачено 683,26 грн. Також ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка виражається в перенесених нею моральних, фізичних та психологічних стражданнях.

Автомобіль Mazda 6 SDA д.н.з. 11НІ3408 належить ОСОБА_5 і результаті зазначеної ДТП був технічно пошкоджений. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 04.12.2014 року вартість матеріального збитку складає 191035 грн. 54 коп., витрати на перевезення - 1500 грн., витрати за збереження автомобіля на спецштрафплощадці - 153 грн., транспортні послуги, пов'язані з перевезенням автомобіля із спецштрафплощадки додому, - 400 грн.

Тому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимоги позивачі просять суд стягнути з відповідача ТОВ Автотранспортне підприємство 1 ЛТД на користь ОСОБА_5 381133,22 грн: 193088,54 грн. - матеріальна шкода (191035,54 грн. - вартість матеріального збитку автомобіля, 1500 грн. - витрати на перевезення, 153 грн. - витрати за збереження автомобіля на спецштрафплощадці, 400 грн. - транспортні послуги, пов'язані з перевезенням автомобіля із спецштрафплощадки додому), 15000 грн. - моральна шкода, 3000 грн. - витрати, пов'язані з послугами юридичної допомоги на досудовому слідстві, 152618,85 грн. - відшкодування втрат внаслідок інфляційних процесів, 3% річних - 15314,83 грн., а також 2111,00 грн. витрат по сплату судового збору; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 15000 грн. моральної шкоди, 3000 грн. витрат за надання правової допомоги, а також 393,60 грн. витрат по сплаті судового збору, загалом - 18393,60 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представники позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 пред'явлені позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх обставинами, викладеним в позовній заяві, просили позов задоволити.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД - ОСОБА_8, будучи присутнім в попередніх судових засіданнях, позов не визнав, пояснивши, що АТП не має нести будь - якої відповідальності за спричинену позивачам шкоду, так як на момент скоєння ДТП ОСОБА_6 був звільнений з підприємства, тобто, не перебував в трудових відносинах з Автотранспортним підприємством 1 ЛТД . В послідуючому, 18.04.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність.

Представник третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_4 в судовому засіданні при вирішенні даного спору покладалася на розсуд суду, оскільки її довіритель не є стороною по справі і до нього не заявлено будь - яких вимог.

Треті особи - ОСОБА_6 та представник приватного акціонерного товариства Український страховий дім в судове засідання не з'явилися, судом належним чином та в установленому законом повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках .

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтями 79 та 80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що 18 листопада 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_6, який керуючи транспортним засобом марки Renault , державний номерний знак НОМЕР_2, із напівпричепом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, державний номерний знак 13118ВІ, у якого відокремилось заднє перше ліве колесо напівпричепа, яке в подальшому внаслідок дії інтерном сили викотилося на смугу зустрічного руху автомобілів та зіткнулось з автомобілем марки Mazda 6, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, шийного відділу хребта, вегето-судинної дистонії.

13 березня 2015 року постановою слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (т.1 а.с.8).

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2015 року водія ОСОБА_6 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців (т.1 а.с.50).

Відповідно до наданого висновку експерта від 06 січня 2015 року № 2062/14-21 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, призначеної і проведеної на підставі постанови слідчого Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 04 грудня 2014 року в межах кримінального провадження № 12014020100001578, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Mazda 6 склала 257615 грн 65 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля Mazda 6 у відповідності до п. 8.2 Методики склала 191035 грн 54 коп. (т.1 а.с.13-33).

З матеріалів справи також встановлено, що транспортний засіб марки Renault АЕ 420 сідловий тягач - Е державний номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, державний номерний знак 13118ВІ належить на праві власності третій особі без самостійних вимог по даній справі ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САО 310919 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВІС № 401907 (т.1 а.с.167).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 просили відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП, при цьому вимога обґрунтована належністю джерела підвищеної небезпеки ТОВ АТП1 ЛТД і тим, що шкоду завдано працівником ТОВ АТП1 ЛТД при здійсненні своїх трудових обов'язків.

Щодо тверджень позивачів про належність вищевказаного транспортного засобу та напівпричіпу ТОВ АТП1ЛТД , то дані твердження є недоведеними, оскільки судом встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САО 396315 на автомобіль марки Renault АЕ 420 сідловий тягач державний номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САО 396316 на напівпричіп SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, державний номерний знак 13118ВІ були видані ТОВ АТП1ЛТД виключно для участі в міжнародному русі терміном до 07.10.2017 року, про що зазначено в особливих відмітках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Із відповіді, наданої ТОВ Автотранспортне підприємство 1 ЛТД за № 6 від 24.05.2016 року (т.2 а.с.80) видно, що ОСОБА_6 станом на 18.11.2014 року в трудових відносинах із даним підприємством не перебував, що також підтверджується копією його трудової книжки, згідно якої ОСОБА_6 09.10.2014 року звільнений з роботи у ТОВ АТП1ЛТД за власним бажанням (т.2 а.с.85).

У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 28.01.2015 року у справі № 6-229цс14, визначено, що відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків. Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків. При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що позивачами не надано належних і допустимих доказів, які б достовірно свідчили, що на момент дорожньо-транспортної пригоди саме ТОВ Автотранспортне підприємство 1 ЛТД на відповідній правовій підставі володіло транспортним засобом і що особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходилась із ТОВ АТП1ЛТД в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, тому відсутні підстави для покладення на ТОВ АТП1ЛТД обов'язку по відшкодуванню шкоди, завданої позивачам.

Судом встановлено, що власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля з напівпричепом є ОСОБА_7, який не стороною спору, адже останній в даній справі є лише третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача, тим більше, що позивачі при розгляді питання про залучення ОСОБА_7 в якості третьої особи до участі в даній справі заперечували про його залучення в будь-якому статусі, що відповідно вказує на те, що зі сторони позивачів по відношенню до ОСОБА_7 будь-які вимоги щодо відшкодування шкоди відсутні.

Відповідно до ст.51 ЦПК України суд не вправі з власної ініціативи замінювати первісного відповідача належним відповідачем або залучати співвідповідача.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів до ТОВ Автотранспортне підприємство 1 ЛТД є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст.16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 51, 76, 133, 141, 212, 247, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД , третіх осіб - ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства Український страховий дім , ОСОБА_7, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Вінницької області шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: