Постанова

від 15.08.2018 по справі 128/2248/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2248/15-ц

Провадження № 22-ц/772/1299/2018

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 рокуСправа № 128/2248/15-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Голоти Л.О.,

суддів: Кучевського П.В., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В.О.,

учасники справи:

позивач : ОСОБА_3,

позивач : ОСОБА_4,

відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД ,

третя особа : ОСОБА_5,

третя особа : Приватне акціонерне товариство Український страховий дім ,

третя особа : ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД , треті особи : ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство Український страховий дім , ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18.04.2018 року, ухвалене у складі судді Бондаренко О.І., дата складання повного судового рішення відсутня, -

в с т а н о в и в :

У червні 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД (далі - ТОВ АТП 1 ЛТД ), треті особи : ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство Український страховий дім (далі -ПАТ Український страховий дім ), ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що 18.11.2014 року близько 21:30 год. на автодорозі Житомир-Могилів-Подільський у водія вантажного автомобіля НОМЕР_1 з напівпричіпом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, д.н.з. 13118ВІ, який належить ТОВ АТП 1 ЛТД , під керуванням ОСОБА_5 відокремилось заднє перше ліве колесо напівпричіпа, яке в подальшому викотилось на смугу зустрічного руху та зіткнулось з автомобілем марки Mazda 6 SDA д.н.з. 11НІ3408, який рухався в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_7, в якому ОСОБА_3 знаходилась в якості пасажира.

У результаті ДПТ ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. ОСОБА_5 своїми діями грубо порушив ПДР України. В зв'язку з тим, що ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження, слідчий постановою закрив кримінальне провадження, за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Також ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода, яка виражається в перенесених нею моральних, фізичних та психологічних стражданнях.

Автомобіль Mazda 6 SDA д.н.з. 11НІ3408 належить ОСОБА_4 і в результаті зазначеної ДТП був технічно пошкоджений. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 04.12.2014 року вартість матеріального збитку складає 191035 грн. 54 коп., витрати на перевезення - 1500 грн., витрати за збереження автомобіля на спецштрафплощадці - 153 грн., транспортні послуги, пов'язані з перевезенням автомобіля із спецштрафплощадки додому, - 400 грн.

Виходячи з наведеного, положень статей 519, 524, 530, 533-535, 612, 625, 1187 ЦК України, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимоги, позивачі просили :

1)стягнути з ТОВ АТП 1 ЛТД на користь ОСОБА_4 381133,22 грн., з них: 193088,54 грн. - матеріальна шкода (191035,54 грн. - вартість матеріального збитку автомобіля, 1500 грн. - витрати на перевезення, 153 грн. - витрати за збереження автомобіля на спецштрафплощадці, 400 грн. - транспортні послуги, пов'язані з перевезенням автомобіля із спецштрафплощадки додому), 15000 грн. - моральна шкода, 3000 грн. - витрати, пов'язані з послугами юридичної допомоги на досудовому слідстві, 152618,85 грн. - відшкодування втрат внаслідок інфляційних процесів, 15314,83 грн. - 3% річних, а також 2111 грн. витрат по сплату судового збору;

2)стягнути з ТОВ АТП 1 ЛТД на користь ОСОБА_3 15000 грн. моральної шкоди, 3000 грн. витрат за надання правової допомоги, а також 393,60 грн. витрат по сплаті судового збору, загалом - 18393,60 грн.

Справа раніше розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.03.2017 року заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19.02.2016 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18.04.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами не надано доказів, які б свідчили, що на момент дорожньо-транспортної пригоди саме ТОВ АТП 1 ЛТД на відповідній правовій підставі володіло транспортним засобом і що особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходилась із ТОВ АТП 1 ЛТД в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, тому відсутні підстави для покладення на ТОВ АТП 1 ЛТД обов'язку по відшкодуванню шкоди, завданої позивачам.

При цьому, суд також виходив з того, що власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля з напівпричепом є ОСОБА_6, який не є стороною спору, адже останній в даній справі є лише третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача, тим більше, що позивачі при розгляді питання про залучення ОСОБА_6 в якості третьої особи до участі в даній справі заперечували про його залучення в будь-якому статусі, що відповідно вказує на те, що зі сторони позивачів по відношенню до ОСОБА_6 будь-які вимоги щодо відшкодування шкоди відсутні.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції в рішенні суду не надано оцінки листу ДФС України ВОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 27.06.2017 року та листу Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 19.06.2017 року, відомостям ТОВ АТП 1 ЛТД про нарахування заробітної плати водію ОСОБА_5 в листопаді 2014 року, що підтверджується той факт, що в листопаді 2014 року ОСОБА_5 працював водієм у ТОВ АТП 1 ЛТД .

Крім цього, судом залишено поза увагою постанову Вінницького міського суду від 06.04.2015 року, якою притягнуто водія ТОВ АТП 1 ЛТД ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, та копії матеріалів кримінального провадження № 120140100001578, яке проводилося за фактом вчинення ДТП водієм ТОВ АТП 1 ЛТД ОСОБА_5

Також зазначає, що ТОВ АТП 1 ЛТД було допущено ОСОБА_5 до роботи і тому відповідно до частини четвертої статті 24 КЗпП України, в редакції чинній на час скоєння дорожньою-транспортної пригоди, трудовий договір ОСОБА_5 з ТОВ АТП 1 ЛТД вважався б укладеним, так як його фактично було допущено до роботи 18.11.2014 року.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що в день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 уже не працював в ТОВ АТП 1 ЛТД не відповідає обставинам справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктом восьмим пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до підпункту дев'ятого пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні представник позивачів підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на те, що справа тривалий час не знаходить свого справедливого вирішення. Судом першої інстанції не були взяті до уваги наявні у справі докази на підтвердження того факту, що винуватець ДТП ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому шкода має бути стягнута саме з ТОВ АТП 1ЛТД .

Відповідач у судові засідання не направив належного представника, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином./ т. 3 а.с. 182, 195, 246/

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

У справі встановлено, що 18 листопада 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_5, який керуючи транспортним засобом марки Renault , державний номерний знак НОМЕР_2, із напівпричепом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, державний номерний знак 13118ВІ, у якого відокремилось заднє перше ліве колесо напівпричепа, яке в подальшому внаслідок дії інтерної сили викотилося на смугу зустрічного руху автомобілів та зіткнулось з автомобілем марки Mazda 6, під керуванням ОСОБА_7, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, шийного відділу хребта, вегето-судинної дистонії.

13 березня 2015 року постановою слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2015 року водія ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Відповідно до висновку експерта від 06 січня 2015 року № 2062/14-21 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, призначеної і проведеної на підставі постанови слідчого Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 04 грудня 2014 року в межах кримінального провадження № 12014020100001578, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Mazda 6 склала 257615 грн 65 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля Mazda 6 у відповідності до п. 8.2 Методики склала 191035 грн 54 коп.

Установлено, що транспортний засіб марки Renault АЕ 420 сідловий тягач - Е державний номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом SCHMITZ SFG 24 рефрижератор-Е, державний номерний знак 13118ВІ належить на праві власності третій особі без самостійних вимог по даній справі ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САО 310919 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВІС № 401907.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачами не надано доказів, які б свідчили, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ТОВ АТП 1 ЛТД на відповідній правовій підставі володіло транспортним засобом і що особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходилась із ТОВ АТП 1 ЛТД в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, тому відсутні підстави для покладення на ТОВ АТП 1 ЛТД обов'язку по відшкодуванню шкоди, завданої позивачам, колегія суддів вважає помилковим, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, які доводять той факт, що винуватець ДТП ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ТОВ АТП 1 ЛТД .

Так, судом не було надано належної оцінки звітам про суми нарахованої заробітної плати застрахованим особам, з яких вбачається, що за період з липня 2014 року по вересень 2015 року ОСОБА_5 товариством АТП 1 ЛТД була нарахована заробітна плата, як застрахованій особі. / т. 3 а.с. 11-38/

Як вбачається з відомостей ДФС України від 27.06.2017 року, наданих на ухвалу суду від 08.06.2017 року із нарахованої працівнику ТОВ АТП 1 ЛТД ОСОБА_5 заробітної плати за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року нараховувався дохід та утримувалась сума податку на доходи фізичних осіб. /т. 2 а.с. 206 -207/

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області в листі від 19.06.2017 року зазначені дані про нарахування заробітної плати, зарахування єдиного соціального внеску працівникові ТОВ АТП 1 ЛТД , а саме на ОСОБА_5 за період січень - грудень 2014 року. / т. 2 а.с. 203/

З копії постанови Апеляційного суду Вінницької області від 30.06.2015 року також вбачається, що при призначенні ОСОБА_5 адміністративного стягнення судом було також враховано, що характер роботи ОСОБА_5 тісно пов'язаний із використанням автомобіля так як він працює водієм АТП 1 ЛТД , а позбавлення його прав керування транспортними засобами призведе до втрати робочого місця та позбавлення заробітку на існування./ т. 3 а.с.237-239/

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить висновку, що наявними у справі доказами доведено факт, що на момент скоєння ДТП 18.11.2014 року ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ТОВ АТП 1 ЛТД .

Колегія суддів оцінює критично надані відповідачем та враховані судом першої інстанції копію наказу ТОВ АТП 1 ЛТД про звільнення ОСОБА_5 за власним бажанням з 09.10.2014 року та копію запису в трудовій книжці, оскільки надані докази не були надані для огляду суду в оригіналі, а також не містять інформації з якої саме посади було звільнено ОСОБА_5, та чи належить дана копія сторінки з трудової книжки трудовій книжці саме ОСОБА_5 / т. 3 а.с.8, 10/

Доказів того, що ОСОБА_5 на час ДТП працював у відповідача за цивільно-правовим договором суду надано не було.

За правилами статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.

Загальні підстави відшкодування шкоди визначені статтею 1166 ЦК України, згідно з частинами першою, другою якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За змістом статті 1992 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У справі встановлено, що ДТП унаслідок якої позивачам завдано шкоди сталося з вини ОСОБА_5, який на момент цієї пригоди фактично перебував у трудових відносинах з ТОВ АТП 1 ЛТД та керував транспортним засобом, належним цьому підприємству відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів Renaultа Е 420, д.н.з. АВ 5303АА та SCHMITZS FG 24, д.н.з. 13118ВІ за ТОВ АТП 1 ЛТД , які видані на підставі довіреності від 07.11.2012 року, що свідчить про те, що в установленому законом порядку транспортними засобами користувалося ТОВ АТП 1 ЛТД .

Таким чином, шкода завдана позивачам внаслідок ДТП, підлягає відшкодуванню ТОВ АТП 1 ЛТД .

Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. (п.3 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.92 р).

Доказів того, що ОСОБА_5 неправомірно заволодів транспортним засобом, який на правовій підставі перебував у користуванні ТОВ АТП 1 ЛТД матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV), який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Відповідно до статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні представник позивачів пояснив, що автомобіль на час розгляду справи не відремонтований і є фізично знищеним. Погодились передати залишки транспортного засобу відповідачу.

Оскільки транспортний засіб позивача визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витрат по евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує ТОВ АТП 1 ЛТД .

Таким чином, з урахуванням висновку експерта від 06.01.2015 року № 2062/14-21, акту по перевезенню від 18.11.2014 року, Акту про транспортні послуги від 17.02.2015 року, заяви на переказ готівки від 17.02.2015 року з ТОВ АТП 1 ЛТД слід стягнути на користь ОСОБА_4 193088,54 грн. заподіяної шкоди, з них: 191035,54 грн. - вартість матеріального збитку автомобіля, 1500 грн. - витрати на перевезення, 153 грн. - витрати за збереження автомобіля на спецштрафплощадці, 400 грн. - транспортні послуги, пов'язані з перевезенням автомобіля із спецштрафплощадки додому. / т. 1 а.с. 13-30, 37-38/

При цьому, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що у випадку виплати ОСОБА_4 повної вартості автомобіля, який визнано судом фізично знищеним, його залишки належить повернути ТОВ АТП 1 ЛТД з правом переоформлення на відповідача права власності на автомобіль Mazda 6 SDA д.н.з. 11НІ3408.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з відповідача 152618,85 грн. - відшкодування втрат внаслідок інфляційних процесів та 15314,83 грн. - 3% річних, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов'язання книги 5 ЦК України. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18.

Апеляційний суд ураховує те, що прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з відшкодування шкоди почалося з дня набрання законної сили постановою Апеляційного суду Вінницької області від 30.06.2015 року по справі № 127/5729/15-п у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, якою скасовано постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2015 року відносно ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При цьому, апеляційним судом зроблено висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо дати з якої необхідно обраховувати прострочення виконання грошового зобов'язання з відшкодування шкоди з дня набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, якою особу визнано винуватою у вчиненні ДТП, зроблено висновок ВС у постанові від 11 липня 2018 року по справі № 756/9791/15-ц.

З огляду на наведене, розрахунок заборгованості по трьом відсоткам річних, становить 11741,03 грн (193088,54 х 3 % (період з 30.06.2015 року по 10.07.2017 року (період вказаний у заяві про збільшення позовних вимог) = 11741,03 грн.).

Стосовно розрахунку заборгованості по інфляційним, апеляційний суд навидить свій розрахунок

Період з 30.06.2015 року по 31.12.2015 року сума боргу становить 806,67 грн. (Розрахунок 193088,54 х 100,4 % (червень) = 2,14; 193088,54 х 99 % (липень); 193088,54 х 99,2 % (серпень); 193088,54 х 102,3 % (вересень) = 370,09; 193088,54 х 98,7 % (жовтень); 193088,54 х 102,0 % (листопад) = 321,81; 193088,54 х 100,7 % (грудень) = 112,63)..

Період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року сума боргу становить 23170,62 грн, (Розрахунок 193088,54 х 112,4 (індекс інфляції за 2016 рік) = 23170,62 грн).

Період з 01.01.2017 року по 01.07.2017 року (дата по яку позивач просив стягнути заборгованість по інфляційних) сума боргу становить 14867,81 грн. (Розрахунок 193088,54 х 107,7 (індекс інфляції за шість місяців 2017 року) = 14867,81 грн. + 1,04 (індекс інфляції за 01.07.2017 року)).

Таким чином, загальна сума боргу по інфляційним за період з 30.06.2015 року по 01.07.2017 року становить 39385,52 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 грн. апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з положеннями частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною другою цієї статті визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Ураховуючи, що внаслідок ДТП ОСОБА_4 було завдано душевні страждання, пов'язанні з пошкодження автомобіля, крім цього, ОСОБА_3 заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у зв'язку з чим нею були отримані також душевні страждання, тривалий розгляд справи, здебільшого через неявку відповідача до суду, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 15000 грн. на користь кожного з позивачів слід задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат.

Вимоги ОСОБА_4 про стягнення з відповідача 3000 гривень витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги на досудовому слідстві, колегія суддів вважає такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Проте, витрати пов'язаних з надання юридичної допомоги на досудовому слідстві не пов'язані з розглядом цієї справи.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ АТП 1 ЛТД підлягають задоволенню частково, а саме вимога майнового характеру 67,64 % ( 244215,09 (задоволена частина позову) х 100 : 361022,22 (ціна позову) = 67,64 %), відтак судові витрати підлягають розподілу пропорційно до задоволеної частини позову.

Зокрема, з ТОВ АТП 1 ЛТД підлягають стягненню на користь ОСОБА_4 судові витрати, які складаються з наступного :

-витрат на правничу допомогу в розмірі 2029,20 гривень (3000 х 67,64 %= 2029,20) (т. 1 а.с. 44-46) ,

-судового збору за подання позовної заяви в розмірі 243,60 грн. (вимога немайнового характеру (стягнення моральної шкоди));

-судового збору за подання позовної заяви за вимогу майнового характеру пропорційно до задоволеної частини вимоги в розмірі 2441,95 (3610,22 (1% від ціни позову 361022,22 (вимога майнового характеру)) х 67,64 % (задоволена частина вимог) = 2441,95 грн.);

-судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 292,32 (вимога немайнового характеру) + 2317,07 грн.(вимога майнового характеру), всього 2609,39 грн. (т.2 а.с.114-115);

-судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 365,40 (243,60х150%=365,40 грн.) (вимога немайнового характеру), + 3662,93 (3610,22 (1 % ціни позову) х 150%= 5415,33 х 67,64 %= 3662,93 грн), всього 4028,33 грн (т. 3 а.с.160-161).

Крім цього, з ТОВ АТП 1 ЛТД слід стягнути на користь ОСОБА_3 3000 грн. витрат за надання правової допомоги (т. 1 а.с. 40-43); а також витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви 243,60 грн., 292 грн. 32 копійки за подання касаційної скарги (т.2 а.с.113), 365,40 за подання апеляційної скарги (т. 3 а.с. 162-163), всього 3901,32 грн., адже позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню повністю.

Керуючись підпунктом вісім, дев'ять пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, статтею 258 частиною четвертою, статтею 259 частиною першою, статтями 141, 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18.04.2018 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД , треті особи : ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство Український страховий дім , ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД на користь ОСОБА_4 191035,54 грн. - вартість матеріального збитку автомобіля, 1500 грн. - витрати на перевезення, 153 грн. - витрати за збереження автомобіля на спецштрафплощадці, 400 грн. - транспортні послуги, пов'язані з перевезенням автомобіля із спецштрафплощадки додому; 11741,03 грн - три відсотки річних, 39385,52 - інфляційні, всього 244215 (двісті сорок чотири тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 09 копійок, а також 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовити.

Зобов'язати ОСОБА_4 передати Товариству з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД пошкоджений автомобіль Mazda 6 SDA д.н.з. 11НІ3408.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД , треті особи : ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство Український страховий дім , ОСОБА_6, про відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД на користь ОСОБА_3 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД на користь ОСОБА_4 витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2029 (дві тисячі двадцять дев'ять) гривень 20 копійок, а також судовий збір в розмірі 9323 (дев'ять тисяч триста двадцять три) гривні 27 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 1 ЛТД на користь ОСОБА_3 витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень), а також судовий збір в розмірі 901 (дев'ятсот одна) гривня 32 копійки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Підпис Л. О. Голота

Судді: Підпис В. П. Рибчинський

ОСОБА_8 Кучевський

Згідно з оригіналом

Головуючий суддя Л. О. Голота

Повний текст постанови виготовлено 16.08.2018 року.