Рішення

від 26.03.2018 по справі 814/69/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 р. № 814/69/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагаря В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "Електролюкс", вул. Київська, 9, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200

до відповідача:Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний (Леніна) 141-В, м. Миколаїв, 54055

треті особи:ОСОБА_1 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Велика Морська, 42, м. Миколаїв, 54030

про:визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Електролюкс" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (надалі - відповідач, ОСОБА_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (надалі - третя особа, боржник), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області щодо невиконання судових рішень Господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016 р. у справі № 915/223/16 та від 17.05.2016. р. у справі № 915/224/16;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області негайно перерахувати кошти на рахунок стягувача за наказом Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2016 р. у справі № 915/223/16 та від 06.06.2016 р. у справі № 915/224/16;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області нарахувати і сплатити компенсацію за порушення строку виконання судових рішень за весь час прострочки виконання наказів Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2016 р. та від 06.06.2016 р.;

- встановити строк та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 15 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 05.02.2018 р. судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач грубо порушує права позивача з виконання рішень Господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016 р. у справі № 915/223/16 та від 17.05.2016. р. у справі № 915/224/16. про стягнення з третьої особи на користь позивача коштів, тобто відповідачем порушено вимоги статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (надалі - Закон № 4901), оскільки виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому посилається на те, що у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, управління вносить дані до АС «Є-Казна» WEB за КПКВ 3404040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» , а не раніше ніж за 2 місяці до настання черги для виконання судового рішення, супровідним листом направляє до Державної казначейської служби України для виконання таке рішення згідно з Законом № 4901. Проте, позивач протягом всього часу з моменту видачі судом наказів по справам № 915/223/16 та № 915/224/16 до спливу строку, встановленого пунктом 33 Порядку № 845 подавав заяви про повернення відповідних наказів без виконання (користуючись правом повторної подачі, відізвання та перебігу строку виконання судового рішення), у зв'язку з чим, відповідач не мав можливості внести дані до АС «Є-Казна» WEB за КПКВ 3404040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» згідно із Законом № 4901, оскільки зі спливом двох місяців вищенаведені накази вже були повернуті позивачу за його заявою без виконання. Таким чином, посилання позивача на Закон № 4901 та стягнення згідно з його положеннями компенсації є необгрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що є структурним підрозділом Миколаївської обласної державної адміністрації, є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету та є неприбутковою організацією. Кошторисами боржника на відповідний рік не передбачені видатки на погашення кредиторської заборгованості. Отже, третя особа не має законних підстав здійснити погашення присудженої заборгованості, виниклої в ході реалізації бюджетної програми за КПКВК 7841800.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016 р. у справі № 915/223/16 з ОСОБА_1 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Електролюкс" стягнуто:

- 581 100, 31 грн. заборгованості згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 69 від 12.12.2013 р.;

- 13 570 ,05 грн. заборгованості згідно договору на пусконалагоджувальні роботи № 89 від 18.12.2013 р.;

- 4052, 30 грн. - 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання, згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 69 від 12.12.2013 р.;

- 94, 63 грн. - 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання, згідно договору на пусконалагоджувальні роботи № 89 від 18.12.2013 р.;

- 6972, 48 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань, згідно договору підряду на виконання будівельних робіт № 69 від 12.12.2013 р.;

- 162, 82 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань, згідно договору на пусконалагоджувальні роботи № 89 від 18.12.2013 р.;

- 9089, 29 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 р. у справі № 915/224/16 з ОСОБА_1 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Електролюкс" стягнуто:

- 131 261, 52 грн. заборгованості, 915, 35 грн. 3% річних, 2108, 45 грн. інфляційних втрат за договором № 70 від 12.12.2013 р;

- 2527, 68 грн. заборгованості, 17, 63 грн. 3% річних, 40, 60 грн. інфляційних втрат за договором № 88 від 18.12.2013 р.;

- 1331, 34 грн. заборгованості, 9, 28 грн. 3% річних, 21, 39 грн. інфляційних втрат за договором № 91 від 23.12.2013 р.;

- 2072, 95 грн. судового збору.

На виконання зазначених рішень Господарським судом Миколаївської області були видані відповідні накази на рішення по справі № 915/223/16 від 11.05.2016 р. на рішення по справі № 915/224/16 від 06.06.2016 р.

Позивач звернувся до відповідача із заявами про прийняття до виконання вказаних наказів.

Оскільки накази суду не було виконано на протязі 3 місяців у звязку з відсутністю коштів у боржника, позивач відізвав свої заяви, а потім знову подав заяви про прийняття до виконання вказаних наказів.

Так, позивач на протязі всього часу з моменту подачі перших заяв і до теперешнього часу з періодичністю у 2-3 місяці звертався до відповідача з заявами про повернення наказів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до 1 Закону № 4901 цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 1404), та особливості їх виконання.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 4901 держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган;державні підприємство, установа, організація (надалі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (надалі - юридична особа).

Статтею 3 Закону № 4901 передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Абзацом 2 пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901, заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом № 1404, із заявою про виконання рішення суду.

Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1404 у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відповідно до п. 12 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Враховуючи приписи ст. 6 Закону № 1404 та ст. 12 БК України суд зазначає, що боржник - ОСОБА_1 капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації як бюджетна установа є неприбутковою та повністю утримуються за рахунок місцевого бюджету, а тому рішення суду про стягнення коштів з бюджетної установи (третьої особи) підлягає виконанню відповідачем.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (надалі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі - Порядок № 845).

Відповідно до приписів пункту 2 Порядку № 845 боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового звязку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Пунктом 16 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку (п. 17 Порядку № 845).

Отже, зазначеними приписами Порядку № 845 передбачено право позивача на звернення до органу Казначейства про стягнення надходжень бюджету та повноваження органів Казначейства на безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету, що надійшли, серед іншого, в інший установлений законодавством спосіб.

Судом встановлено, що наказ Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2016 по справі № 915/223/16 було подано на виконання листом позивача від 23.06.2016 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 23.08.2016 р.; було подано на виконання листом позивача від 07.09.2016 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 15.12.2016 р.; було подано на виконання листом позивача від 12.01.2017 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 15.03.2017 р.; було подано на виконання листом позивача від 18.05.2017 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 14.07.2017 р.; було подано на виконання листом позивача від 26.07.2017 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 07.09.2017 р.; було подано на виконання листом позивача від 27.09.2017 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 22.11.2017 р.; було подано на виконання листом позивача від 29.11.2017 р., який на момент розгляду справи знаходиться у відповідача на виконанні.

Наказ Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 по справі № 915/224/16 було подано на виконання листом позивача від 23.06.2016р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 23.08.2016 р.; було подано на виконання листом позивача від 07.09.2016 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 15.12.2016 р.; було подано на виконання листом позивача від 12.01.2017 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 15.03.2017 р.; було подано на виконання листом позивача від 18.05.2017 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 14.07.2017р.; було подано на виконання листом позивача від 26.07.2017 р., повернуто без виконання за заявою стягувача від 07.09.2017 р.; було подано на виконання листом позивача від 27.09.2017 р., повернуто без виконання за заявою стягувана від 22.11.2017 р.; було подано на виконання листом позивача від 29.11.2017 р., який на момент розгляду справи знаходиться у відповідача на виконанні.

Пунктом 33 Порядку № 845 визначено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства (в даному випадку - Головне управління) для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку.

Відповідно до підпункту першого пункту 47 Порядку № 845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством, зокрема, на підставі інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Погашення заборгованості здійснюється Державною казначейською службою України в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою.

Облік виконавчих документів, які підлягають виконанню органами Казначейства, ведеться згідно черговості надходження документів та відображення їх у прикладному програмному забезпеченні "Е - Казна" Модуль "Реєстр судових рішень".

При відображенні виконавчих документів у прикладному програмному забезпеченні "Е - Казна" Модуль "Реєстр судових рішень", з урахуванням дати реєстрації документів в органі Казначейства, програмою автоматично визначається порядковий номер у черзі та загальна сума стягнень за виконавчими документами, що підлягають виконанню Державною казначейською службою України за програмою 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» в порядку черговості до настання черги стягувача.

Виконання судових рішень забезпечується шляхом проведення платежів з реєстраційного рахунка Державної казначейської служби України, відкритого за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» .

Виходячи із норм діючого законодавства, відповідач реєструє та приймає до виконання рішення про стягнення з боржника коштів, зазначених у відповідному судовому рішенні.

Тобто, коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, відповідач вносить дані (найменування стягувача, боржника, суму до стягнення, суд, який видав виконавчий документ тощо) до АС Є-Казна WEB за КПКВ 3404040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою та супровідним листом направляє до Державної казначейської служби України для виконання таке рішення згідно з Законом № 4901.

Відповідач стверджує, що не мав можливості внести дані до АС Є-Казна WEB за КПКВ 3404040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою згідно із Законом № 4901, оскільки позивач протягом всього часу з моменту видачі Господарським судом Миколаївської області наказів по справам № 915/223/16 та № 915/224/16 до спливу строку (встановленого пунктом 33 Порядку № 845) подавав заяви про повернення відповідних наказів без виконання.

Суд критично ставиться до такого твердження відповідача, оскільки останній раз позивач звернувся до відповідача з заявами про стягнення коштів на виконання наказів по справам № 915/223/16 та № 915/224/16 - 29 листопада 2017 року, які і досі перебувають на виконанні у відповідача.

Тобто, з 29.11.2017 року (на момент розгляду справи) вже пройшло два місяці, а тому відповідач, на виконання пункту 33 Порядку № 845, повинен був внести дані до АС Є-Казна WEB за КПКВ 3404040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою згідно із Законом № 4901, та направити до Державної казначейської служби України для виконання таке рішення, що в свою чергу відповідачем зроблено не було.

Доказів на вчинення відповідних дій відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним дії відповідача щодо невиконання судових рішень Господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016 р. у справі № 915/223/16 та від 17.05.2016. р. у справі № 915/224/16.

Вимога про зобов'язання відповідача негайно перерахувати кошти на рахунок стягувача за наказом Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2016 р. у справі № 915/223/16 та від 06.06.2016 р. у справі № 915/224/16 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Облік виконавчих документів, які підлягають виконанню органами Казначейства, ведеться згідно черговості надходження документів та відображення їх у прикладному програмному забезпеченні "Е - Казна" Модуль "Реєстр судових рішень".

При відображенні виконавчих документів у прикладному програмному забезпеченні "Е - Казна" Модуль "Реєстр судових рішень", з урахуванням дати реєстрації документів в органі Казначейства, програмою автоматично визначається порядковий номер у черзі та загальна сума стягнень за виконавчими документами, що підлягають виконанню Державною казначейською службою України за програмою 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» в порядку черговості до настання черги стягувача.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Для повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача виконати накази Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2016 р. у справі № 915/223/16 та від 06.06.2016. р. у справі № 915/224/16 в порядку, передбаченому розділом ІІ Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати і сплатити компенсацію за порушення строку виконання судових рішень за весь час прострочки виконання наказів Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2016 р. та від 06.06.2016 р. суд зазначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За приписами пункту 50 Порядку № 845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Згідно п. 51 Порядку у рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

Тобто, відповідне рішення про виплату компенсації приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державною казаначейською службою України. Тому, позивач звернувся до суду з вказаною позовною вимогою до неналежного відповідача.

При цьому суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення.

Так, ч. 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею передбачено право, а не обов'язок суду зобов'язати суб'єкт владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Електролюкс" (вул. Київська, 9, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ідентифікаційний код 32242039) до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (пр. Центральний (Леніна) 141-В, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 37992030) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області щодо невиконання судових рішень Господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016 р. у справі № 915/223/16 та від 17.05.2016. р. у справі № 915/224/16.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області виконати накази Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2016 р. у справі № 915/223/16 та від 06.06.2016. р. у справі № 915/224/16.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (пр. Центральний (Леніна) 141-В, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 37992030) на користь Приватного підприємства "Електролюкс" (вул. Київська, 9, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ідентифікаційний код 32242039) судовий збір в розмірі 2 643, 00 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 17.04.2018 року.

Суддя В. С. Брагар