Постанова

від 17.04.2018 по справі 908/1253/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 справа № 908/1253/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді Дучал Н.М. Геза Т.Д., Склярук О.І. секретар судового засідання: Бірчак К.Є. за участю представників: від позивача від відповідача від ДВС не з'явився не з'явився Фоміна В.І., за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.2018 року (повний текст складено 05.02.2018) за скаргою Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінростбанк" Андронова О.Б., м. Одеса на бездіяльністьВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м Київ у справі№908/1253/15-г (суддя Носівець В.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінростбанк" Волкова О.Ю., м. Одеса до відповідачаПриватного підприємства "Теплоелектромонтажсервіс", м. Донецьк простягнення 18774710,29 грн. орган ДВСВідділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство „Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Фінростбанк" Андронова Олега Борисовича зі скаргою на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, якою просило: визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №48505176 щодо не проведення заходів з опису та арешту і реалізації виявленого майна боржника; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити опис та арешт виявленого майна боржника за ВП №48505176.

В обґрунтування скарги боржник посилався на те що, державним виконавцем, в порушення п.4 ст. 13, ч.ч. 1, 5 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , не вчинено таких дій як опис, арешт та примусову реалізацію майна боржника, тобто в повному обсязі не виконані виконавчі дії, спрямовані на реальне забезпечення виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.02.2018 року у справі №908/1253/15-г скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінростбанк" Андронова Олега Борисовича на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/1253/15-г задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №48505176 щодо не проведення заходів з опису виявленого майна боржника - приватного підприємства "Теплоелектромонтажсервіс" та зобов'язано державного виконавця усунути порушення шляхом здійснення відповідних дій по опису виявленого майна боржника.

В іншій частині у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінростбанк" Андронова Олега Борисовича на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/1253/15-г-відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що після виявлення у боржника майна, постановою від 19.08.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постановою від 28.12.2016 ВП № 48505176 накладено арешт на виявлене майно боржника. Тому, доводи, викладені у скарзі відносно неправомірної бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 48505176 щодо не проведення заходів з арешту майна боржника, судом відхилено, як такі, що не знайшли свого підтвердження, і у задоволенні скарги в цій частини відмовлено.

Судом зазначено, що останнім документом виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 908/1253/15-г від 12.05.2015 є постанова про арешт майна боржника від 28.12.2016. В порушення частини 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", доказів на підтвердження виконання державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" та здійснення ним достатніх та всіх передбачених Законом дій щодо опису виявленого майна боржника державним виконавцем суду не надано.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.2018 року у справі №908/1253/15-г (в частині задоволення). Залишити скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінростбанк" Андронова О.Б. від 07.12.2017 без задоволення в повному обсязі. Вирішити питання по розподілу судових витрат.

Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Посилаючись на приписи Закону України Про виконавче провадження , апелянт зазначає, що державним виконавцем надіслані запити щодо виявлення майна, належного боржнику (земельних ділянок, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, цінних паперів та ін.). Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме інформаційної довідки від 27.01.2016, встановлено наявність нерухомого майна, що належить боржнику, ПП Теплоелектромонтажсервіс , на праві власності, а саме, нежитлових будівель, які знаходяться в м. Харків по АДРЕСА_1 (літ. А-5, В-2, Н-1, Ф-1, Р-1, АА-3).

На вимогу державного виконавця від 22.11.2016, Харківське МБТІ надало відповідь з додаванням технічної документації на нерухомість, що належить на праві власності боржнику та знаходиться в м. Харків по АДРЕСА_1, які отримані відділом ПВР ДДВС МЮУ 21.12.2016. Постановою державного виконавця від 28.12.2016 ВП №48505176 накладено арешт на виявлене майно боржника.

Також апелянт зазначив про невиконання та неможливість виконання членами утвореної виконавчої групи проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 48505176 у зв'язку з обмеженим доступом до виявленого майна боржника, з огляду на його знаходження на території Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка , який має спеціальний пропускний режим.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.2018 у справі №908/1253/15-г та встановлено строк до 04.04.2018 для подання іншими учасниками судового процесу відзиву на апеляційну скаргу.

Від ПАТ "Фінростбанк" надійшов відзив №3560 від 02.04.2018, в якому стягувач повідомив про безпідставність та необґрунтованість вимог апелянта. Ухвалу суду першої інстанції від 01.02.2018 вважає законною та такою, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2018 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ у справі №908/1253/15-г призначено до розгляду на 17.04.2018.

В судовому засіданні 17.04.2018р. представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Інші учасники справи не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Згідно з приписами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст.271 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2015 у справі №908/1253/15-г позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства „Теплоелектромонтажсервіс" на користь публічного акціонерного товариства „Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Фінростбанк" Волкова О.Ю. прострочену заборгованість за кредитом в сумі 17 255 732,96 грн. та прострочену заборгованість за процентами в сумі 1 518 977,33 грн. Стягнуто з Приватного підприємства „Теплоелектромонтажсервіс" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 73080 грн.

12.05.2015 на виконання зазначеного рішення видано відповідні накази.

19.08.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за заявою стягувача, винесено постанову ВП №48505176 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №908/1253/15-г, виданого 12.05.2015 господарським судом Запорізької області. Постановлено боржнику у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження самостійно виконати рішення.

Зазначену постанову листом №20-2-48505176/8 від 19.08.2015 направлено боржнику та стягувачу.

19.08.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за заявою стягувача, винесено постанову ВП №48505176 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ПП Теплоелектромонтажсервіс у межах суми стягнення 18774710,29 грн.

Зазначену постанову листом №20-2-48505176/8 від 19.08.2015 направлено боржнику, стягувачу та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

В ході здійснення виконавчих дій з розшуку майна боржника, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 22.09.2015, зареєстроване обтяження на все нерухоме майно ПП Теплоелектромонтажсервіс , вид обтяження - арешт нерухомого майна, підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер : 48505176, видана 19.08.2015р., видавник - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Довідка свідчить про наявність у боржника на праві власності нерухомого майна, нежитлових будівель, які знаходяться в м. Харків за адресою: АДРЕСА_1 (літ. В-2, Н-1, Ф-1, Р-1, АА-3) та вул. Жовтневої Революції, 139 (літ. А-5).

27.01.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №48505176 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1877471,03 грн., яку листом №20.1/77/8 від 27.01.2016 направлено боржнику.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.01.2016, також підтверджено наявність у боржника на праві власності нерухомого майна, нежитлових будівель, які знаходяться в м. Харків за по АДРЕСА_1 (літ. В-2, Н-1, Ф-1, Р-1, АА-3) та по вул. Жовтневої Революції, 139 (літ. А-5).

Згідно відповідей органів та установ, до яких звертався державний виконавець і які надходили до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом березня-червня 2016 року, встановлено відсутність іншого зареєстрованого за ПП Теплоелектромонтажсервіс нерухомого майна, прав на земельні ділянки, великотоннажні та технологічні транспортні засоби, відкриті рахунки.

28.01.2016 директором Департаменту державної виконавчої служби МЮУ, за поданням заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ від 27.01.2016, винесено постанову про утворення виконавчої групи у наступному складі: керівник групи - головний державний виконавець Відділу ПВР ДДВС МЮУ Рубель І.В.; члени групи: старший державний виконавець Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Шиндель В.А., старший державний виконавець Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Бардін І.С.

Керівником виконавчої групи головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. видано доручення № 77/8 від 01.02.2016, яким доручено старшому державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківський області Шиндель В.А. та старшому державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківський області Бардіну І.С. у межах чинного законодавства:

- провести опис та арешт наступного майна: нежитлова будівля літ. АА-3 за адресою АДРЕСА_1 нежитлова будівля літ. Р-1 загальною площею 1623,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 нежитлова будівля літ. Ф-1 загальною площею 1109,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 нежитлова будівля літ. Н-1 площею 88,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 нежитлова будівля літ. В-2 загальною площею 512,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 приміщення спільного користування № 1 площею 18,9 кв.м. літ А-5 за адресою вул. Жовтневої Революції, буд. 139, м. Харків; та витребувати технічну документацію на зазначені об'єкти у боржника чи у відповідних органах;

- перевірити майновий стан боржника ПП Теплоелектромонтажсервіс (ідентифікаційний код 35318734) за адресою АДРЕСА_1, у разі виявлення майна здійснити опис та арешт.

КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради у відповідь на запит №20.1/77/8 від 22.11.2016 повідомило, що станом на 01.01.2013 за ПП Теплоелектромонтажсервіс зареєстровані приміщення та надіслало копії правовстановлюючих документів та технічної документації на нежитлові будівлі літ АА-3 , літ. Р-1 площею 1623,0 кв. м., літ. Ф-1 площею 1109,1 кв. м., літ. Н-1 площею 88,7 кв. м., літ В-2 площею 512,3 кв. м. по АДРЕСА_1 Також в листі зазначено про відсутність правових підстав для надання копій правовстановлюючих документів та технічної документації на приміщення спільного користування №І площею 18,9 кв.м. літ. А-5 по вул. Москалівській, 139 у м. Харкові КП Харківське міське бюро інвентаризації , оскільки під час проведення реєстрації права власності право на приміщення спільного користування №І площею 18,9 кв. м. в літ. А-5 по вул. Москалівській, 139 було зареєстровано помилково.

Дорученням №2 від 27.12.2016 відділу ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області доручено, в термін протягом 10 робочих днів з моменту отримання, провести опис та арешт нежитлових будівель, які знаходяться в м. Харків за адресами: АДРЕСА_1 (літ. В-2, Н-1, Ф-1, Р-1, АА-3) та вул. Жовтневої Революції, 139 (літ. А-5).

28.12.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 48505176 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на:

1. приміщення спільного користування № 1 площею 18,9 кв.м. в літ А-5, реєстраційний номер майна 9395634, адреса нерухомого майна м. Харків, вул. Жовтневої Революції, буд. 139;

2. нежитлову будівлю літ. В-2 загальною площею 512,3 кв.м., реєстраційний номер майна 21726854, адреса нерухомого майна АДРЕСА_1

3. нежитлову будівлю літ. Н-1 площею 88,7 кв.м., реєстраційний номер майна 21922574, адреса нерухомого майна АДРЕСА_1

4. нежитлову будівлю літ. Ф-1 загальною площею 1109,1 кв.м., реєстраційний номер майна 33266918, адреса нерухомого майна АДРЕСА_1

5. нежитлову будівля літ. Р-1 загальною площею 1623,0 кв.м., реєстраційний номер майна 33268377, адреса нерухомого майна АДРЕСА_1

6. нежитлову будівля АА-3, реєстраційний номер майна 33306083, адреса нерухомого майна АДРЕСА_1

що належать боржнику - приватному підприємству "Теплоелектромантажсервіс" (ідентифікаційний код 35318734) в межах сум звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 20 652 181,32 грн.

Зазначену постанову листом №20.1/77/8 від 28.12.2016 направлено стягувачу та боржнику.

На вимогу (лист №20.1/77/8 від 29.03.2017) Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ, Відділом ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області листом №ДВ/11 від 14.04.2017 повідомлено про встановлення в ході виконання доручення, що нежитлові будівлі літ В-2 та Н-1 по АДРЕСА_1 належать на праві власності іншій особі - ОСОБА_10, про що державним виконавцем складений відповідний акт. Також зазначено, що після погодження та отримання у встановленому порядку перепусток на територію ДП ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка в період з 19.04.2017 по 28.04.2017 будуть здійснені необхідні виконавчі дії, про що буде поінформовано додатково.

До листа додано вимогу державного виконавця №48505176/ДВ-11 від 14.04.2017 щодо забезпечення доступу до нежитлових будівель, запит державного виконавця №48505176/В-11 від 14.04.2017 щодо здійснення боржником господарської діяльності, вимога державного виконавця №48505176/В-11 від 14.04.2017 щодо надання документів та акти державного виконавця.

Листом від 20.10.2017 АТ "Фінростбанк" звернувся до ВДВС з проханням про направлення на адресу банку копії постанови про опис та арешт нерухомого майна боржника проте, як наполягає стягувач, жодної інформації від відділу державної виконавчої служби не отримано.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі "Півень проти України" зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди однієї із сторін.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98, п. 27).

Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, п. 84).

Відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативним актом, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016р. заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За положеннями ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; тощо. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відтак, законодавець визначає умови і порядок виконання судових рішень у примусовому порядку, низку повноважень (прав та обов'язків) державного виконавця, які здійснюються останнім з метою забезпечення виконання судових рішень.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція), за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах ДВС відповідною постановою можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких входять державні виконавці одного або кількох органів ДВС. Обставинами, що ускладнюють виконання рішення є: а) наявність майна боржника на території різних адміністративно-територіальних одиниць; б) якщо за різними виконавчими провадженнями, відкритими в одному або кількох органах ДВС, боржник одночасно є стягувачем; в) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито в різних органах ДВС; г) у разі виконання зведеного виконавчого провадження, ґ) інші обґрунтовані обставини.

За положеннями ч.ч. 1,2,4 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно з приписами ч.ч. 2,5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, слід відрізняти законодавчо встановлений обов'язок державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника під час відкриття виконавчого провадження, що в даному випадку здійснено постановою від 19.08.2015 ВП № 48505176, та обов'язок державного виконавця здійснити опис та арешт майна боржника не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження, передбачений ч. 4 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження".

Після виявлення майна боржника та отримання 21.12.2016 від КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" інформації про його місцезнаходження та технічної документації (лист від 12.12.2016 вих. № 1084/3), державним виконавцем постановою від 28.12.2016 ВП № 48505176 накладено арешт на виявлене майно боржника.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що державним виконавцем у відповідності до вимог Закону винесено постанови про арешт майна боржника, як під час відкриття виконавчого провадження, так і після отримання інформації про місцезнаходження майна боржника, тому доводи, викладені у скарзі відносно неправомірної бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 48505176 щодо не проведення заходів з арешту майна боржника, слід відхилити, як такі, що не знайшли свого підтвердження, і у задоволенні скарги в цій частини відмовити.

Згідно з частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Виконавчою службою не надано доказів в підтвердження дотримання державним виконавцем вимог зазначеної статті Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення перевірки майнового стану боржника з періодичністю у кожні два тижні щодо виявлення рахунків та кожні три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника відповідно.

Останнім документом виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 908/1253/15-г від 12.05.2015 є постанова про арешт майна боржника від 28.12.2016.

Доказів проведення заходів з опису виявленого майна, що належить боржнику, органом виконання судових рішень не надано, матеріали виконавчого провадження не містять.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, органом державної виконавчої служби не надано доказів на підтвердження виконання державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" та здійснення ним достатніх та передбачених Законом дій щодо опису виявленого майна боржника.

Доводи Відділу примусового виконання рішень про утворення виконавчої групи для проведення виконавчих дій по вказаному виконавчому провадженню та невиконання членами групи відповідних доручень керівника групи, а також обмежений доступ до виявленого майна боржника, з огляду його знаходження на території Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", який має спеціальний пропускний режим, правомірно відхилено судом першої інстанції як необґрунтовані.

Направлення відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вимог щодо невиконання доручень керівника групи також не свідчить про здійснення достатніх заходів щодо опису виявленого майна боржника.

Так, ще 11.05.2017 до відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ надійшов лист відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківський області від 14.04.2017 № ДВ/11, згідно з яким встановлено, що нежитлові будівлі, які знаходяться в АДРЕСА_1 - літ. Ф-1, Р-1, АА-3 знаходяться на огородженій та охоронюваній території Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", який має спеціальний пропускний режим та потребує попереднього узгодження з органами СБУ. На адресу керівника Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка", направлено лист щодо доступу до майна ПП "Тепроелектромонтажсервіс ".

Проте, жодних доказів того, що в подальшому відділом ПВР Департаменту ДВС МЮУ або членами виконавчої групи здійснювались належні та достатні дії щодо отримання доступу до майна боржника з метою його опису та подальшої реалізації суду не надано.

Бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, що проявляється у не проведенні опису майна боржника, порушує право стягувача на своєчасне виконання рішення суду та права на справедливий суд, закріплене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищезазначеного, зважаючи на недоведеність органом виконання судових рішень здійснення всіх можливих і достатніх виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" щодо опису виявленого майна боржника, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав доводи скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 48505176 щодо не проведення заходів з опису виявленого майна боржника обґрунтованими, внаслідок чого зобов'язав державного виконавця усунути порушення.

Відносно вимоги позивача щодо визнання неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 48505176 відносно не проведення заходів з реалізації виявленого майна боржника, суд правомірно визнав її передчасною та відмовив у її задоволенні, оскільки без проведення опису майна його реалізація неможлива.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення скарги Публічного акціонерного товариства „Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Фінростбанк" Андронова Олега Борисовича на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1253/15-г.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 01.02.2018 року (повний текст підписано 05.02.2018р.) у справі №908/1253/15-г суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали господарського суду Запорізької області від 01.02.2018 року у даній справі, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.2018 у справі №908/1253/15-г - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.02.2018 року (повний текст складено 05.02.2018) у справі №908/1253/15-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 17.04.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 23.04.2018р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

О.І. Склярук

Надруковано 5 екз.

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - апелянту;

1 - ГСЗО;

1 - у справу.