Постанова

від 16.04.2018 по справі 344/9790/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/9790/16-ц

Провадження № 22-ц/779/476/2018

Категорія 53

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Пнівчук О.В., Горейко М.Д.,

за участю секретаря Возняк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене суддею Татаріновою О.А. 09 лютого 2018 року в м. Івано-Франківськ, у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи: Державне підприємство Кутське лісове господарство , ОСОБА_3, про оскарження актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківській області звернулося в суд із вказаним позовом.

Свої вимоги мотивували тим, що наказом територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області №174 від 30.05.2014 року було створено комісію спеціального розслідування нещасного випадку по заяві потерпілого ОСОБА_3 Дана комісія прийшла до висновку про те, що нещасний випадок, пов'язаний із завданням легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, стався з особистих мотивів не під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків. Комісією складено акт за формою Н-5 від 22.08.2014 року.

Відповідно до наказу управління Держпраці в Івано-Франківській області від 30.12.2015 року №254Д було створено комісію для проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку за постановою суду. Головою комісії призначено головного державного інспектора сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління Держпраці Крохмалюк О.С. В пункті 3 цього наказу зазначено, що під час проведення повторного розслідування комісія може використовувати матеріали попереднього розслідування від 22.08.2014 року. За наслідками спеціального розслідування був складений акт повторного спеціального розслідування за формою Н-5 від 22.06.2016 року, яким нещасний випадок, що стався з ОСОБА_3, визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, а також складений акт форми Н-1 від 22.06.2016 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Акти 01.07.2016 року затверджені начальником управління Держпраці Росипайло І.Я. Однак членами комісії - страховим експертом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Глібчук М.М., членом профспілкового комітету ДП Кутське лісове господарство Мілевським С.А., головним лісничим ДП Кутське ЛГ Дмитруком В.Д. акт форми Н-5 підписано з окремою думкою, з якої вбачається що дані члени комісії вважають даний нещасний випадок не пов'язаним з виробництвом.

Позивач вважає, що комісією з спеціального розслідування не здобуто жодного доказу на підтвердження пояснень ОСОБА_3 про нанесення йому тілесних ушкоджень 13.03.2014 року в адмінбудинку ДП Кутське ЛГ чи на території цього підприємства. А викладені в актах форми Н-5 та форми Н-1 обставини, за яких стався нещасний випадок, повністю заперечують отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень на робочому місці в Березівському лісництві, де він 13.03.2014 року мав перебувати згідно з Посадовою інструкцією, та де в цей день він був відсутній. Тому висновок комісії в акті форми Н-5 про отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків під час робочого дня є надуманим та не відповідає тим документам, які знаходяться у матеріалах обох спеціальних розслідувань нещасного випадку.

Комісією з повторного спеціального розслідування було отримано листа ГУ НП в Івано-Франківській області від 10.05.2016 року №4873/108/02/24-2016, в якому зазначено, що на сьогодні у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, а також листи СВ Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області від 10.05.2016 року №2272/108/53/05-2016 та від 25.05.2016 року №2565/108/53/05-2016, в яких зазначено, що по кримінальному провадженню №12014090190000078 від 14.03.2014 року щодо завдання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень проводиться досудове розслідування з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення. У зв'язку з такими обставинами, остаточного висновку щодо мотивів, обставин та характеру завдання ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень ще не зроблено.

03.06.2016 року комісія з повторного спеціального розслідування вирішила повторно звернутись до Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області щодо надання висновку, як компетентного органу, чи даний нещасний випадок (нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3) стався при вирішенні виробничих чи особистих стосунків, що підтверджується протоколом від 03.06.2016 року. Однак голова комісії Крохмалюк О.С. одноосібно прийняла рішення не подавати такого звернення, завершила повторне спеціальне розслідування без отримання висновку компетентного органу. При цьому голова комісії та члени комісії не наділені повноваженнями визначати причини, мотиви, обставини та характер завдання легких тілесних ушкоджень без процесуального документа СВ Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області щодо встановлення винної особи та направлення кримінального провадження до суду.

Таким чином, вважають що акт за формою Н-5 та акт за формою Н-1 складено передчасно та з грубим порушенням вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232.

У зв'язку з наведеним, позивач просив суд постановити рішення, яким скасувати акт форми Н-1 від 22.06.2016 року та акт повторного спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 22.06.2016 року.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.11.2017 року залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2018 року у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи: ДП Кутське лісове господарство , ОСОБА_3, про оскарження актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок - відмовлено.

На дане рішення суду позивач подав апеляційну скаргу, вважає що суд при ухваленні рішення дав неповну правову оцінку всім суттєвим обставинам справи і не в повній мірі дослідив здобуті по справі докази, що в свою чергу стало порушенням матеріального та процесуального права та потягло за собою неправильне вирішення справи.

На його думку, акти за формою Н-5 та Н-1 складено передчасно та з грубим порушенням вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне страхування та Порядку №1232, а дія цих актів призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.

Зазначає, що ОСОБА_3 з 12.03.2014 року, тобто після закінчення відпустки по догляду за дитиною, до виконання своїх посадових обов'язків майстра лісу не приступив. Відповідно, 13.03.2014 року не виконував посадових обов'язків та самовільно залишив територію підприємства.

Вказує, що в матеріалах справи немає жодних доказів, що ОСОБА_3 отримав травми при виконанні службових обов'язків на території підприємства, а не при з'ясуванні особистих стосунків, а висновок правоохоронних органів з даного питання є важливим для прийняття правильного рішення комісією з спеціального розслідування.

Також управління Фонду не може погодитися з висновками суду, що окремі думки членів комісії суперечать дослідженим письмовим доказам, зокрема, відповідям ГУ НП в Івано-Франківській області, копіям протоколів допиту свідків, інформації та пояснювальним запискам, оскільки вважає, що такі не стосуються викладених фактів.

На підставі наведеного просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 09.02.2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

ОСОБА_3 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що Фонд соціального страхування України не входить в коло осіб, які мають право оскаржувати акти за формою Н-5 та Н-1. Крім того, вважає, що дані правовідносини не зачіпають інтересів Фонду та не порушують його прав. Просить суд апеляційну скаргу залишити без розгляду.

15.12.2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України. Відповідно до п. 9 ст. 1 Розділу XIII Перехідні положення вказаного Кодексу справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 8 ст. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В судовому засіданні апеляційного суду представники апелянта доводи апеляційної скарги підтримали, просили суд її задовольнити.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін.

Представник третьої особи ДП Кутське лісове господарство апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює, у випадку необхідності, учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судовому процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 13.03.2014 року не пов'язаний з виробництвом, а також, що акти за формою Н-5 та Н-1 складено з порушенням Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України Про охорону праці .

Згідно ст. 22 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком проведення розслідування та введення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі - Порядок).

За змістом п.п. 10-11, 14 Порядку роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний: протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи. Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 54 Порядку у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Таким чином, розгляд вимоги скасувати акти за формою Н-5 та Н-1 перебуває у залежності від наслідків розгляду заяви щодо призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку та результатів його проведення.

Згідно п. 15 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, зокрема, виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював в ДП Кутське лісове господарство на посаді майстра лісу Березівського лісництва. Наказом від 14.03.2013 року йому було надано відпустку по догляду за дитиною 6-ти річного віку з 14.03.2013 року по 11.03.2014 року. До роботи мав приступити 12.03.2014 року (т. 1, а.с. 99).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2014 року ОСОБА_3 звертався до керівництва ДП Кутське лісове господарство з метою приступити до роботи після декретної відпустки.

13.03.2014 року ДП Кутське лісове господарство було видано Наказ №77 к/в, згідно якого у зв'язку із виходом з декретної відпустки по догляду за дитиною віком до 6-ти років ОСОБА_3 призначено майстром лісу м/д №5 з 13.03.2014 року (т. 1, а.с. 39). Від ознайомлення із вказаним Наказом ОСОБА_3 відмовився, про що було складено відповідний Акт (т. 1, а.с. 40).

Однак, 13.03.2014 року на території даного підприємства виник конфлікт між ОСОБА_3 та жителями села Баня Березів, яких він раніше штрафував за лісопорушення, і які не бажали, щоб він повертався до роботи на своє попереднє робоче місце в дільниці №1 (про вказані факти свідчать пояснювальні записки лісничого Березівського лісництва ОСОБА_11, ст. майстра лісу ОСОБА_12, тимчасово непрацюючого (уповноваженого громадою села Баня Березів) ОСОБА_13 (т. 1, а.с. 43-46)), після чого позивач отримав тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експерта.

13.03.2014 року ОСОБА_3 звернувся в Косівський РВ УМВС України в Івано-Франківській області із заявою про злочин. 14.03.2014 року за результатами розгляду даної заяви слідчим відділення було відкрито кримінальне провадження та розпочато досудове розслідування. Даний факт підтверджується копією листа Головного слідчого управління МВС України від 22.09.2014 року №13/В-6690 (т. 1, а.с. 219).

За змістом Висновку експерта №69/86/67/14 від 07.05.2015 року, складеного на підставі постанови слідчого СВ Косівського РВ УМВС В.В. Ватаманюка від 08.04.2015 року за вих. №972, у ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і спричинені від дії твердих тупих предметів, якими могли бути руки, ноги, голова, а також внаслідок падіння та ударів до твердих тупих предметів (т. 1, а.с. 179-180).

Наказом територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області №174 від 30.05.2014 року було утворено комісію розслідування нещасного випадку, що стався на території адміністративного приміщення ДП Кутське лісове господарство в смт. Яблунів Косівського району Івано-Франківської області із потерпілим ОСОБА_3 без смертельного наслідку.

Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 березня 2014 року, затвердженого в.о. начальника територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області В.Г. Мостовим 27.08.2014 року, нещасний випадок, пов'язаний із завданням легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 іншими особами, стався з особистих мотивів, а не під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства, оскільки ОСОБА_3 не приступив до виконання трудових (посадових) обов'язків після виходу з декретної відпустки. Даний нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (т. 1, а.с. 6-13).

Разом з тим, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року було скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року. Зобов'язано Територіальне управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 13.03.2014 року в приміщенні ДП Кутське лісове господарство з ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 60-61).

Відповідно до Наказу управління Держпраці в Івано-Франківській області від 30.12.2015 року №254Д було створено комісію для проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку.

Згідно Акту повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 березня 2014 року (відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду №876/5580/15 від 07.12.2015 року), затвердженого начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області 01.07.2016 року, складеного за формою Н-5, даний нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом (т. 1, а.с. 14-21), складено Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 (т. 1, а.с. 22-31).

При цьому, членами комісії із повторного спеціального розслідування нещасного випадку Глібчук М., ОСОБА_16, Дмитруком В.Д. було викладено окремі думки, в яких вони зазначили, що, на їхню думку, нещасний випадок, що стався з ОСОБА_3 не пов'язаний з виробництвом, а 13.03.2014 року потерпілий не приступив до роботи (т. 1, а.с. 32-35).

Разом з тим, як зазначено в повідомленні СВ Косівського ВП Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №2272/108/53/05-2016 від 10.05.2016 року ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, так як подія мала місце 13.03.2014 року під час робочого дня (т. 1, а.с. 63).

Згідно вимог ст.ст. 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що акти за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок складені з порушенням вимог чинного законодавства. Не надано таких і при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно копії листа Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.06.2016 року в табелі обліку використання робочого часу працівників Березівського лісництва ДП Кутське лісове господарство за березень 2014 року проставлено прочерки. Однак, документів, які б підтверджували факт неявки на роботу ОСОБА_3 не представлено (т. 1, а.с. 62).

Твердження представника апелянта про те, що ОСОБА_3 з 12.03.2014 року, тобто після закінчення відпустки по догляду за дитиною, до виконання своїх посадових обов'язків майстра лісу не приступив та 13.03.2014 року не виконував посадових обов'язків, спростовуються рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.07.2017 року за позовом ОСОБА_3 до ДП Кутське лісове господарство про стягнення компенсацій за час затримки виплат при розрахунку при звільненні, згідно якого стягнуто з ДП Кутське лісове господарство на його користь 265,6 грн. не нарахованої та невиплаченої заробітної плати за 12, 13 березня 2014 року (т. 1, а.с. 251), а також постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року, в якій зазначено, що ОСОБА_3 приступив до роботи вчасно - 12.03.2014 року, а легкі тілесні ушкодження отримав у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, так як подія мала місце 13.03.2014 року, під час робочого дня (т. 1, а.с. 60-61, 70-71).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується посилань на те, що по кримінальному провадженню щодо завдання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень триває досудове розслідування, остаточного висновку щодо мотивів, обставин та характеру завдання легких тілесних ушкоджень ще не зроблено, то слід зазначити, що за змістом пп. 16 п. 15 Порядку нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 при заподіянні тілесних ушкоджень іншою особою потерпілому під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а фактично зводяться до переоцінки доказів, досліджених у встановленому законом порядку.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, зважаючи на відсутність порушень комісією розслідування нещасного випадку вимог вищезазначеного Порядку, зважаючи на висновок комісії про те, що нещасний випадок стався з ОСОБА_3 на території підприємства під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, зробив правильний висновок про відсутність підстав щодо задоволення вимог позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач не надав до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити обставини, що даний нещасний випадок не може вважатись пов'язаним з виробництвом.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2018 року.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Пнівчук О.В.

Горейко М.Д.