Ухвала

від 15.07.2019 по справі 344/9790/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

15 липня 2019 року

м. Київ

справа № 344/9790/16-ц

провадження № 61-12412ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи: Державне підприємство Кутське лісове господарство , ОСОБА_1 , про оскарження актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 березня 2019 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи: Державне підприємство Кутське лісове господарство , ОСОБА_1 , про оскарження актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок .

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 березня 2019 року повернуто.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, керувався положеннями статті 185, частини 2 статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав вимоги, викладені в ухвалах від 09 квітня 2019 року та від 25 квітня 2019 року, щодо сплати судового збору, тобто не усунув недолік апеляційної скарги.

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2019 року , обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області відшкодувати йому судові витрати та моральну шкоду.

Заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою надані ним докази щодо важкого майнового стану та всупереч вимогам закону не звільнив його від сплати судового збору. Зазначає, що він звертався до суду із заявою щодо трудових правовідносин, за які судовий збір не справляється. Крім того, судовий збір не підлягає сплаті і за подання заяви про ухвалення додаткового рішення. Вважає також, що суд апеляційної інстанції мав би розглянути його апеляційну скаргу у складі колегії трьох суддів, а не одноособово.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що не погоджуючись із ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 березня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, порушуючи при цьому питання про звільнення його від сплати судового збору, виходячи з того, що він є інвалідом ІІІ групи та перебуває у скрутному майновому стані.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали для сплати 384,20 грн судового збору на визначений рахунок. Заявникові роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали суду та те, що він, як інвалід ІІІ групи, не звільнений від сплати судового збору в силу вимог Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір , а надана ним довідка про отримання пенсії не підтверджує перевищення суми судового збору, яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги, 5% розміру його річного доходу.

24 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського апеляційного суду із заявою про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року клопотання ОСОБА_2 задоволено частково. Зменшено розмір судового збору до 50%, що становить 192,10 грн, та відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення його сплати. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 березня 2019 рокузалишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали для сплати 192 ,1 0 грн судового збору на визначений рахунок. Заявникові роз'яснено, що у випадку невиконання у встановлений строк даних вимог, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, копію ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року ОСОБА_3 отримав 04 травня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Встановивши, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано її повернув.

Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до Закону України Про судовий збір він звільнений від сплати судового збору, оскільки подана заява стосується трудових правовідносин, є неправомірними, виходячи з того, що за правилами пункту 1 частини першої статті 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а в даному випадку позов, у якому він має статус третьої особи, був заявлений щодо оскарження актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок.

Положення підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв (скарг), за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Виходячи з вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, тавраховуючи те, що з наданих заявником доказів не вбачається, що розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання ним апеляційної скарги на ухвалу суду, перевищував 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також про відстрочення його сплати.

Доводи касаційної скарги про те, що в апеляційній інстанції розгляд скарг проводиться у складі трьох суддів, є безпідставними, оскільки відповідно до вимог частини шостої статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення вирішує суддя-доповідач.

За правилами частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а є лише незгодою заявника з його змістом.

Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи: Державне підприємство Кутське лісове господарство , ОСОБА_1 , про оскарження актів за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко