Ухвала

від 09.04.2019 по справі 344/9790/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/9790/16-ц

Провадження № 22-ц/4808/647/19

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Матківський

У Х В А Л А

09 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Матківського Р.Й., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2019 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2019 року заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

На дану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу без сплати судового збору та заявив клопотання про звільнення від його сплати, оскільки є інвалідом 3 групи та перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Відповідно до п. 9 ст. 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08 липня 2011 року із змінами, за подання апеляційної скарги фізичною особою на ухвалу суду встановлено ставку 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ЗУ від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" звільнення від судового збору для апелянта не передбачено, оскільки згідно п.9 ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються тільки особи з інвалідністю І та ІІ груп, а згідно доданого апелянтом пенсійного посвідчення №2581203572 він є інвалідом 3 групи по трудовому каліцтву, що не є підставою для звільнення від судового збору з цих підстав.

Згідно ч.1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір передбачає, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. За правилами частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд вважає, що немає підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору, оскільки надана ним довідка про отримання пенсії не підтверджує перевищення суми судового збору, яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги, 5 відсотків розміру його річного доходу.

Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2019 році становить 1921 гривню, апелянту необхідно сплатити 384,20 гривень судового збору на:

р/р 34314206080009, отримувач: УК у м. Івано-Франківську, МФО отримувача - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ отримувача - 37952250, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Судовий збір (Державна судова адміністрація України); наявність відомчої ознаки: 80 , Івано-Франківський апеляційний суд.

При цьому, при заповненні платіжного документа у графі Код платника слід зазначити: *;101;

---

(код ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8)); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Оригінал платіжного доручення направити на адресу апеляційного суду.

За таких обставин, згідно вимог цивільного процесуального законодавства апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків.

Без сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір №3674-VI, апеляційний суд позбавлений можливості відкрити апеляційне провадження за поданою скаргою.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 березня 2019 року залишити без руху та надати строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали для сплати 384, 20 гривень судового збору на визначений рахунок.

У випадку невиконання у встановлений строк даних вимог апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Й. Матківський