Ухвала

від 24.04.2018 по справі 809/4434/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2018 року

Київ

справа №809/4434/15

адміністративне провадження №К/9901/45031/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів - Анцупової Т.О., Гімона М.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_2 щодо здійснення автоматичного перерозподілу справи № 809/4434/15 ОСОБА_2 до Тисменицької районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення від 10.07.2015 року, зобов'язання вилучити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06 липня 2015 року,

ВСТАНОВИВ :

До Вищого адміністративного суду України 17 березня 2017 року подана касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у цій справі.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2017 року сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Мороз Л.Л., судді - Горбатюка С.А., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2

Підпунктом 4 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2018 року вказана касаційна скарга разом із справою передана судді-доповідачу Мороз Л.Л., (судді колегії - Бучик А.Ю., Гімон М.М.).

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 квітня 2018 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Мороз Л.Л., судді - Анцупова Т.О., Гімон М.М.

Як встановлено, 26 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Вищого адміністративного суду України із листом, у якому зазначила про недовіру складу суду (суддям Мороз Л.Л., Горбатюку С.А.), просила здійснити повторний автоматичний перерозподіл справи з метою призначення іншої колегії суддів. Тобто, фактично позивач заявив відвід зазначеним суддям.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).

У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється . На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу.

Як встановлено, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року (провадження К/800/29576/15), у складі колегії суддів: головуючого судді Горбатюка С.А., суддів Мороз Л.Л., Шведа Е.Ю., касаційні скарги Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області та ОСОБА_9 задоволено. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року скасовано, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, якою відмовлено у позові ОСОБА_10, залишено в силі.

Зазначена справа, як і справа, що розглядається, стосується оскарження ОСОБА_10 здійсненої у різний час державної реєстрації права власності за ОСОБА_9 на одне й теж майно - 54/100 будинку по АДРЕСА_1

В обґрунтування заявлених відводів позивач зазначає, що отримала копію ухвали про відкриття провадження лише після того, як особисто звернулась з цього питання до суду. Також, судді Горбатюк С.А., Мороз Л.Л. вже брали участь у розгляді іншої справи за участю ОСОБА_2 та її колишнього чоловіка ОСОБА_9 та вирішили справу не на її користь. Вказане рішення позивач вважає незаконним, а колегію суддів такою, що сформована без автоматизованого розподілу.

Суд не може погодитись з доводами ОСОБА_2, разом з тим, аналізуючи ці доводи можна дійти висновку, що у заявника склалось уявлення, що справа не буде розглянута об'єктивно та неупереджено. Оскільки свої сумніви в неупередженості колегії суддів позивач пов'язує, зокрема, з тим, що суддя Мороз Л.Л. вже брала в участі в іншій справі, суд вважає, що у стороннього спостерігача, зокрема і у позивача, могли б виникнути сумніви в неупередженості суддів.

З огляду на положення пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, для уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у неупередженості судді Мороз Л.Л. чи будь-яких інших сумнівів в об'єктивному вирішенні спору, а також з метою сприяння підвищенню рівня довіри громадськості до судів заяву позивача про відвід судді належить задовольнити у частині відведення судді Мороз Л.Л.

Суддя Горбатюк С.А. на цей час не входить до складу колегії суддів, у зв'язку з чим заява позивача у частині його відведення не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про здійснення автоматичного перерозподілу (відвід судді) задовольнити частково.

Відвести суддю Мороз Л.Л. від розгляду справи № 809/4434/15.

Справу № 809/4434/15 передати для повторного автоматичного розподілу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

Т.О. Анцупова

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду