Рішення

від 13.10.2008 по справі 2-586/08

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 жовтня 2008 року.     Справа № 2-586/08

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді     Шаповала Г.І.

при секретарі     Кудіній Н.І.

з участю: представника позивача     ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну   справу   за   позовом       Відкритого   акціонерного   товариства   (ВАТ)   „Енергетична   компанія „Дніпрообленерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вартості спожитої електроенергії,

УСТАНОВИВ:

27.06.2008 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив наступне.

Відповідачі являються володільцями кімнат в квартирі АДРЕСА_1. Комсомолу в м. Вільногірську, Дніпропетровської області.

Позивач в особі структурного підрозділу Верхньодніпровського району електричних мереж здійснює постачання електроенергії споживачам в м. Вільногірську, в тому числі в квартиру відповідачів згідно укладених з ними договорів на користування електричною енергією.

Згідно п. 4.2. договору, відповідачі зобов'язані проводити оплату щомісячно, до десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому використовувалася електрична енергія.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Проте відповідачі станом на червень 2008 року не сплатили стороні позивача вартість спожитої електричної енергії на суму 402.55 грн.

Доказами правомірності цих вимог є: особовий рахунок і договір № 910724012 з ОСОБА_2, особовий рахунок і договір № 91072403 з ОСОБА_3, відсутність будь-яких документів про оплату відповідачами суми вартості спожитої електроенергії.

Керуючись ст. 26 ЗУ „Про електроенергетику", пунктами 3, 7 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.99 р. № 1357, ст.ст. 15, 16, 526, 629, 1190 ЦК України, позивач прохає солідарно стягнути на його користь з відповідачів вартість придбаної електричної енергії в сумі 402.55 грн. і всі витрати пов'язані з подачею позову до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі та додатково пояснив, що відповідачі до погашення заборгованості зі сплати за використану електроенергію не приступили, відповідач ОСОБА_3 помер  21.05.2008 року.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, хоча сам був повідомлений про місце і час судового засідання належним чином. З врахуванням думки представника позивача, який не заперечував проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача, суд на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання зобов'язань за договором про надання платних послуг.

Відповідно до цих правовідносин, пояснень представника позивача, та внаслідок дослідження в судовому засіданні всіх представлених доказів: копії договору № 910724012 про користування електричною енергією від 08.08.05 p., укладеного між ОСОБА_2 та позивачем, копії договору № 91072403 про користування електричною енергією від 21.10.2005 p., укладеного між ОСОБА_3 та позивачем, згідно яких відповідачі повинні вчасно сплачувати за використану електроенергію; копії особового рахунку № 91072-400 від 24.06.08 р. на ім'я відповідачів, згідно якого розмір заборгованості складає 402.55 грн., платіжних доручень про сплату судового збору на суму 51.00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., і оцінки зазначених доказів в сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості з оплати спожитої електроенергії в сумі 402.55 грн. та понесених судових витрат.

Суд приходить до висновків, що позивач та відповідачі, які користувалися кімнатами в одній квартирі, перебували в договірних відносинах з надання послуг електропостачання та оплати цих послуг. Позивач свої зобов'язання з електропостачання виконав, відповідачі свої зобов'язання по оплаті за спожиту електроенергію не виконали, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 402.55 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в солідарному порядку, оскільки відповідач ОСОБА_3 помер 21.05.2008 року, що підтверджується довідкою ВРАЦС Вільногірського міського управління юстиції від 01.08.08 року.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням  другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або

здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Згідно ст.ст.11, 626 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають из договору, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику", споживання електроенергії можливе лише на підставі договору споживача з енергопостачальником.

Згідно ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» споживачем енергії являється фізична особа, яка використовує електроенергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем в виді судового збору (державне мито) в розмірі 51.00 грн., та зі сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн., - всього на загальну суму 81.00грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в солідарному порядку.

На підставі викладеного та згідно ст.ст. 4, 6, 11, 14 - 16, 509, 510, 525, 526, 626-630, 901, 903 ЦК України, Закону України „Про електроенергетику", Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою KM України 26.07.1999 за № 1357, керуючись ст.ст. 60, 61, 88, 222-228, 232, 233, 212-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Енергетична компанія „Дніпрообленерго" до ОСОБА_2 про стягнення вартості спожитої електроенергії - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, який мешкає АДРЕСА_2, кім. № 1, м. Вільногірська, Дніпропетровської області, (інші дані відсутні), на користь Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Енергетична компанія „Дніпрообленерго" в особі Верхньодніпровського району електричних мереж, юридична адреса: 51600, вул.  Слизькоуха 41, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, банківські реквізити: ОКПО 34367262, розрахунковий рахунок 26035300002554 в Ощадбанку України, Дніпродзержинське відділення № 3293, МФО 306083, - 483.55 грн. (чотириста вісімдесят три гривні 55 копійок), із яких в рахунок відшкодування заборгованості з оплати за використану електроенергію - 402.55 грн., в рахунок відшкодування судових витрат в виді судового збору ( державне мито) - 51.00 грн., в виді оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -30.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подачі заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Копію рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення відповідачам.