Рішення

від 27.04.2018 по справі 826/17815/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року м. Київ № 826/17815/17

27.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Міськбуджитло (ТОВ Міськбуджитло ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ в Святошинському районі), Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ в Печерському районі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Святошинському районі від 25.10.2016 №0028931203, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 170 грн, та рішення ДПІ в Печерському районі від 30.06.2017 №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ Міськбуджитло .

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що податкове повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0028931203 є протиправним так як прийняте на підставі необґрунтованого висновку ДПІ в Святошинському районі про неподання позивачем податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, адже позивач згідно пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (ПК України) звільнений від обов'язку подавати податкову звітність із земельного податку.

Рішення ДПІ в Печерському районі від 30.06.2017 №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ Міськбуджитло є похідним від податкового повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0028931203. Так, підставою для прийняття вказаного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ Міськбуджитло слугував висновок ДПІ в Святошинському районі про наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у зв'язку із несплатою штрафних санкцій, застосованих до позивача згідно податкового повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0028931203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін.

30.01.2018 представник ДПІ в Печерському районі подав заперечення на адміністративний позов в якому вказав на безпідставність позовних вимог позивача та правомірність рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ Міськбуджитло з посиланням на положення статті 298 ПК України, просив у задоволенні позову відмовити.

01.02.2018 до суду надійшов відзив представника ДПІ в Святошинському районі на позовну заяву. В даному відзиві представник вказав на виявлений в ході перевірки факт порушення позивачем пункту 286.2 статті 286 ПК України, що й слугував підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 170 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0028931203. Просив прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивача та відповідачів письмово висловлені позиції підтримали й надавши пояснення висловилися про розгляд справ в порядку письмового провадження.

Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

ТОВ Міськбуджитло зареєстроване платником єдиного податку, про що свідчить Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи за 2015 рік.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із видів господарської діяльності позивача за КВЕД є 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ТОВ Міськбуджитло належить на праві приватної власності нерухоме майно - нежитлові будівлі загальною площею 26,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, будинок 1, що розташовані на земельній ділянці площею 2408,3 кв.м., кадастровий номер: 75:318:009, а саме:

- будівля КПП (літ. А), загальною площею 6,3 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 30.10.2015 №2262, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46682363 від 30.10.2015;

- виробнича ремтехмайстерня (літ. Б), загальною площею 15,4 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 30.10.2015 №2263, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46682611 30.10.2015;

- матеріальний склад (літ. В), загальною площею 4,8 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 30.10.2015 №2264, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46684020 від 30.10.2015.

01.11.2015 між ТОВ Міськбуджитло та Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Рент укладено договір оренди об'єкта нерухомості №М5. На підставі даного договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди від 01.11.2015 позивач надав в орендне користування ТОВ Пром-Рент вказані нежитлові будівлі. Строк оренди нерухомого майна передбачено з 01.11.2015 по 30.09.2018.

Встановлено, що вказаний договір виконується сторонами, про що свідчить стабільна сплата орендарем орендної плати починаючи з 2015 року.

13.10.2016 ДПІ в Святошинському районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Міськбуджитло у податковій декларації з плати за землю, за земельні ділянки державної або комунальної власності.

За результатами перевірки складено акт від 13.10.2016 №943/26-57-12-03-09.

В ході перевірки виявлене та зафіксоване в акті порушення позивачем вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України, полягає в неподанні товариством податкової декларації з плати за землю за 2016 рік.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в Святошинському районі прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0028931203, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 170 грн.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 25.05.2017 №16016/7/26-15-12-04-17 до ДПІ в Печерському районі довело перелік платників єдиного податку, у яких наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів та зобов'язало здійснити заходи згідно чинного законодавства. Так, станом на 25.05.2017 у ТОВ Міськбуджитло з земельного податку з юридичних осіб (код платежу 18010500) обліковувалась заборгованість в сумі 170 грн з 20.12.2016.

На виконання Листа ГУ ДФС у м. Києві від 25.05.2017 №16016/7/26-15-12-04-17 ДПІ в Печерському районі направила на адресу ТОВ Міськбуджитло лист від 13.06.2017 вих. №10944/10/26-55-12-04 з пропозицією подати заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування згідно вимог підпункту 298.2.1 пункту 298.2 статті 298 ПК України.

30.06.2017 ДПІ в Печерському районі прийняла рішення №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ Міськбуджитло з 01.07.2017 на підставі абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 та абзацу 8 пункту 298.2 статті 298 ПК України у зв'язку із наявністю у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковим повідомлення-рішенням та рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, звернувся до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За приписами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Позивач зазначає, що здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зокрема є платником єдиного податку, а належні йому на праві власності нежитлові приміщення використовуються у власній господарській діяльності, що є підставою для звільнення його від обов'язку подавати декларації з плати за землю за 2016 рік в силу положень статті 297 ПКУкраїни.

Суд погоджується з таким твердженням позивача.

Так, відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Як визначено підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Тобто, якщо платник єдиного податку першої - третьої груп використовує земельні ділянки для провадження господарської діяльності, він вільний від обов'язку нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність із земельного податку.

Отже, положеннями ПК України закріплено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування не звільняє суб'єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 статті 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.

У зв'язку з викладеним слід зазначити, що згідно зі статтею 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, з аналізу наведеного слідує, що у разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов'язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така особа - власник нежитлового приміщення, будучи платником єдиного податку, має право на застосування інших умов, порядку та механізму сплати земельного податку, а саме шляхом сплати єдиного податку.

Позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 27.02.2018 по справі №826/8675/17, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки обставини у справі №826/8675/17 відрізняються від обставин, які встановлені судом у даній справі. Так у справі №826/8675/17 предметом дослідження судом була сплата до бюджету податку за площі під нежитловим приміщенням у багатоквартирному житловому будинку з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, у той час як у даній справі предметом дослідження є правомірність застосування штрафу за неподання податкової декларації з плати за землю - за земельну ділянку, якою позивач користується як власник об'єктів нерухомості, які розташованій на такій земельній ділянці.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач є платником єдиного податку третьої групи, одним із основних видів господарської діяльності за КВЕД є 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".

При цьому, договір оренди об'єкта нерухомості № М5 від 01.11.2015, укладений між ТОВ Міськбуджитло та ТОВ Пром-Рент , підтверджує використання позивачем для здійснення власної господарської діяльності зі здавання в оренду нерухомого майна, виключно нежитлових будівель загальною площею 26,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 1, що розташовані на земельній ділянці площею 2408,3 кв.м., кадастровий номер: 75:318:009.

Зважаючи на те, що позивач є власником нежилих приміщень та відповідно й землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовані такі об'єкти нерухомості, які використовуються у власній господарській діяльності позивача, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку).

З урахуванням наведеного, застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 170 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 25.10.2016 №0028931203 є протиправним, що свідчить про наявність підстав для скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 по справі №813/1465/17 вказав, що аналіз викладених правових норм (ст. 298, 299 ПК України) дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Враховуючи те, що несплата позивачем податкового боргу протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі інвентаризації платників єдиного податку, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, суд вважає, що ДПІ в Печерському районі порушено порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У рішенні Лелас проти Хорватії Європейський суд з прав людини зауважує, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

З урахуванням викладеного, рішення ДПІ в Печерському районі №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ "Міськбуджитло" з 01.07.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуджитло (адреса: 03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, кв. 31, код ЄДРПОУ: 39896852) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 39513550) від 25.10.2016 №0028931203 форми ПС про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 4; код ЄДРПОУ: 39669867) від 30.06.2017 №17/26-55-12-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуджитло .

Стягнути з Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 39513550) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуджитло (адреса: 03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, кв. 31, код ЄДРПОУ: 39896852) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі1600 (одна тисяча шістсот гривень).

Стягнути з Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 4; код ЄДРПОУ: 39669867) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуджитло (адреса: 03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, кв. 31, код ЄДРПОУ: 39896852) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак