Рішення

від 26.04.2018 по справі 812/282/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 квітня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/282/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Вакуленку А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1, ордер серії АА № 067479;

представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 14.02.2018 № 1005/9/12-32-10-00-29;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Ковсуг-Б до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.06.2018 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства Ковсуг-Б (далі - позивач або ФГ Ковсуг-Б ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі- відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.06.2018 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, в обґрунтування якого зазначено таке.

Донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток податковим органом обґрунтовано наявністю за позивачем податкового боргу станом на 01.01.2016 в сумі 3613,05 грн, внаслідок чого, на думку податкового органу, є обов'язок позивача перейти з 01.01.2016 з сплати єдиного податку 4 групи на сплату податків в загальному порядку. Вказаний обов'язок виник, на думку відповідача, на підставі норм п.п.291.5-1.3 ПКУ, однак питання обов'язкового переходу платника єдиного податку на сплату податків у загальному порядку врегульовано не нормами п.п.291.5-1.3 ПКУ, а нормами п.п.298.2.3 ПКУ.

У акті перевірки фактів наявності за позивачем податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів згідно із вимогами п.п.298.2.3 ПКУ не встановлено, тому висновок податкового органу про наявність обов'язку в позивача з 01.01.2016 перейти з єдиного податку на сплату податків у загальному порядку нормативно не обґрунтована.

Також наявність податкового боргу має бути підтверджена податковою вимогою. Податкової вимоги стосовно податкового боргу, що виник до 01.01.2016, відповідачем не формувалося та позивачу не надсилалося. Отже, обставина, що позивач мав перейти зі сплати єдиного податку 4 групи на сплату податків у загальному порядку, і яка є підставою для виготовлення відповідачем податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_1 документально та нормативно не підтверджена.

Розрахунок податкового зобов'язання за податком на прибуток, якщо дійсно позивач мав з 01.01.2016 перейти на сплату податку на прибуток, також проведено з порушеннями. Податковий орган у ОСОБА_3 стверджує, що позивач у 2016 році мав дохід у сумі 66000,00 грн та мав право віднести до витрат суму заробітної плати робітника в сумі 8370,00 грн, а тому позивачем занижено базу оподаткування податком на прибуток на 57 630,00 грн. При цьому крім витрат на заробітну плату позивач мав право віднести до витрат суму ЄСВ на вказану заробітну плату - 22% від 8370,00 грн - 1841,40 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивач у 2009-2017 роках орендував земельні ділянки у 8 громадян площею 47,68 га, та за 2016 рік сума орендної плати складала 5201,40 х 8 = 41611,80 грн. Ці витрати позивач мав віднести на зменшення фінансового результату. Крім того, позивач мав право на інші витрати в сумі 54000,00 грн. Тобто документально підтверджені витрати позивача у 2016 році склали не 8370,00 грн, як вважає відповідач, а 105823,20 грн, а тому фінансовий результат позивача до оподаткування склав не 57630,00 грн, а -39823,20 грн .

Податковий орган у ОСОБА_3 стверджує, що за позивачем станом на 28.04.2017 склалася кредиторська заборгованість за орендною платою перед орендодавцями у сумі 207 532,24 грн. Також податковий орган встановив, що позивач знаходиться у процедурі припинення - рішення про припинення засновники позивача прийняли 20.02.2017, крайній строк для заявлення кредиторами вимог до позивача встановлений 20.04.2017. Після цитування норм законодавства відповідачем, не зрозуміло на яких саме нормативних підставах робиться висновок про те, що кредиторська заборгованість позивача перед фізичними особами за договорами оренди підлягає зарахуванню до операційних доходів, тому позивачем занижено базу оподаткування податком на прибуток на 207372, 00 грн, а податку на прибуток - на 37 327,00 грн.

Стосовно податкового податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_3, позивач зазначив, що у ОСОБА_3 податковий орган висловлює думку, що гр-н ОСОБА_4 отримав у підзвіт 67000,00 грн 27.10.2014 та повернув ці кошти 21.04.2015, отримав у підзвіт 45600,00 грн 30.07.2015 та повернув ці кошти 28.03.2016, отримав у підзвіт 66000,00 грн 19.09.2016 та повернув ці кошти 19.01.2017. За цих обставин, на думку відповідача, позивач порушив строк повернення готівки, виданої в підзвіт, встановлений Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України. Вказане порушення передбачає штраф в розмірі 25% від таких сум. Однак поза увагою податкового органу при перевірці залишилися факти належного звітування гр-на ОСОБА_4 за отримані в підзвіт 111600,00 грн, що виключає нарахування податковим органом адміністративно - господарських санкцій у вигляді штрафу в сумі 27900,00 грн.

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_2, у ОСОБА_3 податковий орган висловлює думку, що гр-н ОСОБА_4 отримав у підзвіт 67000,00 грн 27.10.2014 та повернув ці кошти 21.04.2015, отримав у підзвіт 45600,00 грн 30.07.2015 та повернув ці кошти 28.03.2016, отримав у підзвіт 66000,00 грн 19.09.2016 та повернув ці кошти 19.01.2017. За цих обставин, на думку відповідача, позивач порушив строк повернення готівки, виданої в підзвіт. Вказане порушення передбачає нарахування на такі суми ПДФО за ставкою 18%. Однак поза увагою податкового органу при перевірці залишилися факти належного звітування ОСОБА_4 за отримані в підзвіт 111600,00 грн, що виключає нарахування податковим органом податкового зобов'язання по ПДФО.

На підставі викладеного позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_1;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_3;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_2;

- стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2293,60 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 4228,80 грн.

Ухвалою суду від 08.02.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання суду документу про доплату судового збору в розмірі 531,60 грн та уточненого адміністративного позову з конкретизацією позовних вимог (та його копій у відповідності до кількості учасників справи) (арк.спр. 84-85).

14.02.2018 за вх. № 3973/2018 позивачем надано заяву про виправлення недоліків адміністративного позову (арк.спр. 89).

Ухвалою суду від 14.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено на підставі пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 04.04.2018 зупинено провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 236 КАС України (арк.спр. 233).

Ухвалою суду від 24.04.2018 поновлено провадження у справі (арк.спр. 236).

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в уточненому позові (арк.спр. 91-94), просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача адміністративний позов у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві від 04.04.2018 (арк.спр. 224-229), так, зазначив, що за перевірений період з 01.04.2014 по 31.12.2014 ФГ Ковсуг-Б було платником фіксованого сільськогосподарського податку. Станом на 01.01.2016 відповідно до КОР позивач має податковий борг по єдиному податку четвертої групи у сумі 3613,05 грн, і на підставі п.п.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291-1 ПКУ з 01.01.2016 мав перебувати на загальній системі оподаткування.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_1, у зв'язку з недостовірним визначенням об'єкту оподаткування ФГ Ковсуг-Б за період з 01.01.2016 по 28.04.2017, внаслідок заниження доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 273532 грн та заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 265002 грн, підприємством занижено податок на прибуток на суму 47700 грн, чим порушено п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України. Податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік позивачем не надано. Перевіркою встановлено у звіті форми 2 собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 119500 грн за рахунок безпідставно включених до собівартості реалізованої готової продукції нарахованої у 2016 році заробітної плати засновнику підприємства ФГ Ковсуг-Б засновнику підприємства ОСОБА_4, в той час як він повинен був отримувати частину нерозподіленого прибутку на підставі статуту. При співставленні даних книги Журнал - головна даним фінансової звітності за цей же період також встановлено їх невідповідність в частині визначення витрат підприємства, що призвело до викривлення фінансового результату до оподаткування, у зв'язку з чим в ході проведення перевірки при визначенні фінансового результату до оподаткування

Фактично у 2016 році до витрат має бути віднесено тільки суму нарахованої заробітної плати газозварнику ОСОБА_5 на підставі відомостей на виплату заробітної плати та видаткових касових ордерів за цей період у сумі 8370 грню Таким чином, за даними перевірки встановлено, що розрахунковий показник фінансового результату до оподаткування складає 57630 грн, сума донарахованого податку на прибуток за 2016 рік складає 10373 грн (66000 - 8370) х 18%.

Крім того, на виконання договорів оренди з фізичними особами ФГ "Ковсуг-Б" повинно було нараховувати орендну плату за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. Починаючи з 2009 року, розрахунки з орендарями не проводилися. Позивачем 20.02.2017 прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, строк предявлення кредиторами своїх вимог згідно зі статтею 105 ЦК України становив 2 календарні місяці, вимоги кредиторів до 20.04.2017 не були предявлені, і зазгальна сума орендної плати ФГ "Ковсуг-Б" за всіма договорами оренди складає 207532,24 грн. З посиланням на норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.10.1999 № 237, п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобовязання", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, представник відповідача зазначив, що у звязку з закінченням терміну давності заборгованість перед орендарями стала безнадійною, і кредиторська заборгованість, за якою закінчився термін позовної давності, згідно з п.п. "а" п.п.14.1.11 і п.п.135.5.4 ПКУ потрапляє до складу інших доходів у податковому обліку підприємства - платника податку на прибуток (для підприємства - платника єдиного податку - згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ). Тобто заборгованість ФГ "Ковсуг-Б" не підлягає погашенню за договорами оренди з фізичними особами та відноситься до прибутку фермерського господарства та підлягає розрахунку за ставкою 18%.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_3, з посиланням на п.2.11 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, п.п.170.9.2 ПКУ, представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено порушення підзвітною особою ОСОБА_4 загального терміну повернення невикористаних коштів, а саме - по видатковим ордерам йому видано під звіт готівкові кошти, які до каси підприємства повернуто з перевищенням встановлених строків використання. У зв`язку з цим до підприємства застосовано штрафну санкцію у розмірі 25% виданих під звіт сум згідно із ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95-ВР.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_2, згідно з даними для перевірки відомостями нарахування заробітної плати - дохід ФГ "Ковсуг" у вигляді заробітної плати (ОД-101) із застосуванням податкової соціальної пільги (ПСП). Згідно з положеннями ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство", ст. 114 ГК України для ОСОБА_4, засновника і голови ФГ "Ковсуг-Б" як форми підприємництва, правовими нормами діючого законодавства виключено отримання від ФГ доходу з ознакою "101" (заробітна плата). Пунктом 7.12 розділу 7 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 № 189, визначено, що винагорода за працю членів фермерського господарства - це визначений дохід (прибуток), який розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них. Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним в додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, доходи членів фермерського господарства, одержані від виконання трудової фунцкії у цих господарствах за рахунок розподілу доходу (прибутку) таких господарств, відображаються за ознакою доходу "127". Тому відповідно до п.169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга незалежно від її виду має застосовуватися тільки до заробітної плати.

Від правильності визначення бази оподаткування залежить порядок нарахування ПДФО, і наслідком вказаних порушень є порушення порядку оподаткування доходів ФГ "Ковсуг-Б". Порушено не лише статтю 164 ПКУ в частині визначення бази оподаткування доходів, а також ст. 169 ПКУ в частині порядку застосування податкової соціальної пільги, як наслідок - заниження ПДФО у сумі 2111,92 грн.

Крім того, згідно з розписами у головній книзі по р. 68/1 "Розрахунки по авансах отриманих", р. 30 "Каса" про рух готівкових коштів встановлено, що розрахунки за продукцію здійснювалися за готівку, яка в день надходження видавалася під звіт голові ФГ ОСОБА_4, і станом на 31.12 кожного звітного року звіти про використання коштів та документальне підтвердження витрат не надані, невикористані кошти не повернуті. Видаткові ордери від керівника, головного бухгалтера, одержувача коштів підписані ОСОБА_4, напрямок використання коштів не зазначений. Наслідком порушень є заниження бази оподаткування доходів ОСОБА_4, що призвело в свою чергу до втрат бюджету з ПДФО у сумі 1050,00 грн у 2014 році, 6840,00 грн - у 2015 році, 11880,00 грн - у 2016 році.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Ковсуг-Б зареєстровано як юридична особа 22.10.2009, № запису 1 376 102 0000 000570, перебуває на обліку у Станично - Луганській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, місцезнаходженням юридичної особи є: 93611, Луганська область, Станично - Луганський район, с. Велика Чернігівка, вул. Нова, буд. 1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 594072 (арк.спр. 8), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.02.2018 за № НОМЕР_4 (арк.спр. 81-83), довідкою про взяття на облік платника податків від 24.10.2009 № 413 (арк.спр. 9).

На підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 27.04.2017 № 254 (арк.спр. 250), згідно з повідомленням від 27.04.2017 № 53 (арк.спр. 248), отриманих ОСОБА_4 27.04.2017 під розписку (арк.спр. 245), головним державним ревізором - інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Станично - Луганської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_6 та головним державним ревізором - інспектором сектору контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб території обслуговування Станично - Луганської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_7 згідно п.п.78.1.7 п.78.1 ст. 78, п.79.1 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФГ Ковсуг-Б (код ЄДРПОУ 36649979) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 28.04.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 28.04.2017, за результатами якої складено акт від 18.05.2017 № 140/12/32/14/01/15/36649979 (арк.спр. 10-43).

Згідно з висновками акта перевірки перевіркою встановлено, зокрема:

- п. 4.5 - порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями, в частині заниження податку на прибуток на суму 47 700 грн, у т.ч. за 2016 рік на суму 10373 грн, за 2017 рік - на суму 37327 грн внаслідок заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на загальну суму 273 532 грн, у т.ч. за 2016 рік - на суму 66 000 грн, за 2017 рік - на суму 207 532 грн та заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 265002 грн, у т.ч. за 2016 рік - на суму 57630 грн, за 2017 рік - на суму 207 372 грн;

- п.4.7 - порушення пункту 2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 в частині перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки у загальній сумі 111 600 грн;

- п. 4.8 - порушення положень ст. 44, 164, 168, 169, 170, п. 16/1 пр. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI призвели до втрат бюджету з ПДФО у сумі 30 881, 92 грн, в т.ч. у 2014 році - 10 660,08 грн, 2015 - 7 473,70 грн, 2016 - 12 748,14 грн ВЗ у сумі 1 674,00 грн, в т.ч. у 2015 році - 684,00 грн, 2016 - 990,00 грн (арк.спр. 42 зв.).

На підставі акта перевірки від 18.05.2017 № 140/12/32/14/01/15/36649979 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкові повідомлення - рішення:

1) від 14.06.2017 № НОМЕР_1, яким збільшено ФГ Ковсуг-Б суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на суму 59 625,00 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями + 47700 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 11925 грн (арк.спр. 66-67);

2) від 14.06.2017 № НОМЕР_3, яким до ФГ Ковсуг-Б застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 27 900 грн за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів , код платежу 21080900 (арк.спр. 52-53);

3) від 14.06.2017 № НОМЕР_2, яким ФГ Ковсуг-Б визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 65 381,48 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням + 30881,92 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23136,60 грн, сума пені відповідно до п.п.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України - 11 362,96 грн (арк.спр. 59-65).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_1, яким ФГ Ковсуг-Б збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 59 625,00 грн, у тому числа за податковими зобовязаннями 47700,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 11925,00 грн, суд враховує таке.

Спірне податкове повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом у зв'язку з недостовірним визначенням об'єкту оподаткування ФГ Ковсуг-Б за період з 01.01.2016 по 28.04.2017, а саме - внаслідок заниження доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 273532 грн та заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 265002 грн, підприємством занижено податок на прибуток на суму 47700 грн, чим порушено п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України.

Згідно із підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до четвертої групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

У періоді, який перевірявся, ФГ Ковсуг-Б був платником податків - фіксованого сільськогосподарського податку (до 31.12.2014), платником єдиного податку четвертої групи (з 01.01.2015), а також платником надходжень відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах, надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску, що зафіксовано в акті перевірки від 18.05.2017 № 140/12/32/14/01/15/36649979 (т.1 арк.спр. 10 - 43), і не заперечується сторонами.

Також в акті перевірки від 18.05.2017 № 140/12/32/14/01/15/36649979 зазначено, що підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, субєкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс- мажорних обставин) не може бути платником єдиного податку четвертої групи. Станом на 01.01.2016 відповідно до КОР ФГ Ковсуг-Б має податковий борг по єдиному податку четвертої групи у сумі 3613,05 грн. Таким чином, з 01.01.2016 ФГ Ковсуг-Б мало перебувати на загальній системі оподаткування (т.1 арк.спр. 18).

Суд не погоджується з таким висновком контролюючого органу, з огляду на те, що підпункт 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України встановлює умову, яка виключає можливість саме набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи, а не визначає підставу, за якої платник може бути позбавлений такого статусу. А ФГ Ковсуг-Б вже набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015, тому положення підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України до спірних правовідносин не застосовні.

Зазначена позицію узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 804/2321/17 (провадження № К/9901/11221/18).

При цьому суд зауважує, що підстави для виникнення в платника єдиного податку обов`язку щодо переходу на сплату інших податків і зборів визначено підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, зокрема, - у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8).

Порядок анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 Податкового кодексу України, і, як встановлено в ході судового розгляду, контролюючим органом не дотримано зазначеного порядку

Так, згідно із підпунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Згідно із абзацом другим пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення виїзної документальної перевірки, за яких платник податку не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 808/657/16 (касаційне провадження № К/9001/24921/18.

Судом установлено, що констролюючим органом виїзна документальна перевірка не проводилась, рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення ФГ Ковсуг-Б з реєстру платників єдиного податку не приймалося, тому ФГ Ковсуг-Б станом на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення мало статус платника єдиного податку четвертої групи.

У відповідності до підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

З огляду на наведене, в контролюючим органом безпідставно нараховано податкові зобовязання з податку на прибуток позивачу - платнику єдиного податку четвертої групи, тому іншим доводам позовної заяви та відзиву на неї щодо правомірності донарахування податку на прибуток суд не надає оцінку, і позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_3, яким до ФГ Ковсуг-Б за порушення п.2.11 гл.2 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 на підставі абз.4 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95, п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки у розмірі 27900 грн (25% від суми перевищення 111600,00 грн).

Спірне податкове повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом у зв'язку з тим, що в ході проведення перевірки за наслідками дослідження даних головної книги та видаткових касових ордерів, які від керівника, головного бухгалтера та отримувача коштів підписані ОСОБА_4В, встановлено, що підзвітною особою ОСОБА_4 порушено загальний термін повернення невикористаних коштів, а саме - по видатковим касовим ордерам йому видано під звіт готівкові кошти, які до каси підприємства повернуто з перевищенням встановлених строків використання.

Так, згідно видаткового касового ордеру від 27.10.2014 № б/н ОСОБА_4 отримано під звіт 67 000,00 грн (т.1 арк.спр. 68), згідно видаткового касового ордеру від 30.07.2015 № б/н ОСОБА_4 отримано під звіт 45600,00 грн (т.1 арк.спр. 69), згідно видаткового касового ордеру від 19.09.2016 № б/н ОСОБА_4 отримано під звіт 66000,00 грн (т.1 арк.спр. 68).

Мета отримання під звіт коштів ОСОБА_4 в зазначених видаткових касових ордерах не зазначена.

Згідно з прибутковими касовими ордерами від 21.04.2015 № б/н, від 28.03.2016 № б/н та від 19.01.2017 № б/н ОСОБА_4 повернуто до каси (підстава - погашення підзвіту) 19 000,00 грн та 34 720,00 грн відповідно (т.1 арк.спр.70-71).

Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (чинне на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 637) розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" та визначало порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Вимоги Положення № 637 поширюються на всі підприємства, незалежно від системи оподаткування, на якій вони перебувають, тобто вимог цього Положення має дотримуватись і позивач.

Згідно із пунктом 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п.170.9.2 п.170.9 ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 було порушено терміни повернення коштів, отриманих під звіт згідно з видатковими касовими ордерами від 27.10.2014 № б/н на суму 67 000,00 грн, від 30.07.2015 № б/н на суму 45600,00 грн та від 19.09.2016 № б/н на суму 66000,00 грн, всього на суму 111600,00 грн.

Абзацом п`ятим пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Таким чином, податкове повідомлення -рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_3, яким до ФГ Ковсуг-Б за порушення п.2.11 гл.2 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 на підставі абз.4 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95, п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки у розмірі 27900 грн (25% від суми перевищення 111600,00 грн), є правомірним, і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд вважає за необхідне надати оцінку доводам представника позивача про те, що ОСОБА_4 отримував кошти під звіт на виконання договорів позики від 20.10.2014 між ФГ Ковсуг-Б як позикодавцем та ТОВ ОСОБА_3 Україна як позичальником (т.1 арк.спр. 116), від 27.07.2015 між ФГ Ковсуг-Б як позикодавцем та ТОВ Парс як позичальником (т.1 арк.спр. 121) та від 12.09.2016 між ФГ Ковсуг-Б як позикодавцем та ТОВ Парс як позичальником (т.1 арк.спр. 126), виконання яких підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів ТОВ ОСОБА_3 Україна та ТОВ Парс (т.1 арк.спр. 117-119, 122-123, 127-129) та актами звірки (т.1 арк.спр. 120, 125, 131), та своєчасно (впродовж 10 днів) відзвітував за використання отриманих під звіт коштів, на підтвердження чого суду надано звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 28.10.2014 № 1 (т.1 арк.спр. 135), від 31.07.2015 № 2 (т.1 арк.спр. 134), та від 20.09.2016 № 3 (т.1 арк.спр. 133).

Суд зауважує, що згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У судовому засіданні головний державний ревізор - інспектор сектору контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб туриторії обслуговування Станично - Луганської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Луганській області ОСОБА_7 повідомила, що зазначені документи, зокрема, звіти про використання коштів, до перевірки платником не надавалися.

В узагальненому переліку документів, які було використано при проведенні перевірки ФГ Ковсуг-Б , який є додатком до довідки перевірки, не зазначено звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 28.10.2014 № 1, від 31.07.2015 № 2, та від 20.09.2016 № 3 (т.1 арк.спр. 251).

Представником позивача не надано доказів надання цих звітів контролюючому органу під час проведення перевірки і до винесення податкових повідомлень - рішень, тому з огляду на зазначені обставини, в силу вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення такої звітності, контролюючим органом у акті перевірки зроблено висновки на підставі наданих головної книги та видаткових касових ордерів, і суд не може надавати оцінку цим звітам.

Крім того, згідно з положеннями пункту 44.7 статті 44, пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Акт перевірки отримано 30.05.2017 (т.2 арк.спр. 3), зпісля ознайомлення з його змістом на висновками ФГ Ковсуг-Б заперечень та/або додаткових документів контролюючому органу не надано, тому останній не мав можливості врахувати такі документи при винесенні податкових повідомлень - рішень.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_2, яким за порушення п.п. 164.2.11, 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 170.9 ст. 170, п.171.2 ст. 171, абз. а), б) п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України згідно з п.п.54.3.5 п. 54.3 ст. 54 та п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ФГ Ковсуг-Б визначено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб та пені в розмірі 65 381,48 грн, в тому числі за податковим зобовязанням 30881,92 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 23136,60 грн, пеня відповідно до п.п.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України 11362,96 грн, суд зазначає таке.

Згідно з даними перевірки ФГ Ковсуг-Б порушено статтю 164 Полдаткового кодексу України в частині визначення бази оподаткування та порядку оподаткування доходів, а також статтю 169 Податкового кодексу України в частині порядку застосування податкової соціальної пільги і як наслідок - заниження ПДФО у сумі 2111,92 грн, в тому числі у 2014 році - 610,08 грн, у 2015 році - 633,70 грн, у 2016 році - 868,14 грн.

Відповідно до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі - Порядок № 4) ОД "101" - Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податків відповідно до умов трудового договору (контракту).

Протягом перевіряємого періоду ОСОБА_4 отримував дохід від ФГ Ковсуг-Б у вигляді заробітної плати (ОД-101) із застосуванням податкової соціальної пільги, що підтверджено відомостями нарахування заробітної плати, наданими контролюючому органу на перевірку, та не спростовано позивачем ні під час проведення перевірки, ні в ході судового розгляду справи.

Статтею 114 Господарського кодексу України визначено:

1. Фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.

2. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).

3. Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 1 Закону передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про фермерське господарство членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Статтею 4 Закону України Про фермерське господарство визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Пунктом 7.12 розділу 7 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 № 189 - визначений дохід розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним в додатку до Порядку № 4, доходи членів фермерського господарства, одержані від виконання трудової фунцкії у цих господарствах за рахунок розподілу доходу (прибутку) таких господарств, відображаються за ознакою доходу "127".

Порядок розподілу прибутку та збитків господарства визначає Голова господарства відповідно до діючого законодавства (п.7.5 Статуту ФГ Ковсуг-Б , затвердженого рішенням власника господарства 19.10.2009) (т.1 арк.спр. 239-242).

З огляду на те, що члени фермерського господарства (засновник ОСОБА_4 є членом ФГ Ковсуг-Б ) не можуть бути найманими працівниками, законом виключено можливість отримання ОСОБА_4 доходу від ФГ Ковсуг-Б з ознакою 101 (заробітна плата).

Відповідно до пункту 164.6 статті 164 Податкого кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

У відповідності до пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

Згідно положеннями підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата.

Підпунктом 169.4.1 підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Згідно із п. а п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

ОСОБА_4 протягом перевіряємого періоду отримував дохід з ОД 101 від КП Теплосервіс Станично - Луганського району із застосуванням податкової соціальної пільги, що не спростовано позивачем ні під час проведення перевірки, ні в ході судового розгляду справи.

З огляду на наведене, суд погоджує висновки акта перевірки, що ФГ Ковсуг-Б порушено статтю 164 Полдаткового кодексу України в частині визначення бази оподаткування та порядку оподаткування доходів, а також статтю 169 Податкового кодексу України в частині порядку застосування податкової соціальної пільги і як наслідок - заниження ПДФО у сумі 2111,92 грн, в тому числі у 2014 році - 610,08 грн, у 2015 році - 633,70 грн, у 2016 році - 868,14 грн.

Крім того, згідно із пунктом 297.2 статті 297 Податкового кодексу України нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України передбачено, що платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Згідно із підпунктом 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

У відповідності до підпункту 170.9.1 підпункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, в даному випадку ФГ Ковсуг-Б є податковим агентом платника податку ОСОБА_4 під час оподаткування суми, виданої останньому під звіт та не повернутої ним у визначений підпунктом 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України строк, наявність цього порушення встановлено вище.

Тому суд погоджує висновки перевірки, що наслідком порушень постанови № 637, ст. 44, 164, п.168.1 ст. 168, ст. 170 є втрати бюджету з ПДФО у сумі 28 770,00 грн, в тому числі 10050,00 грн у 2014 році, 6840,00 грн у 2015 році, 11880,00 грн у 2016 році.

Таким чином, контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні від 14.06.2017 № НОМЕР_2 правомірно і обгрунтовано визначено суму грошового зобовязання з ПДФО у розмірі 30881,92 грн (2111,92 грн + 28770,00 грн).

Розрахунком суми штрафної санкції до податкового повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_2 підтверджується, що суму штрафної санкції у розмірі 23136,60 грн контролюючим органом також визначено правильно на підставі положень пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, згідно з якою ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Пеня в розмірі 11362,96 грн визначена згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, яким визначено, що при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, нарахування пені розпочинається - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

З огляду на наведене, податкове повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_2 є законним та обгрунтованим, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 2293,60 грн, про що надано квитанції від 05.02.2018 № 0.0.956245426.1 на суму 1762 грн, та від 14.02.2018 № 0.0.963162926.1 на суму 531,60 грн (т.1 арк.спр. 3, 90).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати належить відшкодувати на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог.

Так, ціна позову становить 152 906,48 грн (100%), задоволена частина вимог - 59 625,00 грн (38,99%).

Таким чином, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Луганській області на користь ФГ Ковсуг-Б підлягають судові витрати в сумі 894,27 грн (2293,60 грн х 38,99%).

У прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача 4 228,80 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи представником позивача не надано детального опису виконаних ним робіт (послуг), та зідйснених ним витрат, а тому розглянути питання щодо стягнення судових витрат на правову допомогу не вбачається можливим.

Однак, суд заважує, що відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за наявності документів, які підтверджують здійснені витрати на правову допомогу, суд може витрішити питання щодо стягнення витрат на правову допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства Ковсуг-Б задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.06.2017 № НОМЕР_1, прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області, яким Фермерському господарству Ковсуг-Б збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 59 625,00 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень 00 коп.), в тому числі за податковими зобов`язаннями 47700,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 11925,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства Ковсуг-Б (93611, Луганська область, Станично - Луганський район, с. Велика Чернігівка, вул. Нова, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 36649979) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, ідентифікаційний код юридичної особи 39591445) витрати зі сплати судового збору у розмірі 894,27 грн (вісімсот дев`яносто чотири гривні 27 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 02 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3