ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 квітня 2018 року 18:22Справа № 808/3699/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
третьої особи: ОСОБА_2
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО
до Державної фіскальної служби України
третя особа Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
05 грудня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО (далі - позивач або ТОВ ВХФ КОЛО ) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач або ДФС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті складених в електронній формі та поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО із застосування електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку податкових документів: податкової накладної від 31.10.2017 №3, податкової накладної від 14.11.2017 №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, оформлену квитанціями від 14.11.2017 б/н та від 16.11.2017 №1;
- визнати прийнятими і зареєстрованими у день фактичного отримання ДФС України подані ТОВ ВХФ КОЛО податкові документи: податкову накладну від 31.10.2017 №3, податкову накладну від 14.11.2017 №1 - 14.11.2017; податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5 - 16.11.2017.
Ухвалою суду від 08.12.2017, через невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, позов залишено без руху. Позивач недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою суду від 23 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/3699/17, призначено підготовче засідання на 23 лютого 2018 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом в односторонньому порядку зупинено дію Договору про визнання електронних документів від 06.12.2016 №061220162 у зв'язку з незнаходженням за податковою адресою, внаслідок чого підприємство не мало можливості зареєструвати податкові накладні та податкову звітність у Єдиному реєстрі податкових накладних. 14 листопада 2017 року та 16 листопада 2017 року платник, при спробі реєстрації податкових накладних та податкової звітності, отримував відмову у зв'язку із виявленням помилки, а саме порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233; можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів . 01.12.2017 підприємство направило до ДФС України новий договір про визнання електронних документів, проте згідно отриманої того ж дня Квитанції №1 договір не прийнято, оскільки діє Договір про визнання електронних документів від 06.12.2016 №061220162 . ТОВ ВХФ КОЛО вважає, що визначені законодавством підстави для відмови у реєстрації податкових накладних та податкової звітності відсутні, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач позов не визнав, надав відзив від 19 лютого 2018 року (вх. № 5468), в якому посилається на норми п. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України та зазначає, що ГУ ДФС у Запорізькій області здійснено вихід за юридичною адресою позивача та встановлено, що платник за податковою адресою не знаходиться, про що складено акт від 27.10.2017 №749/08-01-14-06/24911982, а звідси встановлено недостовірність інформації, зазначеної в Договорі від 06.12.2016 №061220162. Крім того, зазначає, що 03.12.2017 даний договір втратив чинність через закінчення терміну дії сертифікату відкритого ключа директора ТОВ ВХФ КОЛО . У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .
У судовому засіданні 02 квітня 2018 року на підставі ст.250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО (код ЄДРПОУ 24911982) зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя).
06 грудня 2016 року між ТОВ ВХФ КОЛО та Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Дніпровському районі м. Запоріжжя) укладено договір про визнання електронних документів №061220162.
Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 розділу 3 Договору орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.
Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 розділу 6 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Відповідно до розміщеної на сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Україна інформації, посилені сертифікати відкритих ключів, видані керівнику ТОВ ВХФ КОЛО ОСОБА_3, діють до 03.12.2017.
Як зазначає позивач та підтверджено матеріалами справи, 14 листопада 2017 року та 16 листопада 2017 року засобами електронного документообігу до ДФС України направлялись податкова накладна від 31.10.2017 №3, податкова накладна від 14.11.2017 №1, податкова декларація з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, які не приймались податковим органом із зазначенням причин відмови як порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233; можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності , що оформлено квитанціями від 14.11.2017 б/н та від 16.11.2017 №1.
01.12.2017 підприємство направило до ДФС України новий договір про визнання електронних документів, проте згідно отриманої того ж дня Квитанції №1 договір не прийнято, оскільки діє Договір про визнання електронних документів від 06.12.2016 №061220162 .
Не погоджуючись із діями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність дій відповідача суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України (тут та надалі - у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Як зазначено у п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулюється Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з приписами п. 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку).
Судом досліджено податкові накладні від 31.10.2017 №3, від 14.11.2017 №1 та з'ясовано, що вони не містять помилок та відповідають вимогам ст. 201 ПК України, а саме мають всі обов'язкові реквізити: порядковий номер; дату складання; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично діє від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повну назву, зазначену у статутних документах юридичної, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Зазначені вище податкові накладні реєструвались вперше, що виключає факт реєстрації податкових накладних з такими ж реквізитами.
Щодо неприйняття контролюючим органом податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
За правилами п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується податковим органом, що станом на день подання податкової декларації за жовтень 2017 із додатками №2 та №5 (16.11.2017), строк дії посилених сертифікатів відкритих ключів, виданих керівнику ТОВ ВХФ КОЛО ОСОБА_3, не закінчився.
Суд не бере до уваги посилання відповідача як на причину припинення електронного документообігу із позивачем відсутність ТОВ ВХФ КОЛО за місцезнаходженням (місце проживанням) платника податків виходячи з наступного.
Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у ЄДРПОУ.
Згідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Закону ЄДРПОУ створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18 цього Закону).
Судом встановлено, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом 05.12.2017, місцезнаходженням ТОВ ВХФ КОЛО зазначено: 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 6-А.
Таким чином, відповідач помилково дійшов висновку про відсутність ТОВ ВХФ КОЛО за юридичною адресою.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у постанові від 10.02.2016 № К/800/37003/15.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано, а судом не встановлено жодних законних підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 31.10.2017 №3, податкової накладної від 14.11.2017 №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5. Можливе незнаходження ТОВ ВХФ КОЛО за податковою адресою також не знайшло підтвердження.
Оскільки підстави для відмови у прийнятті податкових документів в електронному вигляді чітко визначені Податковим кодексом України, відмова з будь-яких інших підстав розцінюється судом як неправомірна.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями Керуючись статтями 139, 41, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті складених в електронній формі та поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО із застосування електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку податкових документів, а саме: податкової накладної від 31.10.2017 №3, податкової накладної від 14.11.2017 №1, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5, оформлену квитанціями від 14.11.2017 б/н та від 16.11.2017 №1.
3. Визнати прийнятими і зареєстрованими у день фактичного отримання Державною фіскальною службою України подані Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО документи, а саме: податкову накладну від 31.10.2017 №3 визнати прийнятою та зареєстрованою - 14 листопада 2017 року; податкову накладну від 14.11.2017 №1 визнати прийнятою та зареєстрованою - 14 листопада 2017 року; податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2017 року з додатками №2 і №5 визнати прийнятою та зареєстрованою - 16 листопада 2017 року.
4. Судові витрати в сумі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма КОЛО (69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 24911982) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 11.04.2018.
Суддя Ю.П. Бойченко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2018 |
Оприлюднено | 02.05.2018 |
Номер документу | 73703349 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні