Постанова

від 12.06.2007 по справі 3/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "12" червня 2007 р.                                                                  Справа №  3/196

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Васильєвої О.М.

за участю представників сторін:

позивача: Юрчук А.Є. (дов. № 762/10-06 від 18.05.2007р.);

відповідача: Процик Д.Є. –директор.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІПРОФАРМА”

про стягнення в сумі 9 374 грн. 60 коп..

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Корецькому районі звернулася в господарський суд з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІПРОФАРМА” (надалі – Відповідач) податкового боргу в сумі 5 163 (п'ять тисяч сто шістдесят три) грн. 00 коп. та заборгованості по сплаті штрафних санкцій в сумі 4 211 (чотири тисячі двісті одинадцять) грн. 60 коп..

Ухвалою господарського суду від 26 вересня 2006 року по даній справі (суддя Шандалюк М.П.; а.с.43) провадження по справі № 3/196 зупинено до вирішення господарським судом Рівненської області справи № 12/126 за позовом Відповідача до ДПІ у Корецькому районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003192351/2 та № 0003202351/2 від 25 січня 2006 року.

Львівським апеляційним господарським судом 21 березня 2007 року по справі № 12/126            (а.с. 49-50) було винесено постанову, якою позов задоволено частково. У визнанні нечинним рішення Гощанської МДПІ № 0003202351/2 від 25 січня 2006 року відмовлено. Податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ № 0003192351/2 від 25 січня 2006 року про визначення ТОВ “ДІПРОФАРМА” податку на додану вартість в сумі 5 163 грн. визнано нечинним з моменту його прийняття в повному обсязі.

15 травня 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшло клопотання Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції (а.с. 46) про заміну позивача Державної податкової інспекції у Корецькому районі на її правонаступника –Гощанську міжрайонну державну податкову інспекцію (надалі –Позивач) та поновлення провадження по справі.

Окрім того, Позивач 15 травня 2007 року подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 51)  у якій просить стягнути з Відповідача податковий борг в сумі 4 211 (чотири тисячі двісті одинадцять грн. 60 коп..

Розпорядженням Голови господарського суду Рівненської області від 25 травня 2007 року (а.с. 52) справу № 3/196 передано на розгляд судді Василишину А.Р..

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог Позивача та просить застосувати до даного позову статтю 250 Господарського кодексу України.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Відповідач є платником податків, зборів та обов'язкових платежів.

Позивачем була проведена позапланова перевірка Відповідача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої представниками Позивача складено акт № 159/23/32005853 від 19 жовтня 2005 року (надалі –Акт; а.с. 17-22), який підписаний представниками Позивача і Відповідача. В ході перевірки встановлено порушення: пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” –в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 3 442 грн.; підпункту 2.10 пункту 4.2 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” –неоприбуткування готівкових коштів у касу Відповідача в сумі 842 грн. 32 коп..

Акт підписано із запереченнями по пункту 2.1 „Податок на додану вартість”. Відповідач вказав, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1949 від 17 грудня 2003 року флакони внесені в „Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість”.

По виявлених порушеннях Позивачем до Відповідача застосовані наступні штрафні (фінансові) санкції:

·          в розмірі 1 721 грн. за заниження суми податкових зобов'язань (відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;

·          в розмірі 4 211 грн. 60 коп. за неоприбуткування готівки у касах (відповідно до статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

На підставі Акту Позивачем винесено: податкове повідомлення-рішення № 0003192351/2 від 25 січня 2006 року (а.с. 23), яким визначена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 5 163 грн. (3 442 грн. за основним платежем та 1721 грн. штрафних (фінансових) санкцій); та рішення № 0003202351/2 від 25 січня 2006 року (а.с. 23), яким визначена сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 211 грн. 60 коп. за неоприбуткування готівки у касах.

Дані рішення Відповідач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду 21 березня 2007 року по справі № 12/126 (а.с. 49-50) позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень                          № 0003192351/2 та № 0003202351/2 від 25 січня 2006 року задоволено частково, з підстав вказаних у даній постанові: у визнанні нечинним рішення Гощанської МДПІ № 0003202351/2 від 25 січня 2006 року відмовлено. Податкове повідомлення-рішення Гощанської МДПІ № 0003192351/2 від 25 січня 2006 року про визначення Відповідачу податку на додану вартість в сумі 5 163 грн. визнано нечинним з моменту його прийняття в повному обсязі.

Дана постанова набрала законної сили з моменту її проголошення (21 березня 2007 року) та в касаційному порядку Відповідачем і Позивачем не оскаржена.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заперечення представника Відповідача, озвучені в судовому засіданні від 12 червня 2007 року безпідставні (протокол на а.с. 58), оскільки: штрафні (фінансові) санкції застосовані до Відповідача через 2 місяці та 6 днів після виявлення правопорушення (правопорушення виявлено актом перевірки –19 жовтня 2005 року; штрафні (фінансові) санкції застосовані до Відповідача рішенням № 0003202351/2 –25 січня 2006 року). Крім того, положення статті 250 ГК України взагалі не застосовується в даних правовідносинах.

           Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3  Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами” активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судовий збір у відповідності до статтей 87, 98 і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 87, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІПРОФАРМА”, 34700, Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 55, код ЄДРПОУ 32005853 заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 4 211 (чотири тисячі двісті одинадцять) грн. 60 коп. шляхом звернення стягнення на активи.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІПРОФАРМА”, 34700, Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 55, код ЄДРПОУ 32005853 в доход державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 12 коп. судового збору (держмита).

5. Постанову направити сторонам у справі.

6. Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

7. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови оформлено та підписано 18.06.2007р.

     Суддя                                                           Василишин А.Р.