Постанова

від 25.04.2018 по справі 917/1946/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/1946/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця",

відповідач - Приватне підприємство "Модус"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного підприємства "Модус"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 14.06.2017

у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Здоровко Л.М., Шутенко І.А.

та на рішення Господарського суду Полтавської області

від 20.02.2017

у складі судді Безрук Т.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"

про стягнення заборгованості 37 913, 83 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 27.10.2017 Приватне підприємство "Модус" (далі - ПП "Модус") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою за вих. №27 від 25.10.2017 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2017 у справі №917/1946/16 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №917/1946/16 Господарського суду Полтавської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1946/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018.

4. Ухвалою Верховного суду від 26.02.2018 Приватному підприємству "Модус" поновлено строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2017 у справі №917/1946/16, відкрито касаційне провадження та ухвалено здійснити перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2017 у справі №917/1946/16 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Модус" про зупинення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2017 у справі №917/1946/16 відмовлено.

5. Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" подав відзив на касаційну скаргу відповідача.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 526, 613, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. 24.12.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (орендодавець) та ПП "Модус" (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №170/12-Н (далі - Договір оренди).

8. Додатковим договором від 22.02.2016 №П/МЧ-4-16249/НЮ до Договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2014 №170/12-Н (далі - Додатковий договір від 22.02.2016 до Договору оренди) сторони встановили, що:

- орендодавцем майна за договором оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2014 №170/12-Н є ПАТ "Укрзалізниця" (позивач);

- орендна плата визначена на підставі розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її поділу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 6 850, 31 грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс(и) інфляції на наступний місяць.

- орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Одержувач коштів - виробничий підрозділ Полтавська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт регіональної філії Південна залізниця ПАТ Українська залізниця.

- договір оренди продовжено з 01.12.2015 по 31.03.2016 включно.

- додатковий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та застосовується до відносин, що виникли між сторонами з 01.12.2015.

9. Станом на 01.07.2016 строк дії договору закінчився, однак, орендоване приміщення до цієї дати відповідачем повернено не було. За користування орендованим об'єктом за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2016 року відповідач мав сплатити позивачу сумарно 51 162, 42 грн. орендної плати, що підтверджується актами виконаних робіт та розрахунком позивача від 15.02.2017. Разом з тим, відповідач за оренду майна розрахувався частково, сплативши 265 56, 37 грн. орендної плати (в тому числі також позивачем було зараховано на погашення орендної плати наявну переплату на суму 3 311, 60 грн.); що підтверджується розрахунком позивача від 15.02.2017, а заборгованість з орендної плати на суму 24 606, 05 грн. відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" з позовною заявою до суду.

Короткий зміст рішення першої інстанції

10. Рішенням від 20.02.2017 Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М. позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача основний борг з орендної плати на суму 24 606, 04 грн., подвійну плату за користування майном після припинення дії договору в розмірі 10 088, 78 грн., пеню на суму 2 202, 34 грн., відшкодування витрат зі сплати судового збору на суму 1 336, 66 грн., в іншій частині позову відмовлено.

10.1. При розгляді справи судом встановлено, що згідно з пунктами 1.1., 1.2. Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - частину контейнерного майданчика вантажного двору станції Полтава-Київська, реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності - 01072609.246.АААВКВ 127 (далі - об'єкт оренди), який знаходиться за адресою: вул. Яківчанська, 16а, м. Полтава.

10.2. Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, регіональні відділення Фонду державного майна України виступають орендодавцями нерухомого майна, що обліковується на балансі підприємств залізничного транспорту, які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 №200 реорганізовані шляхом злиття у Товариство. Відтак, зміна власника майна, переданого в оренду, стала підставою для переходу до нового власника прав і обов'язків за договором оренди.

10.3. Суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи відповідача, оскільки:

- в пункту 5 Додаткового договору від 30.03.2016 до Договору оренди сторони визначили, що договір оренди діє до 30.06.2016 включно;

- Акти приймання-передачі об'єкта в оренду нерухомого майна від 18.07.2016 підписані представниками Виробничого підрозділу Полтавська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт регіональної філії Південна залізниця ПАТ "Укрзалізниця" на підставі довіреності від 03.12.2015, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за №1256, виданої від імені ПАТ Укрзалізниця, де пунктом 13 довіреності уповноважена особа наділена правами підписувати акти перевірок державних контролюючих органів, акти прийому-передачі, акти звірки взаємних розрахунків, виконаних робіт;

- за пунктом 7 Додаткового договору він застосовується до відносин, що виникли між сторонами з 01.12.2015;

- договір оренди та всі додаткові угоди до нього підписувалися без заперечень;

- посилання відповідача на не підписання ним актів виконаних робіт за квітень, травень, червень 2016 року не є підставою для несплати орендної плати, оскільки за умовами договору та додаткових угод орендна плата сплачується щомісячно, сплата її не ставиться в залежність від підписання відповідачем будь-яких актів.

- твердження відповідача про те, що за платіжним дорученням №163 від 18.09.2014 ним на підставі пункту 3.7 Договору оренди було оплачено авансовий платіж у трикратному розмірі орендної плати, який вважається платою за останні три місяці, належними доказами не підтверджено.

10.4. Крім того, Судом встановлено, що за період за період 11лютого - 17 липня 2016 року сума пені становить 2 202, 34 грн. (розрахунок суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині вимоги про стягнення пені Судом відхилено як безпідставні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

11. Постановою від 14.06.2017 Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Здоровко Л.М., Шутенко І.А. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Модус" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2017 у справі №917/1946/16 залишив без змін.

11.1. Постанова Харківського апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- з наданого відповідачем платіжного доручення №163 від 18.09.2014 на суму 8 344, 87 грн. вбачається, що у графі "призначення платежу" зазначено "за оренду згідно рах. №273/08-01 від 11.08.2014 у сумі 6954, 06 грн., ПДВ -20% 1390, 81", отже, суд дійшов висновку, що платіжним дорученням №163 від 18.09.2014 відповідачем сплачено саме орендний платіж, а не авансовий платіж за останні три місяці оренди;

- доводи скаржника щодо неузгодженості умов договору спростовуються матеріалами справи, а саме листом від 27.04.2016 №НГ-НЗ-1-071/365, який позивачем направлено на адресу ПП "Модус" та в якому зазначено про те, що при укладенні додаткового договору від 22.02.2016 №П/МЧ-4-16249/НЮ до Договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 24.12.2014 № 170/12-Н, допущено помилку в частині розміру орендної плати, та з метою її усунення було направлено додатковий договір, який позивач просив у найкоротший термін після отримання, підписати та повернути. Проте, відповідач з власної волі відмовився від укладення вказаної виправленої додаткової угоди та в подальшому за актом приймання-передачі нерухомого (або іншого) майна від 18.07.2017 повернув об'єкт нерухомості;

- відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача обов'язку зі сплати орендної плати за період з січня по червень 2016 року, а також доказів відповідної сплати на умовах, визначених договором оренди;

- умовами укладеного між сторонами додаткового договору від 22.02.2016 (а саме пунктами 1 та 4) до Договору оренди орендодавцем майна та одержувачем коштів було визначено саме ПАТ "Укрзалізниця";

- умовами укладеного між сторонами договору орендна плата сплачується щомісячно, та її оплата не ставиться в залежність від будь-яких інших обставин, зокрема, дати виставлення рахунків-фактур.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідача у справі)

12. Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що

- господарськими судами безпідставно не застосовано статті 526, 629 ЦК України, оскільки додатковою угодою №2 від 22.12.2014 до Договору оренди встановлено, що у разі невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди із закінченням (припиненням) терміну дії цього Договору, неустойку в розмірі подвійної оплати за користування майном за весь час прострочення орендар сплачує до Державного бюджету;

- судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосовано статті 613 ЦК України, оскільки рахунки-фактури за січень, лютий, березень 2016 року датовані позивачем 15.04.2016, а щодо рахунків-фактур за квітень, травень, червень 2016 року - позивачем не доведено їх виставлення відповідачу;

- не було проведено оцінку об'єкта оренди відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна";

- судами першої та апеляційної інстанцій не було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, в той час як прийняті рішення стосуються прав і обов'язків останнього.

Доводи інших учасників справи

13. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що касаційна скарга відповідача є безпідставною з огляду на таке:

- рахунки-фактури разом з актами виконаних робіт надавались відповідачу своєчасно;

- доводи щодо необхідності оцінки майна є безпідставними, оскільки в даному випадку сторони внесли зміни до договору щодо заміни орендодвавця (нового власника) та не укладали нового договору ;

- сумніви щодо окремих положень договору виникли у відповідача лише після виникнення заборгованості за оренду за січень, лютий, березень.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 104 - юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Частина 1 статті 526 - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 613 - кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Стаття 629 - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 770 - у разі зміни власника речі, переданої в найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

15. Господарський кодекс України

Частина 4 стаття 181 - за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

16. Закон України "Про оренду державного та комунального майна"

Частина 1 стаття 9 - фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Стаття 11 - оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

17. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятними доводи скаржника про порушення статей 526, 613, 629 ЦК України, статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

18. Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях 4-2, 4-3 ГПК України в редакції до 15.12.2017. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

19. Суд вважає за необхідне зазначити, що порядок укладення договору щодо оренди державного майна визначений статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Суди в даному випадку дійшли правильного висновку, що в цій справі відбулось не підписання нового договору відповідно до зазначеної норми закону, а укладення додаткової угоди до вже наявного основного договору, внаслідок зміни власника, і, відповідно до частини 1 статті 770 ЦК України, відбулась не зміна істотної умови договору, а заміна фактичного власника майна, що узгоджено сторонами шляхом укладення Додаткового договору 22.02.2016 з визначенням за взаємною згодою Розрахунку плати за базовий місяць оренди на суму 6 850, 31 грн. без ПДВ. Відтак, відсутня необхідність для застосування положень статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка визначає оцінку однією з обов'язкових умов при первісному укладенні договору оренди державного майна.

20. За змістом рішення та постанови судів вбачається, що встановлюючи факт наявності заборгованості відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи та здійснили стягнення заборгованості за оренду майна, а також здійснили розрахунок пені та подвійної плати за користування майном після припинення дії договору.

21. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суди обов'язку щодо мотивації прийнятих судами рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника випливає з правильного застосування норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

22. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень стягнення заборгованості за користування майном та пені, Суд погоджується з виконанням судами обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки їх скасування.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

23. Доводи відповідача про порушення вимог статей 526, 613, 629 ЦК України, Суд вважає необґрунтованими, оскільки судами встановлено, що відповідач визнавав зобов'язання за договором оренди та сплачував згідно нього орендну плату, а відмова від часткової сплати оренди в останні місяці (за період січень-червень 2016 року), яка виходила з базової орендної плати, що сплачувалась у 2015 році, є необґрунтованою згідно з частиною 1 статті 770 ЦК України та визначеним законодавцем обов'язком сторони належно виконувати прийняті на себе зобов'язання.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування оскаржуваних судових рішень, прийнятих по суті спору.

В. Судові витрати

25. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України в редакції з 15.12.2017, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Модус" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2017 у справі №917/1946/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков