ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
15 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2835/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді С.В. Таран,
суддів: Л.О. Будішевської, Т.А. Величко,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Жана”
на рішення Господарського суду Одеської області, прийняте головуючим суддею Н.Д.Петренко, суддями: Ю.М. Щавинською, О.В. Цісельським, 27.02.2018 о 17 год 13 хв, м.Одеса, повний тест складено 28.02.2018,
у справі №916/2835/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Жана”
до відповідачів:
- Національного університету “Одеська юридична академія";
- Міжнародного гуманітарного університету;
про виселення
та за зустрічним позовом: Міжнародного гуманітарного університету
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Жана”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національного університету “Одеська юридична академія”
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2016р. Публічне акціонерне товариство “Жана” звернулось з позовом до Національного університету “Одеська юридична академія" та Міжнародного гуманітарного університету про виселення останніх та всіх їх структурних підрозділів з нежилої адміністративної будівлі та споруд за адресою: м. Одеса, провулок Бісквітний, буд. 3 з передачею вказаних приміщень Публічному акціонерному товариству “Жана”.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 24.10.2016 порушено провадження у справі №916/2835/16.
В подальшому Міжнародний гуманітарний університет звернувся з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства “Жана”, в якому з урахуванням заяви №568 від 20.12.2016 (вх.№2-6755/16 від 20.12.2016) просив: визнати за ним право власності на 9583/10000 частини нежитлової будівлі та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Бісквітний, 3, зареєстрованого Комунальним Підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” 10.08.2008 (номер витягу 19479110) та відповідно припинити право власності Приватного акціонерного товариства “Жана” на вказане майно.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2016 зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.02.2018 у справі №916/2835/16 (головуючий суддя Н.Д. Петренко, судді: Ю.М. Щавинська, О.В. Цісельський) у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “ЖАНА” до Національного університету “Одеська юридична академія”, Міжнародного гуманітарного університету про виселення відмовлено; зустрічний позов Міжнародного гуманітарного університету до Публічного акціонерного товариства “Жана” про визнання права власності задоволено частково; визнано за Міжнародним гуманітарним університетом право власності на 8992/10000 частини нежилої адміністративної будівлі та споруд за адресою: м. Одеса, провулок Бісквітний, 3; в решті вимог зустрічного позову Міжнародного гуманітарного університету відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства “ЖАНА” на користь Міжнародного гуманітарного університету судовий збір у розмірі 43750,81 грн; стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Жана” на користь Державного бюджету України УК у м. Одесі/Приморський район судовий збір у розмірі 150 201,65 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2018 у справі №916/2835/16 (головуючий суддя Н.Д. Петренко, судді: Ю.М. Щавинська, О.В.Цісельський) стягнуто з Міжнародного гуманітарного університету на користь Державного бюджету України УК у м. Одесі/Приморський район судовий збір у розмірі 12747,54 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство “Жана” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2018 у справі №916/2835/16 скасувати повністю та постановити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 (головуючий суддя С.В. Таран, судді: Л.В. Лавриненко, Т.А. Величко) вказану апеляційну скаргу залишено без руху; апелянту встановлено строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Зазначена ухвала була отримана Публічним акціонерним товариством “Жана” 18.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0405337987486.
Публічним акціонерним товариством “Жана” протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху супровідним листом б/н від 28.04.2018 (вх.№1139/18 від 04.05.2018) було надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору, а також копії касових чеків, описів вкладень у цінні листи, рекомендованих повідомлень та квитанцій про сплату судового збору, що були додані до апеляційної скарги.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №572 від 14.05.2018 у зв`язку з перебуванням судді Л.В. Лавриненко у відпустці, відповідно до підпункту 17.4, підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в Одеському апеляційного господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2835/16.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2018 для розгляду апеляційної скарги по справі №916/2835/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя С.В. Таран, судді: Л.О. Будішевська, Т.А. Величко.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у визначеному складі суддів було прийнято справу №916/2835/16 до свого провадження.
Розглянувши подані Публічним акціонерним товариством “Жана” документи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не усунено виявлені судом недоліки, а саме: не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
В порушення зазначеної норми скаржником не додано належних у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати судового збору у встановлених чинним законодавством порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір”, який набрав чинності 01.11.2011.
До вказаного Закону Законом України "Про судовий збір" №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності з 15.12.2017, було внесено зміни.
Згідно з підпунктом 4 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір” в редакції, що діяла станом на день звернення позивача з первісним позовом до суду, визначено, що ставки судового збору із позовної заяви немайнового характеру встановлюються в 1 розмірі мінімальної заробітної плати, що станом на 01.01.2016 складала- 1378 грн, а в редакції, що діяла на день подання зустрічного позову відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 вказаного Закону визначено, що ставки судового збору із позовної заяви майнового характеру встановлюються в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається із матеріалів справи предметом первісного позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру (про виселення Національного університету “Одеська юридична академія" з нежилої будівлі та виселення Міжнародного гуманітарного університету з нежилої будівлі); предметом зустрічного позову є одна вимога майнового характеру (про визнання права власності на частину нежитлової будівлі та споруд).
Правову позицію стосовно того, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, викладено у пункті 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, а також у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №916/1220/17.
Згідно з звітом ТОВ "УкрПрофі" про незалежну оцінку вартості будівлі учбово-адміністративного корпусу з допоміжними будівлями, розташованими за адресою: м. Одеса, пров. Бісквітний, 3 від 03.12.2016 вартість цього майна становить 69930777,20 грн. Відтак вартість 9583/10000 частин нежитлової будівлі та споруд, розташованих за адресою: м.Одеса, пров. Бісквітний, 3, складає 67014663,79 грн.
Отже, відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір” в редакції, що діяла на момент звернення позивача з первісним позовом до суду, позивач повинен був сплатити 2756 грн судового збору (1378 грн - за розгляд вимоги про виселення Національного університету “Одеська юридична академія" та 1378грн - за розгляд вимоги про виселення Міжнародного гуманітарного університету), а за подання зустрічної позовної заяви - 206700 грн судового збору (за розгляд вимоги про визнання права власності), тобто максимальний розмір ставки за розгляд вимоги майнового характеру станом на момент звернення з зустрічним позовом до суду.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2018 у справі №916/2835/16 складає 314184 грн, з яких 4134 грн - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні первісної позовної заяви та 310050 грн -150% ставки, що підлягала сплаті при поданні зустрічної позовної заяви.
Між тим, як вбачається з доданих до апеляційної скарги квитанцій №39674 від 19.03.2018, №40069 від 19.03.2018, скаржником сплачено судовий збір лише в сумі 2550грн та в сумі 65626,21 грн відповідно, всього на загальну суму 68176,21 грн, а тому вказані квитанції не є належними доказами сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В силу частини другої статті 9 Закону України „Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вказаної норми, суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп'ютерній програмі „Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги по справі №916/2835/16 лише в сумі 68176,21 грн.
Між тим скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване процесуальною можливістю суду відстрочити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір" в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи, що скаржник, Публічне акціонерне товариство “Жана”, згідно з положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір” (в редакції станом на момент подання апеляційної скарги) не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, підстави задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, відсутні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всі учасники справи поставлені законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України „Про судовий збір” відсутні, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно з частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Враховуючи те, що Публічним акціонерним товариством “Жана” у встановлений судом строк не усунено недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 05.04.2018, а саме: не надано доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку та розмірі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
Положеннями частини восьмої статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу; скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами; копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 42, 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Повернути Публічному акціонерному товариству “Жана” апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2018 у справі №916/2835/16 з доданими до неї документами на 47 арк.
Матеріали справи №916/2835/16 повернути Господарському суду Одеської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя Т.А. Величко
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2018 |
Оприлюднено | 21.05.2018 |
Номер документу | 73996925 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні